Постанова
Іменем України
01 жовтня 2024 року
м. Київ
провадження №33/824/4667/2024
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О. Ф.
за участю захисника ОСОБА_1 - Заліського Богдана Сергійовича
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Заліського Богдана Сергійовича
на постанову Рокитнянського районного суду Київської області
в складі судді Штифорук О. В.
від 27 серпня 2024 року
у справі №361/11645/23 Рокитнянського районного суду Київської області
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
громадянина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
27 травня 2024 року капралом поліції Тимошенком М. А. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №697330 про те, що громадянин ОСОБА_1 , 27.05.2024, о 15 год. 24 хв., в урочищі Піщане, смт. Рокитне, Київської області, керував транспортним засобом «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння.
В протоколі зазначено, що водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також зазначено, що до протоколу додаються акт, направлення, розписка, рапорт, відео з нагрудних камер, відео з реєстратора.
Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 27 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - Заліський Б. С. подав апеляційну скаргу, в якій посилався на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Фактично доводи апеляційної скарги зводилися до незгоди з процесуальним рішенням суду щодо відмови у задоволенні клопотання про призначення у справі судової психолого-психіатричної експертизи, адже позиція захисту полягала у визнанні ОСОБА_1 неосудним під час подій що відбулися 27.05.2024, що описані у протоколі, оскільки останній перебував у медичному закладі КНП «ПСИХІАТРІЯ» у період з 02.06.2024 по 25.06.2024.
За вказаних обставин просив скасувати постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 27.08.2024 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Також просив витребувати докази з медичного закладу медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_1 , який перебував на лікуванні у період з 02.06.2024 по 25.06.2024 та призначити судову психолого-психіатричну експертизу.
У судовому засіданні 01.10.2024 захисник ОСОБА_1 - Заліський Б. С. надав пояснення, тотожні зазначеним в апеляційній скарзі, підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити з підстав наведених в ній. Крім того, вважав огляд недійсним з підстав, передбачених ч. 3 ст. 266 КУпАП, а саме, що йому не пропонували пройти огляд у медичному закладі.
Апеляційний суд заслухав доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , вивчив та перевірив матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідив наявні у справі докази, перевірив доводи апеляційної скарги, викладені скаржником, прийшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 27.05.2024, о 15 год. 24 хв., в урочищі Піщане, смт. Рокитне, Київської області, керував транспортним засобом «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, відмову зафіксовано на бодікамеру, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 повністю доведена у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 130 КУпАП, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 251 КУпАП а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №697330 від 27.05.2024; направленням на огляд водія ОСОБА_1 , актом огляду; розпискою ОСОБА_3 та відеозаписами з бодікамер поліцейських та із відеореєстратора службового автомобіля.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Скаржник помилково вважає, що судом неповно встановлено обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи та визнано його винним за відсутності доказів відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі і це свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду, з огляду на наступне.
Пунктом 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція) визначено ознаки алкогольного сп'яніння.
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (п. 1 Розділу 2 Інструкції).
Отже, виявлення у водіїв ознак сп'яніння є дискреційними повноваженнями поліцейських, а ознака алкогольного сп'яніння така як: запах алкоголю з порожнини рота може бути встановлена виключно органолептичним шляхом.
У відповідності п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок) передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, тобто порушення п. 2.5 ПДР, є самостійним складом адміністративного правопорушення, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП. При цьому, обставини відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, можуть фіксуватися технічними засобами відео фіксації.
Отже, з аналізу положень ст. 266 КУпАП та п. 7 Розділу 3 Інструкції вбачається, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. У разі відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння також в найближчому закладі охорони здоров'я, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за порушення водієм п. 2.5 ПДР України, тобто відмову від проходження огляду, яка утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Крім того, з положень вищенаведених норм законодавства вбачається обов'язок водія пройти огляд на стан сп'яніння на вимогу поліцейського. Таким чином, у даній справі підлягає встановленню факт, що така вимога поліцейського була законною відносно ОСОБА_1 , а також факт відмови останнього від виконання такої вимоги, тобто відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, тобто на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та у закладі охорони здоров'я.
Апеляційний суд, констатуючи факт зупинки ОСОБА_1 , вважає таку зупинку законною, з огляду на наступне.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.
Відповідно до пункту 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Згідно з п.п., 5, 6, 7 ч.1 ст. 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:
- запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування;
- встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
- перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
З наведеного вбачається, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
З матеріалів справи вбачається, що події, відображені у протоколі серії ААД №697330 від 27.05.2024 відбувалися під час дії воєнного стану, тобто у період коли можливі обмеження конституційних прав громадян, в тому числі і щодо вільного пересування.
З огляду на викладене факт зупинки транспортного засобу «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 не свідчать про порушення прав останнього.
Отже, нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я. При цьому, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у найближчому закладі охорони здоров'я утворює самостійний склад адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП, та може бути зафіксована технічними засобами відео фіксації.
Отже, при виявленні ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 у поліцейських виникла законна вимога до останнього щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а у водія ОСОБА_1 виник обов'язок пройти такий огляд, невиконання якого є порушенням п. 2.5 ПДР.
Відтак, законом встановлено, що у випадку відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров'я, тобто у встановленому законом порядку, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за порушення водієм п. 2.5 ПДР України з фіксацією події технічними засобами відеозапису.
Отже, у справі, що переглядається встановленню підлягають факти законності вимоги поліцейського відносно ОСОБА_1 щодо проходження огляду, що ґрунтується на вставленому факті керування ОСОБА_1 автомобіля при виявлених поліцейськими ознаках алкогольного сп'яніння, а також, з урахуванням доводів апеляційної скарги перевірці підлягає факт відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Як вже вказувалося вище, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №697330 від 27.05.2024 вбачається, що ОСОБА_1 , 27.05.2024, о 15 год. 24 хв., в урочищі Піщане, смт. Рокитне, Київської області, керував транспортним засобом «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Водій відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Даний протокол підписаний ОСОБА_1 у всіх графах без зауважень (а. с. 1).
З направлення на огляд водія ОСОБА_1 вбачається, що у останнього виявлено наступні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння вбачається, що від огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. У відповідній графі «огляд в медичному закладі не проводився» міститься підпис останнього (а. с. 2).
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів вбачається, що такий огляд не проводився, у відповідній графі міститься підпис ОСОБА_1 (а. с. 3).
З розписки ОСОБА_3 від 27.05.2024 вбачається, що останній підтвердив факт залишення транспортного засобу на АДРЕСА_1 та зобов'язався не передавати керування транспортним засобом ОСОБА_1 (а. с. 4).
Як на перевірку доводів скаржника, судом апеляційної інстанції досліджено відеофайли з бодікамер поліцейських, тривалістю майже дві години, та відеозапису із відеореєстратора службового автомобіля, що містяться на двох СД-дисках (а. с. 6), щодо яких суд зазначає наступне.
Відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля зафіксовано, що водій ОСОБА_1 , 27.05.2024, о 15:24 год,. в с. Рокитне, урочище Піщане, під час керування транспортним засобом ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції. З відеозапису із бодікамери поліцейського вбачається, що під час спілкування у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Після цього, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, від чого останній категорично відмовився у грубій формі з використанням ненормативної лексики. При цьому працівники поліції повідомили ОСОБА_1 його права, обов'язки та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. У подальшому, ОСОБА_1 на часовому проміжку 00:22 хв. - 00:25 хв. неодноразово категорично відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу. При цьому на часовому проміжку відеозапису 1 год. 37 хв. - 1 год. 38 хв. поліцейський роз'яснює що у випадку незгоди огляд проводиться у медичному закладі, а ОСОБА_1 ігнорує таку обставину. При цьому, на цьому ж часовому проміжку на відеозаписі зафіксовано процедуру ознайомлення ОСОБА_1 із протколом та доданими до нього матеріалами, при цьому на відео вбачається направлення на огляд водія до медичного закладу. В подальшому зафіксовано, що ОСОБА_1 особисто підписав усі документи без зауважень, у тому числі щодо його відмови від проходження огляду у медичному закладі.
Інший відеозапис знято вже з іншого IDреєстратора. Вказане відео повністю тотожне першому, однак знято з іншого ракурсу другого поліцейського, який постійно був поряд на відео.
При цьому, зазначені вище протокол серії ААД №697330 від 27.05.2024, направлення на огляд водія, акт огляду, розписка та відеозапис є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП і такі докази зібрано уповноваженою особою у відповідності до положення статті 255 КУпАП.
Таким чином, доводи скаржника щодо порушення вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП спростовуються наявним у справі направленням на огляд водія ОСОБА_1 до медичного закладу з метою установлення стану алкогольного сп'яніння із підписом останнього щодо не проведення такого огляду. Більше того, вказані обставини зафіксовані відеозаписом, а тому суд констатує, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, з ознаками алкогольного сп'яінння, не виконав законної вимоги поліцейського щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі.
За вказаних обставин, судом першої інстанції вірно встановлено факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров'я, і як наслідок наявності в діях останнього порушення п. 2.5 ПДР України.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху. Відтак п. 2.5 ПДР відомий ОСОБА_1 , як і відомий установлений законом порядок проходження огляду на стан сп'яніння, та наслідки відмови від виконання обов'язку щодо проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Апеляційний суд наголошує, що незнання закону не звільняє від відповідальності.
Оскільки водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки з використанням приладу «Drager» та в закладі охорони здоров'я, що підтверджено доказами в матеріалах справи у їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР України доведена наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №697330 від 27.05.2024; направленням на огляд водія ОСОБА_1 , актом огляду; розпискою ОСОБА_3 та відеозаписами з бодікамер поліцейських та із відеореєстратора службового автомобіля.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що протокол серії ААД №697330 від 27.05.2023 відносно ОСОБА_1 складено за порушення п. 2.5 ПДР, тобто відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і незнання законів не звільняє від відповідальності.
У даній справі не підлягають встановленню та перевірці обставини перебування у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такі обставини перевіряються судом у випадку порушення водієм п. 2.9.а ПДР України, в той час як у даній справі протокол складено за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, і перевірці підлягає саме обставина відмови від проходження огляду, що є порушенням п. 2.5 ПДР, за що і складено протокол відносно ОСОБА_1 .
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є правомірним.
Хоч у апеляційній скарзі скаржник не погодився із судовим рішенням в частині відмови у задоволенні клопотання про витребування документів та призначення психолого-психіатричної експертизи, однак не мотивував причин незгоди з обґрунтуваннями, викладеними судом в оскаржуваній постанові.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про витребування документів та призначення експертизи місцевий суд виходив з відсутності доказів того, що у ОСОБА_1 під час вчинення противправної дії чи бездіяльності виявлено будь-який розлад психіки суду.
Дійсно, долучена до клопотання копія виписки №7061, в якій зазначено, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 02.06.2024 по 25.06.2024 в КНП «КЛ «ПСИХІАТРІЯ» не підтверджують факт того, що ОСОБА_1 у момент вчинення правопорушення, а саме 27.05.2024 мав проблеми з психічним здоров'ям, оскільки сам факт примусової госпіталізації 02.06.2024 не є обставиною, що свідчить про необхідність проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи у справі про адміністративне правопорушення, оскільки не стосується вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
До клопотання не долучалися документи, що б вказували на наявність у ОСОБА_1 проблем з психічним здоров'ям станом на 27.05.2024. Оскільки висновок експерта міг базуватися виключно на наявних у справі документах щодо психічного стану ОСОБА_1 станом на 27.05.2024, а до матеріалів справи долучено документ що стосується іншого часового періоду, а саме 02.06.2024 по 25.06.2024, місцевий суд вірно відмовив у задоволенні клопотання.
Отже, суд першої інстанції при розгляді даної справи повною мірою дотримався вимог ст. 245, 251, 252, 266, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного та керуючись ст. 289, 294 КУпАП
Клопотання захисника ОСОБА_1 - Заліського Богдана Сергійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Рокитнянського районного суду Київської області від 27 серпня 2024 року - задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - Заліському Богдану Сергійовичу строк на апеляційне оскарження постанови Рокитнянського районного суду Київської області від 27 серпня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Заліського Богдана Сергійовича - залишити без задоволення.
Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 27 серпня 2024 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О. Ф. Мазурик