Справа № 362/6574/24
Провадження № 1-кс/362/709/24
27 вересня 2024 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
Слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУ Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022111140000185 від 05.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України до підозрюваного
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , -
До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУ Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022111140000185 від 05.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що 02.08.2024 ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Строк дії ухвали та тримання під вартою закінчується 29.09.2024 у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою, оскільки існують ризики передбачені п.1 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор, слідчий клопотання підтримали і просили задовольнити.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечував.
На адресу суду засобами «Електронного суду» захисником підозрюваного ОСОБА_8 подані заперечення, в яких останній заперечує проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 у судовому засіданні щодо клопотання слідчої про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, зазначив, що належних, допустимих доказів на існування ризиків, які виправдовують тримання під вартою прокурором не надано. Просив долучити до матеріалів клопотання заперечення та документи, які до нього додані.
У своїх запереченнях та у судовому засіданні захисник ОСОБА_6 просив відмовити в задоволенні клопотання або замінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, застосувавши домашній арешт, оскільки у підозрюваного є неповнолітні діти, він проживає разом з батьками похилого віку, які потребують постійного допомоги та не має наміру ухилятись від слідства та суду. Зазначає, що підозрюваний мав постійне місце роботи, характеризувався активною громадською позицією за місцем проживання, про що свідчать грамоти та довідка, додані до заперечень. Також наголошував, що підозру скасовано відповідно до ухвали слідчого судді від 20.08.2022, а кримінальне провадження №12020110200000427, на яке посилається слідчий, як на обгрунтування ризику вчинення підозрюваним інших кримінальних проваджень, закрито ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.09.2024 у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування. Також вказує, що ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України не підтверджені матеріалами клопотання.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
В силу положень ч. 3 ст. 199 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку тримання особи під вартою, обов'язковому доведенню у судовому засіданні прокурором підлягає наявність обставини, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а саме: обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При застосуванні 02.08.2024 року до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування саме такого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 покладалось запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, або вчиняти інше кримінальне правопорушення.
У клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим фактично продубльовано ризики, які зазначались у попередньому клопотанні про обрання запобіжного заходу та не зазначено які ж саме обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу.
Із матеріалів доданих до клопотання, слідчим суддею встановлено, що з моменту обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні органом досудового розслідування не було проведено жодних процесуальних дій, які проводились із участю підозрюваного. Із пояснень прокурора у судовому засіданні вбачається, що для завершення досудового розслідування необхідно завершити проведення комплексної експертизи, яка призначена 12.09.2024.
При цьому суд враховує, що підозрюваний підозрюється у кримінальному правопорушенні, яке є нетяжким злочином, усі свідки, потерпіла у кримінальному провадженні допитані, інші процесуальні дії виконані.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України виключною (єдиною) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов 'язків, а також запобігання ризикам зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК.
Крім іншого, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу мають бути оцінені в сукупності всі юридично значимі обставини, визначені в ст. 178 КПК України.
Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
У судовому засіданні захисником підозрюваного в обґрунтування заявленого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту надані докази, які не надавались суду при обранні запобіжного заходу, а саме: свідоцтва про народження дітей, батьком яких зазначено підозрюваного, копії свідоцтв про народження батьків та підозрюваного. Також в обґрунтування своєї позиції захисник вказав, що підозрюваний має постійне місце проживання, що в сукупності свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків, та зменшує ризик переховування підозрюваного та ухилення його від виконання процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з даних матеріалів кримінального провадження, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати обґрунтованими посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України.
Відповідно до п.п.1,3 ст.5 (1) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на особисту недоторканість. Кожен, кого заарештовано, має право на судовий розгляд у продовж розумного строку або на звільнення, обумовлене гарантіями явки в судове засідання.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року у справі «Смирнов проти Росії», п.п.61,62 питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватись абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватись в кожній конкретній справі з урахуванням конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з правовою позицією ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування, як тримання під вартою, так і цілодобовий домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції, разом з тим, цілодобовий домашній арешт є менш суворим запобіжним заходом порівняно з триманням під вартою та у сукупності з вищевказаними процесуальними обов'язками зможе забезпечити належну подальшу процесуальну поведінку підозрюваного.
Суд вирішуючи питання доцільності продовження тримання підозрюваного під вартою, виходячи з положень ст.ст.177,178,183 КПК України, ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, враховуючи фактичні обставини справи приходить до висновку, що обраний підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжувати недоцільно та вважає за можливе змінити на інший, альтернативний запобіжний захід - домашній арешт, який забезпечить виконання обов'язків підозрюваним, належну процесуальну поведінку.
При цьому на думку слідчого судді підстави та ризики, на підставі яких обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного на даний час зменшилися, оскільки у судовому засіданні встановлені нові обставини, які раніше були недоведені підозрюваним та стороною захисту, а відтак не враховані слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу. При цьому, суд також оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 яке є нетяжким злочином, та особу підозрюваного.
Суд враховуючи зазначені обставини, вважає можливим задовольнити клопотання захисника підозрюваного про застосування більш м'якого запобіжного заходу та приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для запобігання доведеним ризикам.
Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не неї зобов'язань.
Враховуючи вказані обставини суд вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового розслідування кримінального провадження.
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 177, 181, 183, 194, 199 КПК України , суд,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУ Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 строком на 60 днів.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язок: не залишати житло за адресою місця проживання: АДРЕСА_2 - цілодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області за викликом;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В разі невиконання вищевказаних зобов'язань може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному положення ч.5 ст.181 КПК України, а саме, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Направити копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово для виконання та контролю до ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, за адресою: 08601, Київська область, м. Васильків, вул. Покровська, 1.
Строк дії ухвали становить два місяці з моменту постановлення.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали складено 02.10.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1