Справа № 629/1973/23
Провадження № 6/629/106/24
02.10.2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Торенко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», зацікавлені особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович, про зміну сторони виконавчого провадження, -
встановив:
Заявник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Лозівського міськрайонного суду Харківської області із заявою, в якій просив замінити сторону виконавчого провадження по справі № 629/1973/23 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши стягувачем Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». В обґрунтування заяви зазначено, що заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.06.2023 у справі № 629/1973/23 задоволено позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 24.07.2024 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір відступлення прав вимоги № 114/2-72, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №010/42062/82/1003216 від 19.02.2021, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Дані обставини, на думку заявника, надають йому право звернутися до суду із заявою про заміну стягувача.
Учасники справи повідомлялися судом належним чином про дату, час і місце судового засідання, однак, у судове засідання не з'явилися. Заявник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів просив розгляд заяви здійснювати за відсутності його представника.
Неявка учасників справи, відповідно до положень ст. 442 ЦПК України, не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
В зв'язку з неявкою учасників справи в судове засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, встановив наступне.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.06.2023 у справі № 629/1973/23, яке набрало законної сили 21.07.2023, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» заборгованість за заявою-договором про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/42062/82/1003216 від 10.02.2021 у розмірі 92330 гривень 59 копійок, станом на 07.02.2023, із якої 85945 грн. - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 6385,59 грн. - заборгованість за недозволеним овердрафтом. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 гривні (а.с.60-62).
На підставі вказаного судового рішення Лозівський міськрайонний суд Харківської області видав стягувачу АТ «Райффайзен Банк» виконавчі листи (а.с.87,88).
24.07.2024 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір відступлення прав вимоги № 114/2-72, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №010/42062/82/1003216 від 10.02.2021, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», що підтверджується копією вказаного договору, Додатком №6 до Договору відступлення права вимоги №114/2-72 від 24.07.2024 та Витягом з реєстру боржників №2 від 26.07.2024 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024 (а.с.93-96).
Згідно з копією Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи і Додатком до нього, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» код ЄДРПОУ 35625014 зареєстроване у Реєстрі 05.12.2007, види фінансових послуг, які має право здійснювати фінансова компанія без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства факторинг (а.с.97,98).
Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Порядок заміни сторони виконавчого провадження визначено статтею 442 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Згідно з ч.1ст. 55 ЦПК України(процесуальне правонаступництво) у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Правонаступництвом у виконавчому проваджені є заміна кредитора з переходом до нього права вимоги до боржника, і такий кредитор у силу ч. 5ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» має право звернутися про заміну сторони виконавчого провадження.
Так, відповідно до ч. 1ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з пунктами 1, 2 ч. 1ст. 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Тлумачення ч.1 ст.512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок договору: купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України; дарування (ч.2 ст. 718 ЦК України; факторингу (глава 73 ЦК України).
Згідно з ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої сторони. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Такий правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
Аналогічна позиція міститься і у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18 (ЄДРСРУ № 73001190), у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18).
З наведеного слідує, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Крім того, ст.442 ЦПК України є імперативною нормою, оскільки у ній визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Гарантоване особі у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні ст.6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
У п.9 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ч.1 ст.18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Оскільки підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальних правовідносинах (ст.ст.512,514 ЦК України), заміна сторони правонаступником може на будь-якій стадії провадження по справі, до повного виконання своїх зобов'язань боржником.
Відповідно до правової позиції, що висловив Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13 про те, що заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні (у виконавчому листі), оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 вказано, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.
Згідно з ч.4ст.263 ЦПК України суд у контексті аналогічних обставин цієї справи щодо правонаступництва кредитора враховує вказані висновки щодо застосування вищевказаних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому, зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
При цьому згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Суд зауважує, що рішення суду, яке було ухвалено на підставі договорів, лише підтверджує передбачене договорами право і тому правонаступництво за цими договорами, не припиняється внаслідок такого рішення.
Враховуючи викладене, встановлена наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Керуючись ч. 2 ст. 247, ст. 260, 261, 442 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 629/1973/23 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Замінити сторону виконавчого провадження щодо виконання рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.06.2023 у цивільній справі № 629/1973/23 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме замінити стягувача Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, IBAN № НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк») за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 за кредитним договором №010/42062/82/1003216 від 10.02.2021.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олександр ТКАЧЕНКО