Справа № 404/7488/24
Номер провадження 1-кп/404/328/24
30 вересня 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №120241210001762 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, без утриманців, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст.89 КК України вважається таким, що не має судимостей,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.296 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Гарманівка Компаніївського району Кіровоградської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - не вказано, українця, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, працюючого на посаді комірника АК «Фаворит», неодружений, зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_3 , відповідно до ст.89 КК України вважається таким, що не має судимостей,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
19.06.2024 року близько 22 години 40 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 знаходився за адресою: АДРЕСА_4 , поблизу магазину «Копілка», в ході чого вчинили сварку з ОСОБА_11 та у ОСОБА_3 з ОСОБА_4 виник умисел на вчинення хуліганських дій.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 , нехтуючи встановленими правилами поведінки у демократичному суспільстві, обравши малозначний привід, грубо порушуючи громадський порядок та встановленні норми моралі, з мотивів явної неповаги до суспільства, ставлячи свої інтереси вище суспільних, діючи умисно та цілеспрямовано, перебуваючи біля магазину «Копілка», що є громадським місцем, в присутності сторонніх осіб, з особливою зухвалістю, без попередньої змови, в ході бійки, яка розпочалася із нанесення удару ногою ОСОБА_11 в ділянку тулуба ОСОБА_3 , від чого останній впав на землю та надалі потерпілий ОСОБА_6 втрутився у вказану подію від чого виникла штовханина в якій ОСОБА_11 відтягував ОСОБА_3 від потерпілого ОСОБА_6 , а ОСОБА_4 наніс три удари кулаками правої та лівої руки в ділянку голови ОСОБА_6 від чого останній присів на землю та відразу розпочав підійматися в положення стоячи. В той час ОСОБА_4 наніс один удар лівою ногою в ділянку тулуба потерпілого та один удар кулаком лівої руки в ділянку обличчя зліва, від якого ОСОБА_6 впав на асфальт та втратив свідомість.
В подальшому ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_6 , який перебував на асфальтовому покриті не подаючи ознак життя та наніс удар правою ногою зверху-донизу з прискоренням від наданої сили в ділянку голови потерпілого.
Надалі ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_6 та наніс удар ногою в ділянку лівого плеча.
В результаті протиставлення себе та своїх інтересів вище суспільних, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 порушили громадський порядок та усталені правила співжиття в демократичному суспільстві та спричинили потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження, згідно висновку судово-медичної експертизи №573 від 05.08.2024, у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: забою головного мозку 2-3 ступеню, перелому правої тім'яної кістки з розповсюдженням на потиличний шов та ліву тім'яну кістку, парасагнітальну епідуральну гематому тім'яних ділянок з двох сторін, саден м'яких тканин скроневої ділянки справа, гематом та саден волосистої частини голови, які в сукупності відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою розвитку небезпечного для життя стану та перелому кісток носу, передньої стінки лівої верхньо-щелепної пазухи, лівої виличної кістки, які в сукупності відносяться до категорії СЕРЕДНЬОЇ ступені тяжкості тілесних ушкоджень, які викликали тривалий розлад здоров'я, строком понад 21 добу.
Вказаними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.296 КК України.
Крім цього, 19.06.2024 близько 22 години 40 хвилин, більш ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 знаходились за адресою: АДРЕСА_4 , поблизу магазину «Копілка», в ході чого вчинили сварку з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та у ОСОБА_3 з ОСОБА_4 виник умисел на вчинення хуліганських дій.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 , нехтуючи встановленими правилами поведінки у демократичному суспільстві, обравши малозначний привід, грубо порушуючи громадський порядок та встановленні норми моралі, з мотивів явної неповаги до суспільства, ставлячи свої інтереси вище суспільних, діючи умисно та цілеспрямовано, перебуваючи біля магазину «Копілка», що є громадським місцем, в присутності сторонніх осіб, з особливою зухвалістю, без попередньої змови, в ході бійки, яка розпочалася із нанесення удару ногою ОСОБА_11 в ділянку тулуба ОСОБА_3 , від чого останній впав на землю та надалі потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 втрутився у вказану подію від чого виникла штовханина в якій ОСОБА_11 відтягував ОСОБА_3 від потерпілого ОСОБА_6 , а ОСОБА_4 наніс три удари кулаками правої та лівої руки в ділянку голови ОСОБА_6 від чого останній присів на землю та відразу розпочав підійматися в положення стоячи. В той час ОСОБА_4 наніс один удар лівою ногою в ділянку тулуба потерпілого та один удар кулаком лівої руки в ділянку обличчя зліва, від якого ОСОБА_6 впав на асфальт та втратив свідомість.
