СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/14994/24
пр. № 3/759/5363/24
30 вересня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №968678, 17.07.2024 близько 11 год 23 хв в місті Києві по вул. Гната Юри, 20 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN JETTA, д.н.з. НОМЕР_1 при перестроюванні не переконався в безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем KIA CERATO, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
У судове засідання, призначене на 15.08.2024 ОСОБА_1 не з'явився, будучи повідомленим належним чином. 14.08.2024 до захисник ОСОБА_1 , адвокатка Гузь Т.О., подала клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з перебуванням у відрядженні у м. Львові.
Суддя клопотання адвокатки задовольнив, відклав судове засідання на 29.08.2024.
29.08.2024 до початку розгляду справи захисник ОСОБА_1 , адвокатка Гузь Т.О., подала клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з перебуванням у відрядженні у м. Олександрія Кіровоградської області.
Суддя клопотання адвокатки задовольнив, відклав судове засідання на 13.09.2024.
12.09.2024 від адвокатки Гузь Т.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відрядженні у м. Балта Одеської області.
Суддя клопотання адвокатки задовольнив, відклав судове засідання на 30.09.2024.
Про дату, час та місце судового засідання адвоката Гузь Т.О. була повідомлена належним чином 13.09.2024 о 12 годині 15 хвилин, що підтверджується телефонограмою секретаря судового засідання. Заперечень щодо дати розгляду справи не надійшло.
27.09.2024 ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи. Клопотань про відкладення судового засідання, призначене на 30.09.2024 не подав.
30.09.2024 від адвокатки Гузь Т.О. надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з її перебуванням у відрядженні з 23.09.2024. До клопотання адвокатка долучила:
-посадочний документ №52ЕВ473D-8C94184A-0001 за маршрутом Полтава-Київська - Львів, дата і час відправлення: 23.09.2024 о 16:39, дата і час прибуття: 24.09.2024 о 04:18, придбаний 05.09.2024 о 09:52;
-проїзний документ на автобус №42638649 за маршрутом Львів - Варшава-Автовокзал «Варшава-Заходня», дата і час відправлення: 24.09.2024 о 06:50, дата і час прибуття: 24.09.2024 о 16:00, придбаний 05.09.2024;
-квиток на літак за маршрутом Warsaw Modlin - Manchester ( Варшава Модлін - Манчестер), дата подорожі 25.09.2024 10:00-11:40, придбаний 07.05.2024.
Зазначені квитки придбані захисником задовго до її повідомлення про судове засідання, призначене на 30.09.2024. Відтак, погоджуючись на дату і час розгляду справи, адвокатка Гузь Т.О. достеменно знала, що не зможе бути присутньою у судовому засіданні, проте суддю про це не повідомила. Наведені дії захисника, вочевидь спрямовані на затягування розгляду справи, суперечать завданню провадження у справах про адміністративні правопорушення і є неприпустимими.
З огляду на наведене, у задоволенні клопотання захисника про відкладення судового засідання суддя відмовляє.
Суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки це не суперечить положенням ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку.
Об'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Зазначене правопорушення є правопорушенням з матеріальним складом і вважається закінченим з моменту настання суспільно шкідливих наслідків у виді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Для констатації наявності у діях порушника об'єктивної сторони вказаного правопорушення необхідно встановити причинно-наслідковий зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та пошкодженням майна, зазначеного в диспозиції статті 124 КУпАП.
Водій автомобіля KIA CERATO, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 у письмових поясненнях зазначив, що їхав прямо по вулиці Гната Юри. Під час руху його автомобілю був нанесений удар в переднє праве крило, після чого він зупинився.
Відповідно до схеми місця ДТП від 17.07.2024 автомобіль CERATO, д.н.з. НОМЕР_2 отримав пошкодження переднього правого крила та переднього правого крила. Автомобіль VOLKSWAGEN JETTA, д.н.з. НОМЕР_1 отримав пошкодження передніх лівих дверей, задніх лівих дверей, заднього бампера, заднього лівого крила.
Очевидно, нанесення автомобілю KIA CERATO, д.н.з. НОМЕР_2 удару в праве переднє крило, унеможливлювало б пошкодження передніх лівих дверей, задніх лівих дверей, заднього бампера, заднього лівого крила автомобіля VOLKSWAGEN JETTA, д.н.з. НОМЕР_1 .
Відтак пояснення водія автомобіля KIA CERATO, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 суддя відхиляє.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Приписи статті 62 Конституції України закріплюють принцип презумпції невинуватості, який полягає, зокрема, у тому, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
До провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. На цьому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні від 09.09.2011 у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 у справі «Надточій проти України».
Необхідність застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення констатована і у постанові Верховного Суду у справі 463/1352/16-а від 08.07.2020, згідно з якою у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
З огляду на викладене, у справах про адміністративні правопорушення суддя при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Наявні у матеріалах справи докази дозволяють стверджувати, що вина у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом.
Зазначені обставини із врахуванням раніше наведених положень КУпАП та Інструкції і оцінки доказів вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суддя доходить висновку, що провадження у справі слід закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285, 287-289, 291 КУпАП , суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ю.В. Кравченко