ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.10.2024Справа № 910/8468/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕЖ ТРАНС" (юридична адреса: 65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 68; фактична адреса: 65000, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55/2, корп 7/1п, ідентифікаційний код 42603130)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" (04205, м. Київ, пр. Оболонський, 35-а, офіс 300, ідентифікаційний код 41110750)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
про визнання недійсним додатку до договорів,
Представники учасників судового процесу:
Від позивача: Козак М.О.
Від відповідача: не з'явився
Від третіх осіб: не з'явилися
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМЕЖ ТРАНС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" про визнання недійсним п. 11.9. додатку до договорів фінансового лізингу № 7707/09/20-Г, № 7708/09/20-Г, № 7709/09/20-Г, № 7710/09/20-Г, № 7711/09/20-Г від 21.09.2020 та № 6464/03/20-Г, № 6465/03/20-Г, № 6466/03/20-Г, № 6467/03/20-Г, №6468/03/20-Г від 05.03.2020.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.07.2024 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.
22.07.2024 від позивача через підсистему "Електронний суд" надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи № 910/8468/24 здійснювати у порядку загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 21.08.2024.
15.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судовому сіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕЖ ТРАНС", Козака Максима Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
21.08.2024 до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі та відзив на позовну заяву.
Також 21.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшла заява про вступ у справу, в якій останній просив суд залучити його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.
У засіданні суду 21.08.2024 судом поставлено на обговорення питання, щодо доцільності залучення до участі у справі третьою особою, як не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .
Представник позивача заперечень щодо залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 не навів. Крім того, представник позивача зауважив про доцільність залучення у справі третьою особою, як не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 .
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є поручителями за договорами фінансового лізингу № 7707/09/20-Г, № 7708/09/20-Г, № 7709/09/20-Г, № 7710/09/20-Г, № 7711/09/20-Г від 21.09.2020 та № 6464/03/20-Г, № 6465/03/20-Г, № 6466/03/20-Г, № 6467/03/20-Г, №6468/03/20-Г від 05.03.2020.
З огляду на предмет та підстави позовних вимог, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд визнав за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_2 та залучити останнього третьою особою, як не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Також суд визнав за необхідне за власною ініціативою залучити до участі у справі третьою особою, як не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 , як поручителя, оскільки рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки останнього.
Відповідач участь свого представника у засідання суду 21.08.2024 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 21.08.2024 залучено до участі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, відкладено підготовче засідання на 02.10.2024.
02.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли докази направлення на адреси третіх осіб копій позовної заяви з додатками, які залучено до матеріалів справи.
03.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.
Також 02.10.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника та заява, в якій відповідач просив відмовити у прийнятті заяви про зміну предмету позову та повернути її без розгляду.
У засіданні суду 02.10.2024 представник позивача підтримав заяву про зміну предмета позову, просив прийняти її до розгляду.
Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕЖ ТРАНС" про зміну предмета позову, зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема, у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМЕЖ ТРАНС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" про:
- визнання недійсним п. 11.9. додатку до договорів фінансового лізингу № 7707/09/20-Г, № 7708/09/20-Г, № 7709/09/20-Г, № 7710/09/20-Г, № 7711/09/20-Г від 21.09.2020 та № 6464/03/20-Г, № 6465/03/20-Г, № 6466/03/20-Г, № 6467/03/20-Г, №6468/03/20-Г від 05.03.2020.
У заяві про зміну предмета позову позивач просить суд визнати недійсними:
- п. 11.8 Додатку до договорів фінансового лізингу № 7707/09/20-Г, № 7708/09/20-Г, № 7709/09/20-Г, № 7710/09/20-Г, № 7711/09/20-Г від 21.09.2020 року та № 6464/03/20-Г, № 6465/03/20-Г, № 6466/03/20-Г, № 6467/03/20-Г, № 6468/03/20-Г від 05.03.2020 року «Загальні умови до договору фінансового лізингу», розміщеного на офіційному вебсайті Лізингодавця за посиланням: https://ulf.ua/ua/dokumenty/usloviya-k-dogovorufl.html, та яким визначено, що вилучення предмета лізингу, припинення (відмова від договору) не звільняє лізингоодержувача від сплати всіх нарахованих та несплачених платежів згідно з договором. Сторони досягли згоди, що у разі односторонньої відмови лізингодавця від договору (розірвання договору) лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцю всі належні до сплати та несплачені лізингові платежі згідно з графіком платежів; витрати, понесені лізингодавцем у зв'язку з виконанням договору (у тому числі у зв'язку з вилученням, транспортуванням, зберіганням, витрати на здійснення виконавчого напису нотаріуса, тощо), а також передбачені договором або чинним законодавством України штрафні санкції та збитки згідно п.7.3. Загальних умов.
- п. 11.9. Додатку до договорів фінансового лізингу № 7707/09/20-Г, № 7708/09/20-Г, № 7709/09/20-Г, № 7710/09/20-Г, №7711/09/20-Г від 21.09.2020 року та № 6464/03/20-Г, №6465/03/20-Г, № 6466/03/20-Г, № 6467/03/20-Г, № 6468/03/20-Г від 05.03.2020 року «Загальні умови до договору фінансового лізингу», розміщеного на офіційному вебсайті Лізингодавця за посиланням: https://ulf.ua/ua/dokumenty/usloviya-k-dogovorufl.html, та яким визначено, що у разі вилучення предмета лізингу, розірвання Договору з причин, зазначених у Договорі та/або законодавстві України, всі раніше сплачені Лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають, оскільки є платою за володіння і користування Предметом лізингу за Договором.
Таким чином, зі змісту заяви про зміну предмета позову вбачається, що позивач доповнив позовні вимоги, викладені у позовній заяві, новою вимогою про визнання недійсним п. 11.8 Додатку до договорів фінансового лізингу № 7707/09/20-Г, № 7708/09/20-Г, № 7709/09/20-Г, № 7710/09/20-Г, № 7711/09/20-Г від 21.09.2020 року та № 6464/03/20-Г, № 6465/03/20-Г, № 6466/03/20-Г, № 6467/03/20-Г, № 6468/03/20-Г від 05.03.2020 року.
Позивач, подавши до суду заяву про зміну предмета позову, визначив такі свої процесуальні дії саме як зміну предмета позову, а не збільшення позовних вимог, що відповідає принципу диспозитивності у господарському процесі, закріпленому у статті 14 Господарського процесуального кодексу України, який означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом. Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі 922/1249/17 та від 23 квітня 2019 року у справі 911/1602/18.
Отже, як вбачається, первісні основні підстави позову позивач залишив незмінними та лише доповнив їх новими обставинами, що є безпосередньо пов'язаними з основними підставами позову.
Суд доходить висновку про те, що позивач лише доповнив позов новими обставинами при збереженні первісних обставин, що не може свідчити про зміну підстав позову.
Враховуючи наведене та положення чинного процесуального законодавства, судом встановлено, що оскільки позивач залишив первісні основні підстави позову незмінними та лише доповнив їх новими обставинами, що є безпосередньо пов'язаними з основними підставами позову, суд приймає заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМЕЖ ТРАНС" про зміну предмета позову до розгляду.
Відповідач та треті особи участь своїх представників у засідання суду 02.10.2024 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.
При цьому, суд зазначає, що в силу приписів частини 2 статті 172 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладається обов'язок надіслати залученій третій особі копію позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Положеннями статті 177 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Частиною 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, зокрема, у випадках залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача, а також в інших випадках, коли питання, визначені частиною 2 статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
За змістом пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
З огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, комплексності правової кваліфікації відносин, з яких виник спір, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права, визначається розумність строку розгляду цієї справи.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на відсутність у матеріалах справи належних достатніх та допустимих доказів для закриття підготовчого провадження і переходу до розгляду справи по суті, а також з метою дотримання процесуальних прав сторін, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 8, 13-15 Господарського процесуального кодексу України та виконання завдань підготовчого провадження, суд дійшов висновку про необхідність відкласти підготовче засідання у справі.
Керуючись статтями 2, 46, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Відкласти підготовче засідання на 23.10.24 о 12:10 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 9.
2. Запропонувати відповідачу у строк не пізніше п'яти днів з дня отримання даної ухвали суду надати письмові пояснення/заперечення по справі з урахуванням заяви про зміну предмета позову.
3. Попередити учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого статтею 135 ГПК України.
4. Нагадати, що сторони відповідно статті 192 ГПК України, можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
5. Звернути увагу учасників процесу на те, що документи подаються через відділ діловодства та документообігу суду за умови їх оформлення належним чином (кожна сторінка має бути належним чином засвідчена, документи прошиті та подане клопотання про приєднання зазначених документів до матеріалів справи).
6. Звернути увагу сторін, що інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua
Дана ухвала набирає чинності з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Андреїшина