Справа № 364/965/23
Провадження № 1-кп/364/27/24
03.10.2024, Володарський районний суд Київської області, у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про проведення повторної судово-психіатричної експертизи у кримінальному провадженні № 1-кп/364/27/24 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110000000871 від 07.10.2019 про обвинувачення ОСОБА_7 , за ч. 2 ст. 286 КК України,
В провадженні Володарського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 1-кп/364/27/24 внесене 07.10.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110000000871 про обвинувачення ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
До Володарського районного суду Київської області 11.12.2023 захисник ОСОБА_4 подав письмове клопотання, яке повністю підтримав у судовому засіданні 03.10.2024 та просив суд ухвалити проведення повторної судово-психіатричної експертизи, на вирішення якої поставити питання:
- Чи змінився теперішній психічний стан ОСОБА_7 порівняно із станом, який він мав при проведенні судово-психіатричної експертизи 10.06.2020?
- Чи страждає на даний час ОСОБА_7 психічним розладом відповідно до діагнозу «F 02.8» «Деменція» за МКХ-10?
- Чи страждає на даний час ОСОБА_7 психічним розладом відповідно до діагнозу «F 07.8» «Інші органічні розлади особистості та поведінки внаслідок захворювань, травм і дисфункції мозку» за МКХ-10?
- Чи здатний ОСОБА_7 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?
- Чи потребує ОСОБА_7 застосування до нього примусових заходів медичного характеру?
Проведення повторної судово-медичної експертизи просить доручити експертам Чернігівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України». Своє клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_7 06.10.2019 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду та тривалий час знаходився у комі. Після того, як він прийшов до тями лікарями 10.06.2020 був поставлений діагноз «Деменція» («F 02.8» за МКХ-10), що, окрім іншого означає втрату пам'яті, неможливість усвідомлювати своїх дій та керувати ними. Хвороба з таким діагнозом по своїй суті є невиліковною. Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 17.12.2020 у справі № 364/579/20 дані обставини встановлені та до ОСОБА_7 застосовано примусові заходи медичного характеру. В подальшому Броварським міськрайонним судом Київської області примусові заходи були продовжені ухвалами від 15.06.2021 у справі № 361/4596/21 та від 13.12.2021 у справі № 361/10153/21. Стан ОСОБА_7 підтверджується також копіями письмових доказів, доданих до клопотання (а.к.п. 41-69).
Одночасно зазначив, що на розгляді у Броварському міськрайонного суді Київської області перебуває справа № 361/4722/22 щодо визнання ОСОБА_7 недієздатним. У справі призначена судово-психіатрична експертиза, висновки якої наразі суду не надані.
В ході поновленого досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні 17.10.2023 було проведено судово-психіатричну експертизу, висновок якої міститься в матеріалах справи. Як вбачається з названого висновку експерта від 17.10.2023 № 1077 діагноз ОСОБА_7 змінено на « НОМЕР_1 » за МКХ-10 «Інші органічні розлади особистості та поведінки внаслідок захворювань, травм і дисфункції мозку».
В той же час лікарями при проведенні примусової амбулаторної психіатричної допомоги у КНП «Броварська БКЛ» неодноразово зазначалося, що «деменція» по своїй суті - це невиліковна хвороба (діагноз). Деменція - це одне з серйозних неврологічних розладів, яке характеризується прогресуючим погіршенням когнітивних здібностей. У зазначеному висновку експерта не вказано, яким чином невиліковна по своїй суті хвороба вилікувалася і відбулася зміна діагнозу. Захисник вважає, що названий висновок суперечить всім попереднім висновкам та оглядам іншими лікарями, експертами та суперечить матеріалам кримінального провадження, у зв'язку з чим виникають сумніви в його правильності, на підставі чого просить суд призначити повторну судово-психіатричну експертизу (а.к.п. 37-69).
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 підтримав заявлене клопотання свого захисника та просив його задовольнити.
Прокурор заперечив проти клопотання захисника, оскільки вважає, що відсутні підстави для призначення повторної експертизи в даному кримінальному провадженні.
Потерпіла ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 у судовому засіданні погодилися з позицією прокурора та, посилаючись на ст. 332 КПК України, вказували на безпідставність такого клопотання сторони захисту.
Суд, дослідивши клопотання та матеріали справи, обговоривши з усіма учасниками процесу поставлені питання, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника про призначення повторної судово-психіатричної амбулаторної експертизи з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 332, ч. 1, 2 ст. 242 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Згідно ч. 1 ст. 243 КПК України експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Частина 6 цієї ж статті передбачає, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Судом встановлено, що відповідно до копії висновку судово-психіатричного експерта № 270 від 10.06.2020, що міститься в матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_7 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності. ОСОБА_7 під час скоєння інкримінованих йому дій міг усвідомлювати своїми діями та керувати ними. В даний час він страждає на деменцію внаслідок перенесеної травми голови. ОСОБА_7 в даний час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку (том 1 а.к.п. 213-214). На підставі чого ухвалою Володарського районного суду Київської області від 17.12.2020 у справі № 364/579/20 до ОСОБА_7 застосовано примусовий захід медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку (том 1 а.к.п. 43-47, 224-228). В подальшому Броварським міськрайонним судом Київської області примусові заходи були продовжені ухвалами від 15.06.2021 у справі № 361/4596/21 та від 13.12.2021 у справі № 361/10153/21 (том 1 а.к.п. 48-55).
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 09.02.2023 було задоволено клопотання представника потерпілої та відновлено досудове розслідування кримінального провадження (том 1 а.к.п. 229-232).
Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Київській області у кримінальному провадженні призначено психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків» МОЗ України (том 1 а.к.п.240-242). Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 1077 від 17.10.2023 ОСОБА_7 у теперішній час виявляє ознаки Органічного розладу особистості внаслідок ЧМТ, церебрастенічний синдром (F-07/8 за МКХ-10). За психічним станом у теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Не потребує надання психіатричної допомоги в примусовому порядку (том 1 а.к.п. 243-251).
Як вбачається із зазначеного висновку, експертом при проведенні експертизи були використані матеріали кримінального провадження № 12019110000000871 від 07.10.2019, завірена копія медичної карти амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_7 , копії з матеріалів, направлених судом, додаткові матеріали надані слідчим за запитом експерта (копія висновку СПЕ з відділення АСПЕ КНП КОР «ОПНМО» № 270 від 10.06.2023 на ім'я ОСОБА_7 , флеш накопичувач з інформацією щодо копій матеріалів, направлених судом). Крім того, експертом були надані відповіді на всі поставлені перед ними питання, клопотань про необхідність додаткової інформації, крім наданої, від експерта не надходило.
Із врахуванням викладеного, суд вважає, що висновок судово-психіатричного експерта відносно ОСОБА_7 є повним та обґрунтованим, наданим на підставі зібраних сторонами доказів та не викликає будь-яких сумнівів у його правильності.
А відтак, клопотання захисника ОСОБА_4 про призначення повторної судово-медичної експертизи є безпідставним та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 242, 332, 350, 372, 376 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про призначення повторної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні № 1-кп/364/27/24 внесеного 07.10.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110000000871 про обвинувачення ОСОБА_7 , за ч. 2 ст. 286 КК України - відмовити.
Продовжити судовий розгляд у загальному порядку.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1