Справа № 353/734/24
Провадження № 2/353/336/24
02 жовтня 2024 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Мотрук Л.І.,
з участю секретаря судового засідання Стельмах В.Р.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі цивільну справу у загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Свої вимоги обґрунтувала тим, що станом на 01.07.1990 року в АДРЕСА_1 проживали її батьки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьку на праві особистої власності у відповідності із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по зазначеній вище адресі. За життя батько посвідчив на її ім?я заповіт і після його смерті вона звернулася із заявою до Тлумацької державної нотаріальної контори та оформила в нотаріальному порядку належний батьку спадковий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Мати, ОСОБА_5 , не претендувала на даний житловий будинок і в нотаріальному порядку відмовилась від обов?язкової частки у спадщині після смерті чоловіка (батька). Матері на праві приватної власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,2978 га в урочищі «Коропецьки», с. Королівка, Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати ОСОБА_5 . Після смерті матері відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме на земельну ділянку площею 0,2978 га в урочищі «Коропецьки», с. Королівка, Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Вона являється єдиною спадкоємицею після її смерті, так як доглядала її до дня смерті, проживала разом з нею в її господарстві, похоронила її, доглядає за могилою. Однак, у встановлений законом строк до нотаріальної контори про прийняття спадщини не звернулась, оскільки вважала, що в умовах воєнного стану строк для прийняття спадщини встановлено 10 місяців. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не претендують на спадщину, в зазначений законом термін до нотаріальної контори із заявою на прийняття спадщини не звертались і не бажають її приймати. Вважає, що це є вагомою причиною пропущеного нею строку для подання заяви у нотаріальну контору про прийняття спадщини.
Позивач, ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилася, однак у позовній заяві просила розгляд справи здійснювати без її участі.
Відповідач, ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився, однак 13.08.2024 року на адресу суду надіслав заяву, в якій вказав, що позов визнає у повному обсязі, не заперечує щодо його задоволення та просив розгляд справи здійснювати без його участі (а.с. 43).
Відповідач, ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явилася, однак 08.08.2024 року на адресу суду надіслала заяву, в якій вказала, що позов визнає у повному обсязі, не заперечує щодо його задоволення та просила розгляд справи здійснювати без її участі (а.с. 30).
23.07.2024 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи та зібрані по ній докази, суд приходить до переконання, що позовна вимога про визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що згідно копії державного акту серії І-ІФ № 012229 на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_5 , на підставі рішення Королівської сільської ради народних депутатів № 24 від 05.07.2001, про те, що їй передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,2978 га в межах згідно з планом, яка розташована на території с. Королівка, урочище «Коропецьки»,для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 3(а.с. 8).
Відповідно до виписки із погосподарської книги № 11 Королівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області станом на 01.07.1990 року, виданої Королівським старостинським округом № 6 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 17.07.2024 року № 214, про те, що житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , який побудовано до 05.08.1992 року числиться як колгоспний двір і в ньому були зареєстровані та проживали: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - голова двору; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дружина. За вказаним житловим будинком закріплена земельна ділянка площею 0.25 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та передана в користування ОСОБА_4 (а.с. 5).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , позивач, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , де в графі батько зазначений « ОСОБА_4 », а в графі мати « ОСОБА_5 » (а.с. 14).
Батько, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зазначено у копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01.01.2010 року (а.с. 6).
Після смерті останнього, мати ОСОБА_5 від обов'язкової частки житлового будинку, який знаходиться у АДРЕСА_1 відмовилась, що вбачається із копії нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_5 від 26.06.2010 року (а.с. 12).
20.08.2010 року ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 на вищевказаний житловий будинок, який не є предметом даного позову (а.с. 13).
Мати, ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зазначено у копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 03.11.2023 року (а.с. 7).
Довідкою виданою Королівським старостинським округом № 6 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 11.07.2024 року № 210 встановлено, що її мати ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , вона була постійною жителькою с. Королівка, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області та на день смерті зареєстрована та проживала в будинку АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_5 за вказаною адресою зареєстрована та проживала одна. Заповіт від імені ОСОБА_5 не посвідчувався в Королівській сільській раді (а.с. 4).
17.07.2024 року листом приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославської Н.В., відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_5 , оскільки позивачем не було подано до нотаріальної контори в установлений законом строк заяви про прийняття спадщини та на момент її смерті зареєстрованою за адресою померлої не була (а.с. 9).
Отже, позивачем не подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 в строк, встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України.
У витягах зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 77675303 та № 77675121, за указаними параметрами запиту на ім'я ОСОБА_5 у спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с. 10, 11).
Для прийняття спадщини встановлюються строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).
Відповідно до ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із ст. ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Позивач та її мати спадкодавець були зареєстровані за різними адресами.
Разом з тим, позивач наведених вище вимог закону не дотрималась та після відкриття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30. 05. 2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
У вищевказаному Пленумі Верховного Суду України роз'яснено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23.08.2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06.09.2017 року у справі № 6-496цс17, від 17.10.2018 року у справі № 681/203/17-ц.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, судом встановлено, що оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини у зв'язку з тим, що вона помилково вважала, що в умовах воєнного стану, строк для прийняття спадщини встановлено 10 місяців та продовжується на час дії в державі воєнного стану і пропущений нею строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, то суд вважає за необхідне визнати дані причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню та визначенню позивачу додаткового строку в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_5 .
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює судове рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 1216, 1218, 1261, 1268, 1272 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 82, 89, 206, 247, 263-265 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , тривалістю у три місяці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .
Повний текст судового рішення складено 03 жовтня 2024 року.
ГоловуючийЛ. І. МОТРУК