30.09.2024
ЄУН 389/2259/24
провадження №2/389/526/24
30 вересня 2024 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі:
головуючого судді Українського В.В.
за участю секретаря судового засідання Гой І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду міста Знам'янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи свої вимоги наступним.
Його матір ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіту на випадок своєї смерті не залишила. На час своєї смерті проживала одна. Після смерті матері відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Земельну ділянку, без оформлення договору, мати передала в оренду агрофірмі, в якої залишилися всі документи на майно, юристи якої пообіцяли оформити від імені позивача його спадкові права. Не дочекавшись обіцяних орендарем документів, позивач вирішив особисто звернутися до нотаріуса, але через погане самопочуття, з об'єктивних нездоланних причин він не зміг потрапити до нотаріуса. З грудня 2013 року його постійно турбувала слабкість, задишка, болі у грудній клітині, що врешті решт 22 січня 2014 року виявилося інфарктом, з приводу якого він був госпіталізований до лікарні. Таким чином, позивачем пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері, адже разом з нею він не проживав. Заяву про відмову від спадщини позивач не подавав, факт пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини не може бути причиною усунення від спадкування.
Відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову. Свої заперечення мотивував тим, що з моменту смерті матері позивача минуло 11 років, що не є незначним проміжком часу. Позивач ніяким чином не підтвердив свої твердження про те, що спадкова земельна ділянка належала його матері та те, що юристи агрофірми обіцяли оформити його спадкові права (відсутня довіреність про вчинення від його імені правочинів, тощо). Матеріалами доданими до позовної заяви лише підтверджено, що позивач перебував на лікуванні з 22.01.2024 по 28.03.2014, тобто фактично після того, як сплив шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини. Належних та допустимих доказів поважності причини пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, позивач не надав.
Позивач в судове засідання не з'явився, представник надала заяву про розгляд справи без її участі, просить задовольнити вимоги позову.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника просить відмовити в задоволенні позову.
Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів, які вказують на права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.
Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне. Відповідно до свідоцтва про смерть видане 21.06.2013 Мошоринською сільською радою Знам'янського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_1 ; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00021946515 про одруження ОСОБА_3 із ОСОБА_4 , відповідно до якого останній присвоєне прізвище ОСОБА_5 ; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу 00021946731, відповідно до якого після розірвання шлюбу дружині відновлене дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00021946888, відповідно до якого після одруження із ОСОБА_7 , дружині присвоєне прізвище ОСОБА_8 .
Відповідно до довідки Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №428-М від 28.10.2021 ОСОБА_2 на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . На день смерті проживала та була зареєстрована в своєму домогосподарстві одна.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3500351412024, земельна ділянка з кадастровим номером 3522284200:02:000:5093 належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі рішення органу виконавчої влади розпорядження голови Знам'янської РДА 26.04.2012 №215-р.
Відповідно до наданої позивачем медичної документації, а саме епікризу №665, епікризу № 463, епікризу №2331, епікризу №2775, ОСОБА_1 хворів та проходив лікування в умовах стаціонару з 22 січня 2014 року.
Згідно з Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови в її прийнятті спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст.1296 ЦК України).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України та п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України дозволяє сформулювати правило, відповідно до якого надання судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можливо у разі: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави та 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. У такому разі, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд вважає хворобу позивач та його лікування в умовах стаціонару поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є: принцип неприпустимості позбавлення права власності, крім випадків встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтею 41 Конституції України передбачено: «Кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Право приватної власності є непорушним. Підставою виникнення права приватної власності є також успадкування майна, що базується на правонаступництві.
Цивільний процесуальний кодекс України у статті 2 закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї про захист прав людини і основоположних свобод із змінами та доповненнями, внесеними Протоколом № 11 від 11 травня 1994 року, який діє для України з 11 вересня 1997 року та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Виходячи з рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13 червня 1979 року, стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
За змістом положень книги 6 ЦК України, спадкове право захищає власність фізичних осіб. Позивач пов'язаний зі спадкодавцем кровним спорідненням. Усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача, виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб'єктом яких є позивач.
Таким чином, суд вважає, що причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними, оскільки позивач не скористався своїм правом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в межах вказаного строку через незалежні він нього причини, враховуючи його хворобу та лікування, в інший спосіб захистити своє право не може, є спадкоємцем за законом, інші спадкоємці які прийняли спадщину відсутні, спадщина не визнана відумерлою, суд вважає за можливе визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.
На підставі викладеного та керуючись ст. 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України суд,
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - строком на 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - Суботцівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області місце знаходження с. Суботці Кропивницького району Кіровоградської області вул. Центральна,24, код ЄДРПОУ 04365106.
Суддя В.В.Український