Справа № 358/1501/24 Провадження № 3/358/773/24
01 жовтня 2024 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., розглянув справу, яка надійшла з ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, не працює, мешкає: АДРЕСА_1 ,
- за ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
04.09.2024 о 17-15 в м. Богуслав по вул. Франка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chrysler 300C, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням технічного приладу Alcotest Drager 6810. Показник тесту 2,10%.Тест 1609. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом передачі тверезому водієві. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, 04.09.2024 о 17-15 в м. Богуслав по вул. Франка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chrysler 300C, д.н.з. НОМЕР_2 не маючи права керування даним транспортним засобом. Правопорушення вчинив повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
Постановою від 01.10.2024 вказані справи об'єднані в одне провадження.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився з невідомої причини, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Таким чином, особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд, дослідив матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(із змінами та доповненнями, далі -ПДР України).
Пунктами1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Правилами дорожнього руху регламентовано, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, та передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин, у хворобливому стані, у стані стомлення або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналогічні положення щодо порядку проведення огляду водіїв транспортних засобів про визначення стану сп'яніння закріплені у п.п. 3, 6, 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, та п.п. 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ за № 1452/735 від 09.11.2015 року №1413/27858.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно пп. «а» п. 2.9 ПДР, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, ОСОБА_1 зазначених вище вимог наведених Правил не дотримався, оскільки його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;
-роздруківка тестування на алкоголь із застосуванням приладу Drager Alkotest 6810 до протоколу ААД №020443, із результатом 2.10 %;
-акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, який підписаний ОСОБА_1 , відповідно до якого останній погодився в результатом продуття;
- відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм указаних правил ПДР.
-письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 , зміст яких узгоджується з іншими письмовими доказами у справі.
Так, як зазначено у ПДР водій транспортного засобу, як учасник дорожнього руху, відповідно до вимог п. 1.3 Правил дорожнього руху України зобов'язаний знати й неухильно виконувати вимоги цим Правил, зокрема, й тих, які зобов'язують водіїв виконувати вимоги поліцейських.
Відеозапис є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксована подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Пунктом 2.1 а) Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Положеннями ч.1 ст.256 КУпАП встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 020409 від 04.09.2024 ОСОБА_1 04.09.2024 о 17-15 в м. Богуслав по вул. Франка керував транспортним засобом Chrysler 300C, д.н.з. НОМЕР_2 при цьому не мав права керування транспортними засобами.
Правопорушення вчинено повторно протягом року, що підтверджується постановою ЕНА 2639516 від 19.07.2024 за ч.2 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом, свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, а саме:
-керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
-повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати таким транспортним засобом ч.5 ст.126 КУпАП,
Сукупність досліджених доказів узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Відповідно до ст. 36 ч. 2 КУпАП "Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених".
Виходячи з вище викладеного, враховуючи, що більш серйозним правопорушенням є правопорушення, передбачене санкцією ст. 126 ч.5 КУпАП, то саме за цією статтею на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення.
Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Вказана санкція у частині накладення штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом є безальтернативною.
В законі не вживається поняття наявність посвідчення водія чи його відсутність, мова йде про право керування транспортним засобом.
Стаття 30 КУпАП щодо застосування такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, не перешкоджає застосування судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія.
Крім того, ч. 5 ст. 126 КУпАП є спеціальною нормою відносно ст. 30 КУпАП, яка є загальною нормою, а тому, враховуючи теорію права, застосуванню підлягає саме спеціальна норма.
Адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом прямо передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому застосовується саме до осіб, які не мають права керування транспортним засобом.
Таким чином, суд враховує обставини та характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, його наслідки, а також дані про його особу, які встановлені в судовому засіданні і приходить до висновку, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що транспортний засіб належить ОСОБА_1 .
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню із ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 40-1,126, 130, 268, 283, 284 п.1 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.126, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення, в порядку ст.36 ч.2 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ):37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Кода банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UА 488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300 ) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь Державної судової адміністрації України у сумі 605,60 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Головуючий: суддя Г. С. Лебединець