Справа № 177/2159/24
Провадження № 3/177/1383/24
Іменем України
03 жовтня 2024 року
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Березюк М. В.
розглянувши матеріали, які надійшли від Криворізького РУП Головного управління національної поліції у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
народженої в м. Кіровоград Кіровоградської області,
зареєстрованої та проживаючої за адресою:
АДРЕСА_1
РНОКПП НОМЕР_1
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
30.08.2024 о 17:26 год ОСОБА_1 за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання передбачених ст.150 СК України батьківських обов'язків щодо свого малолітнього сина - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме залишила дитину наодинці вдома, який згодом самовільно залишив місце проживання, потрапив на пляж річки, де просив допомоги, оскільки не бажав повертатися додому, не знав адреси свого місця проживання.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнала частково, пояснила, що є одинокою матір'ю, має чотирьох дітей, двоє з яких малолітні. Вона працює, щоб забезпечити дій, у зв'язку з чим залишає їх самих вдома, інколи за ними приглядає сусідка. 30.08.2024 вона не змогла відвести малолітнього сина ОСОБА_3 на річку, тому дитина пішла на річку з іншими дітьми. Підтвердила той факт, що інколи діти не слухають її, самовільно залишають місце проживання. Пояснила, що ніколи не застосовувала фізичне насилля щодо менших дітей, лише погрожувала застосуванням такого насильства (ременем, лозинкою), кричала, закликаючи дітей до дотримання дисципліни. Незнання дитиною своєї адреси пояснювала тим, що вони не так давно переїхали з міста до села.
ОСОБА_1 пояснила, що вона зробила для себе відповідні висновки, більше уваги приділити дітям. Наразі їх стосунки налагоджені, діти ходять до школи, де з ОСОБА_4 працює психолог.
Суд, вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Санкція ч.1 ст. 150 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Незважаючи на часткове визнання своєї вини ОСОБА_1 , її вина все ж доведена вище вказаними доказами по справі: протоколом про адміністративне правопорушення, який складено уповноваженим суб'єктом та в якому зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП. Вказаний протокол не містить зауважень останньої щодо обставин його складання;
- рапортом працівника поліції, в якому викладені обставини вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП, зокрема те, що 30.08.2024 малолітній ОСОБА_5 перебував сам на пляжі річки, скаржився на насилля з боку матері, у зв'язку з чим не бажав іти додому, не знав місця свого проживання. Як підтвердила у судовому засіданні ОСОБА_1 , дитина була доставлена додому працівниками поліції;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких вона заперечувала факт насилля щодо сина, але визнавала той факт, що її діти тікають з дому. Усвідомлювала необхідність більше часу приділити дітям, спілкуванню та бесідам з ними;
- копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю якого записана ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, допитавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за ознакою ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітніх дітей.
При накладенні стягнення за цим законом суд, дотримуючись положень ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, його обставини та суспільну небезпечність, особу ОСОБА_1 , яка раніше до відповідальності не притягувалася, нині усвідомлює необхідність належного виховання дітей, тому суд вважає, що необхідним і достатнім стягненням для неї буде стягнення у виді попередження.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі встановленого, ч. 1 ст. 184, cт. 40-1, ст. 283-285, ст. 287 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватою за ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї стягнення за цим законом у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі десяти днів з моменту її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Суддя М.В. Березюк