Справа № 165/1787/22 Головуючий у 1 інстанції: Ушаков М. М.
Провадження № 22-ц/802/891/24 Доповідач: Матвійчук Л. В.
26 вересня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Матвійчук Л. В.,
суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,
з участю секретаря судового засідання - Губарик К. А.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представників відповідачів - ОСОБА_2 , Таращук О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 01 липня 2024 року,
У липні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 07 червня 2021 року відповідач ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 , по автодорозі R15 виїхав на смугу зустрічного руху не надавши перевагу у русі автомобілю марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , під його керуванням, який рухався у попутному напрямку і виконував поворот ліворуч, чим допустив зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали ушкодження, а він - позивач був госпіталізований. За фактом дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) щодо нього складено протокол за ст. 124 КУпАП за порушення пунктів 2.3., 13.1. Правил дорожнього руху (далі - ПДР) України, а щодо ОСОБА_4 протокол про адміністративне правопорушення не складався. Під час розгляду адміністративних матеріалів щодо нього була призначена судова інженерно-транспортна експертиза, висновком якої встановлено, що невідповідність дій водія автомобіля марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вимогам п. 11.3. ПДР України знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням згаданої ДТП. При цьому висновком експертизи було встановлено, що з технічної точки зору, дії водія автомобіля марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 не знаходяться в причинному зв'язку із виникненням ДТП. Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 11 січня 2022 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, щодо нього закрито з підстав, передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постановою Волинського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 11 січня 2022 року щодо нього залишено без змін. Отже, відсутність його вини у вчиненні ДТП 07 червня 2021 року відповідно до приписів частин 4-6 ст. 82 ЦПК України є встановленою обставиною рішенням суду і не підлягає доказуванню у цій справі, а рішення про відсутність складу правопорушення в його діях є обов'язковим для суду. Поліцейським СРПП ВП № 2 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області було помилково складено протокол на нього, а не на відповідача ОСОБА_4 , що призвело до того, що останній не був притягнутий до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Позивач зазначав, що на момент ДТП автомобіль марки «Renault Master», д.н.з НОМЕР_2 , правомірно перебував у його власності, що підтверджується копією технічного паспорту. Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/8068413 цивільно-правову відповідальність осіб, які на законних підставах експлуатують забезпечений транспортний засіб марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , застраховано відповідачем Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (далі - ПрАТ «СГ ТАС»). Страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, згідно полісу обов'язкового страхування складає 130 000 грн, а ліміт відповідальності за шкоду завдану здоров'ю - 260 000 грн. На момент ДТП автомобіль марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 , правомірно перебував у власності відповідача ОСОБА_4 , що підтверджується копією технічного паспорту. Згідно з витягом МТСБУ відповідно до полісу № 202406537 цивільно-правову відповідальність осіб, які на законних підставах експлуатують забезпечений транспортний засіб марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 , застраховано ПрАТ «СГ ТАС». Страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, згідно полісу обов'язкового страхування складає 130 000 грн, а ліміт відповідальності за шкоду завдану здоров'ю - 260 000 грн.
Позивач також вказував, що внаслідок вчинення відповідачем ОСОБА_4 ДТП йому завдано матеріальної шкоди, яка складається з вартості матеріальному збитку, заподіяного йому як власнику автомобіля марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , 2007 року випуску, витрат на лікування, моральної шкоди та судових витрат по справі.
Відповідно до висновку експерта № 1888 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , 2007 року випуску, становить 160 235 грн 59 коп.; вартість матеріального збитку заподіяного йому як власнику вказаного автомобіля у результаті ДТП, що відбулось 07 червня 2021 року, складає 66 623 грн 51 коп. Сума витрат на лікування становить: 1 000 грн + 62 грн + 750 грн = 1 812 грн. Крім того вважає, що з ПрАТ «СГ ТАС» на його корить підлягає стягненню моральна шкода, передбачена ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір якої становить 13 000 грн (260 000 грн - ліміт страхової виплати за шкоду завдану здоров'ю х 5%). Стягненню з відповідача також підлягає сума судових витрат, а саме: витрати на проведення експертизи у розмірі 4 333 грн 15 коп. (4 290 грн 25 коп. + 42 грн 90 коп.); витрати на надання правничої допомоги у розмірі 6 500 грн; судовий збір у розмірі 1 602 грн 36 коп.
Позивач вважає, що оскільки цивільно-правова відповідальність за шкоду задану автомобілем марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована ПрАТ «СГ ТАС» згідно з полісом № ЕР 202406537, тому з останнього на його користь підлягає стягненню вартість матеріального збитку заподіяного йому, як власнику автомобіля марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , 2007 року випуску, в результаті ДТП, що відбулось 07 червня 2021 року, що становить 66 623 грн 51 коп.; сума витрат на лікування - 1 812 грн; моральна шкода у розмірі 13 000 грн, а з відповідача ОСОБА_4 підлягає стягненню матеріальний збиток у розмірі 93 612 грн 08 коп.
23 травня 2022 року він направив відповідачу ПрАТ «СГ ТАС» заяву про страхове відшкодування зі всіма необхідними додатками, яке останнє отримало 26 травня 2022 року, однак на момент подачі позову до суду не здійснило виплату страхового відшкодування та не надало відповіді на вказану заяву.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_3 просив суд стягнути з ПрАТ «СГ ТАС» на свою користь 66 623 грн 51 коп. матеріальної шкоди, 1 812 грн витрат на лікування, 13 000 грн на відшкодування моральної шкоди, а також понесені по справі судові витрати, а з ОСОБА_4 стягнути на свою користь 93 612 грн 08 коп. матеріальної шкоди та 9 309 грн 52 коп. судових витрат по справі.
Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 01 липня 2024 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «СГ ТАС» на користь ОСОБА_3 65123 грн 51 коп. на відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, 1 812 грн понесених витрат на лікування, а також 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
В решті позовних вимог відмовлено.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його в частині відмови у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог, в решті рішення суду просив залишити без змін.
Відповідач ПрАТ «СГ ТАС» також подало апеляційну скаргу на рішення суду у якій просило його скасувати як незаконне та необґрунтоване в частині задоволення позову ОСОБА_3 до страхової компанії та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові у цій частині позовних вимог.
У відзиві на апеляційні скарги представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , вважаючи оскаржуване рішення правильним по суті та справедливим, просила вказані апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції- без змін.
Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача ПрАТ «СГ ТАС» не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 необхідно задовольнити, рішення суду в частині відмови у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог та залишенням в решті рішення суду без змін, виходячи з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 червня 2021 року о 17 год. 11 хв. позивач ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , по автодорозі R15, не врахував дорожньої обстановки та не вибрав безпечної швидкості руху, при здійсненні маневру повороту ліворуч, допустив зіткнення з автомобілем марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_4 . Під час ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , є позивач по справі ОСОБА_3 (а.с.14).
Відповідач по справі ОСОБА_4 згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу є власником автомобіля марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.16).
У зв'язку з ДТП поліцейським СРПП ВП № 2 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 098898 у якому зазначено, що позивач ОСОБА_3 07 червня 2021 року о 17 год. 11 хв. керуючи автомобілем марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , по автодорозі R15, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміни, при повороті ліворуч не переконався в безпечності маневру, внаслідок чого здійснив зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. ОСОБА_3 порушив пункти 2.3., 13.1. ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 11 січня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення № 165/2094/21 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення (а.с.22).
Волинський апеляційний суд своєю постановою від 26 квітня 2022 року залишив без зміни постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 11 січня 2022 року щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності (а.с.23, 24).
Із висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП № 8727 від 03 грудня 2021 року судом встановлено, що швидкість руху автомобіля марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 , перед початком гальмування, виходячи із довжини слідів гальмування, зафіксована на місці пригоди, становила не менше 64...67 км/год. Розрахована величина швидкості руху автомобіля «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 , перед початком гальмування, є мінімально можливою, оскільки, виходячи з наданих матеріалів справи про адмінправопорушення, неможливо визначити затрати кінетичної енергії на утворення деформацій деталей автомобілів та затрати кінетичної енергії на переміщення транспортних засобів після зіткнення (а.с.17-21).
