Рішення від 15.03.2023 по справі 368/1108/20

Справа № 368/1108/20

2/368/43/23

Рішення

Іменем України

"15" березня 2023 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі:

Головуючий суддя - Закаблук О.В.

При секретарі судового засідання - Балацька В.В.

ОСОБА_1

- розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання майна, що є у спільній частковій власності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності подружжя, ( а.с., 1 - 4), в прохальній частині якої позивач просив суд винести рішення, на підставі якого:

1. Провести поділ житлового будинку та господарських споруд, що розташовані в АДРЕСА_1 , відповідно до часток 1/2 та 1/2 між ним та відповідачкою по справі.

2. Провести поділ земельної ділянки розміром 0,2479 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 3222286801:01:363:0025, розташованої в АДРЕСА_1 , відповідно до часток 1/2 та 1/2 між ним та відповідачкою.

3. Призначити по справі комплексну судову будівельно-технічну та земельно -технічну експертизу щодо можливих варіантів поділу та визначення часток в натурі житлового будинку та господарських споруд та земельної ділянки, розміром 0,2479 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 3222286801:01:363:0025, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

4. Після проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно- технічної експертизи, ним будуть уточнені позовні вимоги щодо конкретного поділу та визначення належних нам часток житлового будинку та господарських споруд, земельної ділянки у відповідності до запропонованих експертом варіантів поділу .

5. Припинити право спільної часткової власності сторін на нерухоме майно, яке підлягає поділу в натурі.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_2 в мотивувальній частині вищевказаної позовної заяви обгрунтовує наступними обставинами справи та нормами права:

20.04.2018 Кагарлицьким районним судом Київської області було ухвалено заочне судове рішення у цивільній справі № 368/1542/17 за моїм позовом до ОСОБА_3 про поділ спільної сумісної власності набутої подружжям за час шлюбу.

Даним судовим рішенням за ним та відповідачкою було визнано право приватної власності по 1/2 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею 69,9 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м., а також по 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 3222286801:01:363:0025, яка розташована за адресою в АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору площа 0,2479 га.

Право власності на дане нерухоме майно зареєстроване ним в установленому законом порядку, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.08.2018.

Станом на сьогоднішній день відповідачка незаконно обмежує доступ до належної йому частини житлового будинку, тобіж не допускає його до його ж домоволодіння, а якщо він намагається зайти до будинку вона влаштовує сварку.

З вини відповідачки ОСОБА_3 він не взмозі потрапити до свого домоволодіння орієнтовно з 2018 року, відповідач постійно чинить йому перешкоди у потраплянні до його частини домоволодіння та всіляко усуває його від права на користування житловим приміщенням будинку АДРЕСА_1 , а тому він вимушений жити за вищевказано адресою.

З цього приводу 25.09.2020 він звернувся до Кагарлицького відділені поліції Обухівського ВП ГУНП в Київській області із заявою про вчинене кримінальне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 162 Кримінального кодек України (порушення гарантії недоторканості житла).

А тому у нього виникла необхідність у зверненні до суду на предмет поділу (виділу у натурі частки) вищевказаного спірного будинку та земельної ділянки на самостійні об'єкти нерухомого майна та відокремлені приміщення з власним входом до нього.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особисто немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 6) зміна правовідношення;

Разом з цим, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до п. 2 Постанови ПВС № 7 від 04.10.1991 «Про практи застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», визначено, що судам підвідомчі спори, пов'язані з правом приватної власності на жилий будинок, зокрема: б) про виділ частки з будинку (поділ будинку), що є спільною власністю (частковою чи сумісною).

Водночас п. 6 даної постанови ПВС вказує, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст. 115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також і між учасниками спільної сумісної власності.

При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди, судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 364 ЦК України, визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Ч. 2 ст. 364 ЦК України, визначено, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно з ч. 3 ст. 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ч. 3 ст. 358 ЦК України, визначено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч. 1 ст. 379 ЦК України, житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Ч. 1 ст. 380 ЦК України, визначено, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Отже, виходячи з аналізу вище наведених правових норм, виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим у разі, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Відтак, поділ майна, що перебуває у спільній власності, допускається тільки в тому випадку, коли це можливо без нерозмірного збитку для призначення цього майна. Відповідно до цього, у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування законодавства, що регулює прав власності громадян на житловий будинок», з доповненнями та змінами зазначено, що поділ права спільної власності на житловий будинок можливий, якщо кожній зі сторін може бути виділена окрема частина будинку із самостійним виходом.

Як роз'яснено у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.

Так, вирішуючи дану цивільну справу, слід звернути увагу, що ВССУ, у справі № 664/859/15-ц від 06.06.2016, дійшов висновку про те, що визначальним для поділу будинку в натурі, що перебуває у спільній частковій власності є не порядок користування ним, а розмір часток та технічна можливість такого поділу відповідно до часток співвласників.

З огляду на вищенаведене, з метою правильного вирішення даної цивільної справи, вважаю за необхідне призначити комплексну судову будівельно - технічну та земельно - технічну експертизи щодо спірного домоволодіння та земельної ділянки, які належать їм з відповідачкою на праві спільної часткової власності.

За правовою нормою ч. 1 статті 87 Земельного кодексу України право спільної часткової власності на земельну ділянку, виникає, зокрема:

а) при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок;

б) при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;

в) при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;

г) за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди, у судовому порядку.

Ч. З ст. 88 ЗК України, визначено, що учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Згідно з ч. 4 ст. 120 ЗК України, визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Станом на сьогоднішній день, існує усталена судова практик аналогічних спорів, яка доступна для огляду та розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а саме: Постанова ВСУ від 19.06.2019 справа № 750/2807/15ц; Постанова ВСУ від 03.04.2019 справа № 444/1113/14; Постанова ВСУ від 23.12.2019 справа № 289/1401/15-ц; Постанова ВСУ 16.10.2019 справа № 490/2697/15-ц.

На виконання вимог ст. 175 ЦПК України, слід зазначи наступне:

4) способами захисту моїх прав та інтересів, є визнання права (п. 1 1 ст. 16 ЦК України), припинення дії, яка порушує право (п. 3 ч. 2 ст. 16 ] України), а також, за загальним правилом положень про захист цивілье прав та інтересів судом (абз. 1 п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України), визначено, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, і встановлений договором або законом.

5) письмовими доказами вищенаведених обставин, які систем покладені в обґрунтування позовних вимог, є такі документи:

- Заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області справі № 368/1542/17 від 20.04.2018;

- витяг про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно;

- паспорт позивача;

- РНОКПП;

6) заходи досудового врегулювання спору не проводились та законе не передбачені.

7) заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяв не здійснювалися.

8) до заяви додається наступний перелік документів та інших доказів:

- ксерокопія заочного рішення Кагарлицького районного суд Київської області у справі № 368/1542/17 від 20.04.2018;

- ксерокопія витягу про державну реєстрацію речових прав на нерухом майно;

- ксерокопія паспорту позивача;

- ксерокопія довідки про присвоєння РНОКПП;

У розпорядженні позивача немає нового технічного паспорту на житловий будинок, що є предметом спору сторін, оскільки відповідачка чинить перешкоди у доступі до житлового будинку.

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, як позивач поніс у зв'язку із розглядом даної справи складається із судового збору та становить: 840 грн. 80 коп ., що підтверджуєтьо оплата адвокату за надання юридичної допомоги у збиранні, підготовці документів до суду та написання даної позовної заяви до суду про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності , яка становить 1000 грн. та підтверджується квитанцією.

10) Підтверджує, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У зв'язку з вищевикладеним та керуючись ч. 1, 2 ст. 16, ст. 115, ч. 1 ст. 321, ч. 1, 2 ст. 183, ч. З ст. 358, ч. 1, 2, 3 ст. 364, ч. 1, 2 ст. 367, ч. 1, ст. 377, ч. 1 ст. 379, ч. 1 ст. 380 ЦК України, ст. 87, ч. 1, 3 ст. 88, ч. 4 ст. 120 ЗК України, п.п.2,6,7 Постанови ПВС № 7 від 04.10.1991 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» Наказу міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково- методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», - позивач просить суд задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині його позовної заяви.

15.10.2020 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15,4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/1108/20, провадження № 2/368/652/20, ( а.с., 19).

03.12.2020 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу, на підставі якої відкрито провадження у справі, прийнято рішення про проведення справи в загальному позовному порядку, та, відповідно, призначсено справу до підготовчого судового засідання на 11 год. 00 хв. 25.01.2021 року, ( а.с., 22 - 23).

В даному випадку суд наголошує, що відповідачці ОСОБА_3 в резолютивній частині ухвали про відкриття провадження та призначення срави до слухання - було надано строк для подачі відзиву на позовну заяву - п'ятнадцять днів з моменту отримання копії ухвали.

25.01.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява відповідачки ОСОБА_3 , ( а.с., 27), в якій вона просила суд відкласти слухання справи в зв'язку з тим, що вона отримала копію ухвали про відкриття провадження лише 22.01.2021 року.

Суд наголошує, що з самого початку відповідачка ОСОБА_3 намагалася створювати перепони до слухання справи будь - як им чином, - так, відповідачка зазначила, зщо копію позовної заяви з додатками та ухвалу суду про відкриття провадження нею отримано лише 22.01.2021 року, - що не відповідає дійсності, - так як в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, ( а.с., 26), з якогор вбачається, що відповідачка ОСОБА_3 отримала копію позовної заяви з додатками та ухвалою суду про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду ще 20.01.2021 року.

25.01.2021 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 09 год. 00 хв. 17.02.2021 року в зв'язку з неявкою сторін та клопотанням відповідачки, ( а.с., 31).

15.02.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання майна, що є у спільній частковій власності, ( а.с., 34 - 36), в якій зазначено наступне:

У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться цивільна справа №368/1108/20 за позовом ОСОБА_2 до неї ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності подружжя.

Відповідно до ст. 193 ЦПК України Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Оскільки вона отримала первісний позов лише 22.01.2021 року, а договір з адвокатом вона уклала 29.01.2021 року, тому мінімальні строки подання відзиву у кількості 15-ти днів із врахуванням вихідних 13.02.. 14.02. закінчуються 15.02.2021 року, отже, даний позов вона подає у встановлені законом строки.

04.10.1980 року було зареєстровано шлюб між нею, - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який 13.09.2017 року було розірвано рішенням Кагарлицького районного суду Київської області.

28 грудня 2006 року було придбано згідно договору купівлі-продажу житловий будинок АДРЕСА_2 , який було зареєстровано в БТІ на неї, - ОСОБА_3 .

20 квітня 2018 року рішенням Кагарлицького районного суду даний будинок було поділено між подружжям та визнано право власності за кожним на 1,2 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 69.9 кв. м., житлова площа 34.2 кв.м. та на на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222286801:01:363:0025, площею 0.2479 га, на якій розташований даний будинок.

Отже, зазначене вище майно є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 360 ЦК України законодавства відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності співвласник зобов'язаний орати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів(обов язкових платежів) а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов 'язаннями, пов 'язаними із спільним майном.

На практиці це означає, що в разі якщо хтось з учасників права спільної часткової власності ухиляється від участі в спільних витратах і інші співвласники змушені були внести за нього відповідні платежі, вони вправі стягнути з нього цю частину витрат. Учасники спільної часткової власності, як це випливає зі змісту ст.ст. 540, 541 ЦК України, несуть часткову відповідальність за спільними боргами.

Позивач з вересня 2016 року в будинку не проживає, що підтверджується довідкою сільської ради, спільні кошти- зарплату і пенсію з того часу додому не приносив, ніякої, в тому числі і матеріальної участі у догляді за домоволодінням, а також у сплаті комунальних послуг не приймає.

Разом з тим, з того часу і по цей день лише вона сплачувала комунальні послуги за газ та світло, доглядала за будинком, проводила поточний ремонт у будинку, узаконила прибудову та виготовила нову технічну документацію на будинок, тобто весь цей час сплачувала за себе та за відповідача, що позбавляло її значної частини коштів, а значить права на гідне забезпечення умов життя. При цьому вона має зовсім невеликі статки, отримує мінімальну заробітну плату в м. Києві, з якої третю частину витрачає на дорогу. Довідку про розмір заробітної плати надасть в судове засідання, як і квитанції про оплату комунальних послуг та договори.

Так, за період з листопада 2016 року і по січень включно 2021 року вона заплатила за електроенергію 8511 грн. 75 коп.. а за газ та його доставку 20708грн. 98 коп. Отже, всього разом 29220 грн. 68 коп.

Крім того, за цей час вона узаконила перебудову другого поверху та виготовила новий технічний паспорт, за що заплатила відповідно 3000 грн. та 1800 грн.. всього разом 4800 грн.00 коп.

Також, провела поточний ремонт, на який витратила 25000 грн., які взяла в кредит в «ІІриват Банку», довідку надав в судове засідання. За ці кошти вона придбала гідроакумулятор для опалення, насос в криницю, почистила криницю, відремонтувала дах у літній кухні, придбала фарби та інші будівельні матеріали для поточного ремонту в будинку, дрова для опалення каміну, щоб зменшити плату за газ.

Отже, відповідач, який ухиляється від утримання свого майна, спричинив їй матеріальні збитки, які вона хоче повернути і тому, за захистом своїх прав вона змушена звертатися до суду з даним зустрічним позовом.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа мас право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічне положення міститься й у ч. 1 ст. 5 1 ЦПК України.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Попередній розрахунок витрат складається з судового збору 908 грн., витрат на правову допомогу у 800 грн.(підтверджуючі документи надам в судове засідання).

В теперішній час іншими судами України, за її заявами не розглядаються справи з аналогічними позовними вимогами з приводу відшкодування витрат на утримання спільного майна.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 15, 16. 360. 540. 541,ст.ст. 5, 12, 81, 174-177, 184 ЦПК України, - позивачка просила суд:

1. Зустрічний позов прийняти до спільного розгляду з первісним позовом у цивільній справі №368/1108/20 за позовом ОСОБА_2 до мене ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власнос ті подружжя.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на її користь кошти у сумі 29510 (двадцять девять п'ятсот десять) гривень, які вона витратила на утримання 1/2 частини домоволодіння, що перебуває у спільній власності та належить відповідачу.

15.02.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області від відповідачки ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, ( а.с., 56 - 59), наступного змісту:

- У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 368/1108/20 за позовом ОСОБА_2 до неї, - ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності подружжя.

Відповідно до ст. 43, 49 ЦПК України Відповідач відповідач має право подавати докази, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження Відповідач, як учасник справи, викладає письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до ст.178 ЦПК України у відзиві Відповідач викладає заперечення проти позову після одержання позовної заяви Відповідач має право подати до суду письмове заперечення проти позову.

Крім того, відповідно до ч. 7 даної статті відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меньшим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Тому, по-перше, - пояснює суду строки подання даного відзиву:

- Оскільки вона отримала даний позов лише 22.01.2021 року, а договір з адвокатом вона уклала 29.01.2021 року, тому мінімальні строки подання відзиву у кількості 15-ти днів із врахуванням вихідних 13.02., 14.02. закінчуються 15.02.2021 року, отже, даний відзив вона подає у встановлені законом строки.

Знову ж таки, - суд наголошує на тому, що відповідачка проявляла нещирість в процесі слухання справи, - так, відповідачка зазначила, зщо копію позовної заяви з додатками та ухвалу суду про відкриття провадження нею отримано лише 22.01.2021 року, - що не відповідає дійсності, - так як в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, ( а.с., 26), з якого вбачається, що відповідачка ОСОБА_3 отримала копію позовної заяви з додатками та ухвалою суду про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду ще 20.01.2021 року.

По-друге, висловлює свої заперечення та міркування з приводу позовних вимог, висунутих до неї Позивачем:

- Ознайомившись із позицією Позивача, що викладена в його позовній заяві, та вимогою щодо виділення в натурі його часток із спільного майна подружжя, визначеної заочним рішенням Кагарлицького районною суду Київської області 20.04.2018 року в справі № 368/1542/17, а саме: 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 та 1/2 частину земельної ділянки, на якій побудований даний будинок площею 0.2479га, кадастровий номер 3222286801:01:363:0025. вважає, що зазначені вимоги відповідають закону і є обгрунтованими, і можуть бути задоволені судом, але при врахуванні та дотриманні її прав та інтересів і відшкодуванні їй матеріальних затрат.

Свою умову обгрунтовує наступним:

- У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними, поділ земельної ділянки регламентується ст. 88 ЗК України. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Як випливає з положення ч. 1 та ч. 3 ст. 367 ЦК України та ст. 88 ЗК України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов'язковим йото нотаріальним посвідченням учасниками правочину.

Вона згодна застосувати позасудове врегулювання майнового спору, однак, Позивач навіть не робив таких спроб. При ньому вводить в оману суд, стверджуючи в своєму позові, що не може потрапити до будинку з 2018 року.

За весь період з вересня 2016 року по даний час він не приїздив жодною разу і про заяву 25.09.2020 року в поліцію вона дізналася з позовної заяви.

Особисто вона проти компенсації за її частку, і також заперечує проти продажу даного будинку та поділу між ними виручених коштів.

Незважаючи на те, що частки подружжя в спільній сумісній власності визначаються рівними, суд може відступити від засади рівності часток подружжя, ураховуючи інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх: дочки, сина, інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу, а також якщо один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду сім'ї (частини 2, 3 статті 70 СК).

