Справа № 390/1924/24
Провадження №3/390/883/24
"30" вересня 2024 р. Суддя Кіровоградського районного суду Кіровоградської області Гершкул І.М., розглянувши у місті Кропивницький справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.164 ч.1 КУпАП,
До суду надійшов протокол №0004631 від 04.09.2024 року, згідно якого ОСОБА_1 ставиться за провину, що він 04.09.2024 року о 12.39 год. керуючи автомобілем Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автомобільній дорозі М-30 на 718 км., здійснював господарську діяльність з надання послуг із перевезення вантажу без державної реєстрації, як суб'єкт господарювання, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП.
Мус ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, а тому справу розглянуто за відсутності правопорушника.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю, виходячи з таких підстав.
Відповідно ст.164 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно ст.3 ч.1 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно ст.14 п.14.1.36 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно ст.ст. 33, 47-48 Закону України ''Про автомобільний транспорт'' автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. До внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, визначені права, обов'язки і відповідальність перевізників, вантажовідправників і вантажоодержувачів. Відповідно п.11 зазначених Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
В якості доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП, надано протокол №0004631 від 04.09.2024 року, який містить підпис ОСОБА_1 , проте не містить його пояснень, а до протоколу долучено фото автомобіля Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 , тобто іншим реєстраційним номером ніж вказаний у протоколі, поліс №222573984 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на ім'я ОСОБА_1 щодо забезпеченого транспортного засобу Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 , товаро-транспортну накладну №99901109200000003770 від 04.09.2024 року, де перевізником і водієм вказано ОСОБА_1 , а замовником, вантажовідправником і вантажоодержувачем зазначено ТОВ ''Делівері''. Крім того, долучено посвідчення водія ОСОБА_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 .
Проаналізувавши матеріали справи приходжу до висновку, що вказані докази не підтверджують поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 здійснював регулярну діяльність з надання послуг із перевезення вантажу без державної реєстрації, як суб'єкт господарювання, а фактично здійснив разову послугу з перевезення вантажу, що не свідчить про постійність та системність його дій із надання послуг у сфері вантажних перевезень та отримання прибутку від такої діяльності. Крім цього, водія не опитано, відеофіксації до суду не надано, будь-яких інших доказів, що підтверджують систематичні перевезення, які здійснювалися ОСОБА_1 , не долучено. Разом із тим, у протоколі про адміністративне порушення не зазначено конкретних обставин вчинення адміністративного правопорушення, не викладені дані яким чином ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність, кому саме він надавав послуги з перевезення вантажу.
Отже, під час розгляду справи встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали не містять беззаперечних доказів, які підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП, а тому відсутній склад зазначеного правопорушення.
Відповідно ст.247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження по справі підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.164, 247, 283-284 КУпАП,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , якому ставиться за провину вчинення правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області І.М. Гершкул