Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
03 жовтня 2024 року м. ХарківСправа № 922/3184/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
без виклику представників сторін
розглянувши матеріали заяви Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" про забезпечення позову (Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.10.2024)
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149)
до Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (63523, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Новопокровка, вул. ім. В.Вєсіча, 1)
про за зустрічним позовом до стягнення коштів Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (63523, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Новопокровка, вул. ім. В.Вєсіча, 1) Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149) про визнання дій протиправними
Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", в якій просить суд:
Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА “НОВОПОКРОВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» (63523, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Новопокровка, вул. ім. В Вєсіча, буд. 1, код ЄДРПОУ 00953042) на користь АТ «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954) заборгованість в сумі 13 605 922,96 грн., з яких:
- послуги з розподілу електричної енергії за період з січня 2023 по травень 2024 у сумі 13 065 376,98 грн.;
- 3% річних нараховані на послуги з розподілу електричної енергії за період з лютого 2023 по травень 2024 у сумі 230 545,38 грн.;
- інфляційні витрати нараховані на послуги з розподілу електричної енергії за період з квітня 2023 по травень 2024 у сумі 310 000,60 грн.;
Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА “НОВОПОКРОВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» (63523, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Новопокровка, вул. ім. В Вєсіча, буд. 1, код ЄДРПОУ 00953042) на користь АТ «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954) судовий збір у розмірі 204 088,84 грн.
Позовні вимоги обгрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №14074 від 01.01.2019.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3184/24. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання 08 жовтня 2024 року о 10:30.
02.10.2024 відповідач (ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “НОВОПОКРОВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ») через систему «Електронний суд» подав зустрічну позовну заяву до АТ «Харківобленерго» (Документ сформований в системі «Електронний суд» 01.10.2024)про визнання протиправними дії Акціонерного товариства «Харківобленерго» щодо застосування тарифів та послуги з розподілу електричної енергії для Державного підприємства «Новопоровський комбінат хлібопродуктів» по ІІ (другому) класу напруги.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.10.2024 року, поновлено ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ “НОВОПОКРОВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ», строк на подання зустрічної позовної заяви. Прийнято зустрічну позовну заяву ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА “НОВОПОКРОВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ», до спільного розгляду з первісним позовом. Постановлено вимоги за зустрічним позовом об'єднати в одне провадження з первісним позовом. Підготовче засідання за зустрічним позовом відбудеться разом з первісним позовом 08.10.2024 о 11:30 год.
03.10.2024 відповідач (ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “НОВОПОКРОВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ») через систему «Електронний суд» подав заяву про забезпечення позову (Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.10.2024), в якій останній просить суд:
вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони АТ «Харківобленерго» вчиняти дії щодо припинення/обмеження розподілу електричної енергії ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» до прийняття рішення по суті у цій справі.
Розглянувши заяву ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА “НОВОПОКРОВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» про забезпечення позову , суд зазначає таке.
Відповідно дост.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини 1статті 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Частиною 1статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 137 ГПК України).
Відповідно до п.3 ч.1ст.139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Тобто, імперативними приписами ч.1ст.139 ГПК України визначено обов'язкові вимоги, які ставляться та яким повинна відповідати заява про вжиття заходів забезпечення позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Як вказано у п.1постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, зазначення у заяві про забезпечення обґрунтованості такого забезпечення та доведення, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення є обов'язковим.
Разом з цим, виходячи з аналізу Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Таким чином, зазначення у заяві про забезпечення позову обґрунтованості такого забезпечення та доведення, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення є обов'язковим.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленогост.55 Конституції України.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, але не виключно задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення та уникнення негативних наслідків в результаті невжиття таких заходів.
Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
У рішенні від 31.07.2003 по справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Спір, про який зазначає заявник в заяві про забезпечення позову , є немайновим, а тому суд повинен досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №917/258/19, від 22.07.2019 у справі №914/120/19, від 27.05.2019 у справі №923/65/19.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява № 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1998 та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).
Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.
Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Водночас у статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених у статті 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування доводів необхідності вжиття заходів забезпечення позову, заявник вказує на те, що АТ «Харківобленерго» звернулось із позовом про стягнення з ДП «НКХП» заборгованості у сумі 13605922,96 грн. за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 14074 від 01.01.2019. В свою чергу, ДП «НКХП» не погоджується з обсягом та тарифом за яким АТ «Харківобленерго» було нараховано оплату за послуги ДП «НКХП» та звернулось в межах справи № 922/3184/24 із зустрічним позовом про визнання протиправними дій АТ «Харківобленерго» щодо застосування тарифів на послуги з розподілу електричної енергії за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 14074 від 01.01.2019 для ДП «НКХП» як споживача ІІ (другого) класу напруги.
Як вказує позивач за зустрічним позовом, до січня 2023 року АТ «Харківобленерго» виставлялись та направлялись рахунки за тарифами, встановленими для 1 класу напруги, в той час як з січня 2023 року АТ «Харківобленерго» безпідставно почало розраховувати вартість послуг для ДП «НКХП» за тарифами, встановленими для 2 класу напруги. В той же час, жодних змін та або доповнень до чинного договору АТ «Харківобленерго» та ДП «НКХП» укладено не було. ДП «НКХП» продовжує належним чином виконувати свої зобов'язання з оплати послуг за розподіл електричної енергії як споживач 1 класу напруги, в той час як АТ «Харківобленерго» обліковує заборгованість за ДП «НКХП» у розмірі різниці між сплаченою ним вартістю за послуги з розподілу електричної енергії за тарифами для споживачів 1 класу напруги та нарахованою АТ «Харківобленерго» вартістю послуг за тарифами для споживачів 2 класу напруги.
