вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3544/24
За позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до ОСОБА_1 , м. Одеса
про стягнення 80 778,37грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 80 778,37грн, з яких:
- основний борг за надану послугу з постачання теплової енергії у розмірі 73 527,53грн;
- пеня у розмірі 2 512,72грн;
- 3 % річних у розмірі 2 062,72грн;
- втрати від інфляції у розмірі 2 368,19грн;
- плата за абонентське обслуговування у розмірі 307,21грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01 листопада 2021 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує:
- вважає недоведеними позивачем обставини постачання теплової енергії, обсяги спожитого теплового навантаження та суми, які пред'явлені в рахунках до оплати, оскільки без застосування показань теплового лічильника правильно розрахувати спожиту теплову енергію неможливо;
- при розрахунку пені позивачем не враховані строки позовної давності та максимальний період нарахування пені - 6 місяців;
- згідно п. 56 Типового договору, виконавець надсилає повідомлення, документи та інформацію, що передбачені цим договором, на поштову адресу приміщення споживача або іншими засобами зв'язку, зазначеними споживачем. Відповідач (споживач) не надавав позивачу (виконавцю) будь-які інші засоби зв'язку, а отже кореспонденція повинна була направлятися на поштову адресу приміщення споживача, а саме: АДРЕСА_1 . Натомість позивач відправив усі документи за адресою: АДРЕСА_2 ;
- позивачем порушений порядок виставлення рахунків на оплату. Також в матеріалах справи відсутній Акт, який підтверджує закінчення періоду подачі теплової енергії у 2024 році за вказаною адресою, хоча розрахунок заборгованості, зроблений позивачем, також включає і березень 2024 року;
- доказів розміщення повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах у 2021 році позивачем також не надано. Відповідач не мав можливості дізнатися про Типовий договір, оскільки не отримував рахунки та акти від позивача, а позивач вперше склав рахунок на оплату та Акт про надання послуг лише у лютому 2023 року, хоча послуги, з його тверджень, почав надавати з листопада 2021 року;
- дана справа повинна розглядатися за правилами цивільного судочинства в судах загальної юрисдикції. Відповідач є власником нежитлового приміщення (як фізична особа), але зареєстрований в державних реєстрах також як і ФОП. Втім, це не означає, що ОСОБА_1 здійснює у вказаному приміщенні підприємницьку діяльність. Вказане приміщення за адресою: АДРЕСА_3 наразі не є придатним для здійснення там будь-якої діяльності, до того ж зазначена адреса, не вказана як адреса проведення відповідачем підприємницької діяльності. Всі рахунки на оплату та Акти передачі-прийняття теплової енергії складені позивачем на ім'я Михалевича Д.Ф. як фізичної особи, а не як Фізична особа - підприємець;
- з рахунків на оплату вбачається, що вони не містять всієї необхідної інформації, що ставить під сумнів правильність та повноту зроблених позивачем розрахунків, а також свідчить про складання рахунків на оплату із порушенням норм чинного законодавства.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач не погоджується із запереченнями відповідача та зазначає, що:
- Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.03.2024 №339 "Про закінчення опалювального сезону 2023/2024 років" вирішено закінчити опалювальний сезон 2023/2024 року, якщо протягом трьох діб середньодобова температура зовнішнього повітря становитиме 80С. На виконання вказаного рішення позивачем 28.03.2024 припинена подача теплоносія в будівлю житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується актом №567 від 28.03.2024;
- факт надання послуг у період з листопада 2021 року по березень 2024 року, підтверджується рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів. Відсутність актів зняття показань приладу обліку топової енергії не спростовують факту надання послуги з постачання теплової енергії до відповідного буднику, і підтверджують лише обсяг наданої послуги у спірній період на заявлену у позові суму;
- нарахування за послугу з постачання теплової енергії відповідачеві здійснюється відповідно до Методики розрахунку. До позовної заяви додано детальні розрахунки обсягу споживання послуги з постачання теплової енергії ОСОБА_1 , в яких зазначена загальна спожита теплова енергія на будинок, яка визначена відповідно до Розділу ІІІ Методики розподілу. Крім того, позивач долучив довідку по показникам вузла комерційного обліку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (в якій зазначено обсяг спожитої теплової енергії спожитої в будинку визначений і за показниками теплолічильника та розрахунковим методом) та копії актів зняття показників теплолічильників встановлених на будинок, які підтверджують дійсний обсяг наданої послуги з постачання теплової енергії на будинок АДРЕСА_1 , зазначений в детальних розрахунках обсягу споживання послуги, що додані до позовної заяви;
- у лютому 2023 року позивачем здійснено нарахування відповідачеві за період з листопада 2021 року по січень 2023 року, оскільки позивач дізнався актуальну інформацію про приміщення відповідача (з 01.02.2023) за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Ракітіна, будинок 11, приміщення 53 шляхом отримання Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №3321597895;
- позовна давність за заявленими позовними вимогами продовжена на строк дії карантину, після завершення карантину є продовженою на строк дії правового режиму воєнного стану;
- позивач зазначає, що після формування відповідних актів та рахунків на оплату, працівниками АТ "Криворізька теплоцентраль", відповідальними за доставлення відповідних документів, здійснюється доставка вказаних документів на адреси нежитлових приміщень споживачів. З метою належного інформування споживачів про обсяг та вартість наданої послуги, у разі відсутності їх за адресою знаходження приміщення, та неможливості нарочно вручити рахунки та акти, вони направляються за адресою реєстрації споживача;
- посилання відповідача на неотримання документів як на підставу для звільнення від сплати за спожиту послугу є недоречним, оскільки своєчасність оплати за надані послуги з постачання теплової енергії не ставиться в залежність від отримання рахунку на оплату;
- інформація про місце опублікування тексту договору була розміщена на інформаційних стендах позивача та на інформаційному стенді біля будинку АДРЕСА_1 . Протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору, на адресу позивача від співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення про обрання моделі договірних відносин, а тому з кожним із них з 01.11.2021 укладено типовий індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Факт отримання відповідачем послуги підтверджується актами подачі теплоносія на будівлю, що містяться в матеріалах справи;
- приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 11, прим. 53 є нежитловим, відповідно не може використовуватись відповідачем для проживання, а лише у підприємницькій діяльності. Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами за своїм суб'єктним складом та характером правовідносин підлягає розгляду за правилами господарського судочинства;
- за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦКУ та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 614 ЦКУ, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар;
- нарахування обсягу споживання теплової енергії ОСОБА_2 відповідають вимогам Методики розподілу. Розрахунок наданий відповідачем здійснений не у відповідності до Методики розподілу та без врахування формул, за якими здійснюються відповідні нарахування.
Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2024 справу №904/3544/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (п.1.2. Статуту товариства, а.с. 8 на звороті).
Відповідно до частини 2 статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".
У зв'язку з проведенням державної реєстрації змінено тип товариства з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").
Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" передано об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (Покровському), Інгулецькому та Саксаганському районах міста.
Таким чином, виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку АДРЕСА_1 є позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (інформаційна довідка №397304122 від 01.10.2024) нежитлове приміщення, загальною площею 229,1кв.м., за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 11, прим. 53, належить на праві власності Михалевичу Дмитру Федоровичу на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна, серія та номер: 1088, виданого 06.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2214349012110, дата внесення запису 06.11.2020) (а.с.14).
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Даний договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1 договору).
Договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" https://tec.dp.ua/ (п. 2 договору).
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п. 4 договору).
Так як протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу позивача не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 про обрання моделі договірних відносин, послуга з теплопостачання споживалась відповідачем, з 01.11.2021 ОСОБА_1 вважається таким, що приєднався до публічного договору про надання послуги і постачання теплової енергії. У позивача даний Типовий договір з відповідачем обліковується за реквізитами №3276/жб від 01.11.2021 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 11, прим. 53.
Таким чином, з 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Михалевичем Дмитром Федоровичем (споживач) укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (а.с. 17-19).
За умовами пункту 5 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.
Пунктом 17 договору встановлено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.
Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://tec.dp.ua/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
У разі зміни розміру плати за абонентське обслуговування протягом строку дії цього договору, новий розмір плати за абонентське обслуговування застосовується з моменту його введення виконавцем без внесення сторонами додаткових змін до цього договору (п. 30 договору).
Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (п. 31 договору).
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з пунктом 33 договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (п. 41 договору).
У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу (п. 45 договору).
Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 47 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 договору).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору).
Цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 53 договору).
Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 55 договору).
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11 Типового договору).
Згідно з приписами п. 19 Правил № 830, комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до п. 24 Правил № 830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.
Пунктом 2 Правил № 830 встановлено, що опалювана площа (об'єм) приміщення -це загальна площа (об'єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас.
Відповідно до Акту №642 від 12.09.2000, в нежитловому приміщенні №53 (на дату складання акту в даному нежитловому приміщенні знаходився магазин "Паллада") в будинку по вул. Ракітіна (колишня назва - Ногіна) виконано видимий розрив по центральному опаленню та стояки заізольовані. Тобто нежитлове приміщення забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела опалення (а.с.16).
Проте, власник нерухомого майна, обладнаного індивідуальними джерелами опалення зобов'язаний здійснювати оплату постачання теплової енергії, яка складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
На виконання рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради №490 від 22.09.2021 "Про початок опалювального сезону 2021/2022 років", №158 від 23.03.2022 "Про закінчення опалювального сезону 2021/2022 років", №760 від 28.09.2022 "Про початок опалювального сезону 2022/2023 років", №338 від 22.03.2022 "Про закінчення опалювального сезону 2022/2023 років", №1162 від 20.09.2022 "Про початок опалювального сезону 2023/2024 років", №339 від 18.03.2022 "Про закінчення опалювального сезону 2023/2024 років", позивачем своєчасно розпочато та закінчено опалювальні сезони 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 у м. Кривому Розі (а.с. 30-35).
Належне виконання зобов'язань АТ "Криворізька теплоцентраль" стосовно надання послуги з теплопостачання Фізичній особі - підприємцю Михалевичу Д.Ф. у період з 01.11.2021 по 31.03.2024 підтверджується Актами включення опалення та припинення подачі теплоносія, а саме:
- Акт від 27.10.2021 (про подачу теплоносія на житловий будинок);
- Акт №606 від 01.04.2022 (про припинення подачі теплоносія);
- Акт №167 від 03.11.2022 (про подачу теплоносія на житловий будинок);
- Акт від 23.03.2023 (про припинення подачі теплоносія);
- Акт №601 від 13.11.2023 (про подачу теплоносія на житловий будинок);
- Акт №567 28.03.2024 (про припинення подачі теплоносія) (а.с. 24-28, 149).
Позивач зазначає, що в будинку 11 по вул. Ракітіна в м. Кривому Розі є два вводи подачі теплоносія та встановлено два комерційні прилади обліку теплової енергії, що підтверджується актами введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії від 07.11.2019 (обчислювач Ергомера 125, заводський номер 8605) та від 13.11.2019 (обчислювач Ергомера 125, заводський номер 8604) (а.с. 20, 21).
Згідно Актів технічного огляду приладів обліку теплової енергії від 05.10.2022 проведено технічний огляд вказаних приладів та встановлена їх справність та можливість подальшої експлуатації після державної повірки.
Прилад-розподілювач теплової енергії в указаному будинку не встановлено, у зв'язку з чим розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку та пропорційно загальній площі приміщення.
Як зазначено вище, загальна площа приміщення №53 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 11 становить - 229,1м2.
Загальна площа чотириповерхового житлового будинку за адресою м. Кривий Ріг, вулиця Ракітіна, будинок 11 складає - 3546,6м.
Фактичне споживання послуги з постачання теплової енергії житловим будинком за адресою м. Кривий Ріг, вулиця Ракітіна, будинок 11 за період з листопада 2021 року по березень 2024 року складає: листопад 2021 року - 47,10 Гкал; грудень 2021 року - 56,86 Гкал; січень 2022 року - 62,61 Гкал; лютий 2022 року - 48,05 Гкал; березень 2022 року - 52,88 Гкал; листопад 2022 року - 41,49 Гкал; грудень 2022 року - 44,28 Гкал; січень 2023 року - 45,34 Гкал; лютий 2023 року - 53,99 Гкал; березень 2023 року - 30,03 Гкал; листопад 2023 року - 32,12 Гкал; грудень 2023 року - 55,76 Гкал; січень 2024 року - 43,59 Гкал; лютий 2024 року - 39,96 Гкал; березень 2024 року - 14,48 Гкал (а.с. 36, 118).
На виконання умов договору, позивач у період з листопада 2021 року по березень 2024 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 73 527,53грн.
За фактом поставки теплової енергії та надання послуг з абонентського обслуговування протягом спірного періоду АТ "Криворізька теплоцентраль" складені акти приймання-передачі теплової енергії (надання послуг):
№5628 від 28.02.2023 на суму 47 574,47грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за лютий 2023 року - 8,79грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за лютий 2023 року, в обсязі 8,9Гкал (у тому числі за листопад 2021 року 1,21Гкал, за грудень 2021 року 1,21Гкал, за січень 2022 року 0,94Гкал, за лютий 2022 року 0,44Гкал, за березень 2022 року 1,43Гкал, за листопад 2022 року 0,87Гкал, за грудень 2022 року 0,94Гкал, за січень 2023 року 0,95Гкал, за лютий 2023 року 0,91Гкал (з перерахунком)) - 39 636,60грн без ПДВ (а.с. 39);
№9103 від 31.03.2023 на суму 3 656,91грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за березень 2023 року - 19,02грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за березень 2023 року, в обсязі 0,68Гкал - 3028,41грн без ПДВ (а.с. 43);
№11634 від 30.04.2023 на суму 22,82грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за квітень 2023 року - 19,02грн без ПДВ (а.с. 46);
№13438 від 31.05.2023 на суму 22,82грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за травень 2023 року - 19,02грн без ПДВ (а.с. 48);
№15108 від 30.06.2023 на суму 22,82грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за червень 2023 року - 19,02грн без ПДВ (а.с. 50);
№16841 від 31.07.2023 на суму 22,82грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за липень 2023 року - 19,02грн без ПДВ (а.с. 52);
№18904 від 31.08.2023 на суму 22,82грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за серпень 2023 року - 19,02грн без ПДВ (а.с. 53);
№20786 від 30.09.2023 на суму 22,82грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за вересень 2023 року - 19,02грн без ПДВ (а.с. 55);
№22588 від 31.10.2023 на суму 22,82грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за жовтень 2023 року - 19,02грн без ПДВ (а.с. 57);
№25385 від 30.11.2023 на суму 3 283,54грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за листопад 2023 року - 19,02грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за листопад 2023 року, в обсязі 0,63Гкал - 2717,27грн без ПДВ (а.с. 60);
№29100 від 31.12.2023 на суму 8 223,60грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за грудень 2023 року - 19,02грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за грудень 2023 року, в обсязі 1,68Гкал - 6 833,98грн без ПДВ (а.с. 63);
№2065 від 31.01.2024 на суму 4 190,35грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за січень 2024 року - 19,02грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за січень 2024 року, в обсязі 0,88Гкал - 3472,94грн без ПДВ (а.с. 66);
№5611 від 29.02.2024 на суму 4 714,02грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за лютий 2024 року - 19,02грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за лютий 2024 року, в обсязі 1,02Гкал - 3909,33грн без ПДВ (а.с. 69);
№9070 від 31.03.2024 на суму 2 032,11грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за березень 2024 року - 19,02грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за березень 2024 року, в обсязі 0,45Гкал - 1674,41грн без ПДВ (а.с. 72).
Зазначені акти передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) містять посилання на договір №3276/жб від 01.11.2021, підписані виконавцем в односторонньому порядку.
Також позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури на оплату на загальну суму 73 834,74грн:
№5628 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 47 574,47грн (а.с. 40);
№9130 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 3 656,91грн (а.с. 44);
№11634 від 30.04.2023 за квітень 2023 року на суму 22,82грн (а.с. 47);
№13438 від 31.05.2023 за травень 2023 року на суму 22,82грн (а.с. 49);
№15108 від 30.06.2023 за червень 2023 року на суму 22,82грн (а.с. 51);
№16841 від 31.07.2023 за липень 2023 року на суму 22,82грн (а.с. 52а);
№18904 від 31.08.2023 за серпень 2023 року на суму 22,82грн (а.с. 54);
№20786 від 30.09.2023 за вересень 2023 року на суму 22,82грн (а.с. 56);
№22588 від 31.10.2023 за жовтень 2023 року на суму 22,82грн (а.с. 58);
№25385 від 30.11.2023 за листопад 2023 року на суму 3 283,54грн (а.с. 61);
№29100 від 31.12.2023 за грудень 2023 року на суму 8 223,60грн (а.с. 64);
№2065 від 31.04.2024 за січень 2024 року на суму 4 190,35грн (а.с. 67);
№5611 від 29.02.2024 за лютий 2024 року на суму 4 714,02грн (а.с. 70);
№9070 від 31.03.2024 за березень 2024 року на суму 2 032,11грн (а.с. 73)
Зазначені Акти передачі-приймання теплової енергії (надання послуг), Акти надання послуг з абонентського обслуговування та рахунки - фактури направлялись на адресу ОСОБА_1 супровідними листами №1929/30 від 07.03.2023 (отримано 07.06.2023, а.с. 38 на звороті), №2776/30 від 05.04.2023 (отримано 07.06.2023, а.с. 42 на звороті), №7809/30 від 02.10.2023 (повернуто підприємством зв'язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання", а.с. 45 на звороті), №9868/30 від 04.12.2023 (повернуто підприємством зв'язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання", а.с. 59 на звороті), №148/30 від 04.01.2024 (а.с. 62), №1485/30 від 05.02.2024 (а.с. 65), №3053/30 від 04.003.2024 (а.с. 68), №4342/30 від 05.04.2024 (а.с. 71) (за відстеженням пересилання поштового відправлення №0600918035092, повернуто підприємством зв'язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання").
Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 73527,53грн, пеню у розмірі 2512,72грн, 3 % річних у розмірі 2062,72грн, втрати від інфляції у розмірі 2368,19грн, плату за абонентське обслуговування у розмірі 307,21грн, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про надання послуги з постачання теплової енергії, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/ відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію у розмірі 73527,53грн та плату за абонентське обслуговування у розмірі 307,21грн за період з лютого 2023 року по березень 2024 року.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Враховуючи викладене, відповідач не має правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення своєчасної оплати отриманих за договором послуг.
Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість поставленої теплової енергії та абонентське обслуговування:
за лютий 2023 року не пізніше 31 березня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.04.2023;
за березень 2023 року не пізніше 01 травня 2023 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 02.05.2023;
за квітень 2023 року не пізніше 31 травня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.06.2023;
за травень 2023 року не пізніше 30 червня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.07.2023;
за червень 2023 року не пізніше 31 липня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.08.2023;
за липень 2023 року не пізніше 31 серпня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.09.2023;
за серпень 2023 року не пізніше 02 жовтня 2023 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 03.10.2023;
за вересень 2023 року не пізніше 31 жовтня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.11.2023;
за жовтень 2023 року не пізніше 30 листопада 2023 року, прострочка виконання настає з 01.12.2023;
за листопад 2023 року не пізніше 01 січня 2024 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 02.01.2024;
за грудень 2023 року не пізніше 31 січня 2024 року, прострочка виконання настає з 01.02.2024;
за січень 2024 року не пізніше 29 лютого 2024 року, прострочка виконання настає з 01.03.2024;
за лютий 2024 року не пізніше 01 квітня 2024 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 02.04.2024;
за березень 2024 року не пізніше 30 квітня 2024 року, прострочка виконання настає з 01.05.2024.
Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання не виконав.
Згідно зі ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 73 527,53грн та плати за абонентське обслуговування у розмірі 307,21грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Пунктом 45 Типового договору передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Господарський суд встановив, що послуги, які надані відповідачу з теплопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Позивач нарахував пеню за зобов'язаннями, що виникли фактично з листопада 2021 року по березень 2024 року (в рахунок від 28.02.2023 на суму 47574,47грн включено період з листопада 2021 року) та просить стягнути пеню у розмірі 2 512,72грн за загальний період з 03.04.2023 до 17.06.2024 (а.с. 9).
17.03.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", де зазначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Оскільки в Україні постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19" введено карантин, який припинений 30.06.2023, тому підстави для нарахування пені за період з 03.04.2023 по 30.07.2023 відсутні.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Як зазначено судом вище, карантин скасований 30.06.2023, відповідно з 31.07.2023 нарахування пені обмежується шестимісячним строком від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, суд доходить висновку про відмову в задоволенні пені нарахованої за зобов'язаннями які виникли з листопада 2021 року по січень 2023 року у зв'язку з тим, що вказаний період підпадав під дію обмежень, встановлених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
За зобов'язаннями, що виникли у лютому 2023 року, строк оплати за якими настав 31.03.2023, пеня нараховуються за період з 31.07.2023 по 01.10.2023 і складає 30,64грн;
За зобов'язаннями, що виникли у березні 2023 року, строк оплати за якими настав 01.05.2023 (оскільки 30.04.2023 вихідний день), пеня нараховуються за період з 31.07.2023 по 02.11.2023 і складає 34,52грн.
Також, з розрахунку пені убачається, що позивачем не враховані положення ч.5 ст. 254 ЦК України, зокрема на суму боргу 3 260,72грн (за листопад 2023 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 02.01.2024 до 17.06.2024 (168дн) у розмірі 54,78грн;
на суму боргу 4 691,20грн (за лютий 2024 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 02.04.2024 до 17.06.2024 (77дн) у розмірі 36,12грн.
В іншій частині розрахунок пені є арифметично вірним.
Вимога про стягнення пені задовольняється судом частково у розмірі 324,77грн (30,64грн + 34,52грн + 54,78грн + 113,17грн + 45,43грн + 36,59грн + 9,64грн), в решті заявлених вимог про стягнення пені (2 187,95грн) слід відмовити.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2 062,72грн за період з 03.04.2023 до 17.06.2024 та інфляційні втрати за період квітень 2023 року - травень 2024 року у розмірі 2 368,19грн (а.с. 8).
Перевіркою правильності нарахування 3% річних судом встановлено допущення позивачем аналогічної помилки, що і при нарахуванні пені.
Так, на суму боргу 3634,09грн підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 02.05.2023 до 17.06.2024 (413дн) у розмірі 123,22грн;
на суму боргу 3260,72грн підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 02.01.2024 до 17.06.2024 (168дн) у розмірі 44,90грн;
на суму боргу 4691,20грн підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 02.04.2024 до 17.06.2024 (77дн) у розмірі 29,61грн.
В іншій частині розрахунок 3% річних є арифметично вірним.
Вимога про стягнення 3% річних задовольняється судом частково у розмірі 2061,77грн, в решті заявлених вимог про стягнення штрафу (0,95грн) слід відмовити.
При розрахунку втрат від інфляції позивачем допущено арифметичні помилки, зокрема, сума інфляційних втрат складає:
на суму боргу 3634,09грн * 103,8% (сукупний індекс інфляції за травень 2023 року - травень 2024 року) = 3 772,19грн - 3634,09грн = 138,10грн;
на суму боргу 3260,72грн * 102,0% (сукупний індекс інфляції за січень - травень 2024 року) = 3325,93грн - 3260,72грн = 65,21грн;
на суму боргу 8200,78грн * 101,6% (сукупний індекс інфляції за лютий - травень 2024 року) = 8331,99грн - 8200,78грн = 131,21грн;
на суму боргу 4167,53грн * 101,3% (сукупний індекс інфляції за березень - травень 2024 року) = 4221,71грн - 4167,53грн = 54,18грн;
на суму боргу 4691,20грн * 100,8% (сукупний індекс інфляції за квітень - травень 2024 року) = 4728,73грн - 4691,20грн = 37,53грн.
В іншій частині розрахунок втрат від інфляції є арифметично вірним.
Вимога про стягнення втрат від інфляції задовольняється судом частково у розмірі 2365,09грн, в решті заявлених вимог (3,10грн) слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
06.05.2019 проведено державну реєстрацію Фізичної-особи підприємця Михалевич Дмитра Федоровича, про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис №25560000000152123, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Види економічної діяльності: 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування (основний); 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування. Місцезнаходження фізичної особи-підприємця: Україна, 65044, Одеська обл., місто Одеса, проспект Шевченка, будинок 10/9, квартира 38.
Послуга з постачання теплової енергії надавалась, до належного на праві приватної власності фізичній особі - підприємцю Михалевич Дмитру Федоровичу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 .
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг за поставлену теплову енергію у розмірі 73 527,53грн, плата за абонентське обслуговування у розмірі 307,21грн, пеня у розмірі 324,27грн, 3% річних у розмірі 2061,77грн та втрати від інфляції у розмірі 2365,09грн, а всього 78 585,87грн.
Щодо позовної давності, про застосування якої до спірних правовідносин заявляє відповідач.
Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачена можливість застосувати позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
За ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Кодексу, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Аналіз статті 261 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.
Установлено, що позивач звернувся з позовом до суду 07.08.2024 про стягнення пені за період з 03.04.2023 до 17.06.2024. Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з 31.03.2023.
Суд враховує, що 11.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, була прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (з подальшими змінами), якою з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який Постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651 був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину"; Розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України доповнено, зокрема пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Також враховано, що 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.
У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України).
З огляду на те, що строк позовної давності продовжується на період дії карантину та воєнного стану, суд дійшов висновку, що позивач не пропустив позовну давність за вимогами про стягнення пені.
Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Отже, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.
Інші доводи відповідача спростовуються встановленими вище судом обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2573 від 21.06.2024. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 95,100).
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2 945,81грн (78 585,87грн * 3028,00грн / 80778,37грн).
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до ОСОБА_1 про стягнення 80 778,37грн - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Михалевича Дмитра Федоровича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_5 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (ідентифікаційний код 00130850; вул. Електрична, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50014) основний борг за поставлену теплову енергію у розмірі 73 527,53грн (сімдесят три тисячі п'ятсот двадцять сім гривень 53коп.), плату за абонентське обслуговування у розмірі 307,21грн (триста сім гривень 21коп.), пеню у розмірі 324,77грн (триста двадцять чотири гривні 77коп.), 3% річних у розмірі 2 061,77грн (дві тисячі шістдесят одна гривня 77коп.), втрати від інфляції у розмірі 2 365,09грн (дві тисячі триста шістдесят п'ять гривень 09коп.) та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 945,81грн (дві тисячі дев'ятсот сорок п'ять гривень 81коп.), видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано - 03.10.2024
Суддя Н.М. Євстигнеєва