08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/959/24
381/1698/24
26 вересня 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Соловей Г.В.,
з участю секретаря Гапонюк І.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,
за участю представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , до Фастівської міської ради, ОСОБА_5 , Третя особа - Державний реєстратор Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Горохова Ольга Валеріївна, Державний реєстратор Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Марченко Володимир Григорович, про визнання рішення незаконним та їх скасування,-
09.04.2024 року через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Згода О.О., подану в інтересах позивача ОСОБА_4 , до Фастівської міської ради, ОСОБА_5 , Третя особа - Державний реєстратор Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Горохова О.В., Державний реєстратор Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Марченко В.Г., про визнання рішення незаконним та їх скасування. В своїх позовних вимогах зазначає, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.04.2018 року у справі № 381/4645/17 позов ОСОБА_4 задоволено, визнано недійсним п. 2 рішення Борівської селищної ради від 15.04.2014 року за № 8-20 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в частині передачі у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 0,0700 га, кадастровий номер: 3224955300:01:003:0664 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнане протиправним та скасоване свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06.05.2014 року; визнане протиправним та скасоване рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Фастівського МУЮ Київської області від 06.05.2014 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224955300:01:003:0664 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 право на завершення процедури приватизації земельної ділянки площею 0,0700 га, кадастровий номер: 3224955300:01:003:0664 за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою ВС від 02.10.2019 року рішення залишене в силі.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.07.2021 року позовну заяву ОСОБА_4 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_5 , про визнання дій протиправними, скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, скасування реєстрації готовність об'єкта до експлуатації, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно позовну заяву залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 30.06.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково: рішення Фастівського міськроайонного суду Київської області від 29.07.2021 року скасовано та ухвалено по справі нове рішення, яким позов задоволено частково: визнане недійсним та скасоване рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Фастівського МУЮ Київської області від 11.03.2015 (індексний номер19897847 від 11.03.2015 року) згідно якого за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на незавершене будівництво, об'єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 та рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУЮ у Київській області індексний номер: 22430318 від 26.06.2015 про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Визнано недійсним та скасовано видане Реєстраційною службою Фастівського МУЮ Київської області на ім'я ОСОБА_5 свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 26.06.2015 року на житловий будинок за адресо: АДРЕСА_1 . В решті позовних вимог - відмовлено.
У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №309137374 від 07.09.2022 року право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_5 було скасовано на підставі вищезгаданої постанови Київського апеляційного суду від 30.06.2022 року у справі №381/702/20.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 01.02.2023 року у справі №381/702/20 касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 30.06.2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно скасовано, рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними, скасування рішень державного реєстратора, скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. При цьому відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 щодо визнання дій протиправними, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно, Верховним судом у вищезгаданій постанові зазначено, що суди не звернули уваги, що оскільки позивач ( ОСОБА_4 ) стверджує про перешкоди в здійсненні права на завершення приватизації, яке визнано судовим рішенням, і те, що наявність самочинного будівництва перешкоджає в його реалізації, то позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішень державного реєстратора свідоцтва про право власності не є належним способом захисту. Ефективним способом захисту прав позивача є, зокрема, знесення самочинного будівництва, яка позивачем не заявлена.
Разом з тим, як вже зазначалось право ОСОБА_4 на завершення процедури приватизації земельної ділянки, площею 0,0700 га з кадастровим номером 3224955300:01:003:0664 за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , визнано рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.04.2018 року по справі №381/4645/17, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку на підставі постанови Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі №381/4645/17, у зв'язку з чим позивач звернулась до Фастівської міської ради Київської області з заявою про виділення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3224955300:01:003:0664, та отримала 25.02.2021 року відповідь Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області за №П1433 про відмову ОСОБА_4 в передачі у власність земельної ділянки, кадастровий номер 3224955300:01:003:0664, на підставі того, що вищезазначений житловий будинок, побудований на даній земельній ділянці належить іншому громадянину, а саме ОСОБА_5 .
В зв'язку з чим у червні 2023 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 подано позовну заяву до ОСОБА_5 про знесення вищезазначеного об'єкта самочинного будівництва і відновлення попереднього стану згаданої вище земельної ділянки. На даний час дана позовна заява перебуває на розгляді Фастівського міськрайонного суду Київської області. В рамках вказаної справи в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС отримано відзив на вищезазначену позовну заяву у справі №381/2720/23, складений представником ОСОБА_5 , зі змісту якого стало відомо, що 20.06.2023 року у відповідності до рішення за №68089352 від 20.06.2023 року Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Горохової Ольги Валеріївни, за ОСОБА_5 відновлено право власності на нерухоме майно, а саме на вищезазначений житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому відповідно до змісту даного рішення державного реєстратора зазначено, що проведено скасування за заявою, проте що саме скасовано державним реєстратором в рішенні не зазначено.
Крім цього, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, права власності на вищезазначену земельну ділянку, кадастровий номер 3224955300:01:003:0664, зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №71356759 від 31.01.2024 року, винесеного Державним реєстратором Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Марченко Володимиром Григоровичем.
Вищевказане рішення державного реєстратора винесено на підставі рішення Фастівської міської ради Київської області за №687-ХLV-VIII від 22.12.2023 року про передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_5 .
Враховуючи вищевикладене, з метою відновлення своїх прав та інтересів завершення приватизації вищевказаної земельної ділянки право яке визнано вищезазначеним судовим рішенням, ОСОБА_4 змушена знову звернутися до суду з новою позовною заявою про скасування вищезазначених незаконних рішення Державного реєстратора Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Марченко В.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №71356759 від 31.01.2024 року; рішення Фастівської міської ради Київської області за №687-ХLVVIII від 22.12.2023 року про передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_5 ; рішення за №68089352 від 20.06.2023 року Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Горохової О.В.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Представник позивача адвокат Згода О.О., звернувся через «Електронниц суд» з заявою про участь у підготовчому судовому засіданні та судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08.05.2024 року заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
16.05.2024 року через «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_5 , адвоката Амельченко В.П. в якому просять в задоволені позову відмовити так як, вважають позов безпідставним. Так, рішення державного реєстратора Томашівської сільської ради Шевчук С.А. № 64717120 від 97.09.2022 року про внесення в реєстр відомостей про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_5 на його будинок були скасовані на підставі постанови Київського апеляційного суду від 30.06.2022 які були скасовані постановою Верховного Суду від 01.02.2023. Державний реєстратор Горохова О.В. своїм рішенням від 20.06.2023 року скасувала запис про скасування реєстрації права власності ОСОБА_5 оскільки запис здійснено на підставі помилково прийнятої постанови Київського апеляційного суду від 30.06.2022 року, скасованої в цій частині Постановою Верховного Суду від 01.02.2023 року. ОСОБА_5 як власник належного йому будинку приватизував земельну ділянку, на якій цей будинок знаходиться. Рішення Фастівської міської ради від 22 грудня 2023 року «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_2 ОСОБА_5 » є законною підставою для реєстрації за ОСОБА_5 права власності на приватизовану ним земельну ділянку. Рішення державного реєстратора є законними. Підстав для їх скасування у судовому порядку відсутні.
Представник відповідача адвокат Амельченко В.П., звернувся через «Електронний суд» з заявою про участь у підготовчому судовому засіданні та судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20.05.2024 року заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
22.05.2024 електронною поштою отримано заява від Державний реєстратор Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Горохової О.В. та Державного реєстратора Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Марченко В.Г. про розгляд справи у їх відсутність. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
22.05.2024 року через «Електронний Суд» надійшла Відповідь на відзив представника позивача де зазначено, що за життя, гр. ОСОБА_6 28.07.2014 року складено заповіт на ім'я позивача - ОСОБА_4 , згідно якого ОСОБА_6 , все його майно, яке на день його смерті буде йому належати, з чого б воно не складалось, та де б воно не знаходилось, та все те, на що він за законом буде мати право, заповідав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Даний заповіт підписано власноруч ОСОБА_6 . Також, заповіт посвідчено приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Панченко О.О., зареєстровано в реєстрі за №592. Отже, у відповідності до даного заповіту, ОСОБА_4 отримала у спадок все майно та права, які належали померлому, або могли перейти в його власність після його смерті, без будь яких обмежень. В даному випадку ОСОБА_5 спадкоємцем, відповідно до даного заповіту, не являється.
Також, ОСОБА_5 не повідомив ОСОБА_6 про той факт, що належну останньому земельну ділянку було «виділено» зовсім іншій особі, та в подальшому реалізував вищевказане рішення селищної ради, в своїх цілях - став власником фактично чужого майна літньої людини, яка не контролювала процес приватизації земельної ділянки, з огляду на необізнаність у чинному законодавстві, вік, та хворобу, у зв'язку з чим ОСОБА_6 останні пів року перед смертю не мав можливості приїздити до недобудованого будинку у Київську область та контролювати дії ОСОБА_5 згідно з Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.04.2018 р. по справі №381/4645/17 позов ОСОБА_4 задоволено: визнаний недійсним п.2 рішення Борівської селищної ради від 15.04.2014 р. за № 8-20 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» в частині передачі у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 0,0700 га за кадастровим номером 3224955300:01:003:0664 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнане протиправним та скасоване свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06.05.2014 року, індексний номер 21316941 (САК № 556759); визнане протиправним та скасоване рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області від 06.05.2014 р., індексний номер 12870141 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224955300:01:003:0664 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, площею 0,0700 га з кадастровим номером 3224955300:01:003:0664 за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою Верховного Суду від 02.10.2019 р. по справі № 381/4645/17 рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.04.2018 р. залишено в силі.
Таким чином, ОСОБА_5 не має жодних прав на земельну ділянку площею 0,0700 га з кадастровим номером 3224955300:01:003:0664 за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з незаконністю їх отримання раніше, та за рішенням суду право на закінчення приватизації на земельну ділянку, розміщену за вищевказаною адресою, судом визнано за позивачем ОСОБА_4 .
Також, позовна заява ОСОБА_4 , що на даний час розглядається судом по цивільній справі №381/1698/24, не містить позовної вимоги щодо знесення будинку, як це зазначив представник відповідача в відзиві, а містить позовні вимоги про визнання незаконними та їх скасування рішень Фастівської міської ради та державних реєстраторів щодо передачі та реєстрації права власності за ОСОБА_5 вищевказаної земельної ділянки та будинку. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
28.05.2024 року через «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_5 , адвоката Амельченко В.П., надійшли заперечення на відповідь на відзив де він зазначає, що ОСОБА_5 жодних недобросовісних дій по відношенню до померлого ОСОБА_6 він не вчиняв. Судові спори між ним та ОСОБА_4 , виникли у зв'язку з тим, що ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_6 , ні працівники селищної ради не є фахівцями у галузі права і з цих причин не змогли вірно оформити волевиявлення ОСОБА_6 на передачу ділянки та будинку у власність ОСОБА_5 .
Посилання на те, що ОСОБА_5 не повідомив ОСОБА_6 про той факт, що ділянку було виділено у власність ОСОБА_5 , та що ОСОБА_6 з огляду на вік та хворобу останні півроку перед смертю не мав можливості приїздити до недобудованого будинку у Київську область та контролювати дії ОСОБА_5 . Цей аргумент не відповідає змісту позовної заяви та доданим до неї доказам.
Згідно із зазначеними у позовній заяві відомостями, рішення селищної ради про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_5 було прийнято 15.04.2014, а право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку було зареєстроване 06.05.2014. Відповідно до заповіту, ОСОБА_6 постійно проживав в с. Лісове Ружинського району Житомирської області. ОСОБА_6 підписав цей заповіт в смт. Овідіополь Одеської області 28.07.2014 - через два з половиною місяці після реєстрації 06.05.2014 права власності на земельну ділянку за ОСОБА_5 .
Згідно із загальновідомою інформацією, відстань від с. Лісового Ружинського району Житомирської області до смт. Овідіополь Одеської області складає 485 км. Відстань від того ж села до смт. Борова Фастівського району Київської області, де знаходиться земельна ділянка, зареєстрована на ім'я ОСОБА_5 - 101 км.
Відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 74 роки -
через сім з половиною місяців після реєстрації 06.05.2014 права власності на земельну ділянку за ОСОБА_5 .
Таким чином, після реєстрації за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку ОСОБА_6 прожив ще сім з половиною місяців. За віком і станом здоров'я він був здатний приїхати до смт. Овідіополь Одеської області, що знаходиться на відстані 485 км від місця проживання ОСОБА_6 .
Жодних належних та допустимих доказів того, що за вищевикладених обставин, ОСОБА_6 не мав можливості приїздити до недобудованого будинку в смт. Борова Київської області та контролювати дії ОСОБА_5 - представник Позивачки не надав. Також представник Позивачки не надав належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_5 приховував від ОСОБА_6 факт оформлення земельної ділянки на ОСОБА_5 . А відтак, ОСОБА_6 мав достатньо часу і можливостей за сім з половиною місяців оспорити дії ОСОБА_5 у випадку незгоди з його діями. Однак такого оспорювання не відбулось, оскільки дії ОСОБА_5 у повній мірі узгоджувались із домовленостями між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Наступним аргументом представника Позивачки з цього приводу є посилання на ухвалення Фастівським міськрайонним судом Київської області рішення від 11.04.2018 у справі №381/4645/17 про задоволення позову ОСОБА_4 , зокрема, про скасування рішення Борівської селищної ради від 15.04.2014 в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_5 , скасування свідоцтва про право власності від 06.05.2014 та рішення державного реєстратора від 06.05.2014 про реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_5 . При оцінці цього аргументу просить суд звернути увагу, що цим судовим рішенням було встановлено лише той факт, що за наявних у справі доказів відповідні рішення та свідоцтво підлягають скасуванню. Однак цим рішенням суду не було встановлено факту вчинення будь-яких недобросовісних дій ОСОБА_5 . Таким чином, викладені у відповіді на відзив аргументи представника Відповідача не спростовують того факту, що ОСОБА_5 не вчиняв жодних недобросовісних дій по відношенню до ОСОБА_6 . Більше того, у цивільному праві України діє презумпція добросовісності (ч. 5 ст. 12 ЦК України). Ця презумпція полягає в тому, що поведінка людини є добросовісною і розумною, доки протилежне не буде встановлено судом. Ця презумпція по відношенню до поведінки ОСОБА_5 не була спростована жодними належними і допустимими доказами.
Позовні вимоги ОСОБА_4 грунтуються на тому, що оскаржувані нею рішення, порушують її право на приватизацію земельної ділянки. Однак згідно з положеннями чинного законодавства України приватизація земельної ділянки Позивачкою є забороненою. Отже, право ОСОБА_4 на приватизацію земельної ділянки є таким, що не існує на час розгляду нашої справи судом. Рішення суду про захист права ОСОБА_4 на приватизацію за умови скасування в майбутньому воєнного стану - було би умовним рішенням, ухвалення якого не відповідає положенням ч. 6 ст. 265 ЦПК України. Отже, на час розгляду нашої справи, порушення права ОСОБА_4 на приватизацію земельної ділянки є відсутнім у зв'язку з неіснуванням цього права. Системний аналіз положень ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 4 та п. 4 ч. 4 ст. 265 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що за відсутності порушення, невизнання чи оспорення прав Позивачки, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05.07.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
17.07.2024 року від представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Амельченко В.П., надійшло клопотання про доручення доказів на виконання клопотання про витребування у ОСОБА_5 копію технічної документації із землеустрою, яка надавалася до Фастівської міської ради та затверджувалася рішенням Фастівської міської ради від 22.12.2023 року.
В судовому засіданні представником відповідача - Фастівська міська рада заявлено усне клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з непідсудністю даної справи Фастівському міськрайонному суду. Вважають спір підлягає до розгляду в адміністративному провадженні.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25.07.2024 року клопотання представником відповідача - Фастівська міська рада про закриття провадження у справі залишено без задоволення.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25.07.2024 року визнано явку Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Горохової О.В. обов'язковою.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Надав пояснення аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача - Фастівської міської ради проти позову заперечував та зазначив, що рішення Фастівської міської ради «Про передачу земельної ділянки ОСОБА_5 » від 22.12.2023 року є законним.
Представник відповідача ОСОБА_5 проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити.
Державний реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Горохової О.В. зазначила, що вона лише анулювала запис, який був вчинений іншим реєстратором, відповідно до рішення суду.
Державний реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Марченко В.Г. зазначив, що зареєстрував право на земельну ділянку за ОСОБА_5 відповідно до наданих документів.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При розгляді справи судом встановлено, що Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.04.2018 р. по справі № 381/4645/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Борівської селищної ради Фастівського району Київської області, Фастівської РДА Київської області про визнання частково недійсним рішення, скасування свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав, позов ОСОБА_4 задоволено, визнаний недійсним п.2 рішення Борівської селищної ради від 15.04.2014 р. за № 8-20 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» в частині передачі у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 0,0700 га за кадастровим номером 3224955300:01:003:0664 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнане протиправним та скасоване свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06.05.2014 року, індексний номер 21316941 (САК № 556759); визнане протиправним та скасоване рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області від 06.05.2014 р., індексний номер 12870141 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224955300:01:003:0664 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, площею 0,0700 га з кадастровим номером 3224955300:01:003:0664 за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 задоволено, рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 880 грн.
Постановою Верховного Суду від 02.10.2019 р. по справі № 381/4645/ Постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 скасував, а рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2018 року залишено в силі.
З постанови вбачається, що Верховним Судом було встановлено, що протоколом засідання виконавчого комітету Борівської селищної ради народних депутатів Фастівського району Київської області від 17 квітня 1986 року № 4 ОСОБА_6 дозволено побудувати житловий будинок за типовим проектом КО-5К-145, 5-кімнатний, житловою площею 66,80 кв. м, загальною площею 103,14 кв. м, розміром 9,960х11,400 м та зобов'язано оформити технічну документацію на будівництво житлового будинку в районному відділі архітектури. Також вказаним протоколом затверджено рішення про виділення ОСОБА_6 земельної ділянки АДРЕСА_3 під будівництво індивідуального житлового будинку.
Довідкою Борівської селищної ради від 22 травня 2013 року № 455 підтверджено, що ОСОБА_6 користувався земельною ділянкою площею 0,06 га по АДРЕСА_1 .
За довіреністю, посвідченою 14 жовтня 2013 року секретарем виконкому Борівської селищної ради Фастівського району Київської області ОСОБА_8 , ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_5 бути його представником в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування України, зокрема у Фастівській районній державній нотаріальній конторі та інших нотаріальних конторах Київської області, Фастівському міжміському бюро технічної інвентаризації та управлінні Держкомзему з питань приватизації земельної ділянки, яка розташована на території Борівської селищної ради. Строк дії довіреності з 14 жовтня 2013 року по 14 жовтня 2014 року включно.
Рішенням Борівської селищної ради про розгляд земельних питань від 12 грудня 2013 року № 5-3 ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0700 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 було розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_6 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3224955300:01:003:0664, по АДРЕСА_1 .
07 квітня 2014 року ОСОБА_6 подав голові Борівської селищної ради заяву, в якій просив затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0700 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Борівської селищної ради від 15 квітня 2014 року № 8-20 було затверджено проект землеустрою та передано земельну ділянку площею 0,0700 га, кадастровий номер 3224955300:01:003:0664, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_5 .
