Справа № 175/14566/24
Провадження № 2-з/175/71/24
02 жовтня 2024 року смт Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Шаповалова І.С., ознайомившись із заявою позивача ОСОБА_1 , яка подана в його інтересах представником - адвокатом Чередниченко А.В., про забезпечення позову до пред'явлення позову в порядку ст. 152 КПК України,-
Адвокат Чередниченко А.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову в порядку ст. 152 КПК України, якою просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві спільної часткової власності йому та ОСОБА_2 та складається з земельних ділянок та закінчених будівництвом об'єктів, які розташовані на території смт.Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області
Ознайомившись з поданою заявою та документами додані до неї, вважаю, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені ст.150 ЦПК.
Вимоги до форми і змісту заяви про забезпечення позову наведені у статті 151 ЦПК України.
Зокрема, у відповідності до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами тощо.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
У заяві про забезпечення не обґрунтовано та доданими документами не підтверджено, що саме цей визначений перелік майна буде предметом позовних вимог чому невжиття заходів забезпечення позрву може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Таким чином, суд позбавлений можливості перевірити обсяг позовних вимог та їх співмірність із заявленим забезпеченням позову.
Провадження у справі за вищевказаним позовом не відкрито.
До того ж згідно ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10 подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Однак, заявляючи вимогу про забезпечення позову щодо дев'яти об'єктів нерухомого майна, заявником надано докази про сплату судового збору в розмірі щодо забезпечення лише одного такого об'єкту.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, а тому підлягає поверненню заявнику, оскільки вказані вище обставини не дають змоги суду прийняти законне та обґрунтоване рішення за даною заявою.
Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 151-153, 260, 353, 354 ЦПК України, суд
Заяву позивача позивача ОСОБА_1 , яка подана в його інтересах представником - адвокатом Чередниченко А.В., про забезпечення позову до пред'явлення позову в порядку ст. 152 КПК України - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І.С.Шаповалова