СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/6563/24
пр. № 2/759/3039/24
14 серпня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Журибеда О.М.
за участю секретаря - Істоміній О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
01.04.2024 представник позивача - Семененко А.О. звернувся до суду з даною заявою, мотивуючи тим, що 06.02.2023 року о 15 год. 01 хв. у м. Києві на вул. Максимовича 15, відбулась ДТП за участю транспортного засобу «Peugeot»., д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Peugeot» було застраховано за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №208691885. У відповідності до умов вказаного договору обов'язкового страхування позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь потерпілої особи страхове відшкодування. Відповідно до постанови Голосіївського раойнного суду м. Києва від 10.04.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі наданої заяви та документів було складено страховий акт та розрахований розмір страхового відшкодування, який складає 91533, 94 грн. Оскільки, цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована за полісом обов'язкового страхування, то керуючись ст. 22 та 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «СК «Універсальна» було виплачено страхове відшкодування у розмірі 548486, 18 грн. Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 37047, 76 грн. Таким чином, в розумінні ст. 993, 1187, 1194 ЦК України у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього. У зв'язку з цим, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь «Страхова компанія «Універсальна» матеріальну шкоду у розмірі 37047, 76 грн та судові витрати у справі в розмірі 3028, 00 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.04.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Судом встановлено, що 06.02.2023 приблизно о 15:00 водій ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 керуючи автомобілем Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_2 , був недостатньо уважним, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем Peugeot, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. "б" п. 2.3 п. 12.1 п. 13.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Зазначена дорожньо-транспортна пригода відбулась за участю автомобіля марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Hyundai», д.нз. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1
19.04.2023 постановою Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме в розмірі 850 грн., що підтверджується постановою від 19.04.2023 справа №752/3745/23, 3/752/2427/24, яка набрала законної сили 03.05.2023 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З матеріалів справи вбачається, що ДТП сталася з вини відповідача, постанова про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, набрала законної сили, а отже, ОСОБА_1 , відповідно до положень ст. 1188 ЦК України, зобов'язаний відшкодувати збитки спричинені внаслідок пошкодження автомобіля «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 .
04.01.2022 року між ПрАТ «СК «Універсальна» та ТОВ «ОТП Банк» було укладено генеральний договір добровільного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків №3001/394/000001/1, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом.
Судом встановлено, що автомобіль «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , належить ТОВ «ОТП Лізинг», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та даним автомобілем керував ОСОБА_3 .
Водій «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 повідомив страхову компанію ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 06.02.2023 року в м. Києві на вул. Максимовича 15, під час якої автомобіль «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження.
Згідно умов договору страхування, матеріальний збиток, визначений на підставі акту огляду транспортного засобу, акту виконаний робіт по ремонту автомобіля «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 та завданий власнику транспортного засобу «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , матеріальний збиток, в результаті його пошкодження при ДТП, складає -91533, 94 грн.
Згідно страхового акту № G-10740-1 від 01/11/2022, враховуючи умови генерального договору добровільного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності водія №3001/394/000001/1 від 04.01.2022 року, розмір страхового відшкодування склав 91533, 94 грн., який ПрАТ «СК «Універсальна» було сплачено ТОВ «ОТП Лізинг» за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується платіжною інструкцією №35793 від 16.02.2023 року.
Також, встановлено, що на момент скоєння ДТП 06.02.2023 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 , було застраховано в ТДВ СК «Альфа-Гарант» згідно полісу.
Відповідно до ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Тобто, ПрАТ «СК «Універсальна» визнало зазначене ДТП страховим випадком, виплатило кошти власнику пошкодженого автомобіля та звернулось до суду з вказаним позовом з вимогами щодо відшкодування за рахунок відповідача в порядку регресу між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням в розмірі 37047, 76 грн.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6, судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Частиною 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору, оренди, довіреності тощо).
Згідно із ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Ст.1191 ч.1 ЦК України, передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги /регресу/ до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Також, згідно ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Аналізуючи зазначені норми, суд приходить до висновку про стягнення спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 37047, 76 грн. з відповідача, який на момент ДТП керував автомобілем та своїми діями завдав матеріальних збитків власнику транспортного засобу «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 .
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню на користь позивача, понесені ним судові витрати, а саме сплачений судовий збір в сумі 3028, 00 грн.
Керуючись ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст. 4, 12, 13, 76-82, 141, 258-259, 265, 268, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (ЄДРПОУ 20113829, р/р НОМЕР_3 в АТ «Райффайзен Банк Аваль») завдані збитки в порядку регресу 37047 (тридцять сім тисяч сорок сім) грн. 76 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (ЄДРПОУ 20113829, р/р НОМЕР_3 в АТ «Райффайзен Банк Аваль») 3028 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Журибеда