Справа № 366/2503/23
Провадження № 1-кп/366/90/24
Іменем України
3 жовтня 2024 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 6 грудня 2022 року за № 12022116180000169, про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красятичі Поліського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, а саме: 15.12.2021 року Дніпровським районним судом м. Києва за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді 80 годин громадських робіт; 02.12.2022 року Шевченківським районним судом м. Києва за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, до покарання у виді 3 років позбавлення волі та звільненому на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання із іспитовим строком 1 рік, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,
Встановлено, що 15.12.2021 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 80 годин громадських робіт. Рішення суду набрало законної сили 17.01.2022 року. 13.07.2022 року ОСОБА_5 поставлено на облік Вишгородського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області. 27.10.2022 року ОСОБА_5 під підпис ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, роз'яснено, що згідно ст. 37 КПК України, він повинен сумлінно ставитись до праці, працювати на визначеному для нього об'єкті та відпрацювати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися за викликом до Вишгородського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області, повідомляти Вишгородський районний відділ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області про зміну місця проживання, без дозволу не виїджати за межі України, попереджено про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України у разі його ухилення від відбування громадських робіт та видано направлення для відбування призначеного судом покарання з 28.10.2022 року до Поліської селищної ради.
Однак, починаючи з 28.10.2022 ОСОБА_5 , будучи особою, засудженою до покарання у виді громадських робіт, діючи умисно, з метою ухилення від покарання у виді громадських робіт, достовірно знаючи про те, що він зобов'язаний виконувати законне рішення суду, порушуючи порядок та умови відбування даного виду покарання, будучи попередженим 27.10.2022, 10.11.2022, 01.12.2022 про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт за ст. 389 КК України, до Поліської селищної ради, де мав відбувати покарання, не з'явився, до виконання громадських робіт не приступив, а продовжував ухилятися від відбування призначеного вироком суду покарання без поважних на те причин.
Таким чином, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про те, що йому призначене покарання у виді 80 годин громадський робіт, діючи умисно, з метою ухилення від відбування покарання до Поліської селищної ради в період часу з 28.10.2022 року до 11.08.2023 року для відбування покарання не з'явився, рішення Дніпровського районного суду м. Києва не виконав.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю і пояснив, що не бажав відбувати покарання призначене вироком Дніпровського районного суду міста Києва за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України у виді 80 годин громадських робіт. В скоєному розкаюється.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позицій немає.
При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
Отже, при встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що вина обвинуваченого доведена повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, активне сприяння розкриттю злочину та те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Крім цього, при обранні обвинуваченому міри покарання, судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують.
При визначенні міри покарання ОСОБА_5 суд враховує, що обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, скоїв нетяжкий злочин, раніше судимий, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та особу винного, а саме те, що ОСОБА_5 раніше судимий вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 15.12.2021 року за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 80 годин громадських годин, та вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 02.12.2022 року за ч.4 ст. 407 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі та звільненому на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання із іспитовим строком 1 рік, враховуючи вимоги Кримінального кодексу України і передбачені цим законом санкції, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ч.2 ст. 389 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , враховуючи те, що ОСОБА_5 вчинив злочин протягом іспитового строку, суд керується п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року, відповідно до якого, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків, а саме вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15.12.2021 на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
Разом з тим, убачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 389 КК України, ОСОБА_5 вчинив до ухвалення попереднього вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 02.12.2022 року.
Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за правилами передбаченими, в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами передбаченими в статті 72 КК України.
Разом з тим, судом враховується, що відповідно до пп. «б» п.1 ч.1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий виходячі з такого їх співвідношення одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Відповідно до пп. «г» п.1 ч.1 ст. 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт.
Тому, відповідно до вимог п.п. «б», «г» п. 1 ч.1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначені вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15.12.2021, у виді 80 годин громадських робіт, та вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02.12.2022 року, та остаточну міру покарання призначити у виді позбавлення волі.
При цьому, відповідно до ч.2 ст. 65 КК України, суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження нових злочинів та цілком відповідатиме тяжкості вчиненого ним злочину.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 після набрання вироком законної сили змінити на тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим за ч. 2 ст. 389 КК України та призначити покарання у виді 1 року обмеження волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю вироків, приєднавши частково невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15.12.2021, у виді 80 годин громадських робіт, з урахуванням пп. «б», «г» п.1 ч.1 ст. 72 КК України до покарання у виді 1 року 1 дня обмеження волі.
Згідно ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком та вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02.12.2022 року, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
Речові докази відсутні.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту з дня набрання вироком законної сили.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.
Суддя: ОСОБА_1