Справа № 761/35783/24
Провадження № 1-кс/761/23834/2024
27 вересня 2024 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який здобув вищу освіту, діючий військовослужбовець, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей 2014 та 2015 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000312 від 04.04.2024,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000312 від 04.04.2024 року.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000312 від 04.04.2024 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
В рамках даного провадження 16.05.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку, передбаченому п. 6 ч. 1 ст. 615, п. 1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
Цього ж дня ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
17.05.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 діб, а саме до 14.07.2024 включно, без визначення розміру застави. У подальшому вказаний запобіжний захід неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою від 09.07.2024 строком до 05.10.2024 року.
06.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
У свою чергу, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.09.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000312 від 04.04.2024 продовжено до дев'яти місяців, тобто до 05 січня 2025 року.
Так, наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент вирішення питання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити нові кримінальні правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність.
Враховуючи суспільно небезпечний характер вищевказаного кримінального правопорушення та покарання у вигляді позбавлення волі, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його судом винним, є всі підстави вважати, що підозрюваний з високим ступенем ймовірності може вчинити вищезазначені дії, а тому з метою запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є продовження застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Також додав, що не наполягає на неможливості визначення розміру застави для підозрюваного ОСОБА_4 , враховуючи, що останній є військовослужбовцем, а описані у пред'явленій підозрі обставини не стосуються проходження ним військової служби.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підзахисного ОСОБА_4 , обґрунтовуючи тим, що останній не знав про зміни у законодавстві та не був обізнаний, що такі дії стали кримінально караними. При цьому, ризики, якими сторона обвинувачення обґрунтовує необхідність продовження застосування найсуворішого запобіжного заходу не доведені. ОСОБА_4 упродовж всього строку досудового розслідування не вживав заходів, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування чи суду, так само не вчиняв дій і на уникнення кримінальної відповідальності. Враховуючи наведене, а також беручи до уваги той факт, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, просив визначити для останнього помірний розмір застави, достатній для виконання покладених на нього судом обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Вислухавши думку учасників провадження, ретельно дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідча суддя прийшла до таких висновків.
Так, в ході судового розгляду клопотання слідчого ОСОБА_2 встановлено, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000312 від 04.04.2024 за підозрою гр. ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
В рамках даного провадження 16.05.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку, передбаченому п. 6 ч. 1 ст. 615, п.1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
Цього ж дня ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
17.05.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 діб, а саме до 14.07.2024 включно, без визначення розміру застави. У подальшому вказаний запобіжний захід неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою від 09.07.2024 строком до 05.10.2024 року.
У свою чергу, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.09.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000312 від 04.04.2024 продовжено до дев'яти місяців, тобто до 05 січня 2025 року.
Так, про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України. При цьому, висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення даного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.
Враховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчої судді є всі підстави для висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Враховуючи конкретні обставини вчинення ОСОБА_4 особливо тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні даного злочину, характер його вчинення, покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про особу ОСОБА_4 , слідча суддя дійшла висновку, що встановлені при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_4 ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та на даний час не зменшилися.
Так, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Як вбачається із долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження, підозрюваний ОСОБА_4 неодноразово перетинав державний кордон України, та може виїхати до рф. У свою чергу, згідно з пред'явленою останньому підозрою, вчинив інкримінований йому особливо тяжкий злочин, санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років позбавленням волі з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_4 може виїхати до російської федерації та переховуватися від органів досудового слідства та суду.
Крім того, як зазначено слідчим у клопотанні, ОСОБА_4 обізнаний у формах і методах роботи правоохоронних органів, активно застосовував заходи конспірації під час вчинення кримінального правопорушення, завуальовано вів бесіди з оточуючими щодо проведення проектних робіт для АЕС, що розташовані на території російської федерації, а тому наявні підстави вважати, що у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, матиме змогу використовувати вказані вміння і навики для переховування від слідства і суду.
Також слідча суддя вважає доведеним ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи те, що на даний час не встановлено всіх речей (речових доказів) та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, ОСОБА_4 , перебуваючи не під вартою, може знищити або сховати вказані матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Разом з тим, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, підозрюваний ОСОБА_4 , як встановлено зі змісту пред'явленої йому підозри, під час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення діяв спільно з іншими невстановленими на даний час особами, з якими останній, перебуваючи на свободі, зможе вільно спілкуватись та координувати їхні дії щодо приховування слідів вчинення кримінальних правопорушень, вчинення тиску на свідків, які вже були допитані у кримінальному провадженні, з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань у кримінальному провадженні.
