Справа № 617/1031/19 Номер провадження 22-ц/814/2782/24Головуючий у 1-й інстанції Косик С.М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
01 жовтня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - судді Карпушина Г.Л., суддів Кузнєцової О.Ю., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Карпушина Г.Л., Обідіної О.І., Кузнєцової О.Ю. за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 26 квітня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання відновити межі земельної ділянки та перенести огорожу (паркан) між земельними ділянками,-
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 26 квітня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання відновити межі земельної ділянки та перенести огорожу (паркан) між земельними ділянками відмовлено.
На вказане рішення суду ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій прохає рішення районного суду скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Разом із апеляційною скаргою заявлено клопотання про призначення повторної земельно-технічної експертизи.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року в задоволенні клопотання про призначення повторної земельно-технічної експертизи відмовлено.
В судовому засіданні після оголошення ухвали ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 заявив відвід колегії суддів у зв'язку з тим, що судом відмовлено в задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи, що свідчить про порушення основних засад цивільного судочинства, а саме - всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження усіх наявних у справі доказів.
Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Вислухавши думку сторін, враховуючи доводи заяви про відвід, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на наступне.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР) закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Як встановлено у п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Між тим відповідно до частини 3 статті 39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з того, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше (справа «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006).
Право учасника справи на відвід судді (колегії суддів) є однією із гарантій права на справедливий суд. Проте, право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
В обґрунтування заяви про відвід колегії суддів Карпушина Г.Л., Обідіної О.І., Кузнєцової О.Ю., Кулабухов О.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 посилається на те, що підставою для її подання є проголошення судом 01.10.2024 року ухвали про відмову в задоволенні клопотання про призначення по справі повторної земельно- технічної експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом.
Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 року №6-рп2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
В пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено наступне. Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Таким чином, подана представником позивача заява про відвід суддів за своєю суттю зводиться до незгоди з процесуальним рішенням суду в цій справі, а саме, незгода з ухвалою суду про відмову в призначенні повторної судової земельно-технічної експертизи, що в силу ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
За таких обставин, у задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про відвід суддів Карпушина Г.Л., Кузнєцової О.Ю. Обідіної О.І., необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.36,39,40, 381 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд, -
Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 відвід колегії суддів Карпушина Г.Л., Обідіної О.І., Кузнєцової О.Ю.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Карпушина Г.Л., Обідіної О.І., Кузнєцової О.Ю. - відмовити.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя : ________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: __________________ О.Ю. Кузнєцова ___________________ О.І. Обідіна