м. Чернівці
01 жовтня 2024 року Справа № 909/624/24
За позовом Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» (58023, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Комунальників, буд. 12, код ЄДРПОУ 03328907),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Західний офіс Державної аудиторської служби України (79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8, ідентифікаційний код 40479801)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів в сумі 107 274,04 грн,
Суддя І.В. Марущак
Секретар судового засідання Л.В. Терещенко
представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - адвокати Іванюк О.О., Іванюк Б.О.;
від третьої особи - Дідоряк М.Г.
Комунальне підприємство «Чернівецьке тролейбусне управління» звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:
1) визнати додаткові угоди №1 від 21.02.2019 року та №2 від 28.03.2019 року недійсними;
2) стягнути кошти за недоотримані активи (пальне) у сумі 107 274,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» з 01.01.2019 по 31.03.2022 року, якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті ревізії від 05.08.2022 року №06-33/6, внаслідок чого позивачем за період з 12.02.2019 по 31.12.2019 року недоотримано активів (пального) у кількості 4 664,09 л. та понесено зайві витрати на загальну суму 107 274,04 грн.
Так, у січні 2019 року розпочато закупівлю за предметом закупівлі «Паливо (бензин та дизельне паливо у роздріб, через мережу АЗС)», ідентифікаційний номер - UA-2019- 01-03-000972-C, шляхом відкритих торгів, очікуваною вартістю 2 783 900,00 грн, переможцем визначено ФОП ОСОБА_1 , з яким укладено договір купівлі- продажу нафтопродуктів №12/19 від 12.02.2019 року.
Надалі додатковими угодами два рази вносилися зміни до договору купівлі-продажу від 12.02.2019 року №12/19 в частині збільшення ціни на паливо, а саме:
- додаткова угода №1 від 21.02.2019 року, відповідно до якої вартість 1 л палива на бензин А-92 з 23,00 грн збільшилась до 25,30 грн. за 1 л. та на дизпаливо з 23,00 грн до 25,30 грн. за 1 л. (збільшення склало 10%);
- додаткова угода №2 від 28.03.2019 року, відповідно до якої вартість 1 л. палива на бензин А-92 з 25,30 грн. збільшилась до 26,99 грн. за 1 л. на дизпаливо з 25,30 грн. до 27,39 грн. за 1 л. (тобто на 6,68% та 8,26% відповідно).
Підставою для збільшення ціни стало відчутне підвищення закупівельних та відпускних цін на паливо (бензин та дизпаливо).
Вважає, що спірні додаткові угоди були укладені всупереч законодавству і підлягають визнанню недійсними.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.07.2024 матерыали справи №909/624/24 передано за підсудністю Господарському суду Чернівецької області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.
Ухвалою суду від 01.08.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання на 20.08.2024 та встановив відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу запропонував надати відповідь на відзив.
Ухвалою від 20.08.2024 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 05.09.2024.
Ухвалою суду від 05.09.2024 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Західний офіс Державної аудиторської служби України, зобов'язано позивача протягом двох днів з моменту отримання даної ухвали надіслати третій особі копію позовної заяви та доданих до неї документів в електронний кабінет або листом з описом вкладення, докази такого надіслання надати суду до початку підготовчого засідання та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 19.09.2024.
18.09.2024 від позивача надійшло клопотання № 1191 про відкладення розгляду справи, призначеної на 19.09.2024, визначити дату наступного судового засідання не раніше 30.09.2024, надати позивачу додатковий строк для ознайомлення із відзивом та підготовки відповіді на відзив.
Того ж дня від представників відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому просять у задоволенні позову відмовити у повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Востаннє, ухвалою від 19.09.2024 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 01.10.2024, повторно зобов'язано позивача протягом двох днів з моменту отримання даної ухвали надіслати третій особі копію позовної заяви та доданих до неї документів в електронний кабінет або листом з описом вкладення, докази такого надіслання надати суду до початку підготовчого засідання.
30.09.2024 представником відповідача до суду подано клопотання про долучення доказів надіслання третій особі копії відзиву на позовну заяву з додатками листом з описом вкладення.
До початку судового засідання 01.10.2024 позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні, зазначено, що у зв'язку із звільненням попереднього представника позивача у даній справі станом на сьогодні інтереси підприємства представляє один штатний юрисконсульт. Крім того, просить відкласти розгляд справи у зв'язку з необхідністю підготувати відповідь на відзив.
У клопотанні зазначено, що на виконання вимог суду щодо надіслання копії матеріалів справи третій особі 18.09.2024 позивачем на електронну адресу Західного офісу Держаудитслужби були надіслані матеріали справи в електронному вигляді, на підтвердження чого надано роздруківку електронного листа.