Крім того, у зв'язку із тим, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 мав триваючий характер та наразі встановлюються свідки вчинення кримінального провадження, відтак є підстави вважати, що підозрюваний в подальшому знаючи про таких осіб, може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на них.
Також існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. На даний час не встановлені усі спільники ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
У свою чергу, на наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення інкримінованого злочину, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує спрямованість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення - вчинення злочину проти національної безпеки України - пособництво державі-агресору. Враховуючи наведене, існує високий ризик продовження протиправної діяльності або вчинення нового кримінального правопорушення.
Таким чином, враховуючи характер інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування або іншим чином впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжуватиме вчиняти злочини проти незалежності та територіальної цілісності України та може вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, враховуючи характер вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання судом винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке полягає у безальтернативному позбавленні волі з конфіскацією належного майна, застава, особисте зобов'язання чи порука із покладенням відповідних обов'язків, не усунуть ризик спілкування підозрюваного ОСОБА_4 зі свідками та невстановленими співучасниками вчинення кримінальних правопорушень, а також тиску на них, оскільки ОСОБА_4 відомі їхні персональні дані, місця постійного та тимчасового проживання, засоби мобільного та Інтернет зв'язку.
Зміна запобіжного заходу на домашній арешт, навіть цілодобовий, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_4 матиме можливість контактувати із іншими невстановленими співучасниками кримінального правопорушення, керувати віддалено, у тому числі за допомогою різного роду засобів зв'язку, які неможливо відслідкувати ні гласними ні негласними засобами контролю, діями інших осіб, таким чином створюючи перешкоди кримінальному провадженню.
Оцінюючи в сукупності надані докази та встановлені в судовому засіданні обставини, а також враховуючи доводи сторони захисту та сторони обвинувачення, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.
З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, який є діючим військовослужбовцем, підозрюється у вчиненні кримінально караного діяння, вчиненого у період воєнного стану, згідно з пред'явленою підозрою вчинив дії на допомогу державі-агресору (пособництво), наявність у матеріалах провадження інформації про перетин підозрюваним ОСОБА_4 кордону України в бік виїзду на територію рф, в сукупності свідчать, що застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Разом з тим, твердження захисника ОСОБА_6 про недоведеність та необґрунтованість заявлених стороною обвинувачення ризиків спростовується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження та встановленими у судовому засіданнями обставинами. Щодо доводів про необізнаність ОСОБА_4 про те, що його дії ймовірно містять ознаки кримінально караного діяння, слідча суддя звертає увагу, що у відповідності до положень ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. А відтак, такі твердження не заслуговують на увагу.
Таким чином, слідча суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених у клопотанні слідчого ОСОБА_2 , та на які вказав прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні.
У свою чергу, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, та, визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
Разом з тим, ч. 4 ст. 183 КПК України закріплює, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402, 405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Вказані вище обставини підозри у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, що характеризується високим ступенем суспільної небезпеки, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків та інших учасників провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити вчинення інкримінованого діяння або вчинити інші кримінальні правопорушення, вагомості наявних доказів підозри, особи підозрюваного, дають підстави слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Щодо доводів захисника про необхідність визначення ОСОБА_4 помірного розміру застави слідча суддя звертає увагу на таке. Враховуючи складну суспільно-політичну ситуацію на даний час та повномасштабне збройне вторгнення рф на територію України, за умов проведення відповідними силовими підрозділами України бойових дій, направлених на протистояння зс рф та деокупацію окремих територій України, небезпека вчинення підозрюваним вищезазначених дій носить підвищений характер, а відтак такі обставини вимагають більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, що також узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.
Таким чином, беручи до уваги встановлені у ході судового розгляду ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідча суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави, достатньої для виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього судом обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а відтак відхиляє такі доводи сторони захисту.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, позбавить орган розслідування можливості в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, здійснення останнім впливу на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню вчиненню необхідних процесуальних дій та виконанню процесуальних рішень.
Отже, слідча суддя, вважаючи, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави в межах строку досудового розслідування.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 197 КПК України, визначити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою в межах строку до 25 листопада 2024 року включно.
На підставі наведено та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 187, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 369-372 КПК України, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, слідча суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 25 листопада 2024 року включно без визначення розміру застави.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали оголосити 01 жовтня 2024 року о 10 год. 50 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1