Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2116/24
Провадження № 3/376/714/2024
"21" серпня 2024 р. суддя Сквирського районного суду Київської області Коваленко О. М. , розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого ДП Сквирське лісництво майстер лісу, паспорт серії НОМЕР_1 .
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу Укpаїни пpо адмiнiстpативнi пpавопоpушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №126701 від 23 червня 2024 року, ОСОБА_1 , 23 червня 2024 року о 15.30 год по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю ОСОБА_2 , за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Особа, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав, заперечував факт вчинення домашнього насильства по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 , пояснив, що дружина сама затіяла сварку після чого викликала працівників поліції, що мале місце 23.06.2024 року.
Потерпіла ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явилася.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Приписами ч. 1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст.173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Згідно із п. 3 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктами 4 та 7 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Таким чином, в даній ситуації вимагається доведення того, що ОСОБА_1 , 23 червня 2024 року по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю.
На обґрунтування вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, до протоколу додано рапорт, заяву та письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких остання просить притягнути до відповідальності свого чоловіка ОСОБА_1 , за фактом вчинення ним стосовно неї домашнього насильства, яке мале місце 23 червня 2024 року.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Під час розгляду справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд встановив, що діях ОСОБА_1 , відсутні ознаки притаманні домашньому насильству, а наявні ознаки конфліктної ситуації між ним та ОСОБА_2 , з приводу сімейного побуту.
Зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, не знайшли свого підтвердження. Невід'ємною складовою інкримінованого адміністративного правопорушення повинно бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Жодним із здобутих доказів у справі не підтверджено ОСОБА_1 , такої форми домашнього насильства як завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої особи, окрім цього не встановлено чи викликали дії ОСОБА_1 , будь-які наслідки, передбачені п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст.173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Докази завдання чи можливості завдання шкоди потерпілій до протоколу про адміністративне правопорушення також недодані.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з частиною другою статті 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується із судовою практикою ЄСПЛ, згідно з якою доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно із вказаною позицією ЄСПЛ «розумним» є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, оскільки відсутні докази вчинення ним будь-яких насильницьких дій стосовно його дружини ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту першого статті 247 КУпАП відсутність події і складу адміністративного правопорушення є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП необхідно закрити, згідно з положеннями пункту першого статті 247 КУпАП - у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 14, 23, 251, 247, 294 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О. М. Коваленко