Справа № 397/979/21
н/п : 2/397/103/24
про відвід (самовідвід) судді (суду)
03.10.2024 сел. Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Максимовича І.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Рум'янцевої О.І.,
представника позивача - адвоката Попова Р.О.,
представників відповідача - ОСОБА_1 та адвоката Гуцул М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву головуючого судді про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_2 від імені якого діє адвокат Попов Роман Олегович до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова 30», Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення права земельного сервітуту,
У провадженні судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Максимовича І.В. знаходиться цивільна справа №397/979/21 (н/п2/397/103/24) за позовом ОСОБА_2 від імені якого діє адвокат Попов Роман Олегович до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова 30», Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення права земельного сервітуту.
Головуючим суддею Максимович І.В. заявлено самовідвід у даній справі, оскільки дружина позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , відповідно до рішення дев'ятої сесії восьмого скликання Кропивницької районної ради від 23.09.2022 №244 «Про затвердження списку присяжних Олександрівського районного суду Кіровоградськох області», є присяжною Олександрівського районного суду Кіровоградської області.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону.
Тому, враховуючи вищевикладене, маючи внутрішнє переконання, що ним не може бути розглянута вищевказана справа об'єктивно та неупереджено, в иходячи з принципів верховенства права та рівності учасників процесу, з метою уникнення в майбутньому звинувачень зі сторони всіх учасників процесу в упередженості при розгляді даної справи, а також з метою уникнення конфліктності ситуації, прийшов до висновку, що не повинен приймати рішення у вищевказаній справі, так щоб у кожного спостерігача не виникали б сумніви в неупередженості судді та суду в цілому, що є певним принципом поведінки судді при ухваленні судового рішення, які передбаченні Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23.
Представник позивача у судовому засіданні вказав, що йому не відомо, чи є присяжна ОСОБА_3 дружиною позивача. Проте при зазначених обставинах суд зобов'язаний заявити самовідвід. А тому підтримав заяву головуючого судді у справі про самовідвід.
Представники відповідача у судовому засіданні не заперечували щодо заяви головуючого судді у справі про самовідвід.
Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд доходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно із ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 34 ЦПК України, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом. У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
Відповідно до ч.1, 9 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Підстави для відводу судді визначені в ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України).
Судом при розгляді заяви про самовідвід установлено, що дружина позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , відповідно до рішення дев'ятої сесії восьмого скликання Кропивницької районної ради від 23.09.2022 №244 «Про затвердження списку присяжних Олександрівського районного суду Кіровоградськох області», є присяжною Олександрівського районного суду Кіровоградської області.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону.
Згідно ч. 1, 2 ст. 34 ЦПК України, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом. У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
Судом також встановлено, що присяжна ОСОБА_3 приймала участь у складі суду під головуванням судді Максимовича І.В. під час вирішення інших справ, що перебували в його провадженні.
А тому наявні обставини, що викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Європейський суд з прав людини, зокрема у своїх рішеннях «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10.06.1996, «П'єрсак проти Бельгії», наголошує на тому, що у кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.
Така ж сама позиція ЄСПЛ викладена у рішенні «Білуха проти України» від 09.11.2006, згідно якої, суддя з метою забезпечення неупередженого вирішення спору зобов'язаний взяти самовідвід.
Згідно з роз'ясненнями ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії» у демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Європейська Хартія про статус суддів передбачає, що закон для суддів повинен гарантувати безсторонність, якої члени суспільства мають право очікувати від суддів (пункт 1.1).
Безсторонність визначається Європейським судом відповідно до суб'єктивного підходу, який бере до уваги особисте переконання або інтереси конкретного судді в певній ситуації, а також, відповідно до об'єктивного підходу, що передбачає надання суддею гарантій, достатніх для усунення будь-якого правомірного сумніву у цьому відношенні. Судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій.
Принцип поведінки судді, відповідно до яких кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом, з метою виключення будь-яких сумнівів в об'єктивності розгляду справи та реалізації права учасників судового розгляду на справедливий розгляд справи безстороннім судом, забезпечення об'єктивного та неупередженого розгляду справи відповідно до вимог Закону, відображений також у Бангалорських принципах поведінки судді.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Відповідно до статті 126 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом
Згідно з п. 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, при винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
З огляду на вищенаведені обставини та беручи до уваги те, що самовідвід гарантує неупередженість та об'єктивність здійснення правосуддя, з метою уникнення можливих сумнівів в учасників судового процесу, та у стороннього спостерігача про неупередженість судді Максимовича І.В., недопущення в подальшому невірного сприйняття учасниками справи рішення суду, суд дійшов висновку про необхідність задоволення самовідводу та передачі справи на повторний автоматизований розподіл.
Керуючись ст. 36, 39, 40, 260-261 ЦПК України, суд,-
Заяву про самовідвід головуючого судді Максимовича Ігора Вікторовича у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 від імені якого діє адвокат Попов Роман Олегович до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова 30», Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення права земельного сервітуту, задовольнити.
Цивільну справу №397/979/21 за позовом ОСОБА_2 від імені якого діє адвокат Попов Роман Олегович до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова 30», Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення права земельного сервітуту, передати на повторний автоматизований розподіл для визначення іншого складу суду в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя: І.В. Максимович