Дійсно, Позивач і вересня 2016 року в будинку не проживав, що підтверджується довідкою сільської ради, спільні кошти - зарплату і пенсію, які є спільним майном згідно закону, дійсно витрачав на шкоду сім'ї, оскільки з того часу додому не приносив.

Відповідно до ст. 360 ЦК України законодавства відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності співвласник зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов 'язкових платежів) а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов 'язаннями, пов 'язаними із спільним майном.

В той же час з того часу і по цей день лише вона сплачувала комунальні послуги за газ та світло, доглядала за будинком, проводила поточний ремонт у будинку, виготовила нову технічну документацію на будинок.

При цьому вона має зовсім невеликі статки і отримує мінімальну заробітну плату в м. Києві, з якої третю частину витрачає на дорогу. Довідку про розмір надасть в судове засідання, як і квитанції про оплату комунальних послуг.

Відповідно до норм чинного законодавства та судової практики для виділу частки із спільного нерухомого майна повинна бути технічна можливість. Насамперед це означає, що частка яка виділяється повинна бути реально окремим об'єктом нерухомого майна. При цьому частка, яка залишається у іншого власника (власників) має також бути окремим об'єктом нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України. Тобто, з певної точки зору при будь-якому виділі частки з нерухомості, завжди відбувається поділ цієї нерухомості на два самостійних об'єкта.

Отже, вона згодна на те, щоб їхній будинок був переобладнаний в двохквартирний, але висловлює побажання, щоб їй залишилася та частина будинку, до якої ввійде теперішній вхід, оскільки на переобладнання будинку в неї немає коштів.

Також хоче зауважити, що хоч літня кухня і не віднесена до житлової площі, але вона повністю обладнана та придатна до проживання однієї особи, причому з газовим опаленням.

Крім того, хоче зазначити, що цей будинок це єдине місце її проживання. В той же час позивач має інше місце проживання, зазначене в позові. Просить, щоб суд це врахував.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічне положення міститься й в ч. 1 ст. 5 ЦПК України.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Для відшкодування вищезазначених витрат на утримання будинку вона вирішила подати зустрічний позов, до якого надасть квитанції та документи на будинок.

Попередній розрахунок витрат надає до відзиву.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 43, 178 КПК У країни, - відповідачка ОСОБА_3 просила суд:

1. Позовну заяву ОСОБА_2 до неї, - ОСОБА_3 про поділ спільної власності в натурі, - задовольнити, враховуючи рішення Кагарлицького районного суду від 20.04.2018 року.

16.02.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява відповідачки ОСОБА_3 про відкладення слухання справи, ( а.с., 67), в зв'язку з тим, що представник (адвокат Токовенко С.А.) не може прибути в судове засідання.

17.02.2021 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 09 год. 00 хв. 17.03.2021 року в зв'язку з неявкою відповідачки, її представника, ( а.с., 70), та за письмовим клопотанням відповідачки ОСОБА_3 , ( а.с., 67).

03.03.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшов письмовий відзив позивача ОСОБА_2 на зустрічну позовну заяву, ( а.с., 74 - 76), наступного змісту:

- Кагарлицьким районним судом Київської області розглядається цивільна справа № 368/1108/20 за її позовом до ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності подружжя та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 про відшкодування витрат на утримання майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ст. 178 ЦПК України, відповідач має право подати відзив на позов, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Так, щодо наведених позивачем обставин та правових підстав зустрічного позову, він не погоджується та повністю заперечує проти них, виходячи з наступного.

По - перше, - позивачка за зустрічним позовом не обгрунтувала свої регресні вимоги щодо сплати нею комунальних послуг за газ та світло.

У зв'язку з цим, ОСОБА_5 не надала суду:

а) докази про укладення нею договору на постачання електроенергії;

б) докази про укладення нею договору на газопостачання.

Також, у підтвердження позовних вимог, позивачка не надала суду і довідку про відсутність заборгованості за спожиту електроенергію та газ.

Слід зазначити, що з 2016 року, він не проживає в належному йому будинку.

З 2016 по 2020 рік, позивачка чинила йому перешкоди в доступі до його частини будинку. З цього приводу він вимушений був звертатися до поліції, що підтверджується листом Кагарлицького відділення поліції Обухівського ВП ГУНП в Київській області від 20.10.2020 № 189/109/10091 /01 -20р.

По - друге, позивачка вказує, що між сторонами виникли зобов'язальні відносини, які випливають зі ст. ст. 540, 541 ЦК України.

Однак, при цьому, позивачка не надає суду письмових доказів, які підтверджують термін (строк), зі спливом якого, виник спір у сфері зобов'язальних відносин між сторонами.

Зокрема, ОСОБА_5 не надала суду доказів направлення на адресу відповідача письмової вимоги про виконання зобов'язань боржником та поштових документів про її врученняйому, як відповідачу.

Саме невиконання в 7 (семи денний) строк боржником своїх зобов'язань на вимогу кредитора, і є підставою для звернення до суду з відповідним регресним позовом.

Враховуючи те, що вказані зобов'язальні відносини передбачають їх врегулювання у позасудовому порядку, ОСОБА_5 не надала суду доказів на підтвердження пред'явлення йому письмової вимоги про виконання зобов'язання, в порядку визначеному ч. 2 ст. 530 ЦК України.

За таких обставин, можна дійти висновку, що зобов'язальні відносини між ними тривають.

Про це свідчить те, що Позивачка не надала суду письмових доказів на підтвердження факту виникнення спору, що може випливати тільки з факту порушення строку (терміну) виконання зобов'язання (ч. 2 ст. 530 ЦКУ).

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

По - третє, необгрунтованими є вимоги позивачки щодо відшкодування їй коштів за виготовлення технічної документації на будинок.

Як вбачається із технічного паспорту на будинок, виготовленого 10.04.2018 ФОП ОСОБА_6 , - замовником технічної інвентаризації була тільки позивачка.

Даний технічний паспорт був виданий лише на ім'я позивачки, не дивлячись на те, що будинок належить їм порівну по 1/2 частині.

Про зазначені обставини, позивачка не могла не знати, так як на них вона посилається у своєму позові.

Таким чином, технічний паспорт на його ім'я не видавався, тому вимоги позивачки про відшкодування їй коштів за виготовлення технічного паспорту на будинок є безпідставними.

Четверте, - однаково безпідставними є вимоги позивачки щодо відшкодування їй коштів пов'язаних з витратами, які вона понесла внаслідок проведення ремонту в будинку та компенсування витрат, пов'язаних із узаконенням прибудови до будинку.

Враховуючи те, що будинок належить їмпорівну по 1/2 частині та є об'єктом права спільної часткової власності, позивачка не узгоджувала з ним, як із співвласником, свої дії, пов'язані із проведенням поточного ремонту в будинку. Про внесення позивачкою поліпшень до спільного будинку він дізнався виключно зі змісту позовної заяви.

Водночас, до своєї позовної заяви, позивачка не надала суду:

- фотодокументи (світлини), на підтвердження факту проведення поточного ремонту в будинку;

- Акту виконаних робіт з проведення ремонту;

- Видаткові накладні з придбання речей та засобів для ремонту;

- Документи з ДАБІ, на підтвердження факту узаконення прибудови до житлового будинку;

- Розрахункових документів, що підтверджують вартість ремонту;

- Інші документи у підтвердження зазначених у зустрічному позові обставин.

Разом з цим, вимоги про грошову компенсацію внаслідок проведеного позивачкою ремонту є необгрунтованими, також і з наступних підстав:

- Він, будучи співвласником будинку, не надавав згоду (дозвіл) на проведення в ньому ремонту, як позивачці так і третім особам;

- Між ним та позивачкою не укладався договір про порядок володіння та користування спільним майном;

- Між ними не визначались конкретні частки (виділ/поділ) у праві спільної часткової власності на будинок, що розташований по АДРЕСА_1

Згідно з ч. 1 ст. 358 ЦК України, визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Отже, вважає, що даним позов є повністю необгрунтований та бездоказовий.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 178 ЦПК України повідомляє, що вимоги за пред'явленим до мене позовом він повністю не визнає через відсутність письмових доказів.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 178 ЦПК України повідомляє, що проти пред'явленого до нього позову та щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, він повністю заперечує.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 178 ЦПК України повідомляє, що перелік докумен тів та інших доказів, що можуть бути додані до відзиву, не містять додатки до відзиву.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України повідомляє, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести в зв'язку із розглядом справи, не визначений.

Отже, у зв'язку з вищевикладеним та керуючись ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, просить:

- У зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання майна, що є у спільній частковій власності, - повністю відмовити.

17.03.2021 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 12 год. 00 хв. 19.04.ю2021 року в зв'язку з письмовим клопотанням представника позивача, ( а.с., 78, 79).

19.04.2021 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 09 год. 00 хв. 18.05.2021 року - в зв'язку з клопотанням сторін про надання терміну на укладення мирової угоди, ( а.с., 84 - 85).

12.05.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява - клопотання віповідачки ОСОБА_3 про відкладння слуханн справи, ( а.с., 88), - в зв'язку з бажанням відповідачки мати іншого представника (адвоката).

18.05.2021 року проведення підготовчого судового засідання відкоадено на 10 год. 00 хв. 05.07.2021 року в зв'язку з клопотанням відповідачки ОСОБА_3 , ( а.с., 89).

05.07.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява відповідачки ОСОБА_3 , ( а.с., 95), в якій вона просить суд відкласти судове засідання в справі, так як захворів її захисник - адвокат Бербен М.Ю.

05.07.2021 року підготовче судове засідання відкладено на 11 год. 00 хв. 08.09.2021 року в зв'язку з клопотанням відповіачки ОСОБА_3 та її неявкою, ( а.с., 95 - 96).

08.09.2021 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 17 год. 00 хв. 06.10.2021 року в зв'язку з клопотанням представника відповідача, ( а.с., 103 - 104).

06.10.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшло писомове клопотання відповідачки ОСОБА_3 , ( а.с., 108), в якій вона просить суд відкласти слухання справи в зв'язку з неможливістю явки в судове засідання її представника.

06.10.2021 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 10 год. 00 хв. 22.11.2021 року в зв'язку з клопотанням відповідачки ОСОБА_3 , ( а.с. 108), та її неявкою (а.с., 109 - 110).

22.11.2021 року на електронну адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла заява відповідачки ОСОБА_3 про відкладенняч слухання справи в зв'язку з хворобою, ( а.с., 113).

22.11.2021 року проведення підготовчого судового засдіання відкладено на 09 год. 00 хв. 20.12.2021 року в зв'язку з неявкою відповідачки ОСОБА_3 , та її представника, ( а.с., 115 - 116).

15.12.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшло письморве клопотання позивача ОСОБА_2 про призначення по справі судової будівельно - технічної експертизи, ( а.с., 120 - 124).

20.12.2021 року в підготовчому судовому засіданні судом винесено ухвалу про призначення по справі судової будівельно - технічної експертизи, ( а.с. 125 - 126, 128 - 140), провадження по справі було зупинене, а спарава направлена в експертну установу.

06.07.2022 року справа надійшла до Кагарлицького районного суду Київської області без проведення експертизи, ( а.с., 144), так як не було проведено оплату вартості експертизи та не надано експертам додаткові матеріали, необхідні для проведення експертизи.

27.07.2022 року Кагарлицьким районним судом Київської області винесено ухвалу, ( а.с., 147), згідно з якою відновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 12 год. 00 хв. 26.09.2022 року.

26.09.2022 року на адресу Кагарлицкього районного суду Київської області надішла письмова заява позивача ОСОБА_2 , ( а.с., 154), в якій він просить відкласти слухання справи в зв'язку з необхідністю витребування та приєднання до матеріалів спраи інших доказів (експертного висновку).

26.09.2022 року судом проведено підгоовче судове засідання без участі сторін,Ю та призначено справу до слухання на 10 год. 00 хв. 04.11.2022 року, (а.с., 156).

31.10.2022 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшло письмове клопотання позивача ОСОБА_2 про долучення до матеріалів справи висновку експерта судової будівельно - технічної, земельно - технічної експертизи, ( а.с., 160 - 161), та додано висновок експерта № 117/22 судової будівельно - тезххнічної експертизи від 28.10.2022 року, ( а.с., 162 - 179).

03.11.2022 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява відповідачки ОСОБА_3 , ( а.с., 181). Про відкладення слухання справи в зв'язку з зайнятістю на роботі.

04.11.2022 року проведення підготовчого судового зхасідання відкладено на 09 год. 00 хв. 23.11.2022 року в зв'язку з клопотанням відповідачки ОСОБА_3 та її неявкою в судове засідання, ( а.с., 182).

22.11.2022 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява відповідачки ОСОБА_3 , ( а.с., 185), в якій вона просить суд відкласти слухання справи в зв'язку з пошуком представника.

23.11.2022 року судом оголошено перерву до 17 год. 00 хв. 07.12.2022 року за клопотанням позивача ОСОБА_2 , ( а.с., 186 - 187).

28.11.2022 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява позивача ОСОБА_2 про уточнення позовних вимог. ( а.с., 188 - 195),

07.12.2022 року проведення судового засідання відклаено на 13 год. 00 хв. 05.01.2023 року в зв'язку з неявкою відповідачки ОСОБА_3 , та уточненням позовних вимог позивачем, ( а.с., 197).

05.01.2022 року проведення судового засідання відкладено на 17 год. 00 хв. 31.01.2023 року в зв'язку з клопотанням предстанвика відповідача, - авдоката ОСОБА_7 , ( а.с., 206 - 207).

31.01.2023 року в слуханні справи оголошено перерву за клопотанням представника відповідачки ОСОБА_3 , - адвоката Матюшенкова Д.В., - для укладення мирової угоди, ( а.с., 210 - 211).

16.02.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява адвоката Матюшенкова Д.В. щодо того, що він не буде представляти інтереси відповідачки ОСОБА_3 в даній справі в зв'язку з недосягненням узгодженої правової позиції в справі, ( а.с., 215).

16.02.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява - клопотання відповідачки ОСОБА_3 в якій вона просить суд відкласти слухання справи в зв'язку з зайнятістю на роботі, ( а.с., 216).

16.02.2023 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу про об'єднання зустрічного позову ОСОБА_3 з первісним позовом ОСОБА_2 , ( а.с., 220 - 225), призначено наступне судове засідання у справі на 17 год. 00 хв. 14.03.2023 року.

14.03.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява - клопотання відповідачки ОСОБА_3 , в якій вона просить відкласти слухання справи, так як бажає мати іншого представника, ( а.с., 233).

В судовому засіданні, яке відбулося 14.03.2023 року, позивач ОСОБА_2 позов підтримав, та просив його задовольнити.

Свою правову позицію щодо позову позивач ОСОБА_2 обгрунтовував обставинами справи та нормами права, які були ним вказані в позовній заяві, ( а.с., 1 - 4), у відзиві на зустрічну позовну заяву, ( а.с., 74 - 76), заяві про уточнення позовних вимог, ( а.с., 188 - 194).

В судове засідання, яке відбулося 14.03.2023 року, відповідачка ОСОБА_3 - не з'явилася, хоча була повідомлена судом належним чином про день, час та місце слухання справи, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, з огляду на матеріали справи, які характеризують поведінку відповідачки ОСОБА_3 під час слухання справи, - суд вбачає в діях відповідачки ОСОБА_3 зловживання своїми процесуальними правами в ракурсі причин її неявки в судове засідання.

Так, згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

- подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявления завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Так, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_3 своїми чисельними неявками в судові засідання мала на меті затягування та, відповідно, - перешкоджання розгляду справи.

Так, відповідачка ОСОБА_3 не з'являлася в судові засідання:

- 25.01.2021 року, (а.с., 25.01.2021 року), - надіслала письмове клопотання про необхідність підготовки до слухання справи, ( а.с., 27), при цьому вказала неправдиві відомості про дату отримання нею судової повістки, ухвали про відкриття провадження у справі, та позовної заяви з додатками до неї.

- 17.02.2021 року, ( а.с., 70), - надіслала письмове клопотання про неможливість прибуття її представника, ( а.с., 67).

Суд зазначає, що неможливість прибуття в судове засідання представника не було перешкодою для прибуття самої відповідачки в судове засідання.

- 18.05.2021 року, ( а.с., 89), - надіслала клопотання про пошук іншого представника, ніж адвокат Токовенко С.А. ( а.с., 88).

- 05.07.2021 року, ( а.с., 96), - надіслала клопотання про відкладення слухання справи в зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання її представника, - адвоката Бербена М.Ю., ( а.с., 95).

- 06.10.2021 року, ( а.с., 109), - надіслала клопотання про відкладення слухання справи в зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання її представника, - адвоката Бербена М.Ю., ( а.с., 108).

- 22.11.2021 року, ( а.с., 115 - 116), - надіслала письмове клопотання про відкладення слухання справи в вз'язку поганим самопочуттям, ( а.с., 113).

- 20.12.2021 року, ( а.с., 125), - будучи повідомлена належним чином, - взагалі не з'явилася в судове засідання, ( а.с., 125).

- 26.09.2022 року, ( а.с., 156), - будучи повідомленою належним чином рпо день, час та місце слухання справи, - не з'явилася в судове засідання, ( а.с., 156).

