Справа № 640/11630/18
н/п 6/953/320/24
"17" вересня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
судді Єфіменко Н.В.,
за участі секретаря Лущан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова Ольхового Б. С. про встановлення порядку виконання рішення у цивільній справі за позовом заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до Харківської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки, -
встановив:
23 січня 2024 року рішення Київського районного суду м. Харкова зобов'язано ОСОБА_1 повернути земельні ділянки з кадастровими номерами №6310136600:14:004:0019, №6310136600:14:004:0020 по АДРЕСА_1 , загальною вартістю 657 100 грн. державі в особі Державного агентства лісових ресурсів України, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в сумі 8 506, 50 грн.
26.07.2024 прокурор звернувся до суду із заявою про встановлення порядку виконання рішення зазначивши, що рішення про задоволення позову у цій справі є підставою для скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами №6310136600:14:004:0019, №6310136600:14:004:0020 по АДРЕСА_1 є підставою для державної реєстрації на вказані земельні ділянки за Державним агентом лісових ресурсів України, ЄДРПОУ 37507901, а також права постійного користування на вказані земельні ділянки за ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція», ЄДРПОУ 00994058.
В обґрунтування вищезазначеної заяви посилався на постанову Великої Палати Верховного суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16, яка вказує на те, рішення про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем, разом з тим, таке рішення не передбачено серед підстав для державної реєстрації права власності на майно за її титульним власником відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
До судового засідання учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з'явились. Прокурор подав заяву про розгляд справи за його відсутності, заяву підтримав та просив її задовольнити, інші - причину неявки не сповістили.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Клопотань про відкладення від учасників справи не надходило, підстав передбачених ст.223 ЦПК України для відкладено справи, - судом не встановлено.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За належне повідомлення сторін, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне:
Згідно із ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Як вбачається з п.2, п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-РП/2012, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою стягувача, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, можевстановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно ч.3 ст.435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.
Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст.16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
У справі 640/11630/18, позивачем заявлений віндикаційний позов до останнього зареєстрованого власника спірного об'єкту нерухомості - ОСОБА_1 про зобов'язання повернути земельні ділянки з кадастровими номерами №6310136600:14:004:0019, №6310136600:14:004:0020 по АДРЕСА_1 , загальною вартістю 657 100 грн. державі в особі Державного агентства лісових ресурсів України, а отже, порядок виконання судового рішення полягає у внесенні відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Метою позову про витребування майна з чужого володіння (незалежно від того, на підставі приписів яких із указаних статей ЦК України цю вимогу заявив позивач) є забезпечення введення позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.
Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна.
Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.
Вище вказана позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.05.2020 в справі № 916/1608/18.
Суд зауважує, що судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Однак, заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження існування таких обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Більш того, заявником не надано суду і доказів на підтвердження того, що рішення суду перебуває на виконанні, та не може бути виконане, або доказів того, що рішення було подано для його виконання відповідним державним органам (державним реєстраторам), однак у його виконанні було відмовлено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність передбачених діючим процесуальним законом правових підстав для задоволення заяви в частині встановлення порядку його виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 260, 261, 435 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні заяви прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова Ольхового Б. С. про встановлення порядку виконання рішення у цивільній справі за позовом заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до Харківської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.В. Єфіменко