1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 25 вересня 2024 року апеляційні скарги представника власника майна ТОВ «Кристал Агро Груп» - адвоката ОСОБА_5 та прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26 липня 2024 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_6
представника
власника майна адвоката ОСОБА_7
Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, яке на праві власності належить ТОВ «Кристал Агро Груп», (код ЄДРПОУ 44803754), а саме на: земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:312:0009, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 955564380382); житловий будинок, загальною площею 107,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 955558980382), шляхом заборони відчуження вказаного майна та розпорядження ним.
В іншій частині клопотання - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник власника майна ТОВ «Кристал Агро Груп» - адвокат ОСОБА_5 та прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , кожен окремо, подали апеляційні скарги в яких просили скасувати ухвалу слідчого, постановити нову ухвалу.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Прокурор просив задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на майно шляхом заборони користування та розпорядження, окрім законних представників ОСОБА_8 , яке на праві власності належить ТОВ «Кристал Агро Груп», а саме на: земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:312:0009, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 955564380382); житловий будинок, загальною площею 107,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 955558980382).
Представник власника майна ТОВ «Кристал Агро Груп» - адвокат ОСОБА_5 вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
На переконання сторони захисту, арешт накладено з метою перешкоджання законній господарській діяльності доброчесного набувача, а майно не відповідає ознакам, передбачених ст. 98 КПК України.
Посилається на те, що арештоване майно набуто Товариством за результатами проведення аукціону з продажу майна в процедурі банкрутства ТОВ «МЕГАТРС».
Зазначає, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 30 травня 2024 року арешт на вказану земельну ділянку та житловий будинок скасовано. Після чого, до правової кваліфікації, що розслідується, додатково додано кваліфікацію за ч. 4 ст. 190 КК України.
На думку апелянта, обставини викладені у клопотанні не відповідають диспозиції ст. 190 КК України, що свідчить про штучну перекваліфікацію злочину.
Звертає увагу на те, що власнику майна не відомо, хто такий ОСОБА_8 , про якого зазначено у клопотанні. Крім того, він помер 14 березня 2017 року, а відтак він не може мати будь-яких представників.
Зауважує, що у кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлено, а ТОВ «Кристал Агро Груп» не має відношення до вчинення кримінального провадження та не є цивільним відповідачем.
Прокурор вважає оскаржувану ухвалу незаконною в частині відмови у забороні користування ТОВ «Кристал Агро Груп» об'єктами нерухомого майна.
Заслухавши доповідь судді, доводипредставника власника майна, який просивзадовольнити апеляційну скаргу сторони захисту та заперечив щодо апеляційної скарги прокурора, доводи прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу сторони обвинувачення та заперечив щодо задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, відділом дізнання Подільського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 21 серпня 2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 12016100060005615, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.
Як зазначено у клопотанні прокурора, 16.06.2016 року невстановлені особи підробили документи від імені ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого укладено два договори купівлі продажу (житлового будинку та земельної ділянки) за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , згідно з якими земельна ділянка площею 0,1000 га продана за 30 000 гривень та житловий будинок загальною площею 107,5 кв.м., житловою площею 61,5 кв. м. продано за 30 000 гривень.
У вказаних договорах купівлі-продажу зазначено, що продавцем є ОСОБА_9 , який діє від імені ОСОБА_8 на підставі довіреності, посвідченої 21.12.2015 року Рене Зекамп, нотаріусом міста Білефельд, країни Німеччина, проте в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 не має паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Згідно з відповіддю про надання інформації по підсистемі « Аркан » не зафіксовано інформації про перетин Державного кордону України гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, як свідків допитано ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які постійно проживали з ОСОБА_8 , доглядали його у зв?язку з його похилим віком та підтвердили, що він тривалий час за межі України не виїжджав.
Крім того, 09.08.2016 року укладено два договори купівлі-продажу (житлового будинку та земельної ділянки) за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_10 та ТОВ «Мегатрс» в особі директора ОСОБА_14 , зареєстровані в реєстрі за № 35295 та 35294 від 09.08.2016.
В ході проведення досудового розслідування, 02.09.2016 винесено постанову про визнання житлового будинку загальною площею 107,5 кв. м., житловою площею 61,5 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,1000 га, за вказаною адресою, речовим доказом.
В подальшому, відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про арешт майна задоволено та накладено арешт на вказане майно.
Після цього, 15 червня 2023 вказане судове рішення звернено до виконання шляхом подання заяв про державну реєстрацію обтяжень до Центру надання адміністративних послуг Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.
В подальшому, стороні обвинувачення, під час розгляду клопотання про скасування арешту стало відомо, що ТОВ «Кристал Агро Груп» набуло право власності на вказані об'єкти нерухомого майна вже після накладення відповідного арешту, під час прилюдних торгів (аукціонів).
Однак, відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03 вересня 2021 року встановлено заборону на проведення торгів з продажу вказаного нерухомого майна.
Крім того, відповідно до ухвал Подільського районного суду м. Києва від 21.11.2023, 01.04.2024, 22.04.2024 клопотання представників ТОВ «Кристал Агро Груп» про скасування арешту вказаного майна залишено без задоволення, а в іншому випадку залишено без розгляду.
Також, відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 22.01.2024 апеляційну скаргу представника ТОВ «Кристал Агро Груп» залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказаний житловий будинок та земельна ділянка на даний час належить ТОВ «Кристал Агро Груп» код ЄДРПОУ 44803754.
Постановою прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 від 10 червня 2024 року вказану земельну ділянку та житловий будинок визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
19 червня 2024 року прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на вказану земельну ділянку та житловий будинок із забороною користування та розпорядження, окрім законних представників ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26 липня 2024 року частково задоволено клопотання прокурора, накладено арешт на вказане у клопотанні прокурора майно, шляхом заборони відчуження вказаного майна та розпорядження ним.
Колегія суддів погоджується із таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі збереження речових доказів.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слід переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, які можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов'язує необхідність у накладенні такого арешту, - з метою збереження речових доказів.
Слідчий суддя, врахувавши, що до клопотання додані документи та матеріали, якими ініціатор клопотання обґрунтовує його доводи, а також те, що майно, на яке прокурор просив накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення клопотання прокурора.
При цьому, слідчим суддею в частині накладення арешту на майно шляхом заборони користування та розпорядження ним усім особам, окрім законних представників ОСОБА_8 , відмовлено, оскільки прокурором до матеріалів клопотання не долучено жодних доказів на підтвердження того, хто саме та на якій підставі є законними представниками ОСОБА_8 . При цьому в судовому засіданні прокурор не зміг суду повідомити конкретних осіб, які є правонаступниками ОСОБА_8 .
Вказані обставини позбавили слідчого суддю можливості пересвідчитися у добросовісності розпорядження та користування невстановленими особами майном, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали клопотання, надані документи на його обґрунтування та докази на його спростування, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя частково задовольнив клопотання про накладення арешту на майно.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді в матеріалах судового провадження і зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26 липня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційні скарги представника власника майна ТОВ «Кристал Агро Груп» - адвоката ОСОБА_5 та прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 ,- без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17
Єдиний унікальний № 758/7563/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_18
Справа № 11сс/82/5414/2024 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК