Справа № 120/977/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободянюк М.В.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
02 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також НКРЕКП, Регулятор, відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність НКРЕКП щодо неналежного розгляду його скарги від 06.11.2023 та зобов'язати НКРЕКП повторно розглянути його скаргу від 06.11.2023, поданої за фактом відключення від електропостачання будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.11.2023 позивач звернувся до відповідача зі скаргою на дії АТ "Вінницяобленерго", яке без будь-якого попередження та безпідставно здійснило у вересні 2023 року відключення електропостачання його будинку за адресою: м.Гайсин, вул.Яна Оришевського , 3 (колишня назва - вул.Кутузова). Втім, як зазначає позивач, НКРЕКП погодившись із тим, що АТ "Вінницяобленерго" вчинило порушення, замість прийняття рішення про поновлення йому електропостачання, як то передбачено ч.5 ст.21 Закону України "Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та притягнення АТ "Вінницяобленерго" до відповідальності, надіслало йому відповідь у формі листа від 13.12.2023 із роз'ясненням необхідності прийняття ним спадщини та вчинити дії щодо врегулювання договірних стосунків по розподілу електричної енергії. На думку позивача, у спірній ситуації відповідач самоусунувся від виконання покладених на нього Законом обов'язків та здійснив неналежний розгляд його скарги від 06.11.2023.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
28 серпня 2024 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв'язку із чим просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
20 вересня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення від позивача.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, 06.11.2023 ОСОБА_1 направив на адресу НКРЕКП скаргу (надійшла до відповідача 08.11.2023), у якій зазначив, що є споживачем електричної енергії на об'єкті, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Проте 15.09.2023 він виявив, що об'єкт (будинок) за вказаною адресою відключений від електричної мережі. У зв'язку з цим він звернувся до АТ "Вінницяобленерго" із зверненням від 21.09.2023 про негайне відновлення електропостачання його будинку, проте відповіді не отримав.
За таких обставин та посилаючись на положення Закону України "Про ринок електричної енергії", ст.ст.21, 22 Закону України "Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" ОСОБА_1 просив НКРЕКП вжити заходи впливу по припиненню щодо нього правопорушення з боку оператора розподілу АТ "Вінницяобленерго", що проявлялося в безпідставному припиненню постачання електричної енергії та ігнорування його звернення.
Отримавши дану скаргу та з метою перевірки і з'ясування викладених у ній доводів, НКРЕКП підготувала та направила листом від 13.11.2023 № 29440/20.3/9-23 запит до АТ "Вінницяобленерго" та ТОВ "Енера Вінниця" щодо надання пояснень та матеріалів по суті спірного питання, про що цим же листом повідомлено ОСОБА_1 .
Як слідує із наданих відповідачем доказів, АТ "Вінницяобленерго" листом від 24.11.2023 №06.78-19109 повідомило НКРЕКП, що електроживлення об'єкта, що розташований за адресою: вул.Яна Оришевського (Кутузова), буд.3, м.Гайсин, Вінницька область, здійснювалося на підставі договору, укладеного з гр. ОСОБА_2 . У зв'язку із смертю споживача гр. ОСОБА_2 (сторони договору) 21.10.2020 АТ "Вінницяобленерго" було припинено електроживлення вказаного об'єкта. При цьому АТ "Вінницяобленерго" повідомило, що до ОСР не надходило від нового споживача (власника/користувача об'єкта) звернень щодо укладення (переукладення) договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Також АТ "Вінницяобленерго" повідомило, що на звернення гр. ОСОБА_1 від 21.09.2023 було надано відповідь листом від 23.10.2023 № 02.46-16779.
У свою чергу ТОВ "Енера Вінниця" листом від 15.11.2023 № 1.16-6292 також повідомило НКРЕКП, що договірні відносини щодо постачання електричної енергії на об'єкті за вказаною адресою були врегульовані із гр. ОСОБА_2 .
