Справа № 161/9855/24 Головуючий у 1 інстанції: Гринь О. М.
Провадження № 22-ц/802/938/24 Доповідач: Шевчук Л. Я.
26 вересня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шевчук Л. Я.,
суддів Данилюк В. А., Осіпука В. В.,
секретар с/з Трикош Н. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» на додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 липня 2024 року,
У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 липня 2024 року у цій справі позовні вимоги ТзОВ «Артеміда-Ф» задоволено.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» заборгованість за договором позики у розмірі 32 294,39 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» судовий збір у розмірі 3 028 грн.
22 липня 2024 року позивач подав суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. До заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем додано ордер серії ВС № 1283862 від 21 травня 2024 року, акт № 1 приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги № 20240520 від 20 травня 2024 року від 22 липня 2024 року, рахунок № 1 від 22 липня 2024 року, платіжну інструкцію № 1295 від 22 липня 2024 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 001477.
Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 липня 2024 року у цій справі ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» судові витрати з надання професійної правничої допомоги у розмірі 1 000 грн.
Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить додаткове рішення суду першої інстанції змінити та стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» витрати з надання професійної правничої допомоги у розмірі 7 000 грн.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з?явилася, хоча у встановленому законом порядку була повідомлена про час і місце судового засідання, а тому апеляційний суд розглянув справу у її відсутності.
Вивчивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню, суд першої інстанції врахував, що орієнтовний розрахунок суми витрат на правничу допомогу не містить детального розрахунку часу, який затратив адвокат Бачинський О. М. на підготовку позовної заяви та інших заяв по суті справи, аналіз судової практики, збирання доказів тощо, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про те, що заявлений стороною позивача розмір судових витрат є необґрунтованим та явно завищеним, а тому, враховуючи незначну складність справи, розмір позовних вимог, дотримуючись принципів розумності та справедливості, суд ухвалив стягнути з відповідача в користь позивача 1 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Відповідно до частин 1-3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина 1, 3 статті 133 ЦПК України).
Згідно з частинами 2-4 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частинами 2, 3 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 вищевказаного Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
За матеріалами справи судом встановлено, що 20 травня 2024 року між позивачем ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та адвокатом Бачинським О. М. був укладений договір про надання правової допомоги № 20240520-4. Згідно з підпунктом 1.2.1 договору предметом договору є захист інтересів клієнта у справі до гр. ОСОБА_1 за договором позики № 9439762 від 08 липня 2020 року. Пунктом 4.2 договору визначено, що у разі ухвалення судом рішення на користь клієнта клієнт зобов'язується сплатити адвокату винагороду у розмірі 7000 грн, тобто у фіксованому розмірі (у разі задоволення позовних вимог у повному обсязі). Згідно з пунктом 4.4 договору клієнт зобов'язався здійснити оплату наданої адвокатом правової допомоги впродовж 10 днів з моменту постановлення судом рішення суду. Згідно з пунктом 4.8 договору всі розрахунки проводяться у безготівковій формі в національній валюті - гривні на підставі рахунку про оплату (а. с. 34, 35).
На підставі договору про надання правової допомоги № 20240520-4 від 20 травня 2024 року адвокатом Бачинським О. М. видано ордер на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» серії ВС № 1283862.
До позову приєднано розрахунок суми судових витрат у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до гр. ОСОБА_1 за договором позики № 9439762 від 08 липня 2020 року, де зазначено, зокрема, що сума витрат на правничу допомогу адвоката, яку очікує понести позивач складає 7 000 грн. В цю суму входить: оплата послуг адвоката за аналіз наданих клієнтом документів, судової практики, визначення перспективи подання позовної заяви, оплата послуг адвоката за підготовку позовної заяви у справі, оплата послуг адвоката за збирання доказів, долучених до позовної заяви, оплата послуг адвоката за підготовку та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів у ході розгляду справи. В позовній заяві, крім стягнення із відповідача 32 294,39 грн заборгованості за договором позики № 9439762 від 08 липня 2020 року позивач просив стягнути з відповідачки в користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» 7 000 грн витрат на правничу допомогу.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Одночасно із цим стороною позивача залишено поза увагою ту обставину, що відповідачу ОСОБА_1 не надсилалася заява про ухвалення додаткового рішення.
Зважаючи на те, що відповідачка не була повідомлена судом першої інстанції про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення, даних про одержання нею примірника заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками матеріали справи не містять, існують об'єктивні причини відсутності заперечень відповідача щодо вимог про стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу, які були узяті судом першої інстанції до уваги.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо недотримання судом вимог частини 5 статті 137 ЦПК України, за положеннями якої суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи, оскільки такі доводи спростовуються позицією Верховного Суду, викладеною у додаткових постановах від 12 січня 2023 року у справі № 908/2702/21 та від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18, про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями реальності, співмірності, а також розумності їхнього розміру, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, а також те, що положення частини 4 статті 137 ЦПК України не обмежує суд у визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката виключно за заявою іншої сторони у справі, апеляційний суд вважає, що формальний підхід до присудження витрат на професійну правничу допомогу неприпустимий і суд першої інстанції, зменшуючи розмір таких витрат, правильно виходив із критерію реальності, розумності розміру цих витрат та конкретних обставин справи.
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду і не впливають на правильність додаткового рішення суду.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що додаткове рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його зміни колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» залишити без задоволення.
Додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 липня 2024 року у цій справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді