Справа № 372/4771/24
01 жовтня 2024 року м. Обухів
Обухівський районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді Рабчуна Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Редька Н.Н.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
30.08.2024 року позивач ТОВ «Коллект Центр» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором № 010/1003/82/0325217 від 06.10.2016 в розмірі 25364 грн. 37 коп., а також судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 9000 грн 00 коп.
В обґрунтування позову зазначено, що 06.10.2016 АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 уклали договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/1003/82/0325217. Відповідно до кредитного договору банк надав відповідачу грошові кошти відповідно до умов передбачених цим договором, а останній зобов'язався повернути кредит в строк до 06.10.2020 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 45 %. Банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти. 20.09.2019 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-19-F, відповідно до умов якого банк відступив на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за договором № 010/1003/82/0325217 від 06.10.2016. Крім того, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимог до боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі і за кредитним договором № 010/1003/82/0325217 від 06.10.2016. Однак, відповідачем зобов'язання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами порушені, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 25 364,37 грн, з яких: 10390,17 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тіло кредиту); 14 974,20 грн - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги. З огляду на викладене, а також в зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом та просить стягнути із відповідача зазначену суму боргу в примусовому порядку, а також судові витрати.
Ухвалою суду від 04.09.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просив суд на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України розгляд справи проводити за відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що кредитні кошти брав у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ». Останній звертався до банку в якому брав кредитні кошти, щоб дізнатись про стан кредиту, в банку повідомили, що кредит продано. Але до сьогоднішнього дня відповідач не знав кому було продано кредит, жодних повідомлень чи листів йому не надходило. Відкладати розгляд справи не бажав, так, як постійно перебуває на роботі та додаткового часу для подання доказів не потребує.
Заслухавши думку відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 06.10.2016 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 уклали договір № 010/1003/82/0325217 про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит, а, остання, зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 45 %.
20.09.2021 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-19-F, відповідно до умов якого банк відступив на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за договором № 010/1003/82/0325217.
Крім того, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимог до боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.03.2023 року, в тому числі і за кредитним договором № 010/1003/82/0325217 від 06.10.2016.
Відповідно до умов договору первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги, а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеного між клієнтом і боржниками.
Згідно з Реєстру боржників до договору № 114/2/19-F про відступлення прав вимоги від 13.11.2019 ОСОБА_1 є боржником за договором № 010/1003/82/0325217 від 06.10.2016 із загальною сумою заборгованості в розмірі 10581,87 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту.
Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови кредитного договору не виконуються, кредит та відсотки за його користування не повертаються, та доказів зворотному з боку відповідача суду надано не було.
Сплата прострочених відсотків обумовлена договором і підлягає стягненню, оскільки відповідач своєчасно не погасив суму кредиту за договором.
Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушив вимоги ст. 530 ЦК України, відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 25 364,37 грн, з яких: 10390,17 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тіло кредиту); 14 974,20 грн - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги.
Наданий стороною позивача розрахунок заборгованості відповідачем в ході розгляду справи спростовано не було, як і не було надано доказів належного виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено правомірність нарахування заборгованості за договором, доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе зобов'язання згідно укладеного договору, заборгованість за договором не погашена, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, як правонаступника первісного кредитора, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України.
У позовній заяві позивач вказав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які складаються з судового збору у розмірі 3028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн., які він поніс у зв'язку з розглядом справи.
Сплата позивачем судового збору в сумі 3028,00 грн. при поданні позову підтверджується платіжною інструкцією.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін - пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
При цьому, суд враховує, що суть надання позивачу адвокатом правничої допомоги зводилась до написання та направлення позовної заяви до суду, розгляд справи проведено у спрощеному провадженні з викликом сторін, однак представник позивача до судового засідання не з'явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.
Таким чином, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 9 000,00 грн., який є завищеним.
Разом з тим, з урахуванням ухвалення рішення по справі на користь позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги позивачу, в сумі 4 500,00 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 131, 141, 211, 258, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1054, 1055 ЦК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ: 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3 офіс 306) заборгованість за Договором №010/1003/82/0325217 від 06.10.2016 р. у розмірі 25364,37 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ: 44276926, адреса: 01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3 офіс 306) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ: 44276926, адреса:01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3 офіс 306) витрати на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 03 жовтня 2024 року.
Суддя Р.О. Рабчун