За наслідками опрацювання відповідного звернення позивача (скарги) від 06.11.2023 та додаткових матеріалів, отриманих від АТ "Вінницяобленерго" та ТОВ "Енера Вінниця", НКРЕКП було підготовлено лист від 13.12.2023 № 32082/20.3/9-23, яким ОСОБА_1 повідомлено, що припинення електроживлення об'єкта розташованого за адресою: вул.Яна Оришевського (Кутузова), буд.3, м.Гайсин, Вінницька область було здійснено АТ "Вінницяобленерго" 21.10.2020 з недотриманням порядку, передбаченого Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 та Кодексом систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, що полягало у ненаданні споживачу попередження про припинення електроживлення не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення.
Таким чином Регулятором зроблено висновок про наявність в діях АТ "Вінницяобленерго" порушення порядку припинення електроживлення спірного об'єкту.
Далі, в цьому ж повідомленні НКРЕКП надало роз'яснення ОСОБА_1 про необхідність вирішення спірного питання у спосіб врегулювання договірних відносин щодо розподілу електричної енергії на вказаний об'єкт шляхом укладання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, за наслідками чого АТ "Вінницяобленерго" зможе вжити заходи щодо відновлення електроживлення на об'єкті споживача.
Позивач вважає, що оскільки він у своїй скарзі від 06.11.2023 оскаржував саме протиправність дій АТ "Вінницяобленерго" щодо безпідставного відключення електропостачання, тому Регулятор з'ясувавши факт вчинення АТ "Вінницяобленерго" відповідного порушення зобов'язаний був прийняти рішення щодо відновлення його порушених прав, а не надання роз'яснень по вчиненню дій для приєднання до електричних мереж.
Відтак, вважаючи, що відповідач неналежним чином розглянув його скаргу від 06.11.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звернення (скарга) позивача від 06.11.2023 була розглянута НКРЕКП в межах повноважень та у спосіб, що передбачено главами 4 та 5 Правил розгляду звернень споживачів щодо дій суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та врегулювання спорів, затвердженими постановою НКРЕКП від 02.07.2019 № 1333, та результати розгляду якої виразились в підготовці на направлені позивачу письмової відповіді від 13.12.2023 № 32082/20.3/9-23 із відповідними роз'ясненнями щодо порядку та процедури вирішення спірного для позивача питання в межах діючих законодавчих приписів.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII).
Частиною першої статті 2 Закону № 1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, розподілу малими системами розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії, агрегації.
Відповідно до статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, зокрема: державного контролю та застосування заходів впливу (ч.2 ст.3 Закону № 1540-VIII).
Основними завданнями Регулятора є, в тому числі, забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; інші завдання, передбачені законом (ч.3 ст.3 Закону № 1540-VIII).
Положеннями статті 5 № 1540-VIII передбачено, що Регулятор у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом та іншими законодавчими актами України.
Порядок розгляду скарг та врегулювання спорів визначено статтею 21 Закону № 1540-VIII.
Зокрема, згідно частини першої цієї статті Регулятор розглядає скарги споживачів щодо порушення їхніх прав та інтересів суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб'єктами, що належать до особливої групи споживачів, а також вирішує спори, що виникають між суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, з питань:
1) доступу/приєднання до електричних, теплових та газових мереж, нафто- та продуктопроводів, мереж централізованого водопостачання і водовідведення;
2) дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов;
3) якості товарів і послуг, що надаються споживачам у сферах енергетики та комунальних послуг;
4) інших питань, розгляд яких віднесено законом до компетенції Регулятора.
А як зазначено в частині другій статті 21 Закону № 1540-VIII, Регулятор розглядає скарги споживачів відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
Частиною п'ятою статті 21 Закону № 1540-VIII передбачено, що за результатами розгляду скарги, вирішення спорів Регулятор приймає рішення про:
1) припинення порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб'єктом, що належить до особливої групи споживачів, законодавства у відповідній сфері;
2) припинення порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, ліцензійних умов;
3) накладення штрафу на суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб'єкта, що належить до особливої групи споживачів, у встановленому порядку;
4) припинення розгляду звернення заявника.
