Справа № 761/33819/24
Провадження № 1-кс/761/22363/2024
25 вересня 2024 року слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 30.07.2024 про відмову в задоволенні клопотання про відмову у визнані потерпілими у кримінальному провадженні №62024100120000367 від 25.04.2024
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 30.07.2024 про відмову в задоволенні клопотання про відмову у визнані потерпілими у кримінальному провадженні №62024100120000367 від 25.04.2024.
Скарга мотивована тим, що слідчими Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100120000367 від 25.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України. Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/55160/23-к від 17.01.2024 року на підставі заяви ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення відносно нього кримінального правопорушення від 21.11.2023 року.
03.09.2024 року на адресу представника ОСОБА_4 надійшов супровідний лист № 28571-24/к/11-03-12014/24 від 31.07.2024 року за підписом слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 , з додатком у вигляді постанови про відмову у визнанні потерпілим від 30.07.2024 року за підписом слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5
Ініціатор скарги вважає, що постанову слідчого від 30.07.2024 немотивованою, необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню. Слідчий у своєму процесуальному рішенні не здійснює посилання на жодні докази, здобуті слідством за 3 місяці, оцінку яких він мав би здійснити для формування висновку про наявність підстав для винесення постанови про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим. Оскаржувана постанова взагалі позбавлена конкретного посилання на підстави, які б дозволили дійти висновку, що ОСОБА_4 не являється потерпілим.
У зв'язку з чим адвокат ОСОБА_3 , у скарзі просить скасувати постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 30.07.2024 року про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим, винесену у кримінальному провадженні №62024100120000367 від 25.04.2024 року.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримала в повному обсязі з підстав в ній наведених, просила задовольнити.
Уповноважений слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Слідча суддя заслухавши думку адвоката ОСОБА_3 , дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, дійшла наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100120000367 від 25.04.2024, у якому слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві ОСОБА_5 винесено постанову від 30.07.2024 року про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024100120000367 від 25.04.2024.
Відповідно до вимог ч.1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
У відповідності до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст.93 Кримінального процесуального кодексу України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч.1 ст. 55 КПК України). Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч.2 ст. 55 КПК України).
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч.3 ст. 55 КПК України).
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч.5 ст. 55 КПК України).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим, може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим.
Так, слідчий у своїй постанові посилається на те, що досудовим розслідуванням не встановлено об'єктивних відомостей, які б вказували на завдання ОСОБА_4 матеріальної, моральної чи іншої шкоди кримінальним правопорушенням.
Всупереч положенням ст.110 КПК України, оскаржувана постанова слідчого не містить відомостей про зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, постанова взагалі не містить мотивів прийняття рішення, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Слід зазначити, що ч.5 ст.55 КПК України надає слідчому, прокурору право винести постанову про відмову у визнанні потерпілим в тому разі, якщо заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілої особи подана особою, якій не завдано шкоди.
Як вбачається з витягу з оскаржуваної постанови слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 30.07.2024, Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100120000367 від 25.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України.
В той же час, слідчим зроблено загальний висновок про відсутність даних про заподіяння шкоди, без посилання на матеріали досудового розслідування, слідчі дії, без урахування обставин, які підлягають з'ясуванню під час досудового розслідування виходячи із фабули ч.2 ст. 372 КК України, які були проведені та дають підстави вважати, що ОСОБА_4 не було завдано шкоди.
Незважаючи на це, та не спростовуючи в постанові про відмову у визнанні потерпілим доводів відносно заподіяння ОСОБА_4 шкоди, слідчий в порушення вимог ст.55 КПК України, відмовив у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, чим порушив його законні права та інтереси та усунув від участі у кримінальному провадженні.
Разом з тим, процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані. За умови встановлення того, що зазначені вимоги є недотриманими, слідча суддя приймає рішення про скасування постанови.
Таким чином, неналежне мотивування постанов про відмову у визнанні потерпілим, з одного боку, не відповідає вимогам процесуального законодавства, а з іншого - не дає слідчому судді змоги перевірити правильність прийнятого слідчим, рішення про наявність чи відсутність шкоди для конкретної особи у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення.
З огляду на зазначене, слідча суддя доходить висновку про наявність підстав для задоволення скарги та скасування постанови слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 30.07.2024 про відмову в задоволенні клопотання про відмову у визнані потерпілими у кримінальному провадженні №62024100120000367 від 25.04.2024.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 395 КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 30.07.2024 про відмову в задоволенні клопотання про відмову у визнані потерпілими у кримінальному провадженні №62024100120000367 від 25.04.2024.
Ухвала оскарженню не підлягає
Слідча суддя ОСОБА_6