Справа № 357/4132/23
Провадження № 2/950/47/24
01 жовтня 2024 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Косолапа В.М.,
за участі секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в залі судових засідань в м. Лебедин цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в особі законного представника - ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу,
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 (у зв'язку зі смертю останньої у подальшому замінено правонаступником - ОСОБА_3 в особі законного представника - ОСОБА_4 ), у якому просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з квітня 2019 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 познайомились у мережі Інтернет, спілкувались декілька місяців приблизно з листопада 2016 року, перебували у фактичних шлюбних відносинах та проживали однією сім'єю з лютого 2017 року. ОСОБА_6 проходив військову службу в НОМЕР_1 механізованій бригаді в м. Біла Церква, певний час перебував та проживав там. Після того як ОСОБА_6 приїхав на ротацію, пара почала жити разом та будувати сім'ю. Вони проживали разом в м. Біла Церква у квартирі, яка належить батьку позивача. Пара стала вести спільне господарство та побут, у них була створена сім'я, впродовж спільного проживання вони мали спільний бюджет. У 2021 році вони придбали автомобіль за спільні кошти. Частину коштів відклали із заробітних плат, а частину позивач узяла в борг у знайомої. Автомобіль був зареєстрований на ОСОБА_6 . Усі друзі, родичі та сусіди позивача знали ОСОБА_6 та вважали їх за чоловіка та дружину.
У 2021 році ОСОБА_6 звільнився з військової служби та влаштувався на роботу в м. Біла Церква. У лютому 2022 року після початку повномасштабної війни з боку рф, ОСОБА_6 став на захист Батьківщини, а у травні 2022 року загинув, про що Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану складено відповідний актовий запис № 948 та видано свідоцтво про смерть.
Встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідне для визнання придбаного за спільні кошти автомобіля спільною сумісною власністю подружжя, а також для реалізації права на спадкування.
16.10.2023 представником ОСОБА_5 (до її смерті) подано відзив на позовну заяву. Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, зазначила, що ОСОБА_6 є онуком відповідача. Після смерті доньки, вона була його опікуном на підставі рішення виконавчого комітету Лебединської міської ради від 16.05.2001 № 165. З того часу ОСОБА_6 перебував на повному її утриманні, проживав разом із нею та був зареєстрований у будинку ОСОБА_5 .
Військову службу ОСОБА_6 проходив з 11.05.2011 по день його загибелі - ІНФОРМАЦІЯ_4 , що на 60 днів раніше ніж у позовній заяві зазначає позивач. З 11.05.2011 по 11.05.2012 ОСОБА_6 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 . Після закінчення служби ОСОБА_6 уклав контракт та проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_2 до 20.06.2014.
З 23.01.2015 по 23.01.2018 ОСОБА_6 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_3 в м. Миколаєві, брав безпосередню участь в антитерористичній операції з 2015 по 2018 роки, що спростовує твердження позивача про те, що з лютого 2017 року вони розпочали проживати однією сім'єю.
25.04.2019 ОСОБА_6 прийнято за контрактом на військову службу у ВЧ НОМЕР_4 , яка розташовується у АДРЕСА_2 . У складі зазначеної військової частини він проходив військову службу з 25.04.2019 по 25.10.2020.
Однак, за період проходження служби у зазначеній військовій частині ОСОБА_6 не перебував у м. Біла Церква, натомість перебував на території Луганської та Донецької областей, перебуваючи у зоні бойових дій та брав участь з 29.07.2019 по 12.11.2019 та 02.12.2019 по 21.03.2020 у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях.
Після звільнення з військової служби ОСОБА_6 повернувся до м. Лебедина, став на облік Лебединського управління Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості як безробітний. На обліку перебував з 05.11.2020 по 02.03.2021, що спростовує посилання позивача на проживання з ним однією сім'єю у зазначений період.
08.08.2021 ОСОБА_6 виїхав на заробітки до Чеської Республіки. 14.10.2021 він повернувся в Україну, попросив у ОСОБА_5 кошти для придбання автомобіля в сумі 50000,00 грн., які остання перерахувала йому на картку. Окрім цього, у травні 2020 року вона перераховувала йому 70000,00 грн.
Із позивачем ОСОБА_6 познайомився взимку 2020 року, про що повідомив брату - ОСОБА_7 . Вони деякий час зустрічались, однак спільного побуту, бюджету, прав та обов'язків ніколи не мали.
Автомобіль ОСОБА_6 придбав за власні кошти за фінансової підтримки відповідача. Позивач не лише не знає дату смерті ОСОБА_6 , вона не приймала участь у його похованні, не займалася його пошуками коли він зник безвісті. Повідомлення про факт загибелі ОСОБА_6 було направлено його брату, а сповіщення про смерть направлено ОСОБА_5 .
Зазначаючи про видачу свідоцтва про смерть, позивач не надає його копію. Реєстрація смерті ОСОБА_6 була проведена 10.11.2022 Лебединським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі на підставі остаточного лікарського свідоцтва про смерть № 1069/НЕ, виданого 09.11.2022 Новокодацьким відділом КЗ Дніпропетровського обласного бюро судово-медичних експертиз Дніпропетровської обласної ради.
Зазначене, на думку представника, указує на той факт, що позивач не лише не проживала з ОСОБА_6 однією сім'єю, а взагалі не володіє інформацією про нього.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин.
Факт перебування позивача у близьких стосунках не може свідчити про те, що вона та ОСОБА_6 проживали однією сім'єю. Представник зазначає, що фотокартки не є доказом проживання однією сім'єю, оскільки вони можуть не відповідати датам проставленим позивачем, зроблені всі лише у п'ять періодів по декілька днів кожний.
Відповіді на указаний відзив позивач не надала.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.05.2023 цивільну справу № 357/4132/23 направлено за підсудністю до Лебединського районного суд Сумської області.
15.06.2023 справа надійшла до Лебединського районного суду Сумської області. Ухвалою від 20.06.2023 позовну заяву залишено без руху, а ухвалою від 12.07.2023 відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 23.11.2023, у зв'язку із смертю ОСОБА_5 , провадження у справі зупинено до залучення її правонаступника. Ухвалою від 24.06.2024 провадження у справі поновлено. Ухвалою від 09.07.2024 до участі у справі залучено ОСОБА_3 в особі законного представника - ОСОБА_4 .
Ухвалою від 28.08.2024 закрито підготовче провадження, призначено судовий розгляд справи.
У судовому засіданні 01.10.2024 представник позивача, адвокат Чорний О.В., позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, представника не направила, жодних заяв чи клопотань до суду не подала.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Так, звернувшись до суду позивач стверджує, що з 2017 року вони з ОСОБА_6 перебували у фактичних шлюбних відносинах та проживали однією сім'єю, однак просить встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з квітня 2019 по день його смерті.
ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Лебедин, що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_5 від 31.01.1993 (а.с. 104).
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер в м. Миколаївка, Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_6 від 10.11.2022 (а.с. 96).
За життя ОСОБА_6 був зареєстрований в АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (а.с. 106).
Згідно з довідкою від 05.02.2018 № 134/1 ОСОБА_6 з 23.01.2015 по 23.01.2018 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_3 в АДРЕСА_4 (а.с. 109, 111).
Таким чином з лютого 2017 року по січень 2018 року ОСОБА_6 проходив військову службу в м. Миколаїв та не міг у цей період фактично проживати у м. Біла Церква однією сім'єю з позивачем.
З 25.04.2019 року ОСОБА_6 був прийнятий на військову службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_4 , що підтверджується копією наказу від 25.04.2019 № 123 та проходив службу до 25.10.2020 (а.с. 113, 114).
Відповідно до наказу від 25.10.2020 № 274 ОСОБА_6 виключено із списків особового складу частини, місце видані наказу зазначено - с. Михайлівка (а.с. 12).
Як свідчить довідка Лебединського управління Сумської філії Сумського ОЦЗ № 739 ОСОБА_6 перебував на обліку з 05.11.2020 по 02.03.2021 (а.с. 115).
З 02.03.2021 ОСОБА_6 прийнято на роботу пекарем хлібобулочного цеху ТОВ «Українсько-словенське спільне підприємство» «Київський обласний хлібопекарський комплекс» (а.с. 16).
Наказом командира ВЧ НОМЕР_4 від 27.04.2022 № 101 ОСОБА_6 призначено на військову службу по мобілізації у вищевказану частину (а.с. 14).
14.11.2022 ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 сповіщено про загибель ОСОБА_6 в результаті бойових дій під час захисту Батьківщини (а.с. 119).
Наказом командира ВЧ НОМЕР_4 від 01.05.2023 № 123 ОСОБА_6 виключено зі списків особового складу військової частини (а.с. 120).
Згідно з довідкою виконавчого комітету Лебединської міської ради від 09.10.2023 № 02-09/3408 поховання онука здійснила ОСОБА_5 (а.с. 121).
Усі витрати, пов'язані з похованням ОСОБА_6 , понесла ОСОБА_5 (а.с. 122-127).
На підтвердження обставин, викладених у позові, ОСОБА_2 надала також епізодичні фотографії, датовані періодом з серпня 2020 року по січень 2022 року (а.с. 18-30).
Звертаючись до суду ОСОБА_2 указувала на необхідності установлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_6 з метою реалізації права на спадкування.
Так, 30.10.2021 на ім'я ОСОБА_6 зареєстровано автомобіль «Део Ланос», 2007 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_7 (а.с. 17).
При цьому ОСОБА_5 15.03.2023, тобто до моменту звернення ОСОБА_2 до суду, звернулась до Лебединської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 (а.с. 100), а 05.10.2023 отримала свідоцтво про право на спадщину, а саме на автомобіль «Део Ланос», 2007 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_7 (а.с. 97).
Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Згідно зі ст. 74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.
Проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.
Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Тобто особам, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-1026цс15 майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними. У зв'язку із цим суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім'єю, слід установити не лише факт спільного проживання сторін у справі, а й обставини придбання спірного майна внаслідок спільної праці.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Фактично на підтвердження обставин спільного проживання із ОСОБА_6 позивач посилалась на показання свідків та спільні фотографії.
Однак, як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.12.2021 у справі № 531/295/19 показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Доказів того, що за рахунок спільних коштів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 придбали автомобіль, суду надано не було. Крім того позивачем не забезпечено явку свідків у судове засідання.
Також слід зазначити, що у своєму позові ОСОБА_2 помилково посилалась на видачу копії свідоцтва про смерть ОСОБА_6 . Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що може свідчити про її необізнаність із обставинами його смерті та подальшою долею, тобто відсутність дійсних сімейних відносин.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
У постанові від 18.09.2023 у справі № 582/18/21 Верховний Суд вказав на те, що слід розмежовувати сферу дії ст. 74 СК України та ст. 1264 ЦК України, оскільки зазначені норми регулюють різні правовідносини, а саме сімейні та спадкові. Якщо вимога про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу заявлена у зв'язку з таким проживанням не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, відповідні відносини є спадковими і до них слід застосовувати статтю 1264 ЦК України.
Однак, ОСОБА_2 не набула прав спадкоємця після смерті ОСОБА_6 , оскільки не відповідає вимогам щодо спадкоємців четвертої черги так як не проживала із ОСОБА_6 однією сім'єю не менш як п'ять років до його смерті, а зворотного не було доведено позивачем та не було установлено судом в межах даної справи.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_2 суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в особі законного представника - ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03.10.2024.
Суддя Вадим КОСОЛАП