СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/6150/23
пр. № 1-кп/759/468/24
03 жовтня 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12023100080001318, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2023 р. стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого: 19.10.2023 року Солом'янським районним судом м.Києва за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді одного року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 у невстановлений слідством час, у невстановленому слідством місці та у невстановленої слідством особи, придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, яку став зберігати при собі для особистого вживання, без мети збуту.
Так, 21.03.2023 року приблизно о 19 годині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився в якості пасажира в легковому автомобілі марки «Renauln Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого являється ТОВ «МОТОР ФАЙНАНС», під керуванням водія ОСОБА_6 рухався по проспекту Леся Курбаса міста Києва. Під час руху автомобіль патрульної поліції увімкнув проблискові маячки та дав знак зупинитися водію автомобіля «Renauln Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , на що ОСОБА_3 попросив водія не зупинятися і рухатися далі. Проте, під час виконання водієм ОСОБА_6 вимог поліцейських щодо зупинки автомобіля, ОСОБА_3 дістав з штанів та сховав у кишеню заднього пасажирського сидіння поліетиленовий пакет з пазовим замком з кристалоподібною речовиною світлого кольору.
Після зупинки автомобіля «Renauln Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , 21.03.2023 року, в період часу з 20 години 01 хвилин до 20 години 30 хвилин, за адресою: АДРЕСА_2 в ході проведення невідкладної слідчої дії обшуку автомобіля, з салону автомобіля, а саме з кишені заднього пасажирського сидіння виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з пазовим замком з кристалоподібною речовиною світлого кольору, невідомого походження.
Згідно висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/111-23/15363-НЗПРАП від 23.03.2023 року, надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі особливо особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP. Маса PVP в речовині становить 12,035 г.
PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан -1-он), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №234 від 08.04.2013) «Список №2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» розміром психотропної речовини PVP у великому розмірі встановлена її вага від 1,5 г.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, вказавши на дату, мету та спосіб вчинення злочину. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження всіх доказів по справі та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу. При цьому судом роз'яснено учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , показання якого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини у великих розмірах, без мети збуту.
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України віднесено до категорії нетяжкого злочину, відношення обвинуваченого до скоєного, який критично оцінює свою поведінку, особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 11.04.2017 року знаходиться під наркологічним диспансерно - динамічним наглядом, не працевлаштований, зі слів має на утриманні малолітню дитину, 2017 року народження.
Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття, яке полягає у відвертому особистому осуді обвинуваченим своєї поведінки, негативному морально-психологічному ставленні до скоєного, розкриттям усіх обставин кримінального правопорушення.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
З огляду на вищевикладене, виходячи із сукупності усіх обставин кримінального провадження, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, у тому числі його вік, сімейний стан, стан здоров'я, соціальну характеристику, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства неможливе та вважає за потрібне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 309 КК України.
На думку суду, саме таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення як підсудним, так й іншими особами нового злочину, досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст.75 КК України або ж застосування ст.69 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Викладена позиція суду відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справ застосовується як джерело права, зокрема у справі Скоппола проти Італії від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Судом встановлено, що згідно вироку Солом'янського районного суду м.Києва від 19.10.2023 року ОСОБА_3 засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді одного року обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на один рік, злочин, який йому інкримінується на даний час вчинено 21.03.2023 року, тобто до постановлення попереднього вироку.
Відповідно до постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 лютого 2021 року (справа № 760/26543/17), якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, вчинених до постановления цього вироку, в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись в залежності від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку, і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку.
У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально - виконуються самостійно.
Отже, відповідно до наведеного, даний вирок необхідно виконувати окремо від вироку Солом'янського районного суду м.Києва від 19.10.2023 року.
Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, а саме витрати на залучення експерта (висновок №СЕ-19/111-23/15363-НЗПРАП від 23.03.2023) у сумі 1510 грн. 24 коп., відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься й питання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд враховує призначене обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із реальним його відбуванням, бере до уваги обставин справи, процесуальну поведінку обвинуваченого, який оголошувався судом у розшук, вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без змін.
Накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 24.03.2023 року (ун.№ 759/5358/24) арешт на грошові кошти у розмірі 750 (сімсот п'ятдесят) гривень; мобільний телефон марки «IPHONE 8» ІМЕІ НОМЕР_2 з сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 в чохлі чорного кольору, мобільний телефон марки «IPHONE 7» чорного кольору у вимкненому стані; мобільний телефон марки «REDMI» блакитного кольору ІМЕІ НОМЕР_4 , ІМЕІ НОМЕР_5 з сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_6 в чохлі чорного кольору та скляну трубку, що належать ОСОБА_3 , згідно вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
Строк відбування покарання обчислювати з 03.09.2024.
Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 21.03.2023 по 27.03.2023 включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирок Солом'янського районного суду м.Києва від 19.10.2023 року щодо ОСОБА_3 виконувати самостійно.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 1510 (одна тисяча п'ятсот десять) грн. 24 коп.
Арешт на майно, а саме: грошові кошти у розмірі 750 (сімсот п'ятдесят) гривень; мобільний телефон марки «IPHONE 8» ІМЕІ НОМЕР_2 з сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 в чохлі чорного кольору, мобільний телефон марки «IPHONE 7» чорного кольору у вимкненому стані; мобільний телефон марки «REDMI» блакитного кольору ІМЕІ НОМЕР_4 , ІМЕІ НОМЕР_5 з сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_6 в чохлі чорного кольору та скляну трубку, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 24.03.2023 року (ун.№ 759/5358/24), - скасувати.
Речові докази:
- особливо небезпечна психотропна речовина, PVP, масою 12,035 г., ватні палички зі змивами, які були вилучені з рук ОСОБА_3 , змиви, які було вилучено з рук ОСОБА_6 , скляну трубку, після набрання вироком законної сили, - знищити.
- грошові кошти у розмірі 750 (сімсот п'ятдесят) гривень; мобільний телефон марки «IPHONE 8» ІМЕІ НОМЕР_2 з сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 в чохлі чорного кольору, мобільний телефон марки «IPHONE 7» чорного кольору у вимкненому стані; мобільний телефон марки «REDMI» блакитного кольору ІМЕІ НОМЕР_4 , ІМЕІ НОМЕР_5 з сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_6 в чохлі чорного кольору, що належать ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили, - повернути останньому.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч.2 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його оголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1