Постанова від 02.10.2024 по справі 600/7978/23-а

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/7978/23-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

02 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

у грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) в якому просив:

-визнати протиправними дії НКРЕКП щодо розгляду скарги позивача від 04.07.2023;

- зобов'язати розглянути скаргу позивача від 04.07.2023 у відповідності з Правилами розгляду звернень споживачів щодо дій суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та врегулювання спорів та з дотриманням Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

16 травня 2024 року Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено те, що 03.05.2022 між позивачем та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Чернівцігаз" (оператор ГРМ) укладено договір №03А580-3749-22 на приєднання до газорозподільної системи.

09.05.2022 договором №29А580-3817-22 підряду на будівництво мереж внутрішнього газопостачання між позивачем та оператором ГРМ укладено договір про виконання робіт з будівництва мереж внутрішнього газопостачання.

При цьому, 05.10.2022 р. додатковою угодою № ДУ-1/03А580-3749-22 до договору на приєднання до газорозподільної системи №03А580-3749-22 від 03.05.2022 р. визначено строк забезпечення Оператором ГРМ послуги про приєднання об'єкта замовника.

Так, 29.12.2022 висновком будівельно-технічної експертизи №238 визначено можливість встановлення регулятора тиску в металевій шафі на земельній ділянці позивача.

У матеріалах справи наявний лист оператора ГРМ від 22.06.2023 із змісту якого встановлено, що позивач звернувся з заявою про виконання робіт оператором ГРМ з урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи №238 лише у червні 2023 року. Також, зазначено, що у жовтні 2022 року позивачем проведена повна оплата вартості попередньо узгоджених сторонами робіт. Вказано, що вищезазначена експертиза може бути проведена стороною договору виключно на стадії розробки проекту та до моменту його узгодження підписання. Водночас, як зазначалось позивачем оплачено послуги в повному обсязі.

04.07.2023 року позивач звернувся до відповідача зі скаргою, у якій просив вирішити питання щодо встановлення комерційного ВОГ на стіні житлового будинку, як це запропоновано висновком судового експерта №238 від 28.12.2022.

12.07.2023 відповідач звернувся до оператора ГРМ з заявою, у якій просив вирішити спірне питання між сторонами у рамках досудового вирішення спорів, про що у термін до 21.07.2023 повідомити відповідача.

Так, 18.07.2023 оператор ГРМ надав відповідь НКРЕКП, відповідно до змісту якого вказував, що виключно Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Чернівцігаз" має право визначати вимоги щодо організації приладового обліку в точці вимірювання, в тому числі вимоги щодо розміщення. Зазначив, що між позивачем та оператором ГРМ, укладено договори. ОСОБА_1 в повному обсязі оплачено послуги щодо підключення. Звертав увагу, що висновок будівельної експертизи був здійснений вже після розробки проєкту та після узгодження. Зазначив, що вартісна оцінка додаткових вимог визначених висновком експертизи становить менше 2 % від загальної вартості робіт. При цьому, АТ "Чернівцігаз" погодились забезпечити та виконати за власний рахунок вартість робіт та матеріалів на суму близько 20000,00 грн, тобто більше ніж у 13 разів вартість запропонованої заявником частини робіт. Більше того оператором ГРМ пішов на поступки для врегулювання існуючих у заявника заперечень. Враховуючи наведене вище, вважають скаргу позивача безпідставною.

За таких обставин, 03.08.2023 відповідач розглянувши звернення в межах компетенції повідомив позивача, що будівництво та введення в експлуатацію газових мереж внутрішнього газопостачання має вирішуватись між сторонами. Спірні питання між замовником та оператором ГРМ, пов'язані з приєднанням об'єкта замовника до ГРМ мають вирішуватись шляхом переговорів та з урахуванням вимог нормативних документів, а в разі недосягання згоди - в судовому порядку.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України №1540-VIII (Закон №1540-VIII).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону №1540-VIII національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор) є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:

-нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;

- ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

- формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;

- державного контролю та застосування заходів впливу;

- використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є:

-забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

- сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів;

- сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав;

- забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами;

- сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури;

- реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг;

- сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища;

- створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

- сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг;

- інші завдання, передбачені законом.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, забезпечує захист прав та законних інтересів споживачів товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, розгляд звернень таких споживачів та врегулювання спорів, надання роз'яснень з питань застосування нормативно-правових актів Регулятора.

