Справа № 473/4131/24
Номер провадження 1-в/473/241/2024
іменем України
"03" жовтня 2024 р. місто Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурор ОСОБА_3 ,
представник ДУ «Вознесенська ВК №72» ОСОБА_4 ,
засуджений ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська в режимі відеоконференції з ВК №72 клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Ташине Березанського району Миколаївської області, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 03.02.2020 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 23.10.2020 року вироком Комінтернівського суду Одеської області за ч.3 ст.408, ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі; 21.04.2021 року вироком Заводського районного суду м.Миколаєва за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі
Засуджений ОСОБА_5 , який відбуває покарання в ВК №72, звернувся до суду із клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, яке спочатку підтримував, а потім просив залишити без розгляду.
Прокурор та представник ДУ ВК №72 заперечували проти задоволення клопотання засудженого, зазначивши, що засуджений не довів свого виправлення, на що вказує поведінка засудженого та наявність діючих стягнень, які засуджений отримав 02.04.2024 року та 06.08.2024 ро за зберігання заборонених речей.
Дослідивши матеріали особової справи засудженого, судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений 21.04.2021 року вироком Заводського районного суду м.Миколаєва за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі.
З матеріалів особової справи засудженого вбачається, що початок строку відбування покарання засудженим ОСОБА_5 - 20.10.2020 р., кінець строку - 23.11.2025 р.
Засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 11.12.2020 року. Під час тримання в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» вимог режиму утримання не порушував. Стягнень та заохочень не мав.
З 03.02.2021 року відбуває покарання в ДУ "Вознесенська виправна колонія (№72)". За період відбування покарання характеризується позитивно. Має 10 заохочень та на момент розгляду провадження вже 2 стягнення, які є діючими, хоча при зверненні до суду у засудженого було одне стягнення.
06.06.2023 року ОСОБА_5 був переведений для подальшого відбування покарання до дільниці соціальної реабілітації при Вознесенській ВК №72.
16.04.2024 року засуджений розглядався на комісії відповідно до ст.ст.82, 81 КК України. Рішенням комісії було відмовлено у зв'язку з тим, що засуджений не став на шлях виправлення та не довів його.
Загалом за весь період відбування покарання ОСОБА_5 має 10 заохочень та 2 стягнення, які є діючими.
Згідно з характеристикою ОСОБА_5 у майстерні установи офіційно не працевлаштований, але за власної ініціативи залучається до прибирання складів установи та прилеглої території, за що отримує заохочення. Приймає участь у суспільно-корисному житті відділення та програмі диференційованого виховного впливу на засуджених до позбавлення волі «Фізкультура і спорт». Не потребує постійного контролю з боку персоналу установи. Спілкується з засудженими зокрема позитивної спрямованості. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Загалом за характером спокійний та врівноважений. У відношенні до представників адміністрації установи ввічливим та коректним, грубих висловів не допускає.
Із засудженим проведено оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення. ОСОБА_5 має низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення
Заборгованості за виконавчими листами та аліментами не має. Зв'язок з рідними підтримує шляхом листування, отримує від них посилки.
У скоєному злочині зі слів засудженого розкаюється.
Вирішуючи клопотання засудженого, суд враховує що згідно із ч.ч.1, 2 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та після фактичного відбуття засудженим строку покарання, передбаченого цією статтею, а саме після фактичного відбуття засудженим не менше 2/3 строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Відповідно до положень пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» - умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, при цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно статті 6 Кримінально-виконавчого кодексу України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Таким чином, висновок суду про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися не лише на наявності умов, визначених ст.81 КК України в частині строків, які має відбути засуджений для застосування такої пільги, а й на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому та вказують саме на виправлення засудженого.
Як вбачається із матеріалів особової справи та матеріалів провадження, засуджений ОСОБА_5 у ВК 72 у майстерні установи офіційно не працевлаштований, але за власної ініціативи залучається до прибирання складів установи та прилеглої території, за що отримує заохочення.
Характеризується ОСОБА_5 позитивно, мав значну кількість заохочень, вже переведений для подальшого відбування покарання до дільниці соціальної реабілітації при Вознесенській ВК №72.
Проте на момент розгляду заяви засудженого він має 2 стягнення за зберігання заборонених речей (мобільного телефону).
Таким чином, дані про особу засудженого ОСОБА_5 та його поведінку за період відбування, а саме притягнення до відповідальності за порушення порядку відбування покарання, наявність діючих стягнень, не свідчать про доведення його виправлення та наявність всіх визначених ст.81 КК України підстав для застосування умовно-дострокового звільнення.
Керуючись ст.81 КК України, ст.ст.372, 537, 539 КПК України, суд
В задоволенні клопотання засудженогоОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, - відмовити.
Апеляції на ухвалу суду можуть бути подані протягом семи днів з моменту її проголошення через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1