Постанова від 30.09.2024 по справі 910/628/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2024 р. Справа№ 910/628/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Поліщука В.Ю.

Доманської М.Л.

секретар судового засідання Нечасний О.Л.

за участю представників згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватно - орендного сільськогосподарського підприємства (далі - ПОСГП) «Підрудянське»

на ухвалу господарського суду м.Києва від 17.04.2024р.

(повний текст складено 15.05.2024р.)

у справі №910/628/20 (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою Акціонерного товариства (далі - АТ) "Альфа-Банк", як правонаступника АТ "Укрсоцбанк"

до Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "Компанія "Райз"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 17.04.2024р. у справі №910/628/20, зокрема, відмовлено у визнанні кредитором боржника ПОСГП «Підрудянське» на суму 1 162 000,00 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою суду, 05.06.2024р. ПОСГП «Підрудянське» подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 17.04.2024р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині відмови ПОСГП «Підрудянське» у визнанні кредитором боржника на суму 1 162 000 грн. та змінити оскаржувану ухвалу, визнавши ПОСГП «Підрудянське» кредитором боржника на суму 1 162 000 грн.

У відзивах на апеляційні скарги Національний банк України та Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України", зокрема, просять відмовити ПОСГП «Підрудянське» у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 17.04.2024р. у справі №910/628/20 в частині відмови у визнанні кредитором боржника ПОСГП «Підрудянське» на суму 1 162 000,00 грн. залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПОСГП «Підрудянське» на ухвалу господарського суду м.Києва від 17.04.2024р. у справі №910/628/20 та призначено її до розгляду на 30.09.2024р.

26.09.2024р. до апеляційного суду від ПОСГП «Підрудянське» надійшло клопотання про відкладення розгляду та звернення уваги на окремі докази, в якому останній просить суд відкласти розгляд справи на підставі ст. 270 ГПК України та звернути увагу апеляційного суду, що надане місцевому суду платіжне доручення №34 від 26.12.2014р., не вкладається у вказаний Фондом гарантування вкладів фізичних осіб період з 24.06.2015р. по 29.07.2019р.

Колегія суддів відхиляє клопотання ПОСГП «Підрудянське» про відкладення розгляду, як необґрунтоване, оскільки в судовому засіданні 30.09.2024р. був присутній уповноважений представник апелянта. У апелянта було достатньо часу для підготовки клопотань, заяв, заперечень, пояснень і відповідей на відзиви. Крім того, наявних у матеріалах справи доказів достатньо для об'єктивного вирішення спору, а в даний час в Україні діє воєнний стан, що спонукає апеляційний суд до розгляду справ в стислі терміни.

30.09.2024р. до початку судового засідання до апеляційного суду від представника ПрАТ "Компанія "Райз" надійшло клопотання, в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи докази, вмотивоване тим, що такі докази були отримані після відкриття апеляційного провадження у даній справі, а саме 25.09.2024р., під час ознайомлення із матеріалами справи №910/14139/18.

Колегія суддів залишає без розгляду заявлене ПрАТ "Компанія "Райз" клопотання про долучення доказів, оскільки воно було подано з пропуском встановленого судом строку для подання клопотань, без клопотання про поновлення процесуальних строків на його подання. Згідно ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Також, апелянтом не наведені достатні, обґрунтовані та виняткові обставини за яких вказані докази мають бути прийняті апеляційним судом до уваги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 ГПК України).

Акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулося до господарського суду м.Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

Ухвалою місцевого суду від 14.02.2020р. у справі №910/628/20 заяву АТ "Альфа-Банк" було прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 26.02.2020р., визначених автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражних керуючих Костіна С.О., Ковальчука М.М. та Холостого О.І. зобов'язано подати заяву про участь у справі.

19.02.2020р., 20.02.2020р., 24.02.2020р. і 25.02.2020р. до господарського суду м.Києва були подані заяви про участь у справі про банкрутство арбітражних керуючих Потупало Н.І., Холостого О.І.,Сиволобова М.М., Ковальчука М.М. і Костіна С.О. відповідно.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 26.02.2020р., зокрема, було відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Компанія "Райз" (01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, 5/17, ідентифікаційний номер 13980201); визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ПрАТ "Компанія "Райз" у розмірі 202070056,90 грн.; введено процедуру розпорядження майном ПрАТ "Компанія "Райз"; здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Компанія "Райз" за №64633 від 05.03.2020р., призначено розпорядником майна ПрАТ "Компанія "Райз" арбітражного керуючого Костіна Сергія Олексійовича.

10.04.2020р. до місцевого суду від ПОСГП «Підрудянське» надійшла заява про грошові вимоги до боржника відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020р. ухвалу господарського суду м.Києва від 26.02.2020р. у справі №910/628/20 у частині призначення розпорядником майна ПрАТ "Компанія "Райз" арбітражного керуючого Костіна С.О. було скасовано, призначено розпорядником майна ПрАТ "Компанія "Райз" арбітражного керуючого Ковальчука Миколу Миколайовича, матеріали справи направлено до господарського суду м.Києва.

Ухвалою місцевого суду від 02.10.2020р. було призначено розгляд справи №910/628/20 у попередньому засіданні.

Ухвалою місцевого суду від 28.04.2022р. зокрема, було призначено попереднє засідання суду у справі, установлено строк до 15.06.2022р. (включно) АТ "Альфа-Банк" та особам, які заявили грошові вимоги до боржника, для подачі до суду додаткових пояснень/заперечень стосовно заявлених до боржника грошових вимог із підтвердження їх відповідними доказами.

08.05.2022р., 19.07.2022р. і 21.07.2022р. до місцевого суду розпорядником майна боржника Ковальчуком М.М. були подані: повідомлення про результати розгляду грошових вимог, заявлених до ПрАТ "Компанія Райз", проміжний звіт за період з 09.06.2020р. по 18.07.2022р. з додатками, клопотання про долучення доказів направлення звіту про вчинені заходи у процедурі розпорядження майном боржника учасникам справи, відповідно.

Ухвалою місцевого суду від 25.07.2022р., зокрема, було замінено кредитора АТ "Альфа-Банк", як правонаступника АТ "Укрсоцбанк", (ідентифікаційний номер 23494714) на Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ФАВОР" (ідентифікаційний номер: 43345155) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 200 831 629,55 грн.; відкладено розгляд справи; встановлено строк до 21.09.2022р. учасникам справи та особам, які заявили грошові вимоги до боржника, для подачі до суду пояснень/заперечень на проміжний звіт розпорядника майна боржника ПрАТ "Компанія "Райз" Ковальчука М.М. з 09.06.2020р. по 18.07.2022р.

Ухвалою місцевого суду від 29.11.2023р. зокрема, було витребувано у розпорядника майна ПрАТ "Компанія "Райз" Ковальчука М.М. усі первинні документи, на підставі яких були визначені грошові вимоги кредитора ПОСГП «Підрудянське» (ідентифікаційний код 03744014); витребувано у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул.Січових Стрільців, 17, м.Київ, 04053 ідентифікаційний код 21708016) виписки за банківським рахунком № НОМЕР_1 в ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива", з якого ПрАТ "Компанія "Райз" проводило розрахунки (списання та зарахування коштів) з кредитором ПОСГП «Підрудянське» (ідентифікаційний код 03744014); витребувано належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для пред'явлення кредиторських вимог до боржника за період виникнення кредиторської заборгованості.

Судом першої інстанції 24.01.2024р. і 28.02.2024р. у судових засіданнях по справі №910/628/20 було оголошено перерву на підставі ч.2 ст. 216 ГПК України.

Ухвалою місцевого суду від 28.02.2024р., зокрема, було витребувати у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виписку за банківським рахунком №2600700110172 в ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» у національній валюті гривні (цифровий код валюти « 980») за період з дати відкриття по дату закриття рахунку, з якого ПрАТ "Компанія "Райз" здійснювалися платежі на користь його контрагентів (списання коштів), а також на який здійснювалися оплати (зарахування коштів) від резидентів України на користь ПрАТ "Компанія "Райз".

Розглянувши заяву ПОСГП «Підрудянське» з грошовими вимогами до боржника у розмірі 1 162 000,00 грн., дослідивши додані до неї докази, апеляційний суд зазначає наступне.

26.12.2014р. між ПрАТ "Компанія "Райз" (постачальник) та ПОСГП «Підрудянське» (покупець) було укладено Договір поставки насіння на умовах 100% передоплати №17НАС, відповідно до п.п.1.1, 1.3, 2.1, 3.1.2, 5.1 якого, постачальник зобов'язався передати у власність покупця насіння сільськогосподарських культур (товар) на умовах 100% передоплати, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його ціну. Товар постачається на умовах EXW (Інкотермс 2000). Загальна вартість товару складає 1 162 000,00 грн. Постачальник зобов'язався поставити товар покупцю протягом 30 днів з моменту отримання 100% оплати за товар. Договір діє до 15.06.2018р.

Покупець, ПОСГП «Підрудянське» свої зобов'язання за Договором поставки №17НАС від 26.12.2014р. виконав, сплативши 1 162 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №34 від 26.12.2014р.

Проте, постачальник (боржник ПрАТ "Компанія "Райз") свої зобов'язання за договором не виконав, товар не поставив, передоплату не повернув.

Отже, відповідно до наданих заявником доказів, боржником на користь ПОСГП «Підрудянське» не була погашена заборгованість у розмірі 1 162 000,00 грн.

На підтвердження заявлених грошових вимог кредитором було надано до місцевого суду копії: Договору поставки насіння на умовах 100% передоплати №17НАС від 26.12.2014р., платіжного доручення №34 від 26.12.2014р. Всі надані копії документів завірені печаткою ПОСГП «Підрудянське». Оригінали зазначених документів для огляду суду першої інстанції надано не було.

З матеріалів справи вбачається, що грошові вимоги ПОСГП «Підрудянське» до ПрАТ "Компанія "Райз" були розглянуті розпорядником майна боржника Ковальчуком М.М. та визнані у повному обсязі.

Боржник, ПрАТ "Компанія "Райз" борг повністю визнав, про що повідомив місцевий суд заявою від 16.04.2020р.

КУзПБ встановлено, що наявність забезпечення виконання грошового зобов'язання у вигляді застави (іпотеки) надає заставодержателю певні особливості у статусі і обсязі протягом процедур банкрутства, порівняно з іншими кредиторами боржника (постанова Верховного суду у справі №910/4475/19 від 16.07.2020р.).

Заставні кредитори АТ «Державний експортно-інмпортний банк України», Національний банк України, АТ "Ощадбанк" та Експортно-імпортний Банк Сполучених Штатів, які є учасниками справи та наділені правами кредитора подавати заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів у справі, надали свої заперечення проти визнання вимог кредитора ПОСГП «Підрудянське» у повному обсязі та просили місцевий суд відмовити у визнанні вимог кредитора, стверджуючи, що ПОСГП «Підрудянське» входить у групу "УкрЛенд Фармінг".

Як стверджували місцевому суду забезпечені кредитори у своїх заявах, на момент виникнення вимог, заявлених до боржника у справі №910/628/20, ПОСГП «Підрудянське» було юридичною особою, з якою боржник перебував під контролем третьої особи - кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також річною інформацією емітента цінних паперів ПрАТ "Компанія "Райз" за 2014-2017 роки.

На думку заставних кредиторів, з огляду на норми ч.1 ст.1 КУзПБ та вказаних загальнодоступних відомостей, заінтересованість ПОСГП «Підрудянське» стосовно боржника є беззаперечною.

Також заставні кредитори стверджували, що з матеріалів заяви ПОСГП «Підрудянське», які містяться в матеріалах справи, вбачається, що господарські операції між ним і боржником, включаючи перекази грошових коштів, відбувались з використанням рахунків, відкритих кредитором і боржником у ПАТ "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" (код МФО 380054 код 33299878). Власником 100% акцій ПАТ "КБ" "Фінансова ініціатива" є ТОВ "Інвест-Сервіс".

Відповідно до даних, розміщених в загальнодоступному Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 100% статутного капіталу в ТОВ "Інвест-Сервіс" належить Компанії Quickcom Limited (Квікком Лімітед), кінцевим бенефеціаром якої, відповідно до даних того ж Єдиного реєстру, є ОСОБА_1 .

Крім того, іноземна юридична особа "Ukrlandfarming PLC", ПрАТ "Райз-Максимко" "Український дистрибуційний центр" є юридичними особами, що здійснюють контроль над боржником, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також Річною інформацією емітента цінних паперів ПрАТ "Компанія "Райз" за 2014-2017 роки.

Отже, ПОСГП «Підрудянське» та ПАТ "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива", які підконтрольні ОСОБА_2 , є заінтересованими особами стосовно боржника, що може бути фактором потенційної необ'єктивності та наявності спільних інтересів з боржником та може вплинути на ефективність перебігу процедури банкрутства для інших кредиторів.

На думку заставних кредиторів ПОСГП «Підрудянське», що входить в групу "УкрЛенд Фармінг", господарському суду не було надано допустимих в розумінні статті 77 ГПК України доказів перерахування грошових коштів боржнику, оскільки з матеріалів заяви кредитора вбачається, що на підтвердження заявлених грошових вимог до боржника, зокрема, на підтвердження переказу грошових коштів на рахунки боржника, які відкриті у ПАТ "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива", цим кредитором подана лише копія платіжного доручення, яка завірена печаткою ПОСГП «Підрудянське», а не банком і не може розглядатися судом, як належний доказ.

На обґрунтування своїх тверджень заставні кредитори посилались на Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч.ч.1, 2 ст. 68 Закону України "Про банки та банківську діяльність", відповідно до яких Національний банк України встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності.

На переконання заставних кредиторів, допустимим доказом списання грошових коштів з рахунків кредиторів може бути лише виписка з їх особових рахунків, яка містить обов'язкові реквізити, передбачені п.5.5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України від 18.06.2003р. №254, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.07.2003р. за №559/7880.

З матеріалів справи вбачається, що ПОСГП «Підрудянське» у своїх запереченнях наголошувало на тому, що не зважаючи на те, що ПОСГП «Підрудянське» є заінтересованою особою стосовно боржника, це не може бути підставою для обмеження будь-яких його прав і обов'язків, як кредитора ПрАТ "Компанія "Райз".

Також кредитор ПОСГП «Підрудянське» вважає, що надані ним докази, а саме: платіжний документ, переказ грошових коштів за яким, за твердженням заявника, здійснювався за допомогою систем дистанційного обслуговування, відповідають вимогам ст.ст.78, 77 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ПОСГП «Підрудянське» не було виконано вимоги ухвал місцевого суду про витребування доказів від 29.11.2023р. і 28.02.2024р. Оригінали документів для огляду суду першої інстанції надано не було.

Місцевим судом було правильно встановлено, що дійсно, на момент виникнення вимог, заявлених до боржника у справі №910/628/20, ПОСГП «Підрудянське» було юридичною особою, разом з якою боржник перебував під контролем третьої особи - кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також річною інформацією емітента цінних паперів ПрАТ "Компанія "Райз" за 2014-2017 роки.

Також беззаперечним є факт, що господарські операції між кредитором і боржником, включаючи перекази грошових коштів, відбувались з використанням рахунків, відкритих кредитором і боржником у ПАТ "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" (код МФО 380054 код 33299878). Власником 100% акцій ПАТ "КБ" "Фінансова ініціатива" є ТОВ "Інвест-Сервіс".

Відповідно до даних, розміщених в загальнодоступному Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 100% статутного капіталу в ТОВ "Інвест-Сервіс" належить Компанії Quickcom Limited (Квікком Лімітед), кінцевим бенефеціаром якої відповідно до даних того ж Єдиного реєстру, є ОСОБА_1 .

Крім того, іноземна юридична особа "Ukrlandfarming PLC", ПрАТ "Райз-Максимко" "Український дистрибуційний центр" є юридичними особами, що здійснюють контроль над боржником, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також Річною інформацією емітента цінних паперів ПАТ "Компанія "Райз" за 2014-2017 роки.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

При цьому, КУзПБ не пов'язує установлення факту заінтересованості особи з фактом виникнення у такої особи прав і обов'язків учасника справи про банкрутство, як кредитора (певними обмеженнями у процедурах голосування). Тому місцевий суд правильно погодився із доводами ПОСГП «Підрудянське», що лише сам факт, що ПОСГП «Підрудянське» є заінтересованою особою, не може бути підставою для відмови у визнанні кредитором.

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, що, оскільки ПОСГП «Підрудянське» є заінтересованою особою стосовно боржника, тому, для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів, до доведення обставин, пов'язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред'являються підвищені вимоги.

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або розпорядником майна арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги, саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів, приводить, у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Така позиція суду ґрунтується на сталій судовій практиці, відображеній, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22.12.2022р. у справі №910/14923/20.

Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом, із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора. Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

Отже, незалежно від визнання (не визнання) вимог кредитора боржником та розпорядником майна боржника, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та визначає правомірність і обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника і за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Відтак, завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019р. у справі №908/710/18, від 15.10.2019р. у справі №908/2189/17, від 20.09.2022р. у справі №911/2796/21).

Вбачається що, при поданні заяви із грошовими вимогами до боржника, заявником було подано до місцевого суду копію платіжного документу. Боржником наявність боргу було визнано, але надати для огляду суду першої інстанції оригінали первинних документів відмовився.

Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Вимоги кредитора до боржника мають бути безспірними, тобто ґрунтуватися на первинних документах, які беззаперечно підтверджували би дійсний розмір заборгованості, правомірність підстави її виникнення та доводили б прострочення виконання грошового зобов'язання боржника.

За приписами п.п.3, 6 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Згідно зі ст.41 Закону України "Про Національний банк України" та ч.ч.1, 2 ст.68 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Національний банк України встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку, відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 30.12.1998р. №566 (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Пунктом 5.1 глави 5 вищезазначеного Положенням №254 визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Згідно з п.5.4. Положенням №254, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. При цьому, п.5.6 Положення №254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Отже, місцевим судом правильно вказано, що допустимим доказом списання грошових коштів з рахунків кредиторів у ПАТ "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" може бути лише виписка з їх особових рахунків, яка містить обов'язкові реквізити, передбачені п.5.5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України від 18.06.2003р. №254, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.07.2003р. за №559/7880.

Проаналізувавши документи, які було надано місцевому суду, як доказ здійснення господарської операції, в наслідок чого виникла заборгованість, апеляційний суд зазначає наступне.

Щодо обов'язкових реквізитів електронних та паперових документів на переказ грошових коштів, особливостей їх оформлення, з матеріалів заяви кредитора ПОСГП «Підрудянське» вбачається, що на підтвердження заявлених грошових вимог до боржника, зокрема, на підтвердження переказу грошових коштів на рахунки боржника у ПАТ "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива", цим кредитором подана лише копія платіжного доручення, яка не містить обов'язкові реквізити та не могла бути проведена банком.

Відповідно до Закону України від 05.04.2001р. "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ініціатором визнається особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу (пункт 1.15 статті 1). Форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов'язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом (п.п.17.1, 17.2 ст.17 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"). На час виникнення спірних правовідносин форма, обов'язкові реквізити, строк дії платіжних доручень та вимоги до заповнення розрахункових документів на паперових носіях визначалися Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за №377/8976 (далі - Інструкція №22)). Пунктом 3.1. глави 3 Інструкції №22 встановлено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Банк у договорі з платником - фізичною особою має право передбачати можливість подання цим платником платіжного доручення в довільній формі, яке має містити такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату складання і номер; прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; найменування банку платника; найменування/прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; найменування банку отримувача; суму цифрами та словами; призначення платежу; підпис платника. Банк перевіряє відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів, крім інкасових доручень (розпоряджень), вимогам додатка 9 до цієї Інструкції (п. 2.4. глави 2 Інструкції №22). Якщо розрахункові документи, у яких перевірено реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави 2, глав 5, 6 і 12 та додатка 9 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання (п. 2.5. глави 2 Інструкції №22).

Тому місцевим судом правильно зазначено, що формування ініціатором платіжного доручення із зазначенням усіх реквізитів, однак, без підпису уповноважених осіб, є недостатнім для висновку, що грошовий переказ було ініційовано. Платіжне доручення, яке не містить обов'язкові реквізити, перелічені вище, не могло бути виконане банком. Належне оформлення платіжного доручення (підписання його уповноваженими особами) залежало виключно від волі ініціатора платежу, а тому відсутні підстави вважати, що перерахування коштів за такими платіжними дорученнями відбулося.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні", який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, зазначено, що підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них. Статтею 9 цього Закону встановлено, що первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних та уповноважених органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Як унормовано положеннями ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003р., оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису, відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Згідно з пунктом 11.5 Інструкції №22 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), під час здійснення розрахунків за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", тощо, застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях. Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", визначаються договором між банком та клієнтом, але обов'язково цей документ має містити: дату і номер, назву, код платника та номер його рахунку, код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача, суму цифрами, призначення платежу, електронний/і цифровий/і підпис/и; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі "Допоміжні реквізити". Відповідальні особи платника, які уповноважені розпоряджатися рахунком і на законних підставах володіють особистим ключем, від свого імені або за дорученням особи, яку представляють, накладають підписи під час створення електронного розрахункового документа.

Аналогічна вимога зазначена у п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995р. №88, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Отже, аналіз вказаних правових норм у сукупності свідчить, що, при здійсненні розрахунків за допомогою систем дистанційного обслуговування, обов'язковим реквізитом електронного розрахункового документу є електронний підпис.

Електронний документ підтверджує здійснення операцій на підставі такого документу лише при наявності всіх необхідних реквізитів. Платіжні доручення, що не містять електронних цифрових підписів уповноважених осіб унеможливлювали їх виконання банком.

Статтею 22 Закону України "Про платіжні системи і переказ коштів в Україні" визначено, що ініціювання переказу здійснюється, зокрема, за платіжним дорученням. Під час використання розрахункового документа, ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Також, відповідно до ст.30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Враховуючи зазначене правове регулювання, вбачається, що ініціювання грошового переказу розпочинається після надіслання банку належним чином оформленого платіжного документа з обов'язковим його скріпленням підписами уповноважених осіб. Відповідно, виключно після надходження належним чином оформленого платіжного документа у банка виникає обов'язок з його проведення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2023р. у справі №826/6820/18).

Місцевий суд правильно вказав, що, згідно статей 73, 77, 96 ГПК України, учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом. Записаний на оптичний диск (цифровий носій інформації) електронний файл, який скріплено цифровим підписом автора, може бути поданий до суду в якості оригіналу електронного документа, паперова копія якого міститься у справі.

Тому, наданий місцевому суду заінтересованим кредитором ПОСГП «Підрудянське» документ, а саме платіжне доручення №34 від 26.12.2014р., не є належним доказом проведення платежу та виникнення заборгованості у боржника, оскільки таке платіжне доручення не підлягало виконанню через відсутність усіх обов'язкових реквізитів.

Виписки з особових рахунків, які вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і беззаперечно могли б підтвердити здійснення господарських операцій та існування боргу, надані місцевому суду не були. Такі виписки в матеріалах справи відсутні.

Господарські операції між кредитором і боржником, включаючи перекази грошових коштів, відбувались з використанням рахунків, відкритих кредитором і боржником у ПАТ "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" (ідентифікаційний код 33299878 код МФО 380054).

21.05.2019р. Правлінням Національного банку України було прийнято рішення №352-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.05.2019р. №1268 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" та Делегування повноважень ліквідатора банку". На підставі ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації. Тому, як було зазначено вище, місцевим судом витребувано докази здійснення господарських операцій безпосередньо у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на виконання вимог ухвали місцевого суду від 28.02.2024р. було надано відповідь (№60-3178/24 від 20.03.2024р.), у якій зазначено, що в Єдиній операційно-інформаційній системі Фонду (далі - ЄОІС) зберігається інформація щодо кредитів та рахунків, відкритих у неплатоспроможних банках, починаючи з дати запровадження тимчасової адміністрації у банку, а саме: з 24.06.2015р. по 29.07.2019р. За даними ЄОІС в ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" у клієнта ПрАТ "Компанія Райз" по рахунку №2600700110172 (980) за період запровадження тимчасової адміністрації у банку, а саме: з 24.06.2015р. по 29.07.2019р., рух коштів відсутній.

Згідно архівних даних операційних систем ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива", у клієнта ПрАТ "Компанія "Райз" по рахунку №2600700110172 (980) за період з дати відкриття 08.02.2011р. по дату закриття 29.07.2019р. рух коштів відсутній.

Місцевий суд законно і обґрунтовано відмовив ПОСГП «Підрудянське» (ідентифікаційний код 03744014) у визнанні кредитором ПрАТ "Компанія "Райз" на суму 1 162 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.73, ч.1 ст.74, ст.76, ч.1 ст.77, ч.1 ст.86 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції в цій частині.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПОСГП «Підрудянське» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 17.04.2024р. по справі №910/628/20 в частині відмови у визнанні кредитором боржника ПОСГП «Підрудянське» на суму 1 162 000,00 грн. - без змін.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 02.10.2024р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді В.Ю. Поліщук

М.Л. Доманська