На підставі рішення Борівської селищної ради від 15 квітня 2014 року № 8-20 ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06 травня 2014 року, індексний номер 21316941, а саме - на земельну ділянку площею 0,0700 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 322495530:01:003:0664. Вказані відомості були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
14 травня 2014 року ОСОБА_5 подав голові Борівської селищної ради заяву про присвоєння поштової адреси його земельній ділянці АДРЕСА_1 .
Розглянувши заяву ОСОБА_5 , виконавчий комітет Борівської селищної ради Фастівського району Київської області прийняв рішення від 29 травня 2014 року № 4/6, яким присвоїв поштову адресу номер АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_5 , а також зобов'язав ОСОБА_5 внести зміни до правовстановлюючих та інвентаризаційних документів на вказану земельну ділянку.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер і ОСОБА_4 як його спадкоємець за заповітом від 28 липня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області, звернулася до Ружинської державної нотаріальної контори із заявою, в якій просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Листом Ружинської державної нотаріальної контори від 28 березня 2017 року № 658/02-14 ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з підстав відсутності правовстановлюючих документів та рекомендовано звернутися до суду.
18 квітня 2017 року позивач як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_6 звернулася до Борівської селищної ради із заявою про надання дозволу на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,07 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 .
В своїй Постанові Верховний Суд зазначає, що технічна документація із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_1 розроблялася на ім'я ОСОБА_6 , місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що Борівська селищна рада незаконно прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_5 , який був лише представником ОСОБА_6 за довіреністю, що є підставою для визнання недійсним такого рішення органу місцевого самоврядування.
Оскільки ОСОБА_5 неправомірно набув право власності на спірну земельну ділянку, то місцевий суд дійшов правильного висновку, що видача йому свідоцтва про право власності також є неправомірною, у зв'язку з чим обґрунтовано визнав протиправним та скасував свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06 травня 2014 року серії НОМЕР_2 , індексний номер 21316941, видане Реєстраційною службою Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, а також рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_5 .
Таким чином, судом встановлено факт неправомірного набуття ОСОБА_5 права власності на спірну земельну ділянку.
Також суд зазначив, що ОСОБА_4 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6 , який згідно зі статтею 125 ЗК України права власності на земельну ділянку за життя не набув, однак відповідно до чинного законодавства України розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, яка перебувала в його користуванні та за його заявою було виготовлено технічну документацію із землеустрою, а тому позивач ОСОБА_4 має право на завершення приватизації земельної ділянки, яка була розпочата спадкодавцем ОСОБА_6 і закінчилась на тому, що ним був поданий до Борівської селищної ради розроблений на його замовлення проект землеустрою, дозвіл на виготовлення якого наданий рішенням Борівської селищної ради від 12 грудня 2013 року № 5-3.
Погоджений проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_6 передав до Борівської селищної ради 07 квітня 2014 року. Оскільки рішенням цієї ради від 15 квітня 2014 року № 8-20, яким затверджено вказаний проект землеустрою, фактично було відмовлено у передачі йому спірної земельної ділянки у власність, у нього виникло право на оскарження такого рішення органу місцевого самоврядування до суду. У зв'язку з тим, що до дня своєї смерті ОСОБА_6 спадкодавець ОСОБА_6 не скористався цим правом, воно в порядку спадкування перейшло до спадкоємця ОСОБА_4 .
В подальшому в березні 2020 року ОСОБА_4 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2021 року позов ОСОБА_4 , залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 червня 2022 року скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2021 року скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано недійсним та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 19897847 від 11 березня 2015 року, згідно якого за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на незавершене будівництво, об'єкт житлової нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області індексний номер: 22430318 від 26 червня 2015 року про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Визнано недійсним та скасовано видане Реєстраційною службою Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області на ім'я ОСОБА_5 свідоцтво про право власності № 39783752 від 26 червня 2015 року на житловий будинок, загальною площею 278,4 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2023 року у справі № 381/702/20, провадження № 61-7667св22 касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно скасовано.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними, скасування рішень державного реєстратора, скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В обґрунтування Верховний Суд в постанові зазначив, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_4 посилалась на положення статті 376 ЦК України, оскільки спірний будинок є самочинним будівництвом і у позовній заяві позивач зазначала, що ОСОБА_5 не має жодних прав на земельну ділянку площею 0,0700 га з кадастровим номером 3224955300:01:003:0664 за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності за ОСОБА_5 на спірний житловий будинок зареєстровано незаконно.
Верховний Суд зазначив, що оскільки позивач стверджує про перешкоди в здійсненні права на завершення приватизації, яке визнано судовим рішенням, і те що наявність самочинного будівництва перешкоджає в його реалізації, то позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішень державного реєстратора свідоцтва про право власності не є належним способом захисту. Ефективним способом захисту прав позивача є, зокрема, вимога про знесення самочинного будівництва, яка позивачем не заявлена.
Також, 10.03.2015 року на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 19897847 від 11.03.2015 року, яке прийнято на підставі технічного паспорту № 103 від 10.03.2015 року ТОВ «Територіальне БТІ» та дозволу на виконання будівельних робіт КС № 062141700225, виданого 02.06.2014 року Департаментом ДАБІ у Київській області за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на незавершене будівництво, об'єкт житлової нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
26.06.2015 року Реєстраційною службою Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області на підставі Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, будівельні роботи на якому виконувались на підставі повідомлення про початок їх виконання та рішення Виконавчого комітету Борівської селищної ради Фастівського району Київської області №4/6 «Про присвоєння поштової адреси» від 29.05.2014 року, видано гр. ОСОБА_5 свідоцтво про право власності № НОМЕР_3 на житловий будинок, загальною площею 278,4 кв.м, розташований заадресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, на підставі вищевказаного свідоцтва про право власності державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області прийнято рішення індексний номер: 22430318 від 26.06.2015 року про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на житловий будинок, загальною площею 278,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, позивачем були оскаржені зазначені дії та на підставі Постанови Київського апеляційного суду від 30.06.2022 року державним реєстратором Шевчук Світланою Анатоліївною 07.09.2022 року внесені зміни до Державного реєстру речових прав та скасовано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №309137374 від 07.09.2022 року.
Однак, на підставі рішення №68089352 від 20.06.2023 року державного реєстратора Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Горохової О.В., за ОСОБА_5 відновлено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, загальною площею 278,4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, факт про порушене право позивача ОСОБА_4 встановлено рішеннями судових інстанцій і згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Підстави та процедура проведення державної реєстрації прав на обєкти нерухомого майна передбачені в Законі України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2011 року № 1141 (далі - Порядок №1141), та у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їхобтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року№ 1127 (далі - Порядок №1127).
У відповідності до п. 49 Порядку №1141 до Державного реєстру прав під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав, відомостей про скасування рішення державного реєстратора скасування записів Державного реєстру прав вносяться відомості про підставу для внесення таких записів/відомостей чи скасування записів: тип, серія, номер, дата видачі та уповноважений суб'єкт, що видав документ. Підстава для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, відомостей про скасування рішення державного реєстратора, скасування записів Державного реєстру прав за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав вноситься з переліку документів, поданих для скасування та відображених у відповідній заяві.
Відповідно до п. 51 Порядку №1141 внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, заінтересованої у внесенні/скасуванні відповідних записів, виключно у випадках, передбачених законом.
Враховуючи вищезазначені норми матеріального права, державний реєстратор може вносити записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав, відомостей про скасування рішення державного реєстратора, скасування записів Державного реєстру прав тільки на підставі документів, поданих для скасування та відповідно до яких скасовано рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації або скасування записів Державного реєстру.
Згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не наділяє правом державного реєстратора на прийняття рішення щодо скасування державної реєстрації прав, скасування рішення державного реєстратора або скасування записів, а лише надає право на внесення записів про скасування державної реєстрації прав, відомостей про скасування рішення державного реєстратора, скасування записів Державного реєстру прав.
Так, оскаржуване рішення №68089352 від 20.06.2023 року Державного реєстратора Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Горохової О.В. винесене на підставі заяви про скасування за №55775209 від 15.06.2023 року, поданою представником ОСОБА_5 - ОСОБА_2 .
Як вбачається з реєстру до даної заяви адвокатом Амельченко В.П., як представником ОСОБА_5 , надано довіреність від ОСОБА_5 та копія постанови Верховного суду за №381/702/20 від 01.02.2023 року, згідно якої скасовано постанову Київського апеляційного суду від 30.06.2022 року у справі №381/702/20, на підставі якої скасовано рішення про державну реєстрацію права за №309137374 від 07.09.2022 року щодо реєстрації права власності за ОСОБА_5 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 10 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Враховуючи вищезазначені вимоги законодавства, підставою внесення записів про скасування державної реєстрації прав, про скасування рішення державного реєстратора, скасування записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою про скасування заінтересованої особи, в якій чітко зазначається тип скасування та документи, подані для скасування, відповідно до яких проведено це скасування. При розгляді поданої заяви про скасування, державний реєстратор приймає рішення у відповідності до типу поданої зави про скасування.
У відповідності до п.1,2, 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав.
Відповідно до п. 3,4,19 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, у Державному реєстрі прав відсутні відомості про право власності/право користування земельною ділянкою замовника будівництва.
Разом з тим, в порушення вимог вищевказаних норм матеріального права, державний реєстратор при винесені оскаржуваного рішення від 20.06.2023 року, яким поновлено в державному реєстрі державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на вищевказаний житловий будинок, належним чином не перевірила подані представником документи, в т.ч. не врахувала те, що подана заява про скасування від 15.06.2023 року представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Амельченко В.П. передбачала внесення запису скасуванням державної реєстрації прав на вищезазначений житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, державна реєстрація прав на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 593128632249 була скасована на момент подачі даної заяви про скасування від 15.06.2023 року на підставі постанови Київського апеляційного суду від 30.06.2022 року (справа №381/702/20).
