Справа № 761/29630/24
Провадження № 1-кс/761/19421/2024
30 вересня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
установив:
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга (вх. 75688) адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 05.08.2024.
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.08.2024 визначено слідчим суддею ОСОБА_1 .
У судовому засіданні скаржник підтримав доводи скарги, просив її задовольнити. Щодо доводів уповноваженої особи Головного слідчого управління Служби безпеки України, викладених у листі від 16.09.2024 № 6/1143, проповернення скарги, з огляду на те, що заява про вчинення злочину скерована до слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, а відтак орган досудового розслідування знаходиться в межах юрисдикції Печерського районного суду міста Києва, заперечив. Зазначив, що заява була скерована на адресу Служби безпеки України (вул.Володимирська 33, м. Київ), а відтак відсутні правові підстави для повернення скарги.
Уповноважена особа Головного слідчого управління Служби безпеки Українив судове засідання не з'явився, повідомлений про час, дату та місце судового засідання, що також підтверджується скерованим на адресу суду листом від 16.09.2024 № 6/1143.Водночас відсутність слідчого у судовому засіданні не є перешкодою для розгляду скарги у відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України.
Заслухавши доводи скаржника, вивчивши скаргу та матеріали додані до неї, слідчий суддя робить висновок про таке.
Згідно матеріалів скарги, уповноваженою особою Головного слідчого управління Служби безпеки України 05.08.2024 отримано заяву народного депутата України ІХ скликання ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення.
Проте, станом на дату подання скарги відомості про кримінальне правопорушення, у встановленому порядку та в строки, всупереч вимогам ст.214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені, що і слугувало підставою для звернення до суду з даною скаргою.
Так, відповідно до вимог ст.ст. 22, 26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Тобто, якщо до слідчого, дізнавача, прокурора надійшла заява про вчинене кримінальне правопорушення, то останній зобов'язаний не пізніше 24 годин після її надходження внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність прокурора чи слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, предметом оскарження за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України є бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Так, дійсно частиною 5 статті 214 КПК України визначено, зокрема, що достатнім для початку досудового розслідування є повідомлення даних, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Водночас, аналізуючи зазначені норми, слід дійти висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Так, зі змісту скарги, поданої до слідчого судді вбачається, що у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 05.08.2024 викладені обставини про ймовірне вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які самостійно кваліфіковано заявником за ч. 1 ст. 255 та ч. 2 ст. 111 КК України.
На думку слідчого судді, викладені у скарзі обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який, в свою чергу, розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а як вбачається із тексту скарги (інших документів суду не надано), у ній не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, крім посилання на публікацію у мережі Інтернет та суб'єктивному аналізі доказів у справі № 761/7008/22.
При цьому, заявник не наводить у скарзі будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а його твердження про можливе вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінальних правопорушень ґрунтується виключно на припущеннях щодо правомірності їх дій та власному аналізі і баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Вказане, на думку слідчого судді, позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно із правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
За наведених обставин, слідчий суддя дійшов до висновку, що підстави для зобов'язання уповноважених осіб Служби безпеки України виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення за заявою від 05 серпня 2024 року відсутні, а тому в задоволенні вимог скарги слід відмовити.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне додатково зазначити, що кожне висловлене твердження у скарзі повинно бути підтверджено будь-якими розумними поясненнями, які можливо перевірити та/або доданими матеріалами, у тому числі в частині підслідності Головному слідчому управлінню Служби безпеки України.
Лише самих відомостей, викладених у заяві та не підтверджених конкретними фактами та доказами, на переконання слідчого судді, не достатньо на підтвердження наявності ознак скоєння злочинів, які підслідні Службі безпеки України, інакше будь-які дії, за такою логікою, можливо піддати сумніву та неправомірній перевірці.
Керуючись статтями 2, 7, 214, 303, 304, 307, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_7