справа № 369/183/24
провадження № 33/824/4734/2024
02 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Кирилюк Г. М., розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Лучинського Вадима Васильовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2024 року в складі судді Козак І. А., про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000, 00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
20.09.2024 захисник ОСОБА_1 - адвокат Лучинський В. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2024 року.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обгрнутовано тим, що постанову винесено за відсутності ОСОБА_1 та його захисника. ОСОБА_1 через військову службу не мав змоги прийняти участь в розгляді справи, а його захисник був присутній та надав суду необхідні пояснення у засіданнях 03.06.2024 та 17.06.2024 безпосередньо, а на засідання 08.07.2024 надіслав додаткове письмове пояснення без явки до суду.
Оскільки судове рішення стороні захисту не надходила, а на сайті «Судова влада» та в Єдиному державному реєстрі судових рішень його довгий час не було, що давало підстави розуміти, що справа 08.07.2024 розглянута не була, а засідання було перенесено на іншу дату, яка у літній період відпусток ще не визначена і коли її призначать - захисника повідомлять повісткою.
10.09.2024 працівник ОСББ сповістив ОСОБА_1 , що йому надійшло повідомлення про рекомендований лист, про що останній сповістив свого захисника, який перевірив сайт «Судова влада» та ЄДРСР і виявив там появу оскаржуваної постанови.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Таким чином, строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
З огляду на те, що оскаржувана постанова була винесена 08 липня 2024 року, кінцевим строком для подання апеляційної скарги було 18 липня 2024 року.
Подаючи апеляційну скаргу 20 вересня 2024 року, захисник ОСОБА_1 - адвокат Лучинський В. В. пропустив строк на апеляційне оскарження.
Зазначені в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна визнати поважними з таких підстав.
Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Положеннями частин першої, другої статті 285 КУпАП передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Адвокат Лучинський В. В., який був обізнаний про розгляд справи в суді першої інстанції та про дату судового засідання, до суду першої інстанції із заявою про видачу копії постанови суду не звертався, дій щодо її оскарження вчасно не вчинив, тобто розпорядився своїми процесуальними правами на власний розсуд.
Відповідно до відомостей з ЄДРСР постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2024 року надіслано для оприлюднення 19.08.2024, зареєстровано 19.08.2024, забезпечено надання загального доступу 20.08.2024.
Клопотання адвоката Лучинського В. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить посилань на обставини, які б переконливо свідчили, що заявник був позбавлений можливості з 08 липня 2024 року до 18 липня 2024 року реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов'язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд його справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України.
Разом з цим, поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьєв проти України).
Суду не надано доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій з подачі апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, яка винесена в справі, про перебування якої в провадженні суду було відомо заявнику.
Апеляційна скарга подана після спливу двох місяців після винесення оскаржуваної постанови та за підстав, які не видаються переконливими.
Виходячи з вищевикладеного, клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Лучинського В. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2024 рокузадоволенню не підлягає.
Оскільки в поновленні строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційна скарга разом із доданими до неї матеріалами підлягає поверненню особі, що її подала.
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 294 КУпАП, суд
постановив:
Відмовити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Лучинському Вадиму Васильовичу в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2024 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу повернути особі, що її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г. М. Кирилюк