гСправа № 187/1854/24 Провадження №1-кп/0187/143/24
"03" жовтня 2024 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за відсутності учасників судового провадження,
розглянувши в селищі Петриківка в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в залі судового засідання кримінальне провадження № 12024046520000060 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження с. Зоря, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області; зареєстроване у встановленому законом порядку та фактичне місце проживання АДРЕСА_1 ; громадянин України; офіційно не працевлаштований; має професійно-технічну освіту; розлучений; групи інвалідності не має; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області; РНОКПП НОМЕР_2 ; раніше не судимий;
за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 164 Кримінального кодексу України,-
Встановив:
25.07.2017 Петриківським районним судом Дніпропетровської області було видано виконавчий лист по справі № 2/0187/304/17, згідно яким ОСОБА_3 (далі обвинувачений) зобов'язано сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не меншу 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.06.2017 року і до повноліття дитини.
На підставі виконавчого листа Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2017 Петриківським відділом державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 54639845 від 06.09.2017, відповідно про стягнення з обвинуваченого на користь ОСОБА_5 , аліментів на утримання дитини. Обвинувачений в подальшому належних виплат аліментів на користь ОСОБА_5 , на утримання своєї дитини не здійснював та не здійснює до теперішнього часу, заходів щодо працевлаштування та отримання доходу з метою сплати аліментів на утримання дитини не вживає, жодним чином не допомагає їм, чим умисно злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Відповідно до довідки-розрахунку, наданої головним державним виконавцем Петриківського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) загальна сума заборгованості по сплаті аліментів у обвинуваченого, відповідно до виконавчого листа станом на 01.09.2024 становить 232 942,18 грн, що сукупно складає суму виплат більше ніж за три місяці відповідних платежів згідно довідки-розрахунку.
Таким чином, обвинувачений у період часу з 01.06.2017 по 01.09.2024, умисно, злісно, ухиляється від сплати коштів встановлених рішенням Петриківським районним судом Дніпропетровської області по справі № 2/0187/304/17, на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 .
Умисні дії обвинуваченого, які виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), кваліфікуються за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
До обвинувального акта, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані:
- письмова заява обвинуваченого, складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_6 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5088 від 16.04.2021), щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
- письмова заява законного представника потерпілого ОСОБА_5 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені заяви як обвинуваченого, так і законного представника потерпілого, є усвідомленими, відповідають їх внутрішній волі, а їх процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, ступінь здійснення кримінального наміру, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення.
Особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, є визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому в межах пред'явленого обвинувачення, судом не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, раніше не судимий, має професійну технічну освіту, розлучений, має неповнолітню дитину, яка з ним не проживає, офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога/психіатра не перебуває, за місцем проживання скарг не надходило, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та на військову служби відділом не призивався.
Визначаючи вид покарання, яке можливо призначити обвинуваченому, суд виходить з того, що санкція ч. 1 ст. 164 КК України передбачає такі види покарання:
- громадські роботи;
- пробаційний нагляд;
- обмеження волі.
У відповідності до ч. 1 ст. 56 КК України громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
Згідно ч. 2 ст. 56 КК України громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
Даних, що підсудний визнаний особою з інвалідністю першої або другої групи, а також є військовослужбовцем строкової служби матеріали справи не містять.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді громадських робіт.
Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної поведінки обвинуваченого.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати також відсутні.
Керуючись статтями 369, 371-374, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Речові докази: копії виконавчого провадження №54639845 залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1