Позивач явку своїх представників в підготовче судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Присутні в судовому засіданні 01.10.2024 представники відповідача просили долучити відзив на позов до матеріалів справи, представник третьої особи проти долучення відзиву не заперечувала.
Щодо клопотання позивача про відкладення розгляду справи суд зазначає таке.
Згідно з приписами статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Разом з тим, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України.
Частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 ГПК України).
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частиною 1 статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 202 ГПК України. Частиною четвертою цієї статті передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини 1 статті 226 ГПК України правилом, за яким суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Слід зазначити, що вказані норми процесуального законодавства не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся з заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Згідно із частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У контексті наведеного суд зазначає, що в розумінні процесуального закону позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до господарського суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді господарської справи.
Так, підготовче засідання 19.09.2024 було відкладено за клопотанням позивача, обґрунтоване тим, що йому потрібен додатковий час для опрацювання відзиву та формування правової позиції у справі з урахуванням заперечень відповідача та підготовки відповіді. Позивач просив визначити дату наступного судового засідання не раніше 30.09.2024.
У підготовче судове засідання 01.10.2024 позивач вдруге поспіль явку свого представника не забезпечив, зазначивши причини: зайнятість представника в іншому судовому засіданні, звільнення попереднього представника позивача у даній справі на наявністю лише одного штатного юрисконсульта, необхідність підготувати відповідь на відзив.
Суд вважає, що вказана позивачем причина неможливості забезпечити участь свого представника в судове засідання є неповажною.
По-перше, представляти інтереси в суді юридична особа може сама в порядку самопредставництва, зокрема, в особі її директора.
По-друге, до клопотання про відкладення розгляду справи не додано будь-яких належних доказів, щодо кількості штатних юрисконсультів та щодо зайнятості єдиного представника в іншому судовому засіданні.
По-третє, судом у попередньому судовому засіданні було задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи задля підготовки відповіді на відзив.
Відтак, позивач мав чи міг мати можливість забезпечити участь свого представника у розгляді справи та подати відповідь на відзив. Натомість ним заявлено чергове клопотання про відкладення розгляду справи з тих самих підстав.
Суд також зауважує, що позовна заява не містить клопотання про розгляд справи за його відсутності та така заява на адресу суду від позивача не надходила.
Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 226 ГПК України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, та диспозитивності, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина 1 статті 226 ГПК України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України «…якщо нез'явлення позивача не перешкоджає вирішенню спору» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).
Зважаючи на те, що частиною 1 статті 183 ГПК України передбачено застосування до порядку проведення підготовчого засідання положень статей 196-205 ГПК України, враховуючи неявку представника позивача у судове засідання з причин, які не визнані судом поважними, відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності, суд прийшов до висновку про необхідність залишення позову Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» без розгляду.
Крім того, ухвалою суду від 19.09.2024 позивача повторно зобов'язано протягом двох днів з моменту отримання даної ухвали надіслати третій особі копію позовної заяви та доданих до неї документів в електронний кабінет або листом з описом вкладення, докази такого надіслання надати суду до початку підготовчого засідання.
Так, відповідно до пункту першого частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
За приписами частини першої статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Однак позивачем на вимогу суду не надано опису вкладення про направлення Західному офісу Держаудитслужби копії позовної заяви та доданих до неї документів, як не надано доказів їх направлення в електронний кабінет останнього у строк встановлений судом.
Позивачем зазначено, що копія позовної заяви та додані до неї документи 18.09.2024 були направлені третій особі на її офіційну електронну адресу суду.
Разом з тим, процесуальним законом не передбачено надіслання учасникам справи копії позовної заяви та копії доданих до неї документів електронною поштою чи іншим способом, окрім як листом з описом вкладення чи в електронній формі через електронний кабінет.
Отже, позивач повторно не виконав вимоги ухвал суду від 05.09.2024 та 19.09.2024 про надіслання третій особі копії позовної заяви та доданих до неї документів в електронний кабінет або листом з описом вкладення, а додана до клопотання роздруківка електронного листа не є належним доказом направлення вказаних документів.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Суд зазначає, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Згідно з частиною 2 статті 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи те, що залишення позову без розгляду у зв'язку неявкою в судове засідання та неподання позивачем витребуваних судом доказів, згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченого ним судового збору, у суду відсутні правові підстави для повернення судового збору в сумі 9 084,00 грн в судовому порядку.
Керуючись ст. ст. 13, 18, 42, 129, 226, 230, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Західний офіс Державної аудиторської служби України до ОСОБА_1 про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів в сумі 107 274,04 грн - залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 03 жовтня 2024 року.
Суддя І.В. Марущак