Справа № 761/33041/24
Провадження № 1-кс/761/21896/2024
Іменем України
26 вересня 2024 року
Шевченківський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на постанову старшого слідчого Шевченківського управління поліції ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 , від 03.09.2024 року, про закриття кримінального провадження № 12024100100002230 від 28.05.2024 року
У провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказана скарга.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає, що старшим слідчим Шевченківського управління поліції ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 , 03.09.2024 року була винесена постанова про закриття кримінального провадження № 12024100100002230 від 28.05.2024 року.
Скаржник не погоджується з вказаною постановою, вважає її незаконною та необґрунтованою, а тому просить слідчого суддю її скасувати.
Представник скаржника просив проводити розгляд скарги без його участі.
Слідчий будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги в призначене судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду.
Слідчий суддя, повно та всебічно дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 Кримінального процесуального кодексу України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Відповідно до ст. 110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
В своїй скарзі скаржники зазначають, що слідчий, приймаючи рішення, зробив висновки щодо обставин, що обумовлюють закриття провадження у справі, передчасно, без дослідження усіх обставин кримінального правопорушення.
При цьому, аргументуючи висновок про закриття провадження, слідчий вказує на те, що: «…дані відносини між суб'єктами повинні врегулюватись у судовому прядку, що передбачено положеннями Цивільного кодексу України…».
Посилання слідчого на наявність цивільно-правових відносин, як на підставу для закриття кримінального провадження - є помилковим. Крім того, сам факт перебування сторін у вказаних відносинах не виключає можливість вчинення кримінальних правопорушень однією зі сторін.
Також слідчим під час винесення постанови про закриття кримінального провадження було не повно досліджено обставини кримінального провадження та не надано належної правової оцінки зібраним доказам.
Згідно із роз'ясненнями, що містяться у п. 3 Узагальнення ВССУ про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з'ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Таким чином, правова природа даного виду оскарження процесуального рішення слідчого, дізнавача та прокурора передбачає необхідність перевірки слідчим суддею не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
З оскаржуваної постанови вбачається, що слідчим в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12024100100002230 від 28.05.2024 року не було проведено жодної слідчої (розшукової) дії спрямованої на встановлення істини у кримінальному провадженні, окрім допиту заявника.
Так в ході здійснення досудового розслідування не було допитано ОСОБА_6 , не надано належної оцінки укладеним договорам.
Проведення вищевказаних слідчих дій не є обов'язком слідчого, але на думку слідчого судді вони сприятимуть встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя звертає увагу слідчого, що обов'язок доказування події кримінального правопорушення покладається на слідчого, так як і обов'язок збирання доказів.
Враховуючи викладене, з постанови старшого слідчого Шевченківського управління поліції ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 , від 03.09.2024 року, про закриття кримінального провадження № 12024100100002230 від 28.05.2024 року, вбачається, що рішення про закриття кримінального провадження є таким, що прийнято передчасно, на підставі неповно проведеного досудового розслідування без всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин кримінального провадження.
Крім того, незважаючи на те, що слідчим суддею вживались заходи щодо витребування з Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві матеріалів закритого кримінального провадження № 12024100100002230 від 28.05.2024 року, на день розгляду скарги вказані матеріали до суду надано не було, а слідчий у судове засідання не з'явився, жодних доказів, які б спростовували доводи скарги та підтверджували обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження, до суду не надав, у зв'язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, дійшов висновку, що доводи, зазначені в скарзі, є обґрунтованими.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на її розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного прийшов до висновку, що скарга адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на постанову старшого слідчого Шевченківського управління поліції ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 , від 03.09.2024 року, про закриття кримінального провадження № 12024100100002230 від 28.05.2024 року підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 22, 26, 91, 92, 110, 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на постанову старшого слідчого Шевченківського управління поліції ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 , від 03.09.2024 року, про закриття кримінального провадження № 12024100100002230 від 28.05.2024 року - задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого Шевченківського управління поліції ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 , від 03.09.2024 року, про закриття кримінального провадження № 12024100100002230 від 28.05.2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1