У свою чергу процедура розгляду НКРЕКП звернень споживачів або осіб, які мають намір ними стати, щодо порушення їхніх прав та інтересів суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг або суб'єктами, що належать до особливої групи споживачів (далі - споживачі особливої групи) державне регулювання яких здійснюється НКРЕКП, та врегулювання спорів регулюється Правилами розгляду звернень споживачів щодо дій суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та врегулювання спорів, затвердженими постановою НКРЕКП від 02.07.2019 № 1333 (далі - Правила).
За визначенням, що міститься в п.1.2 Правил, звернення - заява чи скарга заявника щодо недотримання суб'єктом господарювання або споживачем особливої групи вимог законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов з вимогою про поновлення його прав та захист інтересів, порушених діями (бездіяльністю) суб'єкта господарювання або споживача особливої групи; скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів заявника, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями суб'єкта господарювання або споживача особливої групи.
Отже, з урахуванням зазначених термінів, скарга є різновидом звернення, розгляд якої здійснюється згідно даних Правил.
Так, порядок розгляду скарги врегульовано главою 5 Правил.
Відповідно до пунктів 5.5, 5.6, 5.7 Правил НКРЕКП, отримавши скаргу від заявника, у межах повноважень зобов'язана об'єктивно, всебічно і вчасно перевірити обставини, викладені у скарзі.
Якщо за результатами розгляду скарги та наданих до неї рішень суб'єкта господарювання або споживача особливої групи та документів з'ясовується, що така скарга не містить ознак порушення суб'єктом господарювання або споживачем особливої групи законодавства та/або ліцензійних умов, НКРЕКП направляє заявнику письмову відповідь про відмову в задоволенні вимог, викладених у скарзі.
Якщо за результатами розгляду скарги та наданих до неї рішень суб'єкта господарювання або споживача особливої групи та документів з'ясовується, що наведені у скарзі факти, рішення суб'єкта господарювання або споживача особливої групи та матеріали не містять достатніх даних, необхідних для прийняття НКРЕКП обґрунтованого рішення, або у зверненні є питання, що потребують отримання від суб'єкта господарювання або споживача особливої групи додаткових матеріалів та пояснень, то таке звернення розглядається у порядку розгляду заяв відповідно до глави 4 цих Правил.
Якщо за результатами розгляду скарги та наданих до неї документів з'ясовується, що така скарга не є обґрунтованою або не містить ознак порушення суб'єктом господарювання законодавства та/або ліцензійних умов, відповідальний підрозділ готує та направляє заявнику письмову відповідь з відповідним роз'ясненням (п.5.11 Правил).
Аналізуючи доводи апеляційної скарги позивача щодо помилковості висновків суду першої інстанції про належний розгляд відповідачем його скарги, колегія суддів зважає на наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач отримавши 08.11.2023 скаргу позивача та з метою перевірки викладених у ній доводів та інформації визнав за необхідним витребувати від суб'єктів господарювання - АТ "Вінницяобленерго" та ТОВ "Енера Вінниця" додаткові пояснення та матеріали по суті спірного питання, про що повідомив заявника листом від 13.11.2023 №29440/20.3/9-23.
Отже, в цьому разі скарга (звернення) позивача підлягала розгляду в порядку розгляду заяв відповідно до глави 4 Правил.
Пунктом 4.6 глави 4 Правил визначено, що суб'єкт господарювання або споживач особливої групи не пізніше ніж через десять робочих днів від дня отримання запиту, надісланого НКРЕКП, зобов'язаний направити до НКРЕКП завірені в установленому законодавством порядку копії документів, ґрунтовні пояснення та іншу інформацію, необхідну для встановлення фактичних обставин справи та врегулювання спору, та повідомити про:
1) відсутність спору (спір виник через дії третіх осіб або між заявником та третьою особою);
2) наявність порушення та його усунення або про терміни його усунення, вказавши спосіб, у який буде усунуто порушення, та вжиті заходів щодо недопущення таких порушень у подальшому;
3) наявність спору між суб'єктом господарювання або споживачем особливої групи та заявником, зазначивши суть спору та пропозицію щодо його вирішення.
В той же час згідно пункту 4.7 Правил за результатом розгляду отриманої від суб'єкта господарювання або споживача особливої групи відповіді НКРЕКП:
1) припиняє розгляд заяви та направляє заявнику письмову відповідь у строки, визначені цими Правилами, якщо суб'єкт господарювання або споживач особливої групи повідомив НКРЕКП про усунення порушення;
2) припиняє розгляд заяви, якщо заявник повідомив НКРЕКП про відсутність предмету спору;
3) направляє заявнику письмову відповідь про результати розгляду його заяви та зобов'язує суб'єкта господарювання або споживача особливої групи усунути порушення, якщо за результатами розгляду його пояснень та наданих матеріалів НКРЕКП вбачає у діях суб'єкта господарювання або споживача особливої групи недотримання вимог законодавства та/або ліцензійних умов, які порушують охоронювані законом права та інтереси заявника. Суб'єкт господарювання або споживач особливої групи зобов'язаний повідомити НКРЕКП про усунення порушень у строк, встановлений вимогою;
4) направляє заявнику письмову відповідь про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, якщо за результатами розгляду пояснень та наданих матеріалів НКРЕКП не вбачає порушень суб'єктом господарювання або споживачем особливої групи чинного законодавства та ліцензійних умов.
Аналіз вищевикладених норм дає підстави для висновку, що за результатами розгляду звернення заявника, розглянутого у відповідності до глави 4 Правил, НКРЕКП:
у випадку наявності в діях суб'єкта господарювання недотримання вимог законодавства, які порушують права та інтереси заявника - зобов'язує суб'єкта господарювання усунути відповідні порушення;
а у випадку не встановлення таких порушень - направляє заявнику письмову відповідь щодо відмови в задоволенні його вимог з відповідними роз'ясненнями.
В даному випадку, як встановлено судом першої інстанції, НКРЕКП у відповідь на звернення (скаргу) ОСОБА_1 від 06.11.2023, листом від 13.12.2023 №32082/20.3/9-23 письмово повідомила та роз'яснила, що вжиття заходів з відновлення електроживлення спірного об'єкта може мати місце лише після оформлення договірних відносин між позивачем (новим споживачем) та АТ "Вінницяобленерго".
Тобто, фактично цією відповіддю відповідач відмовив заявнику у задоволенні його скарги в тому обсязі, який би влаштовував ОСОБА_1 .
Натомість, зі змісту скарги позивача від 06.11.2023 вбачається, що відновлення свого права останній пов'язує із необхідністю вчинення НКРЕКП дій, пов'язаних із зобов'язанням АТ "Вінницяобленерго" відновити постачання електричної енергії житлового будинку за адресою: м. Гайсин, вул. Яна Оришевського, 3.
Відтак, при вирішенні цього спору судом першої інстанції проаналізовано наявність правових підстави для відновлення постачання електричної енергії до об'єкту, електроживлення якого припинено АТ "Вінницяобленерго" 21.10.2020. Тобто, чи міг відповідач задовольнити скаргу позивача у той спосіб, про який просив заявник.
Так, згідно положень пункту 3.1.6 глави 3.1 розділу ІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) постачання електричної енергії споживачу здійснюється, зокрема, якщо споживач є стороною діючих договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається (пункт 3.1.9 глави 3.1 розділу ІІІ ПРРЕЕ).
А згідно з положеннями пунктів 2.1.2 та 2.1.3 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ Оператор системи розподілу (ОСР) зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного ОСР. Ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач.
При цьому, як зазначено в пункті 2.1.8 глави 2.1 розділу II ПРРЕЕ для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати OCP документи, визначені цим пунктом, зокрема, копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт.
Відповідно до статті 72 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку.
Передачу та розподіл електричної енергії, що постачається споживачам, здійснюють оператор системи передачі та оператори систем розподілу відповідно до договорів, що укладаються із споживачем та/або постачальником електричної енергії відповідно до кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу та правил роздрібного ринку.
Із вищенаведених правових приписів слідує, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється виключно на договірних відносинах, тобто за наявності укладеного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Натомість, як було з'ясовано відповідачем при розгляді звернення (скарги) позивача від 06.11.2023, за інформацією викладеною як у листі АТ "Вінницяобленерго" від 24.11.2023 № 06.78-19109 так і у листі ТОВ "Енера Вінниця" від 15.11.2023 № 1.16-6292, особовий рахунок НОМЕР_1 відкрито 01.01.2002 на ім'я ОСОБА_2 , тому споживачем по будинку за адресою: АДРЕСА_1 ) був саме ОСОБА_2 , а не позивач ОСОБА_1 . Аналогічна інформація була відображені і в рахунках на електричну енергію, які позивач долучив до своєї позовної заяви.
Тобто, споживач електричної енергії на цьому об'єкті не співпадав з особою власника цього об'єкта.
Натомість, в матеріалах справи відсутні докази про те, що до моменту відключення будинку від електропостачання позивачем вчинялися дії щодо зміни особи споживача.
Крім того, колегія суддів враховує, що до вказаного звернення ОСОБА_1 від 06.11.2023 не було надано підтверджуючої інформації, що саме позивач за вказаною адресою є споживачем електричною енергією (стороною договірних відносин з оператором системи розподілу та електропостачальником) та/або власником вказаного об'єкта.
Відтак, посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31 травня 2023 року у справі № 201/11385/21 колегія суддів оцінює критично, оскільки у межах розгляду даної справи встановлено, що споживачем по будинку за адресою: АДРЕСА_1 ) був саме ОСОБА_2 , а не позивач ОСОБА_1 .
Враховуючи вищезазначені обставини НКРЕКП своїм листом від 13.12.2023 № 32082/20.3/9-23 повідомила ОСОБА_1 про необхідність врегулювати договірні відносини щодо розподілу електричної енергії на вказаний об'єкт шляхом надання ОСР АТ "Вінницяобленерго" документів, передбачених пунктом 2.1.8 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ, після чого звернутися до постачальника універсальних послуг ТОВ "Енера Вінниця" або іншого обраного електропостачальника щодо укладення договору про постачання електричної енергії. Та лише після врегулювання новим споживачем договірних відносин щодо розподілу та постачання електричної енергії, виникнуть передумови щодо відновлення електроживлення спірного об'єкта споживача.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що в межах існуючих спірних правовідносин відновлення електропостачання на об'єкт позивача без укладання відповідного договору є неможливим, оскільки фактично споживач на даному об'єкті відсутній.
Таким чином, в ході апеляційного розгляду справи колегія суддів вважає, що звернення (скарга) позивача від 06.11.2023 була розглянута НКРЕКП в межах повноважень та у спосіб, що передбачено главами 4 та 5 Правил розгляду звернень споживачів щодо дій суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та врегулювання спорів, затвердженими постановою НКРЕКП від 02.07.2019 № 1333, та результати розгляду якої виразились в підготовці на направлені позивачу письмової відповіді від 13.12.2023 № 32082/20.3/9-23 із відповідними роз'ясненнями щодо порядку та процедури вирішення спірного для позивача питання в межах діючих законодавчих приписів.
Зважаючи на вищевказане, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не підтверджують допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо розгляду скарги позивача від 06.11.2023, що вказує на необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.