справа № 753/11317/24
головуючий у суді І інстанції Комаревцева Л.В.
провадження № 22-ц/824/14972/2024
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
01 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Сучкової Тетяни Євгенівни про зупинення провадження у справі
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Сучкової Тетяни Євгенівни на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 липня 2024 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 01 липня 2024 року задоволено позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №102290341 від 25 липня 2021 року у розмірі 48 036 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422 грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у сумі 6 000 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Сучкова Т.Є. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 липня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі.
11 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Сучкова Т.Є. подала клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки відповідач перебуває у складі Збройних Сил України.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів, вважає, що підстави для його задоволення відсутні, з огляду на таке.
Відповідно до частини 3 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Випадки, коли суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, визначені у частині 1 статті 251 ЦПК України.
Пунктом 2 частини 1 вказаної статті визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини 1 статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Своєю чергою реалізація завдання цивільного судочинства, визначеного статтею 2 ЦПК України, та ефективне поновлення порушеного (невизнаного, оспорюваного) права не можливе без дотримання судом встановлених законом строків розгляду та вирішення справи.
Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Положення пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України має на меті захист прав учасників справи, шляхом припинення розгляду спору, зумовлених виключно об'єктивними обставинами неможливості участі у розгляді справи. При цьому таке зупинення має тривати до моменту припинення перебування особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Провадження у справі підлягає зупиненню лише у випадку наявності обставин, які перешкоджають розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17, провадження № 61-9218св22, від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20, провадження № 61-7918св22, від 15 серпня 2023 року у справі № 174/760/21, провадження № 61-8044св23, від 14 лютого 2024 року справа № 466/8799/22, провадження № 61-14262св23.
Верховний суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі №361/161/13-ц (провадження №61-37352сво18) сформулював позицію, за якою для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, беруть участь у виконанні бойових завдань.
Верховний Суд також сформулював аналогічну правову позицію у постанові від 29 серпня 2022 року у справі №461/5209/19, за якою для зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, беруть участь у виконанні бойових завдань.
До клопотання про зупинення провадження представник ОСОБА_1 - адвокат Сучкова Т.Є. долучає довідку військової частини НОМЕР_1 від 11 квітня 2024 року, яка видана для подання до Дарницького районного суду міста Києва, про те, що старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 та витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 96 від 04 квітня 2023 року (по стройовій частині), відповідно до якого солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення з 04 квітня 2023 року та призначено на посаду бухгалтера фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 .
Довідка А4053 від 11 квітня 2024 року не містить достовірних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, беруть участь у виконанні бойових завдань.
Крім того, інтереси ОСОБА_1 у Київському апеляційному суді представляє адвокат Сучкова Т.Є., що підтверджується ордером на надання правничої допомоги серії АІ № 1663310, яка може відповідно до частини 1 статті 64 ЦПК України здійснювати від його імені його процесуальні права та обов'язки у справі.
На переконання апеляційного суду, зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України порушуватиме право позивача на розгляд його справи упродовж розумного строку, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає достатніх підстав для зупинення провадження в справі.
Керуючись статтею 251 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 - адвоката Сучкової Тетяни Євгенівни про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська