08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/1534/24
295/8494/24
02 жовтня 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Соловей Г.В.,
з участю секретаря Гапонюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -
03.06.2024 року позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в особі представника Кудіна А.В. звернулися до Богунського районного суду м. Житомира з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 19.07.2023 року між ТзОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8941938, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу кредитні кошти. В свою чергу, позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним.
28.11.2023 року між ТзОВ «МІЛОАН» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», укладено Договір факторингу відповідно до умов якого ТзОВ «МІЛОАН» передало, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло право вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників, зокрема і до відповідача. ТзОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а відповідач кредит за Договором у повному обсязі не повернув та має заборгованість в розмірі 29330,00 грн.
11.07.2023 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 78133723, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу кредитні кошти. В свою чергу, позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним.
Крім того, 11.07.2023 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 4248823, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу кредитні кошти. В свою чергу, позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним.
14.06.2021 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений Договір факторингу, відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло право вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників. ТзОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а відповідач кредит за Договорами у повному обсязі не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 86205,00 грн, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомир від 24.06.2024 року справу передано за підсудністю до Фастівського міськрайонного суду Київської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 року, справа передана до провадження судді Соловей Г.В.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23.07.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в заявлених вимогах позовні вимоги підтримали, справу просили розглянути у відсутність їх представника, проти винесення заочного рішення не заперечували.
В судове засідання відповідач не з'явився, повідомлявся вчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.
У встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
При розгляді справи, судом встановлено, що 19.07.2023 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 8941938. Договір підписано електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором W13877. Відповідно до п.1.2 Товариство надало відповідачу кредитні кошти на суму 7000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 1.3 Договору, кредит надається строком на 105 днів від дати отримання кредиту. Комісія за надання кредиту - 1330,00 грн (п. 1.5.1 Договору). Процентна ставка 2,00 % за кожен день користування кредитом, стандартна ставка 3,00 % за кожен день користування кредитом
28.11.2023 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», укладено Договір факторингу № 27112023 відповідно до умов якого ТзОВ «Мілоан» передало, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло право вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників, зокрема і до відповідача.
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № 27112023 від 27.11.2023 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором кредиту № 8941938 на загальну суму заборгованості 29330,00 грн.
11.07.2023 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 78133723. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором YY6MqXExn5.
Відповідно до умов Договору відповідачу надано позику у загальній сумі 8500,00 грн на строк 30 днів, з зазначенням строку надання позики 11.07.2023 та датою повернення 10.08.2023 року, знижена процентна ставка 2,5%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день 2,70 %, орієнтовна річна процентна ставка 90465,53 %.
11.07.2023 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 4248823. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором y62fKLK3N1.
Відповідно до умов Договору відповідачу надано позику у загальній сумі 6000,00 грн на строк 25 днів, з зазначенням строку надання позики 11.07.2023 та датою повернення 05.08.2023 року, знижена процентна ставка 0,01%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день 2,70 %, орієнтовна річна процентна ставка 67472,87 %.
14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до вимог якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» і боржниками.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осібборжників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (платою за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до витягу з реєстру боржників №13 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» було відступлено, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийнято право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики № 78133723 на загальну суму заборгованості 34000,00 грн.
Відповідно до витягу з реєстру боржників №13 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» було відступлено, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийнято право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики № 4248823 на загальну суму заборгованості 22875,00 грн.
Згідно ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7,12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Як зазначив представник позивача, відповідачем були порушенні умови договорів і за ним рахується заборгованість за кредитним договором № 8941938 від 19.07.2023 року в розмірі 29330,00 грн, яка складається з: заборгованість за основною сумою боргу - 7000,00 грн, заборгованість за відсотками - 21000,00 грн, заборгованість за комісією - 1330,00 грн, за договором позики № 78133723 від 11.07.2023 року в розмірі 34000,00 грн, яка складається з: заборгованість за основною сумою боргу - 8500,00 грн, заборгованість за відсотками - 25500,00 грн, за договором позики № 4248823 від 11.07.2023 року в розмірі 22875,00 грн, яка складається з: заборгованість за основною сумою боргу - 6000,00 грн, заборгованість за відсотками - 16875,00 грн.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Згідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах встановлених договором.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 8941938 від 19.07.2023 року за основною сумою боргу, заборгованість за відсотками, за кредитним договором № 78133723 від 11.07.2023 року заборгованість за основною сумою боргу, заборгованість за відсотками, за кредитним договором № 4248823 від 11.07.2023 року заборгованість за основною сумою боргу, заборгованість за відсотками, підлягають задоволенню.
Разом з тим, безпідставними є позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8941938 від 19.07.2023 року за комісією - 1330,00 грн, оскільки відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін у даній частині визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Рішенням КонституційногоСуду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
За положеннями частини п'ятої статті 11, частин першої, другої, п'ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 06 вересня 2017 року по справі № 6-2071цс16 та постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року по справі № 276/4216/16-ц, відповідно до яких, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
У зв'язку з вище вказаним позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 1330,00 грн не підлягають задоволенню.
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
За вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Небажання відповідача надавати докази, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, суд дійшов обґрунтованого висновку, що факт неналежного виконання відповідачем умов Договорів кредиту знайшов своє підтвердження при розгляді справи, а тому позовні вимоги є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2981,06 грн.
Керуючись ст. 4,11,12,13,76-81,89,141,263,265,268,280-282 ЦПК України, на підставі ст.526,610,611,1049,1054 ЦК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер - НОМЕР_1 , зареєстр.: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ “ТАСкомбанк» заборгованість в загальному розмірі 84875,00 грн, що складається з заборгованості за кредитним договором № 8941938 від 19.07.2023 року в розмірі 28000,00 грн, яка складається з: заборгованість за основною сумою боргу - 7000,00 грн, заборгованість за відсотками - 21000,00 грн, за договором позики № 78133723 від 11.07.2023 року в розмірі 34000,00 грн, яка складається з: заборгованість за основною сумою боргу - 8500,00 грн, заборгованість за відсотками - 25500,00 грн, за договором позики № 4248823 від 11.07.2023 року в розмірі 22875,00 грн, яка складається з: заборгованість за основною сумою боргу - 6000,00 грн, заборгованість за відсотками - 16875,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2981,06 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя Г.В.Соловей