Також, при винесені оскаржуваного рішення, державний реєстратор не перевірила відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації прав власності, користування або оренди за ОСОБА_5 на земельну ділянку, кадастровий номер 3224955300:01:003:0664, на якій розташоване нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , однак право власності на дану земельну ділянку за ОСОБА_5 було скасовано на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області по справі №381/4645/17 від 11.04.2018 р., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Дані факти були підтверджені в судовому засіданні державним реєстратором Гороховою О.В.
Щодо визнання незаконним рішення Фастівської міської ради за за №687-ХLV-VIII від 22.12.2023р. та його скасування суд зазначає.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як зазначалось, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , є самовільно добудованим ОСОБА_5 і не може бути зареєстрований в Державному реєсрі без визнання права власності на це майно.
Про незаконність набуття права на вказаний житловий будинок встановлено у рішеннях судових інстанцій при розгляді вказаних вище цивільних справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус судів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
У відповідності до ч. 1, 3 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Згідно ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
За змістом статті 118 ЗК України (у редакції, чинній для спірних правовідносин) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
На підставі ч.1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Як встановлено Постановою Верховного Суду України позивачу надано право на завершення процедури безоплатної приватизації земельної ділянки, на яку мав право ОСОБА_6 , отримати у власність земельну ділянку кадастровий номер 3224955300:01:003:0664, після смерті її дядька ОСОБА_6 за розпочатою ним процедурою приватизації та встановленому праву позивача на її завершення на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.04.2018 року по справі №381/4645/17, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку. Однак, на час винесення Фастівською міською радою оскаржуваного рішення щодо передачі у власність ОСОБА_5 даної земельної ділянки, кадастровий номер 3224955300:01:003:0664 вже існувало чинне рішення Борівської селищної ради Фастівського району Київської області від 15.04.2014 року за № 8-20 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», дане рішення винесене на підставі поданої до Борівської селищної ради Фастівського району Київської області заяви ОСОБА_6 від 07.04.2014 року щодо затвердження проекту землеустрою для відведення земельної ділянки (кадастровий номер 3224955300:01:003:0664) у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 (як зазначено вище даній земельній ділянці змінено адресу на: АДРЕСА_1 ), що не враховано Фастівською міською радою при винесені оскаржуваного рішення, як і не врахована подача позивачем вищезазначеної заяви до Фастівською міської ради разом з вищевказаним рішенням суду про визнання за ОСОБА_4 права закінчити процедуру приватизації вищезазначеної земельної ділянки, у задляке було необґрунтовано не задоволені якого було відмовлено.
Таким чином, 27.03.2014 року управлінням Держземагенства у Фастівському районі проведено державну реєстрацію вищезазначеної земельної ділянки на підставі проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, кадастровий номер 3224955300:01:003:0664, замовленого ОСОБА_6 , який у відповідності до діючого рішення Борівської селищної ради Фастівського району Київської області від 15.04.2014 року був затверджений, проте дану земельну ділянку було передано у власність ОСОБА_5 .
Як зазначалося дії останнього визнанні незаконними, що підтверджується встановленими обставинами у рішенні Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.04.2018 року по справі №381/4645/17, згідно до якого пункт рішення №8-20 Борівської селищної ради Фастівського району Київської області від 15.04.2014 року щодо передачі даної земельної ділянки, кадастровий номер 3224955300:01:003:0664, у власність ОСОБА_5 був скасований, а ОСОБА_4 надано право закінчити приватизацію вищезазначеної земельної ділянки.
Таким чином, на час винесення оскаржуваного рішення Фастівською міською радою від 22.12.2023 року за №687-ХLV-VIII, яким затверджено технічну документацію із
землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості та надано у власність земельну ділянку (кадастровий номер 3224955300:01:003:0664) ОСОБА_5 , але земельна ділянка вже була сформована на підставі проекту землеустрою, виготовленого на ім'я ОСОБА_6 .
Разом з тим, не зважаючи на те, що земельна ділянка вже сформована за заявою ОСОБА_6 , а за ОСОБА_4 визнано право на завершення процедури приватизації даної земельної ділянки після смерті ОСОБА_6 , Фастівська міська рада, всупереч Закону затвердила технічну документацію із землеустрою на цю ж земельну ділянку та надали її у власність ОСОБА_5 , чим порушила законні права ОСОБА_4 на закінчення процесу приватизації та отримання у власність даної земельної ділянки.
Верховний Суд у постанові від 30.06.2022 року у справі № 700/305/20 (провадження № 61-4429св21) зазначив, що при розгляді подібних правовідносин у відповідності до якого «за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених правових норм, першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього не існує законних перешкод.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 червня 2022 року у справі № 278/2592/20 (провадження № 61- 11128св21), від 01 липня 2022 року у справі № 700/309/20 (провадження №61-11769св21).
Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до ч.3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Право на приватизацію земельної ділянки - це немайнове право, яким після подачі відповідної заяви скористався ОСОБА_6 , та на завершення процедури його реалізації (приватизації спірної земельної ділянки в порядку спадкування) після смерті останнього має право позивач як спадкоємиця, однак Фастівською міською радою прийнято рішення від 22.12.2023 року за №687-ХLV-VIII, яким було порушено право позивача на завершення процедури приватизації конкретної земельної ділянки кадастровий номер №3224955300:01:003:0664, у зв'язку з чим дії Фастівської міською ради є протиправними, а зазначене рішення прийняте підлягає скасуванню.
Також, однією з позовних вимог є визнання незаконним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Фастівської міської ради Марченко Володимира Григоровича, яким було прийнято рішення про державну реєстрацію прав, індексний номер 71356759 від 31.01.2024, у відповідності до якого зареєстровано права власності на вищезазначену земельну ділянку, кадастровий номер 3224955300:01:003:0664 за ОСОБА_5 .
Так, прийняте рішення Фастівської міської ради за №687-ХLV-VIII від 22.12.2023 року, яке прийнято з порушенням прав позивача, призвело до прийняття рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Марченко В.Г. про державну реєстрацію прав.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість актив, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Оскільки як встановлено судом, ОСОБА_5 набув право власності на земельну ділянку з порушенням вимог чинного законодавства та на підставі рішення Фастівської міської ради, яке є незаконним, рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Фастівської міської ради Марченко В.Г., індексний номер 71356759 від 31.01.2024 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0700 га, кадастровий номер 3224955300:01:003:0664, за ОСОБА_5 є також незаконним та підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав
та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
У відповідності до ч.1 ст. 21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам.
Посилання представника ОСОБА_5 адвоката Амельченко В.П. на те, що згідно з п.п. 5 п. 27 Розділу Х ЗК України, передача земельної ділянки у власність ОСОБА_4 є забороненною не є доказом того, що позивач позбавлена свого права на спадкові права.
Зміни до п.п. 5 п. 27 Розділу Х ЗК України були внесені на період дії в Україні воєнного стану, а тому не позбавляє в подальшому реалізувати своє право щодо закінчення приватизації зазначеної вище земельної ділянки.
У відповідності до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Отже, за життя ОСОБА_6 виділена земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (внесено зміни на АДРЕСА_2 ), і за життя останній мав право на отримання у власність вищевказаної земельної ділянки шляхом проведення її приватизації. Однак помер.
Відповідно до ч.1 ст.1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.
Так, позивач є спадкоємицею ОСОБА_6 і до неї перейшли всі права на закінчення приватизації земельної ділянки, що було визнано судом в цивільній справі №381/4645/17, які мав ОСОБА_6 за життя, і відповідно до ОСОБА_4 , як спадкоємиці, перейшли права ОСОБА_6 .
Отже, право ОСОБА_4 на завершення процедури приватизації земельної ділянки, площею 0,0700 га з кадастровим номером 3224955300:01:003:0664 за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , визнано рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.04.2018 року по справі №381/4645/17, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку.
Як зазначалося (ч.4 ст.82 ЦПК України), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантується право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Виходячи із змісту норм чинного законодавства та оцінивши встановлені у справі докази і обставини, суд дійшов висновку, що позивачем надано належних докази на підтвердження підстав для визнання рішення незаконним та їх скасування прийнятих відносно майнових прав позивача.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати (судовий збір).
Керуючись ст. 4,11,12,13,76-81,89,141,263,265,268,280-282 ЦПК України, на підставі ст.15,16,328,1216,1218,1233 ЦК України, ст. 78,116,118,122 ЗК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд
Позов ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер: НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_4 до Фастівської міської ради, код ЄДРПОУ 34446857, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів Площа Соборна, 1, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідент.номер: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , Третя особа - Державний реєстратор Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Горохова Ольга Валеріївна, юридична адреса: Київська область, м. Фастів Площа Соборна, 1, Державний реєстратор Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Марченко Володимир Григорович, юридична адреса: Київська область, м. Фастів Площа Соборна, 1, про визнання рішення незаконним та їх скасування задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати Рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Горохової Ольги Валеріївни (індексний номер рішення про скасування 68089352) від 20 червня 2023 року.
Визнати незаконним та скасувати Рішення Фастівської міської ради за №687-ХLV-VIII від 22 грудня 2023 року «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 ».
Визнати та скасувати Рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Марченко Володимира Григоровича, індексний номер 71356759 від 31 січня 2024 року, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0700 га, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3224955300:01:003:0664, за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ).
Стягнути з Фастівської міської ради, код ЄДРПОУ 34446857, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів Площа Соборна, 1, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідент.номер: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер: НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_4 за сплату судового збору у розмірі 3633,60 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 03.10.2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Г.В.Соловей