В подальшому ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_6 , який перебував на асфальтовому покриті не подаючи ознак життя та наніс удар правою ногою зверху-донизу з прискоренням від наданої сили в ділянку голови потерпілого.
Надалі ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_6 та наніс удар ногою в ділянку лівого плеча.
В результаті злочинних та протиправних дій ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи №573 від 05.08.2024, у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: забою головного мозку 2-3 ступеню, перелому правої тім'яної кістки з розповсюдженням на потиличний шов та ліву тім'яну кістку, парасагнітальну епідуральну гематому тім'яних ділянок з двох сторін, саден м'яких тканин скроневої ділянки справа, гематом та саден волосистої частини голови, які в сукупності відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою розвитку небезпечного для життя стану.
Вказаними діями ОСОБА_3 наніс умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.
19.06.2024 року близько 22 години 40 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 , знаходились за адресою: АДРЕСА_4 , поблизу магазину «Копілка», в ході чого вчинили сварку з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та у ОСОБА_4 з ОСОБА_3 виник умисел на вчинення хуліганських дій.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 , нехтуючи встановленими правилами поведінки у демократичному суспільстві, обравши малозначний привід, грубо порушуючи громадський порядок та встановленні норми моралі, з мотивів явної неповаги до суспільства, ставлячи свої інтереси вище суспільних, діючи умисно та цілеспрямовано, перебуваючи біля магазину «Копілка», що є громадським місцем, в присутності сторонніх осіб, з особливою зухвалістю, без попередньої змови, в ході бійки, яка розпочалася із нанесення удару ногою ОСОБА_11 в ділянку тулуба ОСОБА_3 , від чого останній впав на землю та надалі потерпілий ОСОБА_6 втрутився у вказану подію від чого виникла штовханина в якій ОСОБА_11 відтягував ОСОБА_3 від потерпілого ОСОБА_6 , а ОСОБА_4 наніс три удари кулаками правої та лівої руки в ділянку голови ОСОБА_6 від чого останній присів на землю та відразу розпочав підійматися в положення стоячи. В той час ОСОБА_4 наніс один удар лівою ногою в ділянку тулуба потерпілого та один удар кулаком лівої руки в ділянку обличчя зліва, від якого ОСОБА_6 впав на асфальт та втратив свідомість.
В подальшому ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_6 , який перебував на асфальтовому покриті не подаючи ознак життя та наніс удар правою ногою зверху-донизу з прискоренням від наданої сили в ділянку голови потерпілого.
Надалі ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_6 та наніс удар ногою в ділянку лівого плеча.
В результаті злочинних та протиправних дій ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи №573 від 05.08.2024, у вигляді: перелому кісток носу, передньої стінки лівої верхньо-щелепної пазухи, лівої виличної кістки, які в сукупності відносяться до категорії СЕРЕДНЬОЇ ступені тяжкості тілесних ушкоджень, які викликали тривалий розлад здоров'я, строком понад 21 добу.
Вказаними діями ОСОБА_4 спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю та показав суду, що 19.06.2024 року близько 22 год. 40 хв. він разом з ОСОБА_4 перебували біля магазину «Копілка» по АДРЕСА_4 , де в ході сварки в громадському місці він наніс удар потерпілому ОСОБА_6 , коли останній перебував на асфальтному покритті та не подавав ознак життя. Вину у вчиненні злочинів визнає повністю, кається.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю та показав суду, що 19.06.2024 року близько 22 год. 40 хв. він разом з ОСОБА_3 перебували біля магазину «Копілка» по АДРЕСА_4 , де в ході сварки в громадському місці він наніс три удари потерпілому ОСОБА_6 . Вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнає повністю, кається.
Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та приймаючи до уваги, що інші учасники, також не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.2 ст.296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб; дії ОСОБА_3 за ч.1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння; дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочинів, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_3 вчинив умисний закінчений тяжкий злочин та умисний не тяжкий злочин.
Як особа ОСОБА_3 характеризується позитивно, не одружений, на обліках в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги не перебуває, осудний, не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
До визначених ч.1 ст.66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття, відшкодування збитків, повне визнання провини.
До визначених ч.1 ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані.
Судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_3 за вироком Ленінського районного суду м.Кіровограда від 10.04.2024 року за ч.1 ст.28 ч.1 ст.125 КК України сплачено повністю, що підтверджується відповідною довідкою.
У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_3 посилання на обставину - рецедив злочину, яка обтяжує покарання.
Крім того, при призначенні покарання суд враховую практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд). Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий, надмірний тягар для особи» (п.38 рішення від 16.10.2008).
Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який вчинив умисний закінчений тяжкий злочин та умисний не тяжкий злочин, повністю визнав вину у вчинених правопорушеннях, не одружений, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_3 у разі призначення йому за ч.1 ст.121 КК України та за ч.2 ст.296 КК України покарання у виді позбавлення волі, остаточний розмір якого визначає відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Однак, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав вину та розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував збитки потерпілому, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України. Підстави до застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.
Суд вважає, що вищезазначені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, оскільки ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину та критичним ставленням до вчиненого, усвідомлення своєї провини і засудженням своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання. Таку міру покарання суд вважає необхідною не тільки для покарання ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення, а й для його виправлення.
З огляду на положення п.14 ч.1 ст.368, ч.1 ст.377 КПК України, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання, який є достатнім для запобігання ризикам, визначеним ст.177 КПК України.
При призначенні ОСОБА_4 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочинів, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_4 вчинив умисні закінчені не тяжкі злочини.
Як особа ОСОБА_4 характеризується позитивно, на обліках в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги не перебуває, осудний, працює.
До визначених ч.1 ст.66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, часткове відшкодування збитків, повне визнання провини.
Визначених ч.1 ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який вчинив умисні закінчені не тяжкі злочини, повністю визнав вину у вчинених правопорушеннях, працює, характеризується позитивно, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_4 у разі призначення йому за ч.1 ст.122 КК України та за ч.2 ст.296 КК України, покарання у виді позбавлення волі, за ч.2 ст.296 КК України, остаточний розмір якого визначає відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Однак, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав вину та розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочинів, частково відшкодував збитки потерпілому, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України. Підстави до застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.
При вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 до обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення з останніх 12 252 грн. 26 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, яка повністю відшкодована обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та 300 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, дослідивши у повному обсязі з приводу цивільного позову докази, суд керується наступним.
Вирішуючи позовні вимоги потерпілого ОСОБА_6 до обвинувачених про стягнення з останніх 300 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, суд враховує таке.
Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідного до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, крім іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї та близьких родичів.
При визначенні розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що потерпілому ОСОБА_6 дійсно спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення та заподіянням йому тілесних ушкоджень. При цьому було порушено нормальний ритм його життя, він пережив душевні хвилювання та вимушено перебував на лікуванні.
Зважаючи на глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, із врахуванням принципів розумності і виваженості, суд вважає, що справедливим та доведеним наданими доказами з огляду на всі істотні обставини справи буде часткове задоволення позовних вимог потерпілого, згідно з якими необхідно стягнути солідно з обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень, враховуючи сплачені обвинуваченим ОСОБА_3 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та обвинуваченим ОСОБА_4 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, що підтверджується відповідними платіжними документами.
Відтак у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.296 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
- за ч.1 ст.122 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2(два) роки.
Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.296 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
- за ч.1 ст.121 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
До набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання, поклавши на нього обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
ОСОБА_3 роз'яснити, що в разі невиконання перерахованих обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 негайно з-під варти в залі суду.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора.
Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з 26.06.2024 року по 30.09.2024 року включно.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 40 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Речові докази: диски - зберігати в матеріалах кримінального провадження; 2 сигаретні недопалки, пляшка з написом «Сидр полуниця», змив РБК та контрольний змив з поверхні лавки, змив РБК та контрольний змив з поверхні асфальту, пляшка з написом «Shake», запальничка «Big», носки чорного кольору, футболка з нашаруванням РБК, кросівки чорного кольору - знищити.
На вирок може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя Кіровського районного
суду м. Кіровограда ОСОБА_1