- 04.11.2022 року, ( а.с., 182), - надіслала клопотання про відкладення слухання справи в зв'язку з зайнятістю на роботі, ( а.с., 181).

Суд зазначає, що станом на час слухання справи відповідачкою ОСОБА_3 не надано суду підтверджуючих документів на зайнятість відповідачки на роботі 04.11.2022 року.

- 23.11.2022 року, - (а.с., 185), - надіслала письмове клопотання про відкладення слухання справи в зв'язку з пошуком іншого представника, ( а.с., 185).

Суд зазначає, що пошук іншого представника не є поважною причиною неявки в судове засідання сторони процесу, зокрема, - в даному випадку, - відповідачки ОСОБА_3

- 07.12.2022 року, - (а.с., 197), - відповідачка ОСОБА_3 , будучи повідомлена належним ичном про день, час та місце слухання справит, - не з'явимлася в судове засідання без поважних причин.

- 15.02.2023 року, - (а.с., 217 - 218), - - надіслала клопотання про відкладення слухання справи в зв'язку з зайнятістю на роботі, ( а.с., 216).

Суд зазначає, що станом на час слухання справи відповідачкою ОСОБА_3 не надано суду підтверджуючих документів на зайнятість відповідачки на роботі 15.02.2023 року.

- 14.03.2023 року, - (а.с., 234 - 235), - надіслала клопотання про відкладення слухання справи в зв'язку з пошуком іншого представника, ( а.с., 233).

Суд зазначає, що пошук іншого представника не є поважною причиною неявки в судове засідання сторони процесу, зокрема, - в даному випадку, - відповідачки ОСОБА_3 .

Загалом, як вбачається з матеріалів справи, - відповідачка ОСОБА_3 не з'являлася в судові засідання без поважних причин 13 (тринадцять) раз, причому в ході слухання справи змінила трьох представників (адвокат ТоковенкоС.А., адвокат Бербен М.Ю., адвокат Матюшенков Д.В.), - в зв'язку з неможливістю співпраці з представниками.

Вищевказані дії відповідачки ОСОБА_3 , які мали вираз в неповажних неявках в судові засідання (загалом - 13 разів), на думку суду, - мають ознаки зловживання відповідачкою ОСОБА_3 процесуальними правами, а саме, - такі дії відповідачки на думку суду спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, що прямо передбачено п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, що дає змогу суду застосувати до заяви відповідачки ОСОБА_3 від 14.03.2023 року ( про відкладення слухання справи) процесуальні наслідки, які передбачені ч. 3 ст. 44 ЦПК України, - залишити таку заяву без розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд, вислухавши позивача, який позов підтримав, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення первинного позову, та відмові в задоволенні зустрічного позову, - шляхом винесення судового рішення, як окремого процесуального документу (з постановленням в нарадчій кімнаті), обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Підсуність:

Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.

Проте, згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, - з мотивувальної та прохальної частини позовної заяви, - предметом спору є поділ нерухомого майна (спільного мсайна подружжя), - домогосподарства (житлового будинку) та земельних ділянок, тобто, - спір виник із приводу поділу нерухомого майна, яке розміщене на території Кагарлицького району Київської області, що територіально підпадає під юрисдикцію Кагарлицького районного суду Київської області.

Відповідно, враховуючи предмет позщову (поділ нерухомого майна), та враховуючи положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України, - дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, - як суду першої інстанції загальної юрисдикції, - так як дана позовна заява подана за місцем розташування нерухомого майна, отже, - в даному випадку має місце виключна підсудність, - підсудність за місцезаходженням нерухомого майна.

Сторони по справі:

- Позивачем по справі є фізична особа, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець село Тараща Корсунь - Шевченківського району Черкаської області, громадянин України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 22.10.1999 року Московським РУ ГУ МВС України в місті Києві, (а.с., 7 - 8), РНОКПП: НОМЕР_2 , (а.с., 9), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

- Відповідачем по справі є фізична особа, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка село Тараща Корсунь Шевченківського району Черкаської області, громадянка України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_3 , виданий 06 вересня 2001 року Московським РУ ГУ МВС України в місті Києві, ( а.с. 29), рнокпп: НОМЕР_4 , ( а.с., 30), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суд наголошує, що спір між сторонами виник щодо поділу нерухомого майна, нажитого за час шлюбу, тобто, - даний спір врегульовано нормами СК України, ЗК України, ЦК України.

Обгрунтування задоволення первинного позову:

- фактичні обставини справи, встановлені судом в судовому засіданні:

- Як встановлено удом в судовому засіданні, - позивач ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_3 , - в свій час були подружжям, проте, - подружнє життя в сторін не склалося і шлюб між сторонами було розірвано в судовому порядку.

Вищевказаний факт підтверджується ), рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 13.09.2017 року, ( а.с., 32), та мотивувальною частиною рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 20 квітня 2018 року в справі № 368/1542/17, провадження № 2/368/78/18, (а.с., 11).

В подальшому між подружжям виник майновий спір щодо поділу спільно нажитого майна під час шлюбу, який було вирішено в судовому порядку на підставі рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 20 квітня 2018 року в справі № 368/1542/17, провадження № 2/368/78/18, (а.с., 10 - 15).

Згідно резолютивної частини вищевказаного рішення за позивачем ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_3 було виззнано право власності порівну - по 1/2 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 69,9 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м., а також по 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 3222286801:01:363:0025, яка розташована за адресою в АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору площа 0,2479 га.

Станом на час слухання справи та винесення рішення право власності сторін по справі зареєстровано в установленому Законом порядку за позивачем ОСОБА_2 , та відповідачкою ОСОБА_3 , що підтверджується витягами Про право власності на дане нерухоме майно, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на ту обставину, що відповідачка ОСОБА_3 незаконно обмежує доступ позивачу ОСОБА_2 до належної йому частини житлового будинку, - пзимвачем і подано даний позов до суду.

Суд зазначає, що, окрім інших принципів, які визначені в ст. 2 ЦК України, - суд при винесенні рішення керувався ще і внутрішнім переконанням.

Так, на глибоке переконання суду, - в сторін по даній справі існують неприязні відносини, які призвели до розлучення сторін, при цьому, - стороною відповідача, - відповідачкою ОСОБА_3 вчиняються дії, які порушують права позивача ОСОБА_2 , - так, наглибоке переконання суду відповідачка ОСОБА_3 не допускає позивача ОСОБА_2 до його ж домоволодіння, а якщо він намагається зайти до будинку - вона влаштовує сварку.

Свою позицію суд обгрунтовує тим, що саме цей суд вирішував питання про визнання права власності за сторонами при розподілі спірного майна, і відповідачка ще під час вирішення першої справи допускала недобросовісну процесуальну поведінку у відношенні позивача.

Крім того, в матеріалах справи міститься письмова відповідь органу Національного орргану поліції на звернення позивача ОСОБА_2 на незаконні дії відповідачки ОСОБА_3 , (а.с., 77), яка, яка, на думку суду, - опосередковано свідчить про незаконні дії відповідачки по відношенню до позивача.

Так, на переконання суду, - саме з вини відповідачки ОСОБА_3 позивач ОСОБА_2 не взмозі потрапити до свого домоволодіння орієнтовно з 2018 року, відповідачка постійно чинить позивачу перешкоди у потраплянні позивачу до його частини домоволодіння та всіляко усуває позивача від права на користування житловим приміщенням будинку АДРЕСА_1 , а тому позивач вимушений жити на житловій площі, яка йому не належить.

Крім того, на недобросовісну поведінку відповідачки ОСОБА_3 по відношенню до позивача ОСОБА_2 , на думку суду, - ще і вказує недобросовісна процесуальна поведінка відповідачки під час слухання даної справи, що судом обгрунтовано судом вище по тексту в мотивувальній частині даного рішення.

Враховуючи вищевказані об'єктивні обставини справи, - позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, - з метою поділу (виділу у натурі частки) вищевказаного спірного будинку та земельної ділянки на самостійні об'єкти нерухомого майна та відокремлені приміщення з власним входом до нього.

Як вказано судом вище, - в матералах справи міститься висновок експерта № 117/22 судової будівельно - технічної, земельно - технічної експертизи від 28.10.2022 року, ( а.с., 162 - 179), в якому вказано наступне:

ВИСНОВКИ ПО ПЕРШОМУ ПИТАННЮ: (а.с. 168, - 168 - зворотня сторона):

На розгляд суду пропонується варіанти розподілу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , відповідно до часток у праві власності ОСОБА_2 - 1/2 частка та ОСОБА_3 1/2 частка.

Співвласнику «І» з часткою 1/2 пропонується виділити в натурі:

. літ. «А» - житловий будинок з літ. «над А», літ. «а», в складі приміщень:

- 1-1 - веранда пл. 4,8 м2;

- 1-2 - кладова пл. 2,3 м2;

- 1-10 - коридор пл. 5,7 м2;

- 1-11 - житлова кімната пл. 11,8 м2;

- 1-12 - житлова кімната пл. 13,9 м2.

Всього: площа складає 38,5 м2.

- з господарських будівель та споруд:

- літ. «В» - навіс;

- літ. «Є» - погріб;

- літ. «Г» - сарай;

- літ. «Д» - літня кухня;

- літ. «З» - сарай;

- літ. «К» - навіс;

- 1/2 літ. «L» - колодязь;

- 1/2 літ. «h3» - огорожа;

- 1/2 літ. «h5» - ворота;

- 1|2 літ. «І» - вимощення.

Реальна частка Співвласника «І» складає 1/2, що відповідає ідеально належній частці.

Співвласнику «II» з часткою 1/2 пропонується виділити в натурі:

. літ. «А» - житловий будинок з літ. «а», в складі приміщень:

- 1-1 - веранда пл. 3,8 м2;

- 1-3 - вітальня пл. 18,4 м2;

- 1-4 - кухня пл. 6,3 м2;

- 1-5 - котельня пл. 2,7 м2;

- 1-6 - коридор пл. 3,2 м2;

- 1-7 - санвузол пл. 5,5 м2;

- 1-8 - житлова кімната пл. 8,6 м2;

- 1 -9 - житлова кімната пл. 9,5 м2.

Всього: площа складає 58,0 м2.

-з господарських будівель та споруд:

-б/л - ганок;

-літ. «Б» - сарай;

-літ. «Ж» - убиральня;

- 1/2 літ. «L» - колодязь;

- 1/2 літ. «h3» - огорожа;

- 1/2 літ. «y5» - ворота;

- літ. «h6» - хвіртка;

- 1/2 літ. «І» - вимощення.

Реальна частка Співвласника «II» складає 1/2, що відповідає ідеально належній частці.

ПО ДРУГОМУ ПИТАННЮ:

На розгляд суду пропонується варіанти розподілу земельної ділянки кадастровий номер 3222286801:01:363:0025, відповідно до часток у праві власності ОСОБА_2 - 1/2 частка та ОСОБА_3 - 1/2 частка.

- Співвласнику «І» з часткою 1/2, пропонується виділити в натурі земельну ділянку площею 1034,5 кв.м.

Вхід та в'їзд на виділену ділянку співвласнику слід здійснювати з АДРЕСА_1 через існуючі ворота, влаштовані по фасадній межі земельної ділянки.

Межа, що відокремлює земельну ділянку Співвласника «І», описується наступним чином: межа обмежена точками «2-17-16-15-14-13-12-18-19-20-21-22-6-5-4-3-2», проходить по ламаній лінії довжиною відрізків (м) 6,77+6,41+0,73+4,60+3,40+9,07+7,64+6,75+7,38+25,66+122,0+5,48+125,69+18,89+8,50+27,30.

- Співвласнику «II» з часткою 1/2, пропонується виділити в натурі земельну ділянку площею 1034,5 кв.м.

Вхід та в'їзд на виділену ділянку співвласнику слід здійснювати з АДРЕСА_1 через існуючі ворота влаштовані по фасадній межі земельної ділянки.

Межа, що відокремлює земельну ділянку Співвласника «її», описується наступним чином: межа обмежена точками «10-11-12-18-19-20-21-22-7-8-9-10», проходить по ламаній лінії довжиною відрізків (м) 12,90+17,0+7,64+6,75+7,38+25,66+122,0+5,52+95,12+23,18+20,40.

Співвласнику «І» з часткою 1/2 та Співвласнику «II» з часткою 1/2, пропонується виділити в натурі земельну ділянку спільного володіння площею 410,0 кв.м.

Вхід та в'їзд на виділену ділянку співвласнику слід здійснювати з вулиці Кулініченка через існуючі ворота влаштовані по фасадній межі земельної ділянки.

Межа, що відокремлює земельну ділянку спільного володіння Співвласника «І» та Співвласника «II», описується наступним чином: межа обмежена точками «1- 17-16-15-14-13-12-11-10-1» проходить по ламаній лінії довжиною відрізків (м) 10,33+6,41+0,73+4,60+3,40+9,07+17,0+12,90+36,0.

Що стосується вищевказаного висновку експерта, то суд зазначає наступне:

- Перш за все, - даний висновок експерта суд розцінює як доказ в розімінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України;

- даний висновок експерта, як доказ в розумінні ст. 76 ЦПК України суд вважає як належний, допустимий, достовірний та достатній доказ в розумінні ст.ст. 77 - 80 ЦПК України, - на підтвердження порядку розподілу спірного нерухомого майна в даному цивільному провадженні;

- суд також вважає, що даний доказ поданий позивачем ОСОБА_2 у повній відповідності та з дотриманням вимог ст.ст. 81 (обов'язок доказування і подання доказів), 83 подання доказів), 106 (проведення експертизи на замовлення учасників справи) ЦПК України;

- підстав для відхилення висновку експерта - суд не вбачає.

Окремо суд зазначає, що однією із підстав позитивног сприйняття висновку експерта є те, що реальні частки співвласників складають по , що відповідає ідеально належній частці.

Застосування норм матеріальног та процесуального права до вищевказаних спірних правовідносин:

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особисто немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

6) зміна правовідношення;

- пов'язані з правом приватної власності на жилий будинок, зокрема:

б) про виділ частки з будинку (поділ будинку), що є спільною власністю (частковою чи сумісною).

Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Згідно з ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ч. 2 ст. 364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно ч. 1 ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Згідно ч. 1 ст. 380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Відтак, поділ майна, що перебуває у спільній власності, допускається тільки в тому випадку, коли це можливо без нерозмірного збитку для призначення цього майна.

Відповідно до цього, у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування законодавства, що регулює прав власності громадян на житловий будинок», з доповненнями та змінами зазначено, що поділ права спільної власності на житловий будинок можливий, якщо кожній зі сторін може бути виділена окрема частина будинку із самостійним виходом.

Окрім того, ВССУ, у справі № 664/859/15-ц від 06.06.2016, дійшов висновку про те, що визначальним для поділу будинку в натурі, що перебуває у спільній частковій власності є не порядок користування ним, а розмір часток та технічна можливість такого поділу відповідно до часток співвласників, (суд в даному випадку наголошує, що в даній спараві згідно висновку експерттів частки під час поділу між сторонами є ідеальними).

Згідно ч. 1 статті 87 Земельного кодексу України право спільної часткової власності на земельну ділянку, виникає, зокрема:

а) при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок;

б) при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;

в) при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;

г) за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди, у судовому порядку.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Згідно ч. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно усталеної судової практики аналогічних спорів, яка доступна для огляду та розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, - є наступні рішення: Постанова ВСУ від 19.06.2019 справа № 750/2807/15ц; Постанова ВСУ від 03.04.2019 справа № 444/1113/14; Постанова ВСУ від 23.12.2019 справа № 289/1401/15-ц; Постанова ВСУ 16.10.2019 справа № 490/2697/15-ц.

З урахуванням вищевикладених фактичних обставин справи, та вищевикладених норм права, суд приходить щодо наступного вирішення первинного позову, поданого позивачем ОСОБА_2 , а саме:

- Виділити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю село Тараща Корсунь - Шевченківського району Черкаської області, громадянину України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 22.10.1999 року Московським РУ ГУ МВС України в місті Києві, РНОКПП: НОМЕР_2 , в натурі та зареєструвати за ним право приватної власності на наступне нерухоме майно:

- 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розміщені за адресою: АДРЕСА_3 , а саме:

- Літ. «А» - житловий будинок з літ. «над А», літ. «а», в складі приміщень:

- 1-1- веранда - пл. 4,8 м.кв.;

- 1-2 - кладова - пл. 2,3 м.кв.;

- 1-10 - коридор - пл. 5,7 м. кв.;

- 1 - 11 - житлова кімната - пл. 11,8 м.кв.;

- 1 -12 - житлова кімната - пл. 13,9 м.кв.

Всього: площа складає 38,5 м. кв.

- з господарських будівель та споруд:

- літ. «В» - навіс;

- літ. «Є» - погріб;

- літ. «Г» - сарай;

- літ. «Д» - літня кухня;

- літ. «З» - сарай;

- літ. «К» - навіс;

- 1/2 літ. «L» - колодязь;

- 1/2 літ. «h3» - огорожа;

- 1/2 літ. «h5» - ворота;

- 1/2 літ «І» - вимощення.

- 1/2 частину земельної ділянки зі складу земельної ділянки з кадастровим номером 3222286801:01:363:0025, площею 0,2479 га, що складатиме 1034,5 кв.м., цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Межа, що відокремлює земельну ділянку ОСОБА_2 , - описується наступним чином: межа обмежена точками: «2-17-16-15-14-13-12-18-19-20-21-22-6-5-4-3-2», проходить по ламаній лінії довжиною відрізків (м) 6,77+6,41 +0,73+4,60+3,40+9,07+7,64+6,75+7,38+25,66+122,0+5,48+125, 69+18,89+8,50+27,30.

Виділити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці село Тараща Корсунь - Шевченківського району Черкаської області, громадянці України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_5 , виданий 06 вересня 2001 року Московським РУ ГУ МВС України в м. Києві, РНОКПП: НОМЕР_4 , в натурі та зареєструвати за нею право приватної власності на наступне нерухоме майно:

- Літ. «А» - житловий будинок з літ «а», в складі приміщень:

- 1-1- веранда - пл. 3,8 м.кв.;

- 1-3 - вітальня - пл. 18,4 м.кв.;

- 1-4 - кухня - пл. 6,3 м.кв.;

- 1-5 - котельня - пл. 2,7 м.кв.;

- 1 -6 - коридор - пл. 3,2 м.кв.;

- 1 -7 - санвузол - пл. 5,5 м.кв;

- 1 -8 - житлова кімната - пл. 8,6 м.кв;

- 1-9 - житлова кімната - пл. 9,5 м.кв.

Всього: площа складає 58,0 м.кв.

- з господарських будівель і споруд:

- б/л - ганок;

- літ. «Б» - сарай;

- літ. «Ж» - убиральня;

- 1/2 літ. «L» - колодязь;

- 1/2 літ. «h3» - огорожа;

- 1/2 літ. «h5» - ворота;

- 1/2 літ «h6» - хвіртка;

- 1/2 літ «І» - вимощення.

Межа, що відокремлює земельну ділянку ОСОБА_3 , - описується наступним чином: межа обмежена точками: «10-11-12-18-19-20-21-22-7-8-9-10» проходить по ламаній лінії довжиною відрізків (м)

12,90+17,0+7,64+6,75+7,38+25,66+122,0+5,52+95,12+23,18+20,40.

ОСОБА_2 з часткою 1/2 та ОСОБА_3 з часткою 1/2 виділити в натурі земельну ділянку для спільного володіння площею 410 кв.м.

Вхід та в'їзд на виділені ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід здійснювати з вулиці ОСОБА_8 , - через існуючі ворота влаштовані по фасадній межі земельної ділянки.

Що стосується відмови в задоволенні зустрічного позову, поданого ОСОБА_3 , то суд зазначає наступне:

- По перше, - суд хоча і прийняв до провадження зустрічну позовну заяву, проте, - суд констатує, що відповідачкою ОСОБА_3 не було здійснено будь - яких процесуальних дій на підтримання свого (зустрічного) позову, а тому суд в деякій мірі сприймає зустрічний позов як намагання відповідачки лише затягнути розгляд справи.

- Далі:

- той факт, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, після чого шлюб між сторонами шлюб було розірвано, - сторонами не оспорюється, а тому додаткового доказування під час слухання справи - не вимагає;

- той факт, що спірне майно в даному провадженні є спільною частковою власністю - сторонами не оспорюється;

- той факт, що позивач первинного позову - ОСОБА_2 не прожитває в спірному будинку - сторонами не оспорюється, лише судом в судовому засіданні встановлено, що такому проживанню позивача первинного позову у власному будинку чинить перепони саме відповідачка, - ОСОБА_3 , - позивачка зустрічного позову;

Окрім того, суд повністю погоджується з правовю позицією позивача первинного позову ОСОБА_2 стосовно зустрічного позову ОСОБА_3 , та зазначає наступне:

- позивачка за зустрічним позовом не обгрунтувала свої регресні вимоги щодо сплати нею комунальних послуг за газ та світло, не надала до суду:

а) докази про укладення нею договору на постачання електроенергії;

б) докази про укладення нею договору на газопостачання.

Також, у підтвердження позовних вимог, позивачка зустрічного позову не надала суду і довідку про відсутність заборгованості за спожиту електроенергію та газ.

Суд, керуючись внутрішнім переконанням, вважає, що позивачка чинила та чинить позивачу первинного позову перешкоди в доступі до йогочастини будинку.

Крім того, позивачка зустрічного позову вказує, що між сторонами виникли зобов'язальні відносини, які випливають зі ст. ст. 540, 541 ЦК України.

Однак, при цьому, позивачка зустрічного позову не надала суду письмових доказів, які підтверджують термін (строк), зі спливом якого, виник спір у сфері зобов'язальних відносин між сторонами.

Зокрема, - позивачка зустрічного позову ОСОБА_5 не надала суду доказів направлення на адресу відповідача письмової вимоги про виконання зобов'язань боржником та поштових документів про її вручення відповідачу зустрічного позову.

Враховуючи те, що вказані зобов'язальні відносини передбачають їх врегулювання у позасудовому порядку, позивачка зустрічного позову ОСОБА_5 не надала суду доказів на підтвердження пред'явлення позивачу первинного позову - ОСОБА_2 письмової вимоги про виконання зобов'язання, в порядку визначеному ч. 2 ст. 530 ЦК України.

За таких обставин, можна дійти висновку, що зобов'язальні відносини між сторонами по справі - тривають.

Про це свідчить те, що Позивачка зустрічного позову ОСОБА_3 не надала суду письмових доказів на підтвердження факту виникнення спору, що може випливати тільки з факту порушення строку (терміну) виконання зобов'язання (ч. 2 ст. 530 ЦКУ).

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України - якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд також вважає, що необгрунтованими є вимоги позивачки зустрічного позову ОСОБА_3 щодо відшкодування їй коштів за виготовлення технічної документації на будинок.

Як вбачається із технічного паспорту на будинок, виготовленого 10.04.2018 ФОП ОСОБА_6 ,(копія паспорту міститься в матеріалах справи), - замовником технічної інвентаризації була тільки позивачка зустрічного позову ОСОБА_3 .

Даний технічний паспорт був виданий лише на ім'я позивачки, не дивлячись на те, що будинок належить стиоронам по справі порівну, - по 1/2 частині.

Слоід вважати, що про зазначені обставини (належність майна та розподіл такого майна порівну) позивачка зустрічного позову ОСОБА_3 не могла не знати, так як на них вона посилається у своєму зустрічному позові.

Таким чином, технічний паспорт на ім'я первинного позивача ОСОБА_2 , - не видавався, тому вимоги позивачки зустрічного позову ОСОБА_3 про відшкодування їй коштів за виготовлення технічного паспорту на будинок саме позивачем первинного позову ОСОБА_2 , - є безпідставними.

Також суд вважає безпідставними вимоги позивачки зустрічного позову ОСОБА_3 щодо відшкодування їй позивачем первинного позову ОСОБА_2 коштів, пов'язаних з витратами, які вона понесла внаслідок проведення ремонту в будинку та компенсування витрат, пов'язаних із узаконенням прибудови до будинку.

Враховуючи те, що будинок належить сторонам по даній справі, - порівну, а саме, - по 1/2 частині, та є об'єктом права спільної часткової власності, позивачка зустрічного позову ОСОБА_3 не узгоджувала з позивачем первинного позову ОСОБА_2 , як із співвласником, свої дії, пов'язані із проведенням поточного ремонту в будинку.

Судом встановлено, що про внесення позивачкою зустрічного позову ОСОБА_3 . поліпшень до спільного будинку позивач первинного позову ОСОБА_2 дізнався виключно зі змісту позовної заяви.

Суд наголошує, що всупереч тому, що позивачка зустрічного позову ОСОБА_3 в мотивувальній частині обіцяла надати суду докази на підтвердження обставин, які вказані в зустрічній позовнеій заяві, - станом на час винесення рішення в справі позивачка зустрічного позову ОСОБА_3 не надала для дослідження суду належних та допустимих доказів, а саме:

- фотодокументів (світлин), на підтвердження факту проведення поточного ремонту в будинку;

- Актів виконаних робіт з проведення ремонту (поточного чи капітального);

- Видаткових накладних з придбання речей та засобів для ремонту;

- Документів з ДАБІ, - на підтвердження факту узаконення прибудови до житлового будинку;

- Розрахункових документів, що підтверджують вартість ремонту;

- Інших документів у підтвердження зазначених у зустрічному позові обставин.

Окрім того, суд вважає, що позовні вимоги позивачки зустрічного позову ОСОБА_3 про грошову компенсацію внаслідок проведеного позивачкою ремонту до позивача первинного позову ОСОБА_2 є необгрунтованими із наступних підстав:

- ОСОБА_2 , будучи співвласником будинку, - не надавав згоду (дозвіл) на проведення в ньому ремонту, як позивачці зустрічного позову, так і третім особам;

- Між ОСОБА_2 та позивачкою зустрічного позову ОСОБА_3 не укладався договір про порядок володіння та користування спільним майном, - житловим будинком та господарськими спорудами, так як позивачка чинила та чинить перепони для позивача первинного позщову у користуванні ним своїм майном;

- Між сторонами по справі не визначались конкретні частки (виділ/поділ) у праві спільної часткової власності на спірне мсайно, а саме, - на будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , що є порушенням позивачко зустрічного позову норм Конституції України та норм ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_3 є необгрунтований та бездоказовий, так як відсутні належні та допустимі докази на підтвердження обставин, які вказуються позивачкою зустрічного позову.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми права, суд вважає, що в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання майна, що є у спільній частковій власності, - слід відмовити повністю.

Судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову, - на відповідача.

Судові витрати позивача первинного позову ОСОБА_2 в рамках даного цивільного провадження складаються з:

- витрат на правову допомогу в розмірі 1000 (однієї тисячі) грн., ( квитанція - а.с., - 5);

- судового збору в розмірі 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) грн. 00 коп., (квитанція а.с., 6);

- витрати на проведення судово - будівельної, земельно - технічної експертизи в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн., (акт наданих послуг, а.с., 195, а.с., 203).

Загальна сума судових витрат, які поніс позивач первинного позову ОСОБА_2 становить 27480 (двадцять сім тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп.

Отже, що стосується судових витрат по даному цивільному провадженню, то, враховуючи вищевказані фактичні обставини справи, та норми процесуального права (в частині розподілу судових витрат по результатах розгляду справи), суд приходить до настуого висновку:

- Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці село Тараща Корсунь - Шевченківського району Черкаської області, громадянці України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_5 , виданий 06 вересня 2001 року Московським РУ ГУ МВС України в м. Києві, РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця село Тараща Корсунь - Шевченківського району Черкаської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 22.10.1999 року Московським РУ ГУ МВС України в місті Києві, РНОКПП: НОМЕР_2 , кошти в сумі 27480 (двадцять сім тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп. судових витрат, - понесених позивачем первинного позову.

Відповідно, суд з урахуванням вищевикладеного та вимог ст. 264 ЦПК України приходить до наступного висновку:

- обставини, якими обґрунтовував первинну позовну заяву позивач первинного позову ОСОБА_2 , - мали місце;

- обставини, якими обгрунтовувала зустрічного позову позитвач зустрічного позову ОСОБА_3 , - в судовому засіданні, - не підтвердилися;

- із встановлених обставин випливають правовідносини прва власності;

- до встановлених правовідносин підлягають до застосування, зокрема, наступні норми права, - ч.ч. 1, 2 ст. 16, ст. 115, ч. 1 ст. 321, ч.ч. 1, 2 ст. 183, ч. 3 ст. 358, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 364, ч.ч. 1, 2 ст. 367, ч. 1, ст. 377, ч. 1 ст. 379, ч. 1 ст. 380 ЦК України, ст. 87, ч.ч. 1, 3 ст. 88, ч. 4 ст. 120 ЗК України, п.п. 2,6,7 Постанови ПВС № 7 від 04.10.1991 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» Наказу міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково- методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень»;

- зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, - певинний позов підлягає до задоволення;

- зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, - зустрічний позов не підлягає до задоволення;

- судові витрати в рамках даного цивільного провадження слід стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 ;

- підстав до допущення судового рішення до негайного виконання на підставі положень ст. 367 ЦПК України, - судом не вбачаються;

- заходи забезпечення позову в даному цивільному провадженні не застосовувалися.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 16, ст. 115, ч. 1 ст. 321, ч.ч. 1, 2 ст. 183, ч. 3 ст. 358, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 364, ч.ч. 1, 2 ст. 367, ч. 1, ст. 377, ч. 1 ст. 379, ч. 1 ст. 380 ЦК України, ст. 87, ч.ч. 1, 3 ст. 88, ч. 4 ст. 120 ЗК України, п.п. 2,6,7 Постанови ПВС № 7 від 04.10.1991 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» Наказу міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково- методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», ст.ст. 1, 2, 76 - 89, 102, 106, 110, 133, 137, 139, 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ст. 259, ст.ст. 263 - 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності подружжя, - задовольнити.

Виділити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю село Тараща Корсунь - Шевченківського району Черкаської області, громадянину України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 22.10.1999 року Московським РУ ГУ МВС України в місті Києві, РНОКПП: НОМЕР_2 , в натурі та зареєструвати за ним право приватної власності на наступне нерухоме майно:

- Літ. «А» - житловий будинок з літ. «над А», літ. «а», в складі приміщень:

- 1-1- веранда - пл. 4,8 м.кв.;

- 1-2 - кладова - пл. 2,3 м.кв.;

- 1-10 - коридор - пл. 5,7 м. кв.;

- 1 - 11 - житлова кімната - пл. 11,8 м.кв.;

- 1 -12 - житлова кімната - пл. 13,9 м.кв.

Всього: площа складає 38,5 м. кв.

- з господарських будівель та споруд:

- літ. «В» - навіс;

- літ. «Є» - погріб;

- літ. «Г» - сарай;

- літ. «Д» - літня кухня;

- літ. «З» - сарай;

- літ. «К» - навіс;

- 1/2 літ. «L» - колодязь;

- 1/2 літ. «h3» - огорожа;

- 1/2 літ. «h5» - ворота;

- 1/2 літ «І» - вимощення.

- Літ. «А» - житловий будинок з літ «а», в складі приміщень:

- 1-1- веранда - пл. 3,8 м.кв.;

- 1-3 - вітальня - пл. 18,4 м.кв.;

- 1-4 - кухня - пл. 6,3 м.кв.;

- 1-5 - котельня - пл. 2,7 м.кв.;

- 1 -6 - коридор - пл. 3,2 м.кв.;

- 1 -7 - санвузол - пл. 5,5 м.кв;

- 1 -8 - житлова кімната - пл. 8,6 м.кв;

- 1-9 - житлова кімната - пл. 9,5 м.кв.

Всього: площа складає 58,0 м.кв.

- з господарських будівель і споруд:

- б/л - ганок;

- літ. «Б» - сарай;

- літ. «Ж» - убиральня;

- 1/2 літ. «L» - колодязь;

- 1/2 літ. «h3» - огорожа;

- 1/2 літ. «h5» - ворота;

- 1/2 літ «h6» - хвіртка;

- 1/2 літ «І» - вимощення.

12,90+17,0+7,64+6,75+7,38+25,66+122,0+5,52+95,12+23,18+20,40.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці село Тараща Корсунь - Шевченківського району Черкаської області, громадянці України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_5 , виданий 06 вересня 2001 року Московським РУ ГУ МВС України в м. Києві, РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця село Тараща Корсунь - Шевченківського району Черкаської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 22.10.1999 року Московським РУ ГУ МВС України в місті Києві, РНОКПП: НОМЕР_2 , кошти в сумі 27480 (двадцять сім тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп. судових витрат.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання майна, що є у спільній частковій власності, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: Закаблук О.В.

Попередній документ

122047192

Наступний документ

122047194

Інформація про рішення:

№ рішення:	122047193
№ справи:	368/1108/20
Дата рішення:	15.03.2023
Дата публікації:	04.10.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Цивільне
Суд:	Кагарлицький районний суд Київської області
Категорія справи:	Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (27.11.2024)
Дата надходження:	15.10.2020
Предмет позову:	про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності подружжя

Розклад засідань:

Минулі засідання (19)

25.01.2021 11:00	Кагарлицький районний суд Київської області
17.02.2021 09:00	Кагарлицький районний суд Київської області
17.03.2021 09:00	Кагарлицький районний суд Київської області
19.04.2021 12:00	Кагарлицький районний суд Київської області
18.05.2021 09:00	Кагарлицький районний суд Київської області
05.07.2021 10:00	Кагарлицький районний суд Київської області
08.09.2021 11:00	Кагарлицький районний суд Київської області
06.10.2021 17:00	Кагарлицький районний суд Київської області
20.11.2021 11:00	Кагарлицький районний суд Київської області
22.11.2021 10:00	Кагарлицький районний суд Київської області
20.12.2021 09:00	Кагарлицький районний суд Київської області
26.09.2022 12:00	Кагарлицький районний суд Київської області
04.11.2022 10:00	Кагарлицький районний суд Київської області
23.11.2022 09:00	Кагарлицький районний суд Київської області
05.01.2023 13:00	Кагарлицький районний суд Київської області
31.01.2023 17:00	Кагарлицький районний суд Київської області
16.02.2023 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області
14.03.2023 17:00	Кагарлицький районний суд Київської області
15.03.2023 09:00	Кагарлицький районний суд Київської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

головуючий суддя:

ЗАКАБЛУК ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

суддя-доповідач:

ЗАКАБЛУК ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

відповідач:

Чубенко Катерина Василівна

позивач:

Чубенко Олександр Миколайович