про відмову у відкритті касаційного провадження
02 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №520/22040/23
адміністративне провадження № К/990/35820/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Бевзенка В.М., Берназюка Я.О.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2024 у справі №520/22040/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення за нормами чинними станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, та з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України №2683/з від 01.02.2023 із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (68,3% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), надбавки за кваліфікацію (5% від посадового окладу) та премії (140% від посадового окладу) для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії;
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір його грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень Постанови №704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, та з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України №2683/з від 01.02.2023 із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (68,3% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), надбавки за кваліфікацію (5% від посадового окладу) та премії (140% від посадового окладу) для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії;
- визнати протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення за нормами чинними станом на 01.02.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень Постанови №704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, та з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України №2683/з від 01.02.2023 із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (68,3% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), надбавки за кваліфікацію (5% від посадового окладу) та премії (390% від посадового окладу), для здійснення обчислення та перерахунку з 01.03.2023 основного розміру його пенсії;
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір його грошового забезпечення за нормами чинними станом на 01.02.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень Постанови №704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, та з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України №2683/з від 01.02.2023 із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (68,3% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), надбавки за кваліфікацію (5% віл посадового окладу) та премії (390% від посадового окладу), для здійснення обчислення та перерахунку з 01.03.2023 основного розміру його пенсії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 позов залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2024 апеляційну скаргу позивача задоволено частково, скасовано рішення суду першої інстанції в частині, і ухвалено в цій частині рішення, яким позов в цій частині задоволено: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позов.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.
За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Водночас за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
У свою чергу, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Скаржник у касаційній скарзі не визначає, які норми матеріального права застосовані судом не правильно або які норми процесуального права було порушено судами, а лише зазначає про незгоду із прийнятими судовими рішеннями судів попередніх інстанцій у цій справі.
Також, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та про те, що судами попередніх інстанції не враховані висновки Верховного Суду, сформульовані у постанові від 05.03.2024 у справі №380/19324/23 з огляду на їх нерелевантність та не зазначення скаржником, які саме висновки не були враховані судами попередніх інстанцій. Постанова, на яку посилається скаржник, ухвалена за інших фактичних обставин та з іншим правовим регулюванням.
У свою чергу судами враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, Верховного Суду, сформульовані у рішенні від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової справи №160/8324/19, постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 31.08.2022 у справі №120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, від 06.02.2023 у справі №160/2775/22, від 15.02.2023 у справі №120/6288/21-а, від 16.04.2020 у справі №825/1549/17, від 14.09.2020 у справі №560/2120/20, від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.
Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі №520/22040/23, як у справі незначної складності, не оскаржуються у касаційному порядку.
Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2024 у справі №520/22040/23.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя Я.О. Берназюк