"02" жовтня 2024 р. Справа № 363/4434/22
про зміну предмету позову
02 жовтня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Мітясова Д.О.,
прокурора ОСОБА_1 ,
представника відповідачів - адвоката Соломіна В.О.
представника третьої особи на стороні позивача - адвоката Зубчук О.Р.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді заяву позивача, за підписом виконуючого обов'язків керівника Вишгородської окружної прокуратури Максима Роговенка, про зміну предмету позову у цивільній справі за позовною заявою керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Вишгородська міська рада, приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Бандура Світлана Олегівна про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою,
у провадженні Вишгородського районного суду Київської області, на стадії підготовчого провадження, перебуває вказана цивільна справа, у якій позивач просить:
усунути перешкоди у здійсненні Вишгородською районною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення, яка розташована в межах міста Вишгород Вишгородського району Київської області, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: №31834327 від 12.10.2016 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1042 га з кадастровим номером 3221810100:38:095:0172;
усунути перешкоди у здійсненні Вишгородською районною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:38:095:0172 площею 0,1042 га шляхом її повернення на користь держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;
стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.
02.10.2024 виконуючим обов'язків керівника Вишгородської окружної прокуратури М.Роговенком подано до суду заяву про зміну предмету позову.
У підготовче засідання, призначене на 02.10.2024, з'явилися: прокурор, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, та представник відповідачів. Інші учасники провадження, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання, не з'явилися, поважності причин неявки не повідомили.
У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав заяву про зміну предмету позову та просив її прийняти.
Представник третьої особи на стороні позивача підтримав прокурора.
Представник відповідачів, після ознайомлення зі змістом заяви про зміну предмету позову, не заперечував проти її прийняття з наданням йому часу викласти свої заперечення.
Заслухавши присутній учасників провадження, дослідивши у цій частині матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви.
Так, в обґрунтування заяви про зміну предмету позову у цій справі, зазначено, що рішенням 31 сесії 5 скликання Вишгородської міської ради Київської області від 29.12.2009 за №31/16, всупереч вимог ст. ст. 57, 84, 116, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України, ст. ст. 5, 7, 57 Лісового кодексу України, відведено у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1042 га з кадастровим номером 3221810100:38:095:0172 для ведення садівництва, яка відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства. Під час звернення до суду з даним позовом прокуратурою визначено спосіб захисту інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом пред?явлення саме негаторного позову у порядку ст. 391 Цивільного кодексу України, оскільки землі лісогосподарського призначення перебувають під особливою охороною держави, мають обмежений режим господарювання та не можуть передаватись у приватну власність в силу положень ст. 84 Земельного кодексу України. У заяві про зміну предмету позову, прокурор, посилаючись на практику Верховного Суду, сформовану за результатом розгляду подібних справ, вказує, що належний спосіб захисту інтересів держави у спірних правовідносинах являється саме витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення і заявлення вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Зазначає, що з урахуванням того, що в Державному земельному кадастрі спірна земельна ділянка зареєстрована не як землі лісогосподарського призначення, а як ділянка з цільовим призначенням для колективного садівництва, виникла необхідність змінити позовну вимогу у справі №363/4434/22, а саме позивач просить:
витребувати на користь держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації із незаконного володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1042 га з кадастровим номером 3221810100:38:095:0172;
скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:38:095:0172 у Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав та їх обтяжень, зареєстрованих за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 щодо неї;
стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури судовий збір за реквізитами.
Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому Верховний Суд зазначає про те, що доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову.
Враховуючи, що позивач у встановлений законом строк подав заяву про зміну предмету позову, то суд вважає за необхідне вказану заяву прийняти до розгляду та долучити її до матеріалів справи, а розгляд справи проводити з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
Керуючись статями 49, 197, 260, 353 ЦПК України , суд
прийняти заяву позивача, за підписом виконуючого обов'язків керівника Вишгородської окружної прокуратури Максима Роговенка, про зміну предмету позову у цивільній справі за позовною заявою керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Вишгородська міська рада, приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Бандура Світлана Олегівна про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою.
Роз'яснити відповідачам (представнику), що вони мають право надати відзив на заяву про зміну предмету позову в п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття вказаної заяви, з дотриманням вимог статті 178 ЦПК України.
Надати позивачу право на подання в п'ятиденний строк з дня отримання відзиву, відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.
Встановити відповідачам (представнику) п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.
Треті особи, що не заявляють самостійних вимоги щодо предмета спору, мають право подати письмові пояснення щодо заяви про зміну предмету позову або відзиву, які повинні відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи є їх правом. У разі ненадання учасниками справи заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Звернути увагу учасників справи на положення статей 81, 83, 84 ЦПК України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.
Попередити учасників справи, що відповідно до частини другої статті 126 ЦПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У зв'язку із викладеним вище, продовжити у підготовчому провадженні перерву до 10.12.2024 до 10:00.
Копію ухвали суду надіслати учасникам провадження.
Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню і набирає законної сили негайно після її проголошення.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.П. Лукач