02.10.2024 Єдиний унікальний номер 205/8170/24
1-кп/205/928/24
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
Провадження № 1-кп/205/328/24 Справа № 205/8170/24
02 жовтня 2024 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому кримінальне провадження №12024041690000600 від 24.04.2024 стосовно
ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянки України, яка має вищу освіту, офіційно не працевлаштований, розлучена, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушен ня, передбаченого ч. 1 ст. 119 Кримінального кодексу України (надалі КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_3
24.04.2024, у період часу з 03:00 год. до 04:00 год. (більш точний час не встановлено), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала за адресою: АДРЕСА_2 , де вона на протязі останніх дев'яти місяців доглядала за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка знаходилась в безпорадному стані через свою хворобу. В цьому місці та час, ОСОБА_3 , не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій у вигляді смерті ОСОБА_6 , хоча ОСОБА_3 повинна була та могла їх передбачити, почала підіймати ОСОБА_6 з підлоги, де вона опинилась через інші необережні дії ОСОБА_3 , та затягувати її на ліжко, з якого вона впала.
Для цього ОСОБА_3 обома руками взялася за одяг довкола шиї потерпілої та почала зі всіх своїх сил тягти за нього, в наслідок чого одяг останньої почав діяти як зашморг та здавив життєво важливі органи людини, а саме шию ОСОБА_6 , що призвело до явищ механічної асфіксії, від якої настала смерть ОСОБА_6 .
Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 119 КК, як вбивство, вчинене через необережність.
24 червня 2024 року між прокурором Західної окружної прокуратури ОСОБА_7 , якому на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024041690000600, та обвинуваченою ОСОБА_3 , в присутності її захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст. 468, 469 та 472 КПК, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачена ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 119 КК, обвинувачена у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 119 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням від відбуття покарання на підставі ст. 75 КК та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК.
При визначенні покарання прокурором отримана згода обвинуваченої на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
До суду надано також й згоду потерпілого ОСОБА_8 на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченої, а також згода на визначені в умовах угоди вид та розмір покарання.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні також просила вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК, в обсязі обвинувачення, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 , підтримала позицію обвинуваченої, і просила суд затвердити укладену між прокурором і обвинуваченою ОСОБА_3 угоду про визнання винуватості.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнала себе винуватою, згідно з ст. 12 КК, є нетяжким злочином, а від потерпілого ОСОБА_9 отримано згоду на укладення угоди, що є процесуальною підставою для її затвердження.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК.
Враховуючи викладене, а також те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК та КК, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що дії ОСОБА_3 , які виразилися у вбивстві, вчинене через необережність, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 119 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_3 міру покарання, узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Оскільки у даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування залучався експерт для проведення судової трасологічної експертизи, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_3 витрати на її проведення на користь держави.
Питання речових доказів у цьому кримінальному провадженні вирішуються в порядку ст. 100 КПК.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст. ст. 7, 368, 370, 373, 374, 475 КПК, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 червня 2024 року між прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024041690000600 від 24.04.2024.
Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК, ОСОБА_3 , звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК, покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
На підстав ч. 2 ст. 124 КПК, стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта за проведення судової трасологічної експертизи №СЕ-19/104-24/18720-Д від 03.05.2024 у розмірі 2271 гривня 84 копійки.
Речові докази:
- змиви РБК, вилучені в ході огляду місця події 24.04.2024, наволочку з подушки, фрагмент покривала, фрагмент шпалер з РБК, кришку вимикача з РБК, джинси зі слідами РБК, зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки підозрюваної; змив дистильованої водою з лівої та правої руки - підозрюваної, зрізи країв нігтьових пластин з лівої та правої руки трупу ОСОБА_6 , осад з об'єктів та витяжками на нит.марлі, зразок крові підозрюваної ОСОБА_3 , змиви з підлоги біля батареї та ліжка, змив з ікони над ліжком, змив зі скла шафи, змив з фотографії, аркуш календаря, серветки зеленого кольору, сліди рук з огляду місця події, посметрна дактокартка ОСОБА_6 , дактокартка підозрюваної ОСОБА_3 , залишки волосся з лівої та правої руки трупа ОСОБА_6 , фрагмент марлі зі змивами та кришка вимикача, частина змивів з клавіші вимикача, шість марлевих тампонів зі змивами, фрагмент шпалер, джинсові штани та светр знищити;
- мобільні телефони нокіа повернути за належністю;
- мобільний телефон Самсунг Galaxy А50 без сім карти у чохлі синього кольору вважати повернутим за належністю;
- медичні документи ОСОБА_6 , відеофайли у кількості 2279 штук з записами з камер відеоспостереження, записані на 5 ДВД дисків, залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченою, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК, до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку вручити обвинуваченій ОСОБА_3 та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1