Згідно із вказаним висновком водій автомобіля марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 9.2., 9.4., 10.1. та 10.4. ПДР України, а саме: маючи намір виконати поворот ліворуч повинен був завчасно увімкнути покажчик лівого повороту, зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині та перед виконанням маневру переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Водій автомобіля марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 12.6. (ґ), 12.9. (б) і 11.3. ПДР України, а саме: рухатись зі швидкістю не більше 90 км/год., на смугу зустрічного руху міг виїхати лише для об'їзду перешкоди, при цьому надавши перевагу у русі автомобілю марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , що виконував поворот ліворуч.
Відповідно до зазначеного висновку судової інженерно-транспортної експертизи при наданих судом вихідних даних, водій автомобіля марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 у заданій дорожній ситуації мав технічну можливість уникнути зіткнення із автомобілем марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , що перебував під керуванням ОСОБА_3 , при умові неухильного виконання вимог ПДР України. У заданій дорожній ситуації водій автомобіля марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 невідповідність дій водія автомобіля марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вимогам п. 11.3. ПДР України знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП. У заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, дії водія автомобіля марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 не знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
Наведене свідчить, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 098898 повністю спростовуються висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 8727 від 03 грудня 2021 року.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідач ОСОБА_4 повинен був діяти згідно з вимогами пунктів 12.6. (ґ), 12.9. (б) і 11.3. ПДР України, згідно з якими він мав рухатись зі швидкістю не більше 90 км/год., а на смугу зустрічного руху міг виїхати лише для об'їзду перешкоди, при цьому надавши перевагу у русі транспортному засобу марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , що виконував поворот ліворуч.
Вказані обставини у сукупності свідчать, що дії водія транспортного засобу марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 не відповідали вимогам пунктів 12.6. (ґ), 12.9. (б) і 11.3. ПДР України, оскільки він мав об'єктивну можливість оцінити дорожню обстановку та надати перевагу у русі транспортному засобу марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який виконував поворот ліворуч, що вказує на безпосередній причинний зв'язок між діями ОСОБА_4 , які полягають у недотриманні ним ПДР України, які стали причиною ДТП та підтверджує його вину у виникненні згаданої ДТП.
Невідповідність дій водія транспортного засобу марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вимогам п. 11.3. ПДР України знаходиться в причинному зв'язку з виникненням ДТП, яка сталася 07 червня 2021 року, а дії водія транспортного засобу марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 не знаходяться в причинному зв'язку з виникненням ДТП.
Як вбачається з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/8068413, цивільно-правову відповідальність осіб, які на законних підставах експлуатують забезпечений транспортний засіб марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , застраховано в ПрАТ «СГ ТАС». Страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, згідно полісу обов'язкового страхування становить 260 000 грн; за шкоду, заподіяну майну - 130 000 грн; розмір франшизи - 1 500 грн (а.с.27).
Як слідує з листа МТСБУ від 22 червня 2021 року, останнє розглянуло повідомлення ОСОБА_3 про ДТП, яка сталася 07 червня 2021 року на автодорозі Р-15, Львівська область, та повідомило, що МТСБУ здійснює виплату відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах, зазначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності гасників наземних транспортних засобів». Згідно з інформацією, отриманою з Централізованої бази даних МТСБУ, було встановлено, що по відношенню до транспортного засобу марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 , був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, поліс № ЕР 202406537, виданий страховою компанією ПрАТ «СГ ТАС». МТСБУ запропонувало ОСОБА_3 звернутися із заявою до зазначеної страхової компанії про відшкодування заподіяної шкоди (а.с.52).
З висновку експерта № 1888 судової автотоварознавчої експертизи від 12 серпня 2021 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , 2007 року випуску, становить 160 235 грн 59 коп. Вартість матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_3 , як власнику зазначеного автомобіля у результаті пошкодження внаслідок ДТП, яке сталося 07 червня 2021 року, становить 66 623 грн 51 коп. Враховуючи той факт, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , 2007 року випуску, менша ніж вартість матеріального збитку, (утилізаційну) залишкову вартість не нараховано (а.с.34-39). Висновки експертизи підтверджені калькуляцією ремонту після ДТП № 1888 від 11 серпня 2021, що є додатком 1 до висновку експерта № 1888 (а.с.40-41).
За проведення експертизи позивач сплатив 4 333 грн 15 коп. (а.с.29-31).
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України «Про страхування» (далі - Закон № 85/96-ВР)).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
Види обов'язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону №85/96-ВР.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону № 85/96-ВР в Україні одним із видів обов'язкового страхування є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV).
Згідно зі ст. 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 12 Закону № 1961-IV передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Розмір франшизи згідно із згаданим полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності становить 1 500 грн.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Встановивши, що наявні у цій справі докази свідчать про вину відповідача у вчиненні ДТП та причинний зв'язок між порушенням правил ПДР України та завданою позивачу шкодою у вигляді пошкодження належного йому транспортного засобу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з відповідача ПрАТ «СГ ТАС» як страховика заподіювача шкоди підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 65 123 грн 51 коп. (66 623 грн 51 коп. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу) - 1 500 грн (франшиза)).
При цьому відсутність постанови суду, якою б була встановлена вина відповідача ОСОБА_4 у вчиненні ДТП, не є підставою для відмови у відшкодуванні завданої позивачу майнової шкоди страховиком, оскільки наявними у справі доказами підтверджується, зокрема висновком судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП № 8727 від 03 грудня 2021 року, що обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. При цьому внаслідок ДТП ОСОБА_3 була завдана майнова шкода, що знаходиться у причинному зв'язку із винними діями ОСОБА_4 , який застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ПрАТ «СГ ТАС».
Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги відповідача ПрАТ «СГ ТАС» про відсутність підстав для відшкодування страховою компанією позивачу майнової шкоди у зв'язку з відсутністю рішення суду, яким встановлено вину заподіювача шкоди у вчиненні ДТП. Крім того, відповідач у поданій апеляційній скарзі не оспорював розміру завданої позивачу майнової шкоди, визначеної у висновку експерта за результатом проведення судової автотоварознавчої експертизи № 1888 від 12 серпня 2021 року.
Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_3 внаслідок ДТП поніс витрати на лікування внаслідок ушкодження здоров'я, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: копіями фіскальних чеків на суму 1 000 грн, 62 грн та 750 грн, копією консультації лікаря - невропатолога, копією витягу з історії хвороби № 5301 зі стаціонару КП «ЦМЛ Червоноградської міської ради» (а.с.47-49). Загальна вартість понесених позивачем витрат на лікування становить 1 812 грн.
Пунктом 23.1. ст. 23 Закону № 1961-IV визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП, є шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого.
Згідно з п. 24.1. ст. 24 Закону № 1961-IV у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Урахувавши, що позивачу ОСОБА_3 внаслідок ДТП була завдана шкода, пов'язана із його лікування та останнім понесені витрати на лікування у загальному розмірі 1 812 грн, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув такі витрати з відповідача ПрАТ «СГ ТАС» на користь позивача.
Доводи відповідача ПрАТ «СГ ТАС» про відсутність доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на лікування є безпідставними та спростовуються вищенаведеними висновками суду першої інстанції та наявними у справі доказами.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазначала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Відповідно ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У п. 5 цієї постанови роз'яснено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Згідно з ст. 26-1 Закону № 1961-IV страховиком (у випадках, передбачених пп. «г» і «ґ» п. 41.1. та пп. «в» п. 41.2. ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Отже, страховиком відшкодовується тільки моральна шкода у разі заподіяння потерпілому шкоди ушкодженням здоров'я у розмірі 5 відсотків страхової виплати.
Як встановлено судом першої інстанції, внаслідок ДТП позивач ОСОБА_3 отримав ушкодження здоров'я, тимчасово втратив здоров'я та потребував лікування у зв'язку з чим зазнав моральних страждань, а тому суд урахувавши засади розумності і справедливості, а також ліміт відповідальності страховика обґрунтовано стягнув з відповідача ПрАТ «СГ ТАС» на користь позивача ОСОБА_3 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок ДТП і такий розмір відшкодування цілком буде достатнім і справедливим та у повній мірі компенсує моральні страждання, яких позивач зазнав.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ПрАТ «СГ «ТАС» має відшкодувати шкоду позивачу, завдану внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності, а тому зробив обґрунтований висновок про часткове задоволення позовних вимог позивача до страхової компанії.
Доводи апеляційної скарги відповідача ПрАТ «СГ «ТАС» про безпідставність позовних вимог є власним тлумаченням встановлених обставин справи, були предметом дослідження суду першої інстанції і їм суд в сукупності з іншими доказами по справі дав правильну юридичну оцінку.
Водночас відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , суд першої інстанції виходив з того, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, яка сталася 07 червня 2021 року, повинен нести страховик ПрАТ «СГ «ТАС», та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку укладення страховою компанією договору зі страхувальником після виключення із членства в МТСБУ відповідальність за спричинену шкоду у ДТП за цим страховим договором має нести винна особа. Суд дійшов висновку, що збиток у розмірі 66 623 грн 51 коп., завданий позивачу внаслідок ДТП, повністю покривається страховою сумою, а тому підстави для відшкодування ОСОБА_4 позивачу матеріальної шкоди у розмірі 93 612 грн 08 коп. відсутні.
Однак з такими висновками суду погодитись не можна.
Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст. 1194 ЦК України).
Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала і цивільно-правова відповідальність якої застрахована на підставі Закону № 1961-IV, можливе лише за умови, якщо згідно із цим законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15, провадження № 14-176цс18, зроблений висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, і сумою виплаченого страхового відшкодування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, провадження № 14-95цс20, зазначено, що враховуючи розподіл у деліктному зобов'язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком (МТСБУ) обов'язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, а також те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем має визначені законом межі та порядок реалізації, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована (постанови Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-725цс16, від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-954цс16).
Внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом № 1961-IV не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
Згідно з частиною 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Системний аналіз ст. 22 ЦК України, ч. 2 ст. 1192, ст. 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу.
Як відомо з матеріалів справи, згідно з полісом № АР/8068413 цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована у ПрАТ «СГ ТАС», страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну - 130 000 грн, франшиза - 1 500 грн.
Згідно з висновком експерта № 1888 судової автотоварознавчої експертизи від 12 серпня 2021 року, який досліджений судом та визнаний обґрунтованим, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «RenaultMaster», д.н.з. НОМЕР_2 , 2007 року випуску, становить 160 235 грн 59 коп., а матеріальний збиток, завданий позивачу як власнику зазначеного транспортного засобу становить 66 623 грн 51 коп. (сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу). Сума відшкодування відповідачем ПрАТ «СГ ТАС» майнової шкоди потерпілому, яка визначена оскаржуваним рішенням суду, становить 66 623 грн 51 коп. за мінусом франшизи та відповідно не перевищує ліміт відповідальності страховика.
Однак суд не врахував, що вартість відновлювального ремонту без урахування зносу - це ті збитки, які позивач мусить понести для відновлення свого порушеного права та втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а тому з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 підлягає стягненню саме різниця між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу та страховим відшкодуванням, що становить у даному випадку 93 612 грн 08 коп.
Суд першої інстанції не звернув уваги, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення у вказаній частині з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, тому з підстав, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦПК України, його необхідно у цій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 задовольнити з наведених вище підстав.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Оскільки апеляційним судом у цій справі у наведеній частині ухвалюється нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , тому на його користь з відповідача ОСОБА_4 підлягають стягненню понесені позивачем по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог (58,42%) судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 936 грн 10 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 1 404 грн 15 коп., а всього 2 340 грн 25 коп. судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 4 965 грн 70 коп. (8 500 грн понесених та документально підтверджених позивачем витрат на професійну правничу допомогу х 58,42% задоволених позовних вимог).
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 01 липня 2024 року у цій справі в частині відмови у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування майнової шкоди 93 612 (дев'яносто три тисячі шістсот дванадцять) гривень 08 (вісім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 2 340 (дві тисячі триста сорок) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 965 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) гривень 70 (сімдесят) копійок.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя
Судді: