Справа № 301/3968/23
"02" жовтня 2024 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючої ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Іршава подання начальника Хустського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Дешковиця, Іршавського району, мешканки АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, непрацюючої, розлученої, громадянки України, судимої вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 16 листопада 2023 року за ч.4 ст.185 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України на 1 (один) рік,
Начальник Хустського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся в Іршавський районний суд Закарпатської області з поданням про звільнення ОСОБА_4 від покарання.
Подання мотивовано тим, що вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 16.11.2023 року ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї на підставі ч.1 ст.76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Протягом іспитового строку ОСОБА_4 до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася, виконувала покладені на неї cудом обов'язки, за місцем проживання характеризується позитивно.
Вказаним Законом підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрату чужого майна (ст. 185, 190, 191 КК України), чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Податкового кодексу України, сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється законом станом на 01 січня поточного року, а саме: у 2024 році - 3028 грн., у 2023 році - 2684 грн., у 2022 році - 2481 грн. тощо.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн., 50 відсотків від його розміру становили 1342 грн., а два розміри неоподатковуваних мінімумів доходів громадян складає 2684 грн.
Згідно вироку, ОСОБА_4 здійснила крадіжку 23.08.2023 року на суму 319,42 грн., 25.08.2023 року на суму 812,80 грн., 621,68 грн. та 425,68 грн., на загальну суму 2179,58 грн., тобто суми менші ніж 2684 грн.
Ураховуючи викладене, начальник Хустського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_3 просив звільнити засуджену ОСОБА_4 від призначеного судом покарання на підставі ч.2 ст.74 КК України.
В судове засідання начальник Хустського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_3 , засуджена ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_5 не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали заяви, в яких просили подання задовольнити та розглянути справу за їх відсутності.
Відповідно до вимог ст. 539 ч.5 КПК України судове засідання проведено без участі сторін.
Дослідивши матеріали справи та матеріали подання, суд вважає, що подання є обґрунтованим і його слід задовольнити з таких підстав.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року (далі - Закон №3886-ІХ).
Даним Законом №3886-ІХ внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та викладено ст.51 КУпАП в новій редакції, якою визначено адміністративну відповідальність за вчинення дрібної крадіжки, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 2023 рік від 671 до 2684 грн.).
Вказане свідчить про збільшення порогу кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, передбаченої ст.185 КК України.
Неоподаткований мінімум доходів громадян, це грошова сума розміром 17 грн., встановлена п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в інших законах, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК України для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV ПК України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.01.2021 року по справі №0306/7567/12 (провадження №13-73кс19) зазначила, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК. Згідно із частиною першою цієї статті закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили діяння до набрання законом чинності.
Як вбачається з ч.1 ст.74 КК України звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом.
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Вказана в ч.2 ст.74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч.2 ст.74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст.536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов'язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч.2 ст.74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Відповідно до положень п.2 ч.2 ст.539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 КПК України.
Згідно з п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 16.11.2023 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї на підставі ч.1 ст.76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Вирок суду від 16.11.2023 року набрав законної сили 19 грудня 2023 року.
Згідно вироку, ОСОБА_4 здійснила крадіжку 23.08.2023 року на суму 319,42 грн., 25.08.2023 року на суми 812,80 грн., 621,68 грн. та 425,68 грн., на загальну суму 2179,58 грн., тобто суми менші ніж 2684 грн.
Таким чином, на засуджену ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року і яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, а тому ОСОБА_4 підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи, що ОСОБА_4 засуджено за діяння, караність яких законом усунена, суд вважає, що подання органу пробації є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.107 ч.4, ст.537 ч.1 п.13, ст.539 ч.2 п.2 та ч.5 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року, ст. 5, 74 ч.2 КК України,
Подання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від призначеного вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 16 листопада 2023 року покарання, у зв'язку із усуненням законом караності діянь, за які вона була засуджена.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня отримання її копії до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд.
Головуюча: ОСОБА_1