Справа № 613/1299/24
02 жовтня 2024 року с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області у складі
головуючої Вовк Л. В.
з участю секретаря судового засідання Тішакіної Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « БІЗНЕС ПОЗИКА » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,
В серпні 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю « БІЗНЕС ПОЗИКА » ( далі - ТОВ « БІЗПОЗИКА ) звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої суму заборгованості за кредитним договором № 483241-КС -001 від 16.12.2023 в розмірі 184 316,24 грн .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.12.2023 між ТОВ « БІЗПОЗИКА » та ОСОБА_1 укладено Договір № 483241-КС -001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями , підписаний у порядку , визначеному ст.12 Закону України « Про електронну комерцію» . За умов такого договору ТОВ «БІЗПОЗИКА» надало позичальнику грошові кошти у розмірі 46 000,00 грн., зі сплатою процентів у розмірі 1,15072827 за кожен день користування кредитом та комісію, а позичальник зобов'язався повернути кредит на умовах, установлених договором та графіком платежів. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за договором виконало та перерахувало на зазначену позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті банківську картку за № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 46 000,00 грн. Проте позичальник зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, унаслідок чого станом на 22.07.2024 у ОСОБА_1 утворилася заборгованість в розмірі 184 316,24 грн , яка складається з прострочених платежів по тілу кредиту - 46000, 00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 133 446,14 грн , суми прострочених платежів за комісією - 4870,10 грн.
Представник позивача Мишевська Н.М. , яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася , подала заяву , в якій просить розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги визнала в повному обсязі .
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно із анкетою клієнта позичальника ОСОБА_1 , остання висловила бажання отримати кредит у розмірі: 46000,00 грн.; дата отримання кредиту: 16.12.2023; її електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; фінансовий номер телефону позичальника: НОМЕР_2 ; номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів: НОМЕР_1 ./а.с27/
16.12.2023 ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7748, номер телефону: НОМЕР_2 Паспорт споживчого кредиту, кредитодавець: ТОВ « БІЗНЕС ПОЗИКА»; тип кредиту: кредит; сума: 38 000,00 грн.; строк кредитування: 169 дні (24 тижні); мета отримання кредиту: на задоволення потреб, не пов'язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; процентна ставка, відсотків річних: знижена - 420,01581855, стандартна - 730,00000000; тип процентної ставки: фіксована; комісія за надання кредиту: 6900,00 грн.; загальні витрати за кредитом: 73640,00 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки та інші платежі): 119640,00 грн.; реальна річна процентна ставка, відсотків річних: 9185,87 грн./а.с.22-24/
16.12.2023 ТОВ « БІЗНЕС ПОЗИКА» запропонувало ОСОБА_1 укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», яка була прийнята останньою./а.с.17-21/
16.12.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №483241-КС-001 про надання кредиту (споживчий кредит. Електронна форма). За умов такого договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 46 000,00 грн. на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісією за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (п.2.1. договору); тип кредиту: кредит (п.2.2. договору); строк, на який надається кредит: 24 тижні (п.2.3. договору); комісія за надання кредиту: 6 900,00 грн. (п.2.5. договору); загальний розмір наданого кредиту: 46 000,00 грн. (п.2.6. договору); термін дії договору: до 01.06.2024 (п.2.7. договору); орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 119 640,00 грн. (п.2.8. договору); орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9 185,87 процентів (п.2.9. договору).
Кредитодавець зобов'язаний протягом 3 робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі, вказаній у п.2.1. договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена у розділі 8 договору (п.3.1. договору)./а.с.12-16/
ТОВ «БІЗПОЗИКА» складено довідки у тім, що на підставі договору №41084239_14/12/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) та про інформаційнонологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ «ФК «Елаєнс» та ТОВ «БІЗПОЗИКА », успішно проведено в системі операції: 16.12.2023 на номер картки НОМЕР_1 , банк картки отримувача PRIVATBANK, сума платежу 25000,00 грн. та 21000,00 грн, призначення платежів: перерахунок коштів ОСОБА_1 , згідно кредитного договору №483241-КС-001 від 16.12.2023, без ПДВ./а.с.60/
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитом, складеним ТОВ «БІЗПОЗИКА» відносно ОСОБА_1 станом на 22.07.2024 загальна заборгованість за договором складає 184 316,24 грн з них : 46 000,00 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту ; 133 446,14 грн - суми прострочених платежів по процентам ; 4 870,10 грн - суми прострочених платежів за комісією ; 0 ,00 грн- заборгованість по штрафам. /а.с.31/
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Станом на день розгляду справи заборгованість за договором кредиту відповідачкою не погашена, тому сума простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 46000,00 грн підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Стосовно підставності та розміру процентів , нарахованих за користування кредитом суд зазначає наступне.
За змістом статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Процентна ставка за кредитним договором, як його істотна умова, може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частини перша-третя статті 1056-1 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.
Отже, надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає у тому, що позичальник одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч.2 ст.1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст.1048 ЦК України. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 від 05.04.2023.
Судом встановлено , що позичальник, будучи обізнаним із умовами кредитування, серед іншого, погодився із розміром зниженої та стандартною відсоткової ставки, нарахованих у межах строку кредитування, що відповідає положенням статей 1048, 1056-1 ЦК України, із 16.12.2023 по 29.12.2023 - за зниженою процентною ставкою 1,15072827 %; а із 30.12.2023 по 01.06.2024 - за стандартною процентною ставкою 2,00000000%, за кожен день користування кредитом, застосованою, у зв'язку із порушенням графіку вчинення платежів.
Погодивши таку фіксовану відсоткову ставку та умови її застосування, позичальник взяв на себе відповідні зобов'язання, звільнення від виконання яких не може бути виправданим помилковою оцінкою ним певних обставин чи норм права, за відсутності належного правового підґрунтя.
Отже, заявлена до стягнення заборгованість за процентами підтверджена належними доказами та підлягає стягненню у розмірі 133 446,14 грн.
Стосовно підставності стягнення комісії за надання кредиту, суд ураховує наступне.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до пункту 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління НБУ від 08.06.2017 №49, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Тоді як комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, а також постанові Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №461/2857/20.
Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
З урахуванням вище викладеного, суд вважає стягнути з відповідачки на користь позивача ТОВ « БІЗПОЗИКА» суму прострочених платежів за комісією у розмірі 4870,10 грн , оскільки такі умови були погоджені сторонами в момент підписання кредитного договору №№483241-КС-001 .
Щодо судових витрат.
Згідно платіжної інструкції № 5066 від 26.07.2024 при пред'явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку з визнанням відповідачкою позову до початку розгляду справи, у відповідності до положень ч.1 ст.142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків суми сплаченого при поданні позовної заяви судового збору, а решта 50 відсотків - підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Таким чином, стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає 50 відсотків суми сплаченого судового збору, а саме 1211,20 грн, а решта 50 відсотків суми сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн - поверненню з державного бюджету.
Керуючись статтями 525, 526, 527, 530, 610,1048,1049 ЦК України, ст. 7, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю « БІЗНЕС ПОЗИКА » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « БІЗНЕС ПОЗИКА » заборгованість за кредитним договором № 483241-КС -001 від 16.12.2023 станом на 22.07.2024 в розмірі 184 316 (сто вісімдесят чотири тисячі триста шістнадцять ) грн 24 коп , з яких : 46 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 133 446,14 грн - сума прострочених платежів по процентах, 4870,10 грн- сума прострочених платежів за комісією .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « БІЗНЕС ПОЗИКА » сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять ) грн 20 коп.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю « БІЗНЕС ПОЗИКА » з державного бюджету 50 відсотків суми, сплаченого при поданні позову, судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять ) грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування (ім'я) сторін :
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « БІЗНЕС ПОЗИКА », юридична адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.№26 офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_3 .
Суддя Л. В. Вовк