Єдиний унікальний номер: 378/640/24
Провадження № 3/378/293/24
03.10.2024 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше за ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч. 1 ст. 130 КУпАП
За протоколом про адміністративне правопорушення № ААД 697040 від 16.08.2024 ОСОБА_1 16.08.2024 о 17 годині 07 хвилин в с. Ясенівка по вул. Миру 34 керував мотоблоком Зубр 8 з саморобним причепом, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, суду пояснив, що 16.08.2024 о 17 годині 07 хвилин в с. Ясенівка по вул. Миру 34 біля нього зупинились працівники поліції. Він в цей час мотоблоком не керував. Мотоблок був припаркований на узбіччі ним раніше біля домогосподарства ОСОБА_2 , який йому ремонтував вказаний мотоблок. Він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, так як не керував вказаним мотоблоком.
Захисник ОСОБА_1 - Кочин С. С. подав до суду клопотання, просить закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення (а. с. 33-34), посилаючись на те, що відповідно до відеозапису, доданого до протоколу, 16.08.2024 року в період часу 17:11:43 по 17:13:26 працівниками поліції зафіксовано перебування ОСОБА_1 є біля мотоблока «Зубр 8». В період часу 17:44:57 по 17:45:07 працівники поліції мали намір доставити на медичне освідування ОСОБА_1 або в м Сквира, або в м Тараща, що порушує вимоги п.п.8,12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року. Фактично відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував даним мотоблоком. Також роз'яснення йому прав, в тому числі, не свідчити проти себе ОСОБА_1 було здійснено працівниками поліції вже після складання протоколу, що вказує на недопустимість зібраних доказів у справі з огляду на доктрину «плодів отруєного дерева».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи його захисника Кочина С. С., наведені в письмовому клопотанні, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 265-2 та 266 КУпАП за наявності підстав вважати, що особа, яка керує транспортним засобом, для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, зобов'язаний тимчасово затримати транспортний засіб та відсторонити водія від керуванням транспортним засобом.
Пункт 2.5. ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відносно ОСОБА_1 складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 ПДР України - керування мотоблоком Зубр 8 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, та відмову від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому порядку.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім протоколу, до матеріалів справи додано відеозапис з двох нагрудних камер працівників поліції.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 1.10 ПДР водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», правопорушення за ст. 130 КУпАП вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Крім того, Верховним Судом в постанові від 20 лютого 2019 року в справі № 404/4467/16-а сформульовано правовий висновок, згідно з яким само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Отже, однією з умов для притягнення водія до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП є доведення факту керування ним транспортним засобом під час сп'яніння.
Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 Закону віднесено застосування засобів відеозапису.
Зазначене вбачається із положень п. 2. розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділів поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС 18.12.2018 року № 1026 (далі Інструкції), відповідно до якої застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, здійснюється, в тому числі, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Відповідно до п. 1 розділу VII Інструкції під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
Суд вважає, що зазначені норми направлені на забезпечення об'єктивного і неупередженого виявлення та фіксування правопорушень, у тому числі і з метою подальшого використання зафіксованої інформації у якості доказів у суді.
Виписані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо факту керування ОСОБА_1 мотоблоком в час та місці, вказаних в протоколі, не знайшли підтвердження в суді на підставі досліджених доказів.
Як зазначено вище, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім протоколу, до матеріалів справи додано відеозапис від 16.08.2024 з двох нагрудних камер поліцейських.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, зазначивши, що не мав часу їхати на такий огляд, проте, заперечив викладені в протоколі обставини щодо факту керування ним мотоблоком у вказаний в протоколі час та місці, зазначивши, що мотоблок був припаркований на узбіччі ним раніше біля домогосподарства ОСОБА_2 , який йому ремонтував вказаний мотоблок.
При перегляді відеозаписів з двох нагрудних камер поліцейських, які додано до протоколу, вбачається, що записом на них не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 мотоблоком, фактично мотоблок був припаркований на узбіччі. При цьому, на вказаних відеозаписах не зафіксовано, що ОСОБА_1 визнає ту обставину, що він керував вказаним транспортним засобом. Фактично на запитання поліцейських відповідала жінка, яка назвалась дружиною ОСОБА_1 .
Зважаючи на викладене та на те, що у відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції, який є превентивним заходом виявлення або фіксування правопорушення, відсутній зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказані в протоколі час та місці, матеріали справи не містять інших достатніх та належних доказів на підтвердження того, що 16.08.2024 року о 17 год. 07 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння. - суд з урахуванням пояснень останнього, критично відноситься до даних, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, як до доказу.
Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Статтею ст. 130 КУпАП передбачено накладення стягнення у виді штрафу та обмеження у користуванні водійськими правами.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи, відповідно до ч. 3ст. 62 Конституції України, мають тлумачитись на її користь, а згідно п. 2ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи все вищевикладене, беручи до уваги, що доказів, які б беззаперечно вказували на те, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом в час та місці, вказані в протоколі, матеріали справи не містять, у відеозаписі з двох нагрудних камер працівників поліції, який є превентивним заходом виявлення або фіксування правопорушення, відсутній зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказані в протоколі час та місці, - суд, оцінивши наявні в даній справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю.
Керуючись ст. 62 Конституції України, п. 1 ст. 247 ст. ст. 283-285,287 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н. М. Марущак