про відмову у відкритті провадження у зразковій справі
01 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №400/6821/24
адміністративне провадження № Пз/990/10/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М., Коваленко Н.В., Стеценка С.Г., Чиркіна С.М. розглянувши подання судді Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенка В.В. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи №400/6821/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 за 2023 рік та 1,0796 за 2024 рік;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні , з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 108846,37 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24 лютого 2023 року №168 (далі - постанова КМУ №168), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1, 0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 24 лютого 2024 року №185 (далі - постанова КМУ №185), та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01 березня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 25 липня 2022 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV. З 01 березня 2023 року позивачці було проведено перерахунок пенсії "індексацію заробітку" відповідно до постанови КМУ №168 та донараховано 100,00 грн. З 01 березня 2024 року було проведено перерахунок пенсії "індексацію заробітку" відповідно до постанови КМУ №185 та донараховано 100,00 грн. На переконання позивачки, відповідач не здійснив їй індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 та 1,0796, автоматично застосувавши пункт 6 постанови КМУ №118, постанови КМУ №168, постанови КМУ №185, встановивши доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №400/6821/24.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року ухвалено рішення про звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд справи №400/6821/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, як зразкової
24 вересня 2024 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду зареєстроване подання судді Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенка В.В. від 16 вересня 2024 року про розгляд справи №400/6821/24 Верховним Судом як судом першої інстанції (далі - подання) в порядку частини першої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вказане подання надійшло разом з матеріалами адміністративної справи №400/6821/24, до якого долучено копії ухвал Миколаївського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у інших справах - на підтвердження значної кількості подібних справ, до тієї, що направлена до Верховного Суду для ухвалення зразкового рішення.
Доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової обґрунтовано, зокрема, тим, що Миколаївським окружним адміністративним судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень не виявлено постанов Верховного Суду, у яких сформульований правовий висновок саме з приводу порядку проведення індексації пенсій, які призначені протягом 2019 - 2023 років.
Обґрунтовуючи необхідність розгляду цієї справи як зразкової, суддя Біоносенко В.В. у поданні також наголошує на тому, що у провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебуває значна кількість справ №400/8230/24, №400/8145/24, №400/7493/24, №400/69647/24, №400/7455/24, №400/5340/24, №400/5209/24, №400/6104/24, №400/6136/24, №400/6828/24, №400/6835/24, №400/6974/24, №400/6750/24, №400/6830/24, №400/5585/24, №400/7973/24, №400/8178/24), позивачами у яких є пенсіонери, яким з 01 березня 2023 року і з 01 березня 2024 року проведено перерахунок пенсії "індексацію заробітку" відповідно до постанови КМУ №168 та постанови КМУ №185, а предмет спору стосується, зокрема, нарахування Управлінням Пенсійного фонду України та виплати пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески і який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 за 2023 рік та 1,0796 за 2024 рік.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі №400/6821/24 як зразковій, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 4 КАС України зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
Порядок і умови ініціювання та вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі наведені у статті 290 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 290 КАС України, якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 290 КАС України у поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, уважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, у тому числі посилання на типові справи. До подання додаються матеріали справи.
В аспекті наведеного необхідно зазначити, що інститут зразкових рішень запроваджений з метою підвищення ефективності правосуддя шляхом розвантаження судів та спрощення процедури розгляду справ. Розгляд типової справи як зразкової має відбуватись у правовідносинах, які виникли насамперед внаслідок нового чи зміненого правового регулювання у певній сфері суспільних відносин, що в свою чергу зумовлює необхідність скерування практики застосування таких змін з метою їх правильного сприйняття і реалізації.
Аналізуючи наведені положення процесуального закону для визначення доцільності ухвалення зразкового рішення у згаданій категорії спорів, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у справах №360/1809/20, №620/4149/20, №300/3440/20, №600/3364/22-а, №240/19602/22 про те, що інститут зразкової справи запроваджений з метою вирішення Верховним Судом питань застосування норм матеріального права у значній кількості адміністративних справ, які характеризуються аналогічними позовними вимогами та підставами виникнення спору, однаковими нормами, які регулюють спірні правовідносини, а також відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень.
Верховний Суд констатував, що лише наявність усіх вищезазначених ознак типових справ може бути підставою для висновку про доцільність ухвалення рішення у зразковій справі задля забезпечення передбачуваності та єдності правозастосовної практики у певній категорії спірних правовідносин та швидкого розгляду значної кількості однотипних справ.
Крім того, кількісний показних типових справ безумовно має значення при вирішенні питання про доцільність ухвалення зразкового рішення. Це вбачається безпосередньо зі змісту частини першої статті 290 КАС України.
Проте, необхідно також зауважити, що доцільність ухвалення зразкового рішення у певній категорії типових спорів повинна виводитися передусім через призму завдання Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою забезпечувати сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII).
Тобто "доцільність" є дещо ширшою категорією, аніж "кількість" однотипних спорів, які потребують однакового підходу до їх вирішення, тож не може визначатися виключно кількісним показником справ, які у розумінні пункту 21 частини першої статті 4 КАС України мають ознаки типових, відтак механізм ухвалення зразкового рішення не потрібно використовувати лише як спосіб зменшити навантаження на суди першої інстанції.
Якщо виходити з того, що інститут зразкової справи є одним із способів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики, то в такому випадку основним орієнтиром для застосування цього механізму, на думку колегії суддів, має бути необхідність усунення (вирішення) проблеми неоднакового чи суперечливого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права у справах, спори у яких виникли за аналогічних обставин справи та однакового правового регулювання спірних відносин.
Тобто має існувати чітко окреслена проблема чи складність у правозастосуванні (зумовлена, зокрема, невизначеністю чи суперечливістю законодавчого регулювання певних суспільних відносин) на прикладі типових справ, кількість яких у поєднанні з необхідністю узгодження підходів до їх вирішення і визначатиме доцільність ухвалення зразкового рішення в певній категорії спорів.
Також варто додати, що неоднаковість підходів до вирішення однотипних спорів може проявитися, коли складеться певна (суперечлива чи неоднакова) судова практика їх розгляду судами першої та апеляційної інстанцій, яка власне і засвідчить цю відмінність у правозастосуванні.
У такому контексті зразкове рішення слугуватиме для судів першої та апеляційної інстанцій своєрідним взірцем, орієнтиром того, як потрібно застосовувати закон і вирішувати подібні справи.
Аналогічну позицію з приводу мети застосування процесуального механізму ухвалення зразкового рішення було висловлено в ухвалі Верховного Суду від 25 січня 2021 року у справі №420/13452/20 та від 07 листопада 2022 року у справі №600/3364/22-а.
Однак, у поданні судді Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенка В.В. достатньою мірою не розкрито, у чому суд бачить проблему щодо застосування до спірних правовідносин положень пунктів 1-7 постанови КМУ №168 і пунктів 1-7 постанови КМУ №185 щодо застосування коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 за 2023 рік та 1,0796 за 2024 рік (зумовленої, зокрема, нечіткістю чи суперечливістю законодавства, наявністю неоднакових підходів до його тлумачення і застосування, неузгодженістю судової практики вирішення цих спорів; неможливості надання самостійної відповіді на поставлені ним питання, з приводу яких пропонує висловитися Верховному Суду).
На думку Суду, недостатньо передати для вирішення Верховному Суду справу як зразкової тільки тому, що такі справи непоодинокі; передусім має існувати складна (нестандартна) правова проблема, яка потребує однакового вирішення для значної кількості (типових) справ.
Відсутність же правозастосовчої практики у певних категоріях справ і наявність неоднакового застосування судами першої та/або апеляційної інстанцій норм матеріального права, ухвалення цими судами різних і суперечливих судових рішень у спорах окремої категорії, без врахування уже сформованої правової позиції Верховного Суду, не зумовлюють автоматичного і безумовного прийняття Верховним Судом справи до провадження як зразкової, і не визначені процесуальним законом як обов'язкові підстави для відкриття провадження у зразковій справі.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі від 04 лютого 2021 року у справі №400/6132/20.
До того ж, на думку колегії суддів, зазначена у поданні кількість типових справ є незначною та не визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, а відомості про наявність нерозглянутих типових справ даної категорії в інших судах відсутні.
За правилами частини шостої статті 290 КАС України Верховний Суд відмовляє у відкритті провадження у зразковій справі, якщо подання не відповідає вимогам частини першої та (або) другої цієї статті.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що у поданні судді Біоносенка В.В. не міститься належних і обґрунтованих міркувань, з посиланням на значну кількість подібних справ, у тому числі в інших судах, які б зумовлювали доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової, тобто подання не відповідає вимогам частин першої та другої статті 290 КАС, у відкритті провадження за поданням судді Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенка В.В. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи №400/6821/24 у порядку статті 290 КАС слід відмовити.
Водночас Верховний Суд звертає увагу, що ухвалою від 31 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №160/28752/23 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, предмет спору в якій стосується:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_3 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 березня 2022 року індексацію пенсії ОСОБА_3 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2022 року;
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_3 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 березня 2023 року індексацію пенсії ОСОБА_3 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2023 року.
Верховний Суд також відкрив провадження в інших справах з аналогічним суб'єктним складом та предметом позову, зокрема, у справах №200/422/24, №160/2250/24, №120/1241/24, №160/6686/24.
Керуючись статтями 4, 248, частиною шостою статті 290 КАС України, Суд, -
1. Відмовити у відкритті провадження за поданням судді Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенка В.В. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи №400/6821/24.
2. Матеріали справи №400/6821/24 разом з поданням та доданими документами повернути до Миколаївського окружного адміністративного суду.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Бевзенко
Н.В. Коваленко
С.Г. Стеценко
С.М. Чиркін