Справа № 201/10727/24
Провадження № 2-о/201/458/2024
25 вересня 2024 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,
при секретарі - Максимовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Управління-служба у справах дітей Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересована особа - ОСОБА_2 , третя особа - Управління-служба у справах дітей Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив суд встановити факт, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), без будь якої сторонньої допомоги та без участі матері самостійно виховує та утримує свою дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заява обґрунтована тим, що з 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від шлюбу у заявника та заінтересованої особи є спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 27 лютого 2024 року ОСОБА_2 залишила місце проживання, де вона мешкала з сином заявника, і з того часу місце її проживання не відомо та до теперішнього часу дитиною не цікавиться, змінила номер телефону, який заявникові невідомий. Крім того, після того, як ОСОБА_2 залишила своє місце проживання, була знайдена заява, завірена нотаріально, відповідно до якої вона надає згоду на усиновлення сина, позбавлення її батьківських прав, тобто фактично відмовилась від батьківських прав по відношенню до сина заявника. З 28 лютого 2024 року ОСОБА_3 , син заявника, проживає разом з батьком, ОСОБА_1 , що підтверджується висновком «Про визначення місця проживання ОСОБА_3 » від 17 червня 2024 № 570/08-10-140 наданого Управлінням-службою у справах дітей Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради та Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2024 року (справа № 201/2933/24) визначено місце проживання дитини - ОСОБА_3 з батьком - ОСОБА_1 . Згідно мотивувальної частини зазначеного рішення, судом встановлено, що дитина ОСОБА_4 проживає разом із батьком, він самостійно виховую та доглядає за своєю дитиною, дитина перебуває на повному матеріальному забезпеченні, лише тільки під наглядом батька, та вихованням сина замається лише батько, оскільки матір дитини відмовилась від своїх обов'язків щодо виховання дитини та її місце знаходження не відомо. Дитина наразі проживає разом із батьком, який самостійно виховує та доглядає за своєю дитиною, дитина перебуває на його повному матеріальному забезпеченні, лише тільки під його наглядом, вихованням. Заявник має можливість доглядати за дитиною краще ніж матір, виховувати та утримувати її, розвивати та піклуватися. Він має достатній рівень доходів, власне житло, що дозволяє зробити для дитини належні умови проживання, догляду та виховання. Встановлення факту самостійного виховання та перебування дитини на утриманні необхідно заявникові для захисту прав та інтересів дитини.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, надав суду заяву з проханням справу розглянути без його участі.
ОСОБА_2 надала суду заяву з проханням розглядати справу без її участі, не заперечувала проти задоволення заяви.
Представник Управління-служби у справах дітей Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що у 2019 році між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що Соборним районним у місці Дніпрі відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського міського управління юстиції було видане свідоцтво про одруження та зроблено відповідний актовий запис № 415.
Від шлюбу у позивача та відповідача є спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як зазначає заявник, наразі дитина проживає разом із батьком, який самостійно виховує та доглядає за своєю дитиною, дитина перебуває на його повному матеріальному забезпеченні, лише тільки під його наглядом, вихованням. Заявник має можливість доглядати за дитиною краще ніж матір, виховувати та утримувати її, розвивати та піклуватися. Він має достатній рівень доходів, власне житло, що дозволяє зробити для дитини належні умови проживання, догляду та виховання.
В матеріалах справи наявна копія заяви ОСОБА_2 , завіреної нотаріально, відповідно до якої вона надає згоду на усиновлення сина, позбавлення її батьківських прав, тобто фактично відмовилась від батьківських прав по відношенню до сина заявника.
З 28 лютого 2024 року ОСОБА_3 , син заявника, проживає разом з батьком, ОСОБА_1 , що підтверджується висновком «Про визначення місця проживання ОСОБА_3 » від 17 червня 2024 № 570/08-10-140 наданого Управлінням-службою у справах дітей Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2024 року (справа № 201/2933/24) визначено місце проживання дитини - ОСОБА_3 з батьком - ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні;3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Також за частиною 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Згідно пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» роз'яснено, що суди, вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, мають виходити із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, повинні постановити рішення, яке відповідало б інтересам дітей. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.
Враховуючи вище викладені обставини, суд приходить до висновку про те, що заявник, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) без будь якої сторонньої допомоги та без участі матері самостійно виховує та утримує свою дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому вимога про встановлення даного факту підлягає задоволенню в повному обсязі, так як ця обставина була визнана заінтересованою особою.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2024 року (справа № 201/2933/24) визначено місце проживання дитини - ОСОБА_3 з батьком - ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
При вирішенні питань про місце проживання дітей у випадку, коли їх батьки проживають окремо, необхідно дотримуватися принципу забезпечення найкращих інтересів дітей, обумовлених необхідністю забезпечити дітям повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість встановлення факту, щодо самостійного виховання та утримання дитини батьком, що відповідатиме інтересам дитини, оскільки матір наразі не має змоги забезпечити належний догляд сину, про що свідчать матеріали справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 151, 153, 157, 164, 170 СК України, ст. ст. 4,5, 12, 13, 76, 81, 89, 130, 141, 210, 223, 280-282 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Управління-служба у справах дітей Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) без будь якої сторонньої допомоги та без участі матері самостійно виховує та утримує свою дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Федоріщев С.С.