Положеннями п. 7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 №312 (далі за текстом - ПРРЕЕ) передбачено право оператора системи яким є АТ «Харківобленерго» здійснити припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу у разі заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи.
Аналогічне положення міститься у п. 10.1. договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Положеннями п. 7.11. Правил передбачено, що у разі прийняття електропостачальником рішення про припинення або обмеження постачання електричної енергії споживачу за заборгованість за спожиту електричну енергію, з яким укладений один договір за декількома об'єктами споживача, припинення або обмеження постачання електричної енергії такому споживачу може здійснюватися за усіма об'єктами споживача, які зазначені у договорі з електропостачальником.
У разі наявності у споживача за одним об'єктом двох і більше договорів з двома і більше електропостачальниками припинення або обмеження постачання електричної енергії такому споживачу має здійснюватися на повний обсяг його споживання, незалежно від того, один чи більше електропостачальників звернулись до оператора системи із заявою про припинення або обмеження постачання споживачу.
Для підприємств житлово-комунального господарства, житлових кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків тощо заходи з припинення або обмеження постачання (розподілу або передачі) електричної енергії здійснюються в першу чергу щодо електроустановок адміністративного, виробничого та службового призначення.
На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Тобто, до вирішення справи по суті, предметом дослідження якої є, зокрема, питання щодо наявності/відсутності заборгованості за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 14074 від 01.01.2019 АТ «Харківобленерго» має право припинити повністю чи частково постачання електричної енергії Позивачу при цьому, згідно з положеннями пп. 4 п. 5.1.9. глави 5.1. розділу V ПРРЕЕ Відповідач, як оператор системи не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані припиненням або обмеженням електропостачання. Більш того, АТ «Харківобленерго» вже здійснювались дії направлені на припинення розподілу електроенергії ДП «НКХП», зокрема, шляхом направлення повідомлень від 03.05.2024, 01.10.2024 та 02.10.2024.
В свою чергу, ДП «НКХП» є юридичною особою, яка здійснює виробництво борошна, збереження та переробку зерна, грануляцію висівок і шротів, їх імпорту і експорту.
Окрім, здійснення своєї безпосередньої господарської діяльності, ДП «НКХП» виконує мобілізаційні завдання від органів влади, враховуючи дію воєнного стану в Україні. До того ж, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №83 від 04.03.2015 «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави» ДП «НКХП» було віднесено до переліку стратегічних.
Вказані обставини свідчать, на переконання позивача за зустрічним позовом, що у разі здійснення АТ «Харківобленерго» припинення повністю чи частково постачання електричної енергії на ДП «НКХП» його господарська діяльність буде паралізована та призведе до об'єктивної неможливості виконання ДП «НКХП» мобілізаційних завдань та зобов'язань перед своїми контрагентами, що є підставою для застосування контрагентами до ДП «НКХП» штрафних санкцій, що призведе до збитків підприємства. Ці обставини є безумовно негативними для ДП «НКХП», враховуючи той факт, що відповідно до Постанови КМУ «Про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства «Новопокровської комбінат хлібопродуктів» від 29.03.2017 № 204, Наказу Фонду державного майна України від 25 квітня 2018 року № 539, Наказу Фонду державного майна України від 10 грудня 2021 року № 2220 майно державного підприємства «Новопокровської комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 00953042, місцезнаходження: Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Новопокровка, вул. ім. В. Вєсіча, 1) (далі за текстом - ДП «Новопокровський КХП») як єдиний майновий комплекс було включено до об'єктів приватизації державного майна. Наявність збитків, у зв'язку з припиненням постачання електроенергії неминуче вплине на проведення заходів щодо підготовки об'єкта до приватизації.
За змістом норм Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Судом враховано, що обрані заявником заходи забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких заявник звернувся до суду.
З урахуванням викладеного, обрані заявником заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів осіб, які можуть набути статуту учасників судового процесу.
Окрім того, між зазначеними заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги наявний зв'язок, доведено обставини щодо ймовірності істотного ускладнення чи унеможливлення ефективно захистити або поновити права або інтереси заявника, за захистом яких він звернувся суду, без вжиття таких заходів.
З урахуванням вище наведеного, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраних заявником заходів забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання.
З огляду на обґрунтування наведені заявником, оскільки обрані заходи до забезпечення позову спрямовані на ефективний захист порушеного права позивача за зустрічним позовом, за захистом якого він звернувся до суду, суд прийшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом заборони АТ «Харківобленерго» вчиняти дії, пов'язані з припиненням/обмеженням розподілу електричної енергії ДП «НКХП» до прийняття рішення по суті.
Згідно із приписами ч. 6ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.136,137,138,140,232,235Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" про забезпечення позову (Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.10.2024) задовольнити повністю.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони АТ «Харківобленерго» вчиняти дії щодо припинення/обмеження розподілу електричної енергії ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» до прийняття рішення по суті у цій справі.
Стягувачем за даною ухвалою є: Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (63523, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Новопокровка, вул. ім. В. Вєсіча, 1, РНОКПП 00953042).
Боржником за даною ухвалою є: Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149, ЄДРПОУ 00131954).
Ухвала набирає законної сили 03 жовтня 2024 року та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Ухвала з урахуванням п.2 ч.1ст.3 Закону України «Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа.
В силуст.124 Конституції України та Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.
Суддя О.О. Присяжнюк
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.