Частиною 1 ст. 21 Закону № 1540-VIII визначено, що Регулятор розглядає скарги споживачів щодо порушення їхніх прав та інтересів суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб'єктами, що належать до особливої групи споживачів, а також вирішує спори, що виникають між суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, з питань:

-доступу/приєднання до електричних, теплових та газових мереж, нафто- та продуктопроводів, мереж централізованого водопостачання і водовідведення;

- дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов;

- якості товарів і послуг, що надаються споживачам у сферах енергетики та комунальних послуг;

- інших питань, розгляд яких віднесено законом до компетенції Регулятора.

Згідно ч.2 ст. 21 Закону № 1540-VIII Регулятор розглядає скарги споживачів відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Вирішення спорів, що виникають між суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, суб'єктами, що належать до особливої групи споживачів, а також між суб'єктами управління об'єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії оператором системи передачі електричної енергії, оператором газотранспортної системи та/або оператором газосховищ, здійснюється у порядку, затвердженому Регулятором.

Так, згідно ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Згідно із ст. 18 вказаного Закону громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, в тому числі, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Разом з тим, згідно пп. 1 п. 4.4 Правил розгляду звернень споживачів щодо дій суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та врегулювання спорів, затверджений постановою НКРЕКП від 02.07.2019 № 1333 (Правила № 1333) встановлено, що відповідальний підрозділ з метою перевірки викладених у заяві фактів має право підготувати для направлення НКРЕКП суб'єкту господарювання запит з вимогою надати пояснення та матеріали, що підтверджують або спростовують викладені у зверненні факти порушення законодавства та/або ліцензійних умов.

Також, ч. 3 ст. 21 Закону № 1540-VIII визначено, що під час розгляду скарг, вирішення спорів Регулятор має право вимагати від суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб'єктів, що належать до особливої групи споживачів, копії документів, пояснення та іншу інформацію, необхідні для встановлення фактичних обставин справи та врегулювання спорів.

При цьому, згідно п. 1.9 Правил № 1333 під час розгляду звернення НКРЕКП має право проводити попередні слухання із залученням сторін спору та, за потреби, здійснювати заходи державного контролю.

Тобто, проведення попередніх слухань це право, а не обов'язок НКРЕКП за потреби, що спростовує твердження апелянта про необхідність проведення попередніх слухань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, НКРЕКП листом 12.07.2023 було направлено запит до АТ "Чернівцігаз" щодо розгляду звернення позивача.

Листом від 18.07.2023 АТ "Чернівцігаз" надано відповідь на запит НКРЕКП надісланий листом від 12.07.2023.

Відтак, за результатами розгляду скарги, позивачу надано обґрунтовану відповідь на зазначену скаргу. Відповідач зазначив, що будівництво та введення в експлуатацію газових мереж внутрішнього газопостачання має вирішуватись між сторонами. Спірні питання між замовником та оператором ГРМ, пов'язані з приєднанням об'єкта замовника до ГРМ мають вирішуватись шляхом переговорів та з урахуванням вимог нормативних документів, а в разі недосягання згоди - в судовому порядку.

При цьому, як вже було зазначено вище, приєднання об'єктів замовника до ГРМ здійснюється на підставі укладеного між сторонами договору на приєднання. Водночас, невід'ємною частиною договору на приєднання є технічні умови, які визначають вихідні дані для проєктування та будівництва газових мереж внутрішнього газопостачання об'єкта замовника від точки приєднання до газових приладів і пристроїв замовника.

Однак, позивач надав висновок будівельно-технічної експертизи вже після погодження з технічними умовами приєднання об'єкту до газорозподільної системи.

Таким чином, відповідачем у наданій відповіді на скаргу позивача роз'яснено останньому про те, що у разі необхідності обгрунтованого внесення змін до технічних умов приєднання, проєкту внутрішнього газопостачання та/або умов договору на приєднання ці зміни мають бути письмово погодженні між замовником та Оператором ГРМ та вирішуватись шляхом переговорів та з урахуванням вимог нормативних документів, а в разі незгоди - в судовому порядку.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що скарга позивача була належним чином розглянута відповідачем та надана відповідь в межах компетенції та відповідно до Правил №133, що свідчить про необгрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.

Попередній документ
122038440
Наступний документ
122038442
Інформація про рішення:
№ рішення: 122038441
№ справи: 600/7978/23-а
Дата рішення: 02.10.2024
Дата публікації: 04.10.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері; електроенергетики (крім ядерної енергетики); енергозбереження, альтернативних джерел енергії, комбінованого виробництва електричної і теплової енергії
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (06.11.2024)
Дата надходження: 05.11.2024